Рішення

від 28.12.2022 по справі 196/1015/21

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/1015/21

№ провадження 2/196/311/2022

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

секретаря судового засідання: Харінської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» про визнання незаконним наказу про звільнення, визнання формулювання причин звільнення неправильними, зобов`язання внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» про визнання незаконним наказу про звільнення, визнання формулювання причин звільнення неправильними, зобов`язання внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказує, що з 17.03.2021р. по 20.07.2021р. вона працювала на АГНКС№9 Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ГАЗ ЗБУТ» (код за ЄДРПОУ42740787) за адресою Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Селянівка, вул. Дорожна, 59. Працевлаштовувалася вона на посаду «оператора заправочної станції», що підтверджується копією електронного листа-запрошення, що надійшов на її електронну адресу. Однак, була прийнята на посаду «наповнювача балонів 4-й розряд». При працевлаштуванні вона передала трудову книжку через ОСОБА_2 до відділу кадрів в м.Запоріжжя, де знаходитеся головний офіс компанії.

ОСОБА_2 , умовний управляючий АГНКС №9 який, як їй стало відомо, взагалі не був працевлаштований на цій станції, постійно затримував виплату заробітної плати, залякував всіх співробітників. Частину заробітної ОСОБА_2 видавав готівкою, про що робітники розписувалися у відомостях (копії розрахунково-касових ордерів додаються).

Більшу частину заробітної плати не виплачували взагалі. Також у неї забрали картку Ощадбанку, на яку повинна була надходити заробітна плата, і змусили повідомити ПІН-код. Здача карток на станції є правилом, за яким працює ОСОБА_2 . Підтвердженням цього є електронний лист від ОСОБА_3 (дадаток 7), який було розіслано всім керуючим автозаправних станцій, відповідно до якого, починаючи з березня ЗП співробітників вилучається і зберігається у керівника АГНКС. По факту перерахування грошових коштів знімається керівником і кладеться до каси АГНКС (копія листа додається).

11 липня 2021р. вона написала заяву на звільнення за угодою сторін, оскільки виплати заробітної плати затримували, податки не перераховували, що підтверджується випискою по карті (додаток 16). За весь період роботи на її картку кошти не надходили. При звільненні ОСОБА_2 повідомив, що трудову книжку вона отримає не скоро. Картку, яку вона оформила для отримання заробітної плати, самостійно заблокувала при звільненні.

20.07.2021р. вона приїхала на АГНКС №9, щоб забрати трудову книжку, але їй дали тільки копію наказу про звільнення (додаток 3) і копію запису з трудової книжки про те, що її звільнено з посади 20.07.2021р. ОСОБА_2 повідомив, що трудову книжку вона зможе забрати через тиждень (27.07.2021р.), оскільки трудова книжка знаходиться в м.Запоріжжі, за місцем юридичної адреси відповідача.

20.07.2021р. на її картку надійшли кошти (невиплачена заробітна плата) у сумі 22 214,52 гр. (двадцять дві тисячі двісті чотирнадцять гривень 52 копійки).

22.07.2021р. ОСОБА_2 намагався зняти кошти з її картки, але йому це не вдалося. Він їй зателефонував і став погрожувати, що напише заяву в поліцію, якщо вона не віддасть йому всі кошти, що надійшли на її особисту картку Ощадбанку . Цього ж дня ОСОБА_2 звернувся до поліції з заявою про вчинення злочину, а саме: про крадіжку ОСОБА_1 грошових коштів з каси АГНКС №9.

22.07.2021р. вона подала електронне звернення (додаток 5) на офіційну адресу Державної служби України з питань праці з вимогою проведення позапланової перевірки на предмет порушення її трудових прав. 28.08.2021р. на її адресу надійшла відповідь на звернення від Головного управління Держпраці у Запорізькій області про те, що за результатами інспекційного відвідування TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме: пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України, ч.1 ст.47 КЗпП України, частини першої статті 115 КЗпП України, частина перша статті 24 ЗУ №108, про що складено акт інспекційного відвідування, керівнику TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» на усунення виявлених порушень видано припис.

27.07.2021р., оскільки ОСОБА_2 продовжував вимагати у неї повернення її власних коштів з картки, вона звернулася до поліції з заявою про вимагання коштів, яку було зареєстровано до журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (ЄО №2544 від 27.07.2021р.) та 04.08.2021р. приєднано до ЄО 2499 від 22.07.2021р. (до заяви ОСОБА_2 про вчинення крадіжки). Працівниками ВП №11 було проведено перевірку по вищевказаним заявам та матеріали було списано до справи.

22.07.2021р. її представник адвокат Ключенко Х.В. звернулася з адвокатським запитом до TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» з вимогою надати список документів для підготовки позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відправлення було вручено 10.08.2021р., але відповідь не надійшла.

Також, цього дня, 22.07.2021р. вона відправила рекомендований лист на адресу TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» з заявою про видачу трудової книжки, але відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання, тобто сам відповідач відмовився приймати лист і повернув його назад.

17.08.2021р. вона повторно направила лист з заявою про видачу трудової книжки, який був отриманий представниками TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» 26.08.2021р.

20.09.2021р. адвокат повторно звернулася з адвокатським запитом до TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ», але лист на поштовому відділенні не забрали і повернули його назад.

Представники TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» всіляко їй перешкоджали влаштуванню на нову роботу, погрожували тим, що вона нікуди не влаштується.

Також їй відмовляли у прийнятті на роботу, оскільки вона не мала трудової книжки.

24.09.2021р. вона пройшла співбесіду на ПРАТ «ДЗМЗБК», але їй відмовили у працевлаштуванні у зв`язку з відсутністю оригіналу трудової книжки, а також у зв`язку з відсутністю запису про звільнення в електронній версії трудової книжки, що міститься в Електронному кабінеті платника.

12 жовтня 2021р. вона поштою отримала лист від TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ», в якому вказано, що це вже друге повідомлення про необхідність отримати трудову книжку. Однак таке формулювання не відповідає дійсності, оскільки першого повідомлення вона не отримала. Також в повідомленні зазначено, що трудова книжка знаходиться на АГНКС№9 і що вона може її там отримати.

18 жовтня 2021р. вона отримала трудову книжку, розписалася у книзі обліку трудових книжок, а також поставила підпис в наказі №19-к/тр від 20.07.2021р., в якому вказано причину звільнення - за прогул п.4 ст,40 КЗпП України. Також в трудовій книжці зроблено декілька записів від 20.07.2021р. щодо звільнення:

1)Номер запису 12: «Звільнено з посади за угодою сторін п.1 ст. 35 КЗпП України.»

Підстава -Наказ №17-к/тр від 20.07.2021р.

2)Номер запису 13: «Запис №12 недійсний. Звільнена за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків згідно п.3 ст.40 КЗпП України». Підстава - Наказ №17-к/тр від 20.07.2021р.

3)Номер запису 14: «Запис №13 недійсний. Звільнена 13 липня 2021 року за прогул, п.4 ст.40 КЗпП України». Підстава - Наказ №19-к/тр від 20.07.2021р.

Таким чином, вважає такі дії відповідача незаконними, які вчинені з грубим порушенням норм КЗпП України.

Так, в трудовій книжці зроблені записи, що не відповідають дійсності. Запис №12, що зроблений на підставі наказу №17-к/тр від 20.07.2021р. відображає реальну картину припинення трудових відносин між нею та відповідачем, а записи №13 та №14 є незаконними. Формулювання таких причин звільнення є неправильним.

З наказом №17-к/тр від 20.07.2021р. вона ознайомилась 20.07.2021р. і поставила підпис в ньому.

Таким чином, наказ №19к/тр від 20.07.2021р. є незаконним, а формулювання причин звільнення неправильними, оскільки зміна причин звільнення пов`язана з тим, що вона відмовилася надавати пароль від картки та повертати нараховану їй заробітну плату.

Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

На даний момент точний розрахунок середнього заробітку провести не можливо, оскільки TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» відмовляється надавати копії документів, на підставі яких можна здійснити такий розрахунок. Таким чином розрахунок буде здійснено на підставі даних, що наявні в довідці ОК-5 та ОК-7 та сума заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу становить 368,91 грн.х62 = 22 872,42 грн.

