Ухвала

від 27.12.2022 по справі 520/10980/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 520/10980/19

провадження № 61-8875ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт», про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25 грудня 2009 року № 1171 про затвердження актів прийому-передачі з державної в комунальну власність територіальної громади м. Одеси гуртожитків, які належать Державному підприємству «Одеський морський торгівельний порт» (гуртожитку № 5 і № 6 на АДРЕСА_1).

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 21 січня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний суд постановою від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року - без змін.

ОСОБА_1 08 вересня 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, яка мотивована тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 16 грудня 2021 року він отримав 25 січня 2022 року. 20 лютого 2022 року він первинно звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення, однак 18 травня 2022 року Верховний Суд повернув йому касаційну скаргу у зв`язку з відсутністю підстав касаційного оскарження. 03 червня 2022 року він повторно звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення, однак ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, а 01 серпня 2022 року Верховний Суд повернув йому касаційну скаргу, оскільки в ній не було зазначено підстав касаційного оскарження та не сплачено судовий збір.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення цієї ухвали для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306308836462 вказану ухвалу ОСОБА_1 отримав 22 вересня 2022 року.

ОСОБА_1 03 жовтня 2022 року на виконання вимог вказаної ухвали подав засобами поштового зв`язку заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, яка мотивована тим, що повний текст оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року складений 29 грудня 2021 року, а отриманий ним 25 січня 2022 року (на підтвердження чого надає поштовий конверт з трек-номером 6530012484616). У лютому 2022 року він подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. Однак, у травні 2022 року Верховний Суд повернув йому касаційну скаргу, оскільки у скарзі були відсутні підстави касаційного оскарження. У червні 2022 року він повторно звернувся з касаційною скаргою, однак Верховний Суд ухвалою від 09 червня 2022 року відмовив йому у зменшенні чи звільненні від сплати судового збору та залишив без руху касаційну скаргу для усунення її недоліків протягом десяти днів, а у серпні 2022 року Верховний Суд повернув йому касаційну скаргу, оскільки у скарзі були відсутні підстави касаційного оскарження та не сплачено судовий збір. Крім того, під час воєнного стану м. Одеса находиться в зоні воєнних дій, місто постійно зазнає обстрілів і бомбардувань з боку російської федерації, місто постійно перебуває в стані повітряної тривоги, тому він не міг своєчасно скласти та надіслати касаційну скаргу, а також судовий збір складає половину його пенсії, через важке матеріальне становище він не зміг вчасно його сплатити. Вважає, що військові дії, які відбуваються у місці його проживання й відсутність можливості сплатити судовий збір, через тяжке матеріальне становище, є поважними причинами для відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Разом із цим, при додатковій перевірці касаційної скарги, встановлено, що ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦП України).

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт перший частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Для усунення вказаного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень, обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Згідно із частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 127, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев