Ухвала

від 13.05.2021 по справі 442/3519/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/3519/21

Провадження № 2/442/912/2021

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2021 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фурика Андрія Ярославовича про вжиття заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и л а:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до ТзОВ Дослідний завод Граніт , Дрогобицької міської ради, державного реєстратора Топорович Л.М., ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Одночасно із поданням позову представник позивача подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080; заборонити вчинення будь-яких будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці.

Заяву обґрунтовує тим, що ним в інтересах ОСОБА_1 подано позов, предметом якого є земельна ділянка площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 4610600000:01:067:0080. У випадку задоволення позову, наступне відчуження земельної ділянки утруднить виконання рішення суду по даній справі, що у свою чергу ускладнить ефективний захист порушених прав позивача. Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 , який на даний час є власником вказаної земельної ділянки, здійснив суцільну вирубку дерев як на спірній земельній ділянці, так і на суміжній, яка перебуває у комунальній власності. Тобто, вказані дії свідчать про підготовку до проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці, які також можуть ускладнити ефективний захист порушених прав позивача.

Із врахуванням положень ст. 153 ЦПК України , сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликались.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Фурик А.Я. звернувся до суду із позовом, в якому просив серед іншого визнати недійсними та скасувати рішення Дрогобицької міської ради від 12.09.2019 № 1939 про затвердження матеріалів технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 та рішення від 15.10.2020 № 2638 в частині продажу у власність ТзОВ Дослідний завод Граніт земельної ділянки площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080; визнати недійсними договора купівлі-продажу земельної ділянки площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, укладений 30.10.2020 між Дрогобицькою міською радою та ТзОВ Дослідний завод Граніт та 26.02.2021 між ТзОВ Дослідний завод Граніт і ОСОБА_2 .

Встановлено, що між ПАТ Концерн-Електрон та ОСОБА_1 12.03.2019 посвідчено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої на земельній ділянці, наданій для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер - 4610600000:01:067:0044.

Рішенням 55 сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради від 12.09.2019 № 1939 припинено право користування ТзОВ Дослідний завод Граніт земельною ділянкою, площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 4610600000:01:067:0044; затверджено матеріали технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 4610600000:01:067:0044 на дві земельні ділянки: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1160 кв.м. кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 157 кв.м. кадастровий номер 4610600000:01:067:0081.

Отже, земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля, власником якої є ОСОБА_1 , на підставі рішення Дрогобицької міської ради була поділена на дві земельні ділянки, у тому числі, на земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:067:0080, заходи забезпечення позову щодо якої просив вжити представник позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

П. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 статті 150 ЦПК України визначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по-перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по-друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Разом з тим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Аналізуючи позов, із яким звернувся представник ОСОБА_1 , слідує, що предметом такого є оспорення дій та рішень щодо поділу земельної ділянки та переходу права власності на неї. Отже, заходи забезпечення позову, які просить вжити представник позивача є обґрунтованими та співмірними із заявленими позовними вимогами, сприятимуть забезпеченню ефективного захисту прав та законних інтересів позивачки, а тому заява про застосування таких підлягає задоволенню.

При цьому, вважаю за необхідне роз`яснити, що у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду першої інстанції з питанням скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 149, 150, 153, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и л а:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фурика Андрія Ярославовича задоволити .

Накласти арешт на земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 4610600000:01:067:0080, та заборонити вчинення будь-яких будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження цієї ухвали не зупиняє її виконання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дослідний завод Граніт , код ЄДРПОУ 32613446, адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85.

Дрогобицька міська рада, адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1.

Державний реєстратор Топорович Ліля Мар`янівна, адреса: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Грицай М.М.