Крім того, вважає, що такими не законними діями відповідач завдав їй моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 10 000 грн., а також нею були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 11 500,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, прохає суд визнати незаконним Наказ №19-к/тр від 20.07.2021р. про звільнення ОСОБА_1 з посади за прогул на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, визнати формулювання причини звільнення «за прогул» неправильними та зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» внести зміни до трудової книжки шляхом визнання запису № 13 та №14 недійсним, визнавши правильне формулювання причини звільнення «за угодою сторін», стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.07.2021р. по 18.10.2021р.у розмірі 22 872,42 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Та витрати на правову допомогу у розмірі 11500,00 грн.

Вказана справа знаходилась в провадженні судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснака А.І. та ухвалою судді від 01.11.2021 року відкрито провадження по справі і призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 05 вересня 2022 року, на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, рішення №3 зборів суддів Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.08.2022, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» про визнання незаконним наказу про звільнення, визнання формулювання причин звільнення неправильними, зобов`язання внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 року, вказану справу 08.09.2022 року передано на розгляд судді Костюкова Д.Г.

Ухвалою судді від 08 вересня 2022 року вказану справу прийнято до провадження суддею Костюковим Д.Г. та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, у відповідності до положень ст. 274 ЦПК України, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 09 грудня 2022 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ключенкової Христини Владиславівни про збільшення позовних вимог до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» про визнання незаконним наказу про звільнення, визнання формулювання причин звільнення неправильними, зобов`язання внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ключенко Х.В. в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника, збільшенні позовні вимоги підтримують повністю та прохають їх задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у відсутність їх представника, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно норм ч.1 ч.2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права і інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що згідно наказу №7-к/тр від 16.03.2021 року позивач ОСОБА_1 прийнята відповідачем ТОВ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» на посаду наповнювачів балону 4-го розряду АГНКС №9 з 17.03.2021 (а.с.11).

При оформленні на роботу позивачка відкрила картковий рахунок для зарахування заробітної плати у відділенні Ощадбанку, яку передала керуючому АГНКС №9 ОСОБА_2 та повідомила пін-код картки.

Відповідно до електронного листа директора з управління персоналом від 03.03.2021 адресованого керуючим автозаправних станцій, починаючи з березня ЗП співробітників вилучається і зберігається у керівника АГНКС. По факту перерахування грошових коштів знімається керівником і кладеться до каси АГНКС (а.с.16).

11 липня 2021 року позивачка написала заяву на звільнення за угодою сторін (п.1ст.36 КЗпП України).

Позивачка свій намір на звільнення обґрунтовує тим, що відповідачем систематично затримувалася виплата заробітної плати, податки не перераховувалися, особисто позивачці заробітна плата на банківську картку не надходила за весь період роботи, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивачки, який був відкритий останньою при прийнятті на роботу (а.с.26-27).

20 липня 2021 року позивачка отримала копію наказу ТОВ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» від 20.07.2021 №17-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно якого останню 20 липня 2021 року звільнено з посади наповнювача балонів 4-го розряду АГНКС №9 за угодою сторін з виплатою компенсації за 8 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 17.03.2021 по 20.07.2021, підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.8).

20 липня 2021 року на картковий рахунок позивачки надійшли грошові кошти (невиплачена заробітна плата) у сумі 22 214,52 грн.

22 липня 2021 року позивачка направила електронне звернення до Державної служби України з питань праці з вимогою проведення позапланової перевірки на предмет порушення її трудових прав (а.с.13).

28 серпня 2021 року на адресу позивачка на її звернення надійшла відповідь від Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 16.08.2021 №08/02.8-05/8428, відповідно до якої за результатами інспекційного відвідування TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме: пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України, ч.1 ст.47 КЗпП України, частини першої статті 115 КЗпП України, частина перша статті 24 ЗУ №108, про що складено акт інспекційного відвідування, керівнику TOB «СХІД ГАЗ ЗБУТ» на усунення виявлених порушень видано припис (а.с.14-15).

27.07.21 позивачка звернулася до поліції із заявою про вимагання коштів (а.с.28).

