Постанова

від 16.08.2021 по справі 200/9767/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року справа №200/9767/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року по справі №200/9767/20-а (суддя 1-ї інстанції Зінченко О.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови повернення грошових коштів у сумі 205 572,83 грн на рахунок позивача;

- зобов`язати відповідача повернути грошові кошти у сумі 205 572, 83 грн. на рахунок позивача в установі банку АТ ПУМБ.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на серпень 2020 у позивача враховується переплата у сумі 205 572, 83 грн. за кодом платежу 140101100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг .

Ця сума складається з коштів, повернутих відповідачем як переплату по сумі податку на додану вартість.

У липні та вересні 2020 року позивач звертався з заявами до відповідача про перерахування зазначених коштів на рахунок податку на прибуток позивача та на особовий поточний рахунок платника податків в установі банку.

Однак, відповідач відмовив у перерахуванні грошових коштів на рахунок податку на прибуток, посилаючись на приписи п.п. 43.4-1 ст. 43 ПК України, яким визначено, що надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Така відмова є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги правові позиції Верховного Суду у справі №805/4850/15-а та у спірних правовідносинах помилково здійснив обчислення строку у 1095 днів з 06.11.2015 року, тобто з- дати, коли виникла переплата у позивача, а не з 10.04.2020 року - дати прийняття Верховним Судом постанови у справі №805/4850/15-а.

Оскільки за позивачем обліковувалась надмірна сплата зобов`язань з податку на додану вартість, для повернення якої позивач подав заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, позивач не мав податкового боргу, а відповідач не підготував висновок про їх повернення, тобто відповідач не виконав обов`язків, визначених ст.43 ПК України, отже вчинив протиправну бездіяльність.

Кошти позивача були зараховані до бюджету не в порядку п.200-1.5 ст.200 ПК України, а були перераховані з особистого рахунку податку на прибуток на пряму - на особистий рахунок з ПДВ, при цьому, минаючи рахунок системи електронного адміністрування ПДВ та ніколи не приймали участі у збільшенні розрахунку реєстраційного ліміту.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33504912.

У 2015 році у позивача виникла переплата з податку на прибуток у загальній сумі 209000, грн.

Позивач 30.10.2015 направив лист до відповідача щодо існуючої переплати авансового платежу з податку на прибуток і оплати податку на прибуток, яка склалася згідно платіжних доручень, зазначених у листі на суму 209 00,00 грн. та просив зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення податкових платежів, поточних та майбутніх платежів з податку на додану вартість (арк. справи 5).

За наслідками розгляду наведеної вище заяви 06.11.2015 року зараховано суму 209000 грн (перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший - на рахунок податок на додану вартість, з них 06.11.2015 року погашено недоїмки по податковій декларації з ПДВ у розмірі 123040,58 грн (залишок 85959,42 грн) (арк. справи 104).

Позивач листом від 27.07.2020 звертався до відповідача про перерахування коштів у сумі 205572, 83 грн. на його особовий рахунок з податку на прибуток (арк. справи 6-8).

Також 10.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування існуючої переплати, яка рахується в електронному кабінеті платника податку з податку на додану вартість платника на особовий поточний рахунок в установі банку(арк. справи 9-10).

Листами від 10.08.2020 та від 29.09.2020 відповідач повідомив, що переплата з податку на додану вартість підлягає поверненню виключно на рахунок платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (арк. справи 11-12).

Згідно даних інтегрованої картки позивача за кодом платежу 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на серпень 2020 року обліковувалась переплата у сумі 205572,83 грн., що складається з коштів, які надійшли з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в хронологічному порядку зарахування та списання коштів в ІКП починаючи з 2015 року (арк. справи 54-108).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем пропущений встановлений Податковим кодексом України строк у 1095 днів, який визначений для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, дотримання якого є обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання, оскільки переплата у позивача виникла 06.11.2015, а із заявою про повернення коштів на рахунок у банку позивач звернувся лише 10.09.2020.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 43.1, 43.3, 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2017) передбачалося, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , який набрав чинності 01.01.2017, вказану статтю доповнено пунктом 43.4-1 такого змісту: у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Відповідно до абзацу першого пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на повернення надміру сплаченого ПДВ у платника цього податку виникає в разі сплати платежів в сумі, яка перевищує суму податкових зобов`язань з цього податку.

Таке можливо або у разі помилкової (надмірної) сплати, або у разі від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту, якщо таке значення відповідає фактично сплаченому податку, за умови відсутності податкового боргу з цього податку (пункт 200.1, підпункт б пункту 200.4 статті 200 ПК).

В другому випадку йдеться про бюджетне відшкодування. В залежності від підстав виникнення переплати з ПДВ існує різний порядок його повернення.

У разі коли йдеться про помилкову (надмірну) сплату податку, платник подає заяву в довільній формі із зазначенням, зокрема дня помилкової (надмірної) сплати податку. При цьому презумується надання відповідних документів, які б підтверджували переплату. В іншому випадку вимога пункту 43.4 статті 43 ПК щодо строку в 1095 днів, впродовж якого платник має право заявити про повернення помилково (надміру) сплаченої суми податку, втрачає сенс.

Як свідчать матеріали справи, за даними інтегрованої картки платника податків ТОВ Алекс Схід за кодом платежу 14010100 « Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» станом на серпень 2020 року рахувалась переплата у сумі 205572,83 грн., що складається з коштів, які надійшли з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в хронологічному порядку зарахування та списання коштів в ІКП, починаючи з 2015 року .

Згідно даних інтегрованої картки за 2015 рік суму 209000 грн. було зараховано 06.11.2015 року (перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший - платіжне доручення №188 від 06.11.2015) на рахунок Податок на додану вартість код класифікації доходів бюджету 14010100, з них 06.11.2015 року погашено недоїмки по податковій декларації з податку на додану вартість №9215147924 у розмірі 123040,58 грн. (залишок склав 85959,42грн.);

-25.11.2015 року зараховано до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платіжне доручення N 3432030 від 25.11.2015у розмірі 82626 грн. (переплата СЕА);

-27.11.2015 року виключено з обліку штрафних санкцій ст.126 ПКУ у зв`язку з запізненням надходження ухвали суду акт поточного року - судова ухвала №805/4850/15-а від 12.11.2015 на суму ПДВ 189475,2 тис. грн. ;

30.11.2015 року нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9236779233 від 19.11.2015 термін сплати 30.11.2015 у розмірі 82626 грн. та зменшено переплати платіжне доручення N 188 у сумі 85959,42 грн. (залишок 3333,42 грн.).

30.11.2015 року здійснено перекид - Заява про перекид переплати - заява про зміну напрямку відшкодування ПДВ №11-20 від 30.11.2015 - судова ухвала N 805/4850/15-а від 12.11.2015 року ( по податковим повідомленням - рішенням №0000561501 від 27.05.2015 року на суму 603,6 грн. та №0000571501 від 27.05.2015 на суму 188871,6 грн.);

-25.12.2015 та 28.12.2015 року зараховано до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму ПДВ 235978 грн. (платіжне доручення №3839690 від 25.12.2015 року на суму 155000грн. та платіжне доручення №3924406 від 28.12.2015 року на суму 80978 грн..) - переплата СЕА;

30.12.2015 року нараховано ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість №9256641768 від 18.12.2015 термін сплати 30.12.2015 у розмірі 235978 грн. та зменшено переплату -платіжне доручення №188 у сумі 3333,42 грн. і зменшено переплату - платіжне доручення № 3432030у сумі 82626грн. та зменшено переплату - судова ухвала №805/4850/15-а у загальній сумі 150018,58 грн.).

Тобто переплата, яка виникла за рахунок перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший - платіжне доручення №188 від 06.11.2015 у сумі 209000 грн. станом на 30.12.2015 року вже відсутня.

Станом на 31.12.2015 року переплата в ІКП складає 275434,62 грн. за рахунок коштів, що надійшли з електронного рахунка.

При цьому кошти у розмірі 209 000 грн.(переплата з авансового внеску з податку на прибуток) зараховувались відповідно до заяви ТОВ Алекс Схід від 30.10.2015 на погашення у т.ч. боргу з ПДВ.

За даними інтегрованої картки за 2016 рік:

-14.12.2016 року поновлено штрафні санкції за актом минулих років по податковим повідомленням - рішенням №0000561501 від 27.05.2015 на суму 603,6 грн. та №0000571501 від 27.05.2015 на суму 188871,6 грн. на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року по справі №805/4850/15-а та погашена у сумі 151786,6 грн за рахунок коштів, що надійшли з СЕА (платіжне доручення №8714479 від 28.11.2016) та за рахунок переплати, що утворилась у зв`язку з надходженням заяви- оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000571501 від 27.05.2015 у сумі 37688,6 грн.

Станом на 06.11.2015 року та до моменту нарахування 14.12.2016 року штрафних санкцій по податковим повідомленням - рішенням №0000561501 від 27.05.2015 на суму 603,6 грн та №0000571501 від 27.05.2015 на суму 188871,6 грн. переплата грошовими коштами відсутня.

Згідно даних інтегрованої картки позивача за кодом платежу 14010100 « Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» станом на серпень 2020 року була переплата у сумі 205572,83 грн., що складається з коштів, які надійшли з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в хронологічному порядку зарахування та списання коштів в ІКП, починаючи з 2015 року .

Суд не приймає доводи позивача, що переплата у позивача виникла 10.04.2020 року - - дати прийняття Верховним Судом постанови у справі №805/4850/15-а, оскільки ці доводи спростовуються даними інтегрованої картки платника податків, які свідчать про відсутність переплати грошовими коштами станом на 06.11.2015 року до моменту нарахування 14.12.2016 року штрафних санкцій.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується с висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року по справі №200/9767/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року по справі №200/9767/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 16 серпня 2021 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г. Гаврищук

А.В. Гайдар