Постанова

від 04.01.2023 по справі 200/9767/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 року

м. Київ

справа № 200/9767/20-а

адміністративне провадження № К/9901/35350/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року (прийняте в складі: головуючого судді Зінченка О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД (далі-позивач, товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України ( далі - відповідач, податковий орган), в якій просить:

1.1. - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови повернення грошових коштів у сумі 205 572,83 грн. (двісті п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 83 коп.) на рахунок позивача;

1.2. - зобов`язати відповідача повернути грошові кошти у сумі 205 572, 83 грн. (двісті п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 83 коп.) на рахунок позивача в установі банку АТПУМБ.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, згідно даних інтегрованої картки платника податків ТОВ «АЛЕКС СХІД», станом на серпень 2020 враховується переплата у сумі - 205 572, 83 грн.(двісті п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 83 коп.) за кодом платежу 140101100 «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг», що складається з коштів, які були повернуті відповідачем, а саме: у травні 2020 року відповідачем повернено переплату по сумі податку на додану вартість в розмірі 52851,22 грн. (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят одна грн. 22 коп.) на рахунок з податку на додану вартість, 17.07.2020 повернено суму - 188 861,60 гривень, на рахунок платника «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)». Позивач 27.07.2020 та 10.09.2020 звертався із заявами про перерахування зазначених коштів на рахунок податку на прибуток позивача та на особовий поточний рахунок платника податків в установі банку, проте відповідач відмовив у перерахуванні грошових коштів на рахунок податку на прибуток, мотивуючи відмову тим, що відповідно до п.п. 43.4-1 ст. 43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із встановлених у справі обставин щодо відсутності надміру сплачених грошових зобов`язань, стосовно яких заявлені позовні вимоги. Суд встановив, що сума 205 572, 83 грн, яка значилася як переплата в інтегрованій картці позивача станом на 07.08.2020, є лише сплаченими позивачем сумами ПДВ, що обліковувалися у електронному кабінеті платника податків наростаючим підсумком та відповідно відображалися у інтегрованій картці платника податків. Крім того, за висновком суду, позивач не дотримався порядку та строку в 1095 днів для звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, що може бути самостійною підставою для відмови контролюючого органу в задоволенні заяви.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 24 вересня 2021 року товариство не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволені позовних вимог, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №200/9767/20-а та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №200/9767/20-а стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Так, скаржник зазначає, що станом на час подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування у подібних правовідносинах вищезазначених норм Податкового кодексу України та пункту 25 Порядку № 569 відсутній.

5.3. Так, позивач зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме п.43.4-1 ст. 43, п. 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України, зокрема суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував зазначену норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 640/19410/18.

Так, позивач указує, що згідно сформованого висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах вказано, оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, - то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим, відповідно, вчинив протиправну бездіяльність.

Відповідач не надав належних доказів, які підтвердили їх заперечення та доводи, що надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість були зараховані позивачем до бюджету саме з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України.

5.4. Скаржник звертає увагу що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 43, п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, зокрема суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував зазначену норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 580/1267/19.

Позивач указує, що подібними є обставини справи невиконання податковим органом заяви платника податку про повернення надміру сплачених коштів в порядку статті 43 Податкового кодексу України з посиланням зокрема і на пропущення платником податку строку у 1095 днів, що надає право на таке звернення.

Також, позивач виконав всі обов`язкові передумови повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів після прийняття постанови Верховним Судом від 10.04.2020 року у справі № 805/4850/15-а позивач звернувся у строк передбачений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

6. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

7. 12 жовтня 2021 року справа №200/9767/20-а надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Суди попередніх інстанцій установили, що товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33504912.

9. У 2015 році у позивача виникла переплата з податку на прибуток у загальній сумі 209000, грн.

10. Позивач 30.10.2015 направив лист до відповідача щодо існуючої переплати авансового платежу з податку на прибуток і оплати податку на прибуток, яка склалася згідно платіжних доручень, зазначених у листі на суму 209 00,00 грн. та просив зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення податкових платежів, поточних та майбутніх платежів з податку на додану вартість (арк. справи 5).