Відповідно до листа начальника СКП ВП №11 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 19.08.2021 №43.11/6603, заяву ОСОБА_1 було зареєстровано до журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (ЄО №2544 від 27.07.2021р.) та 04.08.2021р. приєднано до ЄО 2499 від 22.07.2021р. (до заяви ОСОБА_2 про вчинення крадіжки). Працівниками ВП №11 було проведено перевірку по вищевказаним заявам та матеріали було списано до справи (а.с.29).

23 липня 2021 року позивачкою була направлена заява на адресу ТОВ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» з вимогою видати трудову книжку (а.с.21), яка була повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

17 серпня 2021 року позивачкою направлено лист, який було отримано відповідачем 26.08.2021 (а.с.22).

22 липня 2021 року та 20 вересня 2021 року представником позивача - адвокатом Ключенковою Х.В. на адресу ТОВ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» було направлено адвокатські запити з вимогою про надання відповідного переліку документів для підготовки позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

12 жовтня 2021 року позивачка через засоби поштового зв`язку «Укрпошта» отримала лист від ТОВ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» з повідомленням про необхідність отримання трудової книжки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).

18 жовтня 2021 року позивачка отримала трудову книжку, про що поставила свій особистий підпис в наказі ТОВ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» №19-к/тр від 20.07.2021, згідно з яким ОСОБА_1 звільнено з посади наповнювача балонів 4-го розряду АГНКС №9, 13 липня 2021 року за прогул, п.4 ст.40 КЗПП України, підстава: службова записка начальника АГНКС №9 ОСОБА_2., Акт №4 про проведення службового розслідування (а.с.30).

Крім того, вивченням копії трудової книжки, долученої позивачем до позовної заяви встановлено, що в трудовій книжці від 20.07.2021 відповідачем зроблено кілька записів щодо звільнення позивача, а саме:

- № 12: Звільнено з посади за угодою сторін п.1 ст. 35 КЗпП України. Підстава -Наказ №17-к/тр від 20.07.2021р.

- № 13: Запис №12 недійсний. Звільнена за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків згідно п.3 ст.40 КЗпП України. Підстава Наказ №17-к/тр від 20.07.2021р.

- № 14: Запис №13 недійсний. Звільнена 13 липня 2021 року за прогул, п.4 ст.40 КЗпП України. Підстава - Наказ №19-к/тр від 20.07.2021р.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи (ч.1 ст. 23 КЗпП України).

Відповідно до п. п. 1, 4 ч.1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є угода сторін; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України можуть бути укладені як в письмовій, так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення.

Так, судом встановлено, що 20 липня 2021 року позивачкою було отримано копію наказу про її звільнення за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України з особистим підписом про ознайомлення з вказаним наказом 20.07.2021 (а.с.8) та як вбачається з трудової книжки позивачки за №12 від 20.07.2021 відповідачем зроблено відповідний запис на підставі вказаного наказу (а.с.11).

Таким чином, вказані обставини свідчать про досягнення домовленості між позивачем та відповідачем про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України (угода сторін) у строк, визначений сторонами, оскільки відповідачем протилежного суду не доведено.

Щодо внесення відповідачем до трудової книжки позивачки записів № 13: Запис №12 недійсний. Звільнена за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків згідно п.3 ст.40 КЗпП України. Підстава Наказ №17-к/тр від 20.07.2021р. та № 14: Запис №13 недійсний. Звільнена 13 липня 2021 року за прогул, п.4 ст.40 КЗпП України. Підстава - Наказ №19-к/тр від 20.07.2021р., суд зазначає наступне.

За пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір може бути розірваний власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).

Статтями 148, 149 КЗпП встановлено строки, умови та порядок застосування дисциплінарних стягнень, в тому числі і такого стягнення, як звільнення з роботи.

У силу ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, для звільнення працівника власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом з підстав, передбачених п.3 та п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, повинна бути дотримана відповідна процедура накладення дисциплінарного стягнення та дотримано послідовність процедури звільнення у відповідності до вимог КЗпП України.

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин та спростування обставин, якими позивач обґрунтовує вимогу про визнання наказу №19-к/тр від 20.07.2021 про звільнення згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Як роз`яснив Верховний Суд України в п.18 своєї постанови №6 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

При цьому, згідно з п.2.26 ст.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов`язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин.

Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст.77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Таким чином, суд вважає, що сторони досягли згоди щодо звільнення позивачки за згодою сторін. Тому позовні вимоги про визнання незаконними наказу про звільнення позивачки з посади за прогул на підставі п.4 ст.40 КЗпП України та формулювання причин та підстав звільнення позивачки із посади за прогули без поважних причин згідно п.4 ст. 40 КЗпП України, зобов`язання відповідача внести зміни до трудової книжки позивачки шляхом визнання недійсними записи за №13 від 20.07.2021 та за №14 від 20.07.2021, визнавши правильним запис за №12 від 20.07.2021 «звільнена з посади за угодою сторін згідно з п.1 ст. 36 КЗпП України», підлягають задоволенню.

Згідно ст.235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок). Зокрема, згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Представником позивача - адвокатом Ключенковою Х.В. неодноразово (22.07.2021 та 20.09.2021) на адресу відповідача були направлені адвокатські запити з вимогою, зокрема розрахункових листів сум нарахованої та виплаченої та/або невиплаченої заробітної плати позивачки, довідки про середньоденну заробітну плату позивачки та табелів обліку робочого часу для підготовки позовної заяви. Однак, відповідачем відповідь на вказані адвокатські запити не була надана.

Крім того, за клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 09.11.2022 було витребувано вказані документи. Дана ухвала суду відповідачем не виконана.

Відповідно до довідки ОК-5 та ОК-7 від 13.09.2022, заробітна плата позивачка за травень 2021 становить 18 днів - 7755,30 грн. та за червень 20 днів - 6263,33 грн.

Розмір середньоденної заробітної плати позивача складає: (7755,30 грн.+6263,33 грн.) / (18+20) = 368,91 грн.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 20.07.2021 року по 18.10.2021 року, що складає 62 робочих днів.

В зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки за період з 20.07.2021 року по 18.10.2021 року, що становить 22 872 грн. 42 коп. (368,91 грн.*62 робочих днів = 22872,42 грн).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

На підставі досліджених доказів в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність позивачкою спричинення їй моральної шкоди у зв`язку із незаконним звільненням, що полягає у душевних стражданнях, яких відповідач зазнав у зв`язку із порушенням життєвих зв`язків, сталого способу життя. При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди суд також враховує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. З огляду на душевні, моральні страждання, яких зазнав позивач, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованим розмір компенсації моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову- на відповідача.

Згідно з п.3 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження цих обставин суду був наданий договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом Ключенковою Х.В. та позивачем ОСОБА_1 від 21.07.2021 року.

Відповідно до актів наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 21.07.2021 року встановлено, що вартість робіт із підготовкою позовної заяви до суду та розглядом справи в суді становить 11 500, 00 грн.

Таким чином, аналізуючи наданий представником позивача розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги, суд приходить до висновку, що він є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг, витрачених ним часом, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 11 500,00 гривень витрат на правову допомогу.

Крім того, у відповідності до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2724,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 274, 354-356 ЦПК України ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СХІД ГАЗ ЗБУТ» про визнання незаконним наказу про звільнення, визнання формулювання причин звільнення неправильними, зобов`язання внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задовольнити повністю.

Визнати незаконним наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ГАЗ ЗБУТ» №19-к/тр від 20.07.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади за прогул на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

Визнати формулювання причин та підстав звільнення ОСОБА_1 із посади «за прогули без поважних причин згідно п.4 ст. 40 КЗпП України» незаконним.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД ГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42740787) внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 шляхом визнання недійсними записів за №13 від 20.07.2021 та за №14 від 20.07.2021, визнавши правильним запис за №12 від 20.07.2021 «звільнена з посади за угодою сторін згідно з п.1 ст. 36 КЗпП України».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42740787) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2021 року по 18 жовтня 2021 року у розмірі 22 872 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 42 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42740787) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42740787) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42740787) на користь держави судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.01.2023 року.

Суддя: Д.Г. Костюков