11. За наслідками розгляду наведеної вище заяви 06.11.2015 року зараховано суму 209000 грн (перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший на рахунок податок на додану вартість, з них 06.11.2015 року погашено недоїмки по податковій декларації з ПДВ у розмірі 123040,58 грн (залишок 85959,42 грн) (арк. справи 104).

12. Позивач листом від 27.07.2020 звертався до відповідача про перерахування коштів у сумі 205572, 83 грн. на його особовий рахунок з податку на прибуток (арк. справи 6-8).

13. Також 10.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування існуючої переплати, яка рахується в електронному кабінеті платника податку з податку на додану вартість платника на особовий поточний рахунок в установі банку(арк. справи 9-10).

14. Листами від 10.08.2020 та від 29.09.2020 відповідач повідомив, що переплата з податку на додану вартість підлягає поверненню виключно на рахунок платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (арк. справи 11-12).

15. Згідно з даних інтегрованої картки позивача за кодом платежу 14010100«Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»станом на серпень 2020 року обліковувалась переплата у сумі 205572,83 грн., що складається з коштів, які надійшли з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в хронологічному порядку зарахування та списання коштів в ІКП починаючи з 2015 року (арк. справи 54-108).

16. Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує права позивача, останній звернувся до суду із цим позовом.

V. Позиція Верховного Суду

17. Верховний Суд, переглядає рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

18. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності не перерахування коштів у сумі 205572, 83 грн. на рахунок позивача у банку.

19. Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українинадміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

20. Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

21. Пунктами 43.1, 43.3, 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України(в редакції, чинній до 01.01.2017) передбачалося, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

22. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

23. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

24. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

25. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

26. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

27. Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, вказану статтю доповнено пунктом 43.4-1 такого змісту: у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

28. Відповідно до абзацу першого пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

29. Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

30. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на повернення надміру сплаченого ПДВ у платника цього податку виникає в разі сплати платежів в сумі, яка перевищує суму податкових зобов`язань з цього податку.

31. Таке можливо або у разі помилкової (надмірної) сплати, або у разі від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту, якщо таке значення відповідає фактично сплаченому податку, за умови відсутності податкового боргу з цього податку (пункт200.1, підпункт «б» пункту200.4статті200 ПК).

32. У другому випадку йдеться про бюджетне відшкодування. У залежності від підстав виникнення переплати з ПДВ існує різний порядок його повернення.

33. У разі коли йдеться про помилкову (надмірну) сплату податку, платник подає заяву в довільній формі із зазначенням, зокрема дня помилкової (надмірної) сплати податку. При цьому презумується надання відповідних документів, які б підтверджували переплату. В іншому випадку вимога пункту 43.4 статті 43 ПК щодо строку в 1095 днів, впродовж якого платник має право заявити про повернення помилково (надміру) сплаченої суми податку, втрачає сенс.

34. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за даними інтегрованої картки платника податків ТОВ «Алекс Схід» за кодом платежу 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на серпень 2020 року рахувалась переплата у сумі 205572,83 грн., що складається з коштів, які надійшли з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в хронологічному порядку зарахування та списання коштів в ІКП, починаючи з 2015 року .

35. Згідно даних інтегрованої картки за 2015 рік суму 209000 грн. було зараховано 06.11.2015 року (перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший - платіжне доручення №188 від 06.11.2015) на рахунок «Податок на додану вартість» код класифікації доходів бюджету 14010100, з них 06.11.2015 року погашено недоїмки по податковій декларації з податку на додану вартість №9215147924 у розмірі 123040,58 грн. (залишок склав 85959,42грн.);

- 25.11.2015 року зараховано до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платіжне доручення N 3432030 від 25.11.2015у розмірі 82626 грн. (переплата СЕА);

- 27.11.2015 року виключено з обліку штрафних санкцій статті 126 ПКУ у зв`язку з запізненням надходження ухвали суду акт поточного року - судова ухвала №805/4850/15-а від 12.11.2015 на суму ПДВ 189475,2 тис. грн. ;

- 30.11.2015 року нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9236779233 від 19.11.2015 термін сплати 30.11.2015 у розмірі 82626 грн. та зменшено переплати платіжне доручення N 188 у сумі 85959,42 грн. (залишок 3333,42 грн.).

- 30.11.2015 року здійснено перекид - Заява про перекид переплати - заява про зміну напрямку відшкодування ПДВ №11-20 від 30.11.2015 - судова ухвала N 805/4850/15-а від 12.11.2015 року ( по податковим повідомленням - рішенням №0000561501 від 27.05.2015 року на суму 603,6 грн. та №0000571501 від 27.05.2015 на суму 188871,6 грн.);

- 25.12.2015 та 28.12.2015 року зараховано до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму ПДВ 235978 грн. (платіжне доручення №3839690 від 25.12.2015 року на суму 155000грн. та платіжне доручення №3924406 від 28.12.2015 року на суму 80978 грн..) - переплата СЕА;

- 30.12.2015 року нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9256641768 від 18.12.2015 термін сплати 30.12.2015 у розмірі 235978 грн. та зменшено переплату -платіжне доручення №188 у сумі 3333,42 грн. і зменшено переплату - платіжне доручення № 3432030у сумі 82626грн. та зменшено переплату - судова ухвала №805/4850/15-а у загальній сумі 150018,58 грн.).

36. Тобто переплата, яка виникла за рахунок перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший - платіжне доручення №188 від 06.11.2015 у сумі 209000 грн. станом на 30.12.2015 року вже відсутня.

37. Станом на 31.12.2015 року переплата в ІКП складає 275434,62 грн. за рахунок коштів, що надійшли з електронного рахунка.

38. При цьому кошти у розмірі 209 000 грн.(переплата з авансового внеску з податку на прибуток) зараховувались відповідно до заяви ТОВ «Алекс Схід» від 30.10.2015 на погашення у т.ч. боргу з ПДВ.

40. За даними інтегрованої картки за 2016 рік:

- 14.12.2016 року поновлено штрафні санкції за актом минулих років по податковим повідомленням - рішенням №0000561501 від 27.05.2015 на суму 603,6 грн. та №0000571501 від 27.05.2015 на суму 188871,6 грн. на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року по справі №805/4850/15-а та погашена у сумі 151786,6 грн за рахунок коштів, що надійшли з СЕА (платіжне доручення №8714479 від 28.11.2016) та за рахунок переплати, що утворилась у зв`язку з надходженням заяви- оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000571501 від 27.05.2015 у сумі 37688,6 грн.

41. Станом на 06.11.2015 року та до моменту нарахування 14.12.2016 року штрафних санкцій по податковим повідомленням - рішенням №0000561501 від 27.05.2015 на суму 603,6 грн та №0000571501 від 27.05.2015 на суму 188871,6 грн. переплата грошовими коштами відсутня.

42. Згідно з відомостями з інтегрованої картки позивача за кодом платежу 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на серпень 2020 року була переплата у сумі 205572,83 грн., що складається з коштів, які надійшли з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в хронологічному порядку зарахування та списання коштів в ІКП, починаючи з 2015 року.

43. Скаржник у доводах касаційної скарги зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми статті 43 ПК, оскільки за приписами цих норм підставою для повернення надміру сплаченого податку є заява відповідного змісту платника до контролюючого органу, з якою він і звернувся. Відповідач же не виконав обов`язок, визначений пунктом 43.5 цієї статті щодо надання висновку про повернення заявленої ним до повернення суми переплати ПДВ.

44. З такими доводами позивача не можна погодитися, з огляду на те, що підставою для повернення надміру сплаченого податку є наявність переплати податку як такої, а не сама заява про повернення податку. При відсутності переплати з податку у контролюючого органу не виникає й обов`язку надати висновок про повернення податку. За встановленого судами першої та апеляційної інстанцій факту відсутності надміру сплаченого ПДВ такі доводи позивача не відповідають обставинам у справі.

45. Фактично доводи позивача про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права стосуються оцінки судами доказів та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі. Разом з тим, відповідно до положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів знаходяться поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції.

46. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.

47. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

48. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

50. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС СХІД» залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко