Рішення

від 26.12.2022 по справі 285/528/22

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/528/22

провадження у справі № 2/0285/432/22

26 грудня 2022 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Валінкевич І.І.

сторони у справі: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 , представник відповідача - ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП»,

розглянувши у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ - КООП» про відшкодування завданої шкоди,

встановив:

01.02.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_6 на його користь 53 183 грн 20 коп. завданої йому майнової шкоди та 40 000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову вказав, що 22.08.2021 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_3 на перехресті по вул. Гетьмана Мазепи, м. Новоград-Волинський, керуючи автомобілем FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виконуючи при цьому поворот ліворуч, при виїзді з перехрестя, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під його керуванням. У результаті ДТП транспортний засіб, яким він керував, отримав механічні пошкодження, на відновлення якого він поніс витрати. Вина водія ОСОБА_3 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2021 року. Зазначив, що діями ОСОБА_3 йому завдана майнова шкода у розмірі 53 183 грн 20 коп., яка складається із ремонту автомобіля, придбання запчастин та придбання ліків на лікування, що надавалося йому після ДТП. Також, вказав, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 40 000 грн 00 коп., яка полягає у тому, що під час ДТП було пошкоджено його майно, на сьогоднішній день він перебуває в стані настороженості та страху на автодорозі, бо не впевнений в поведінці водіїв таких, як ОСОБА_3 .. При цьому, він є інвалідом І групи, так як переніс захворювання. Тому він звернувся до суду з даним позовом.

03.02.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи по суті проводити у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін у справі, визначено резервну дату судового засідання, встановлено учасникам у справі строки вчинення процесуальних дій.

16.02.2022 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву вказав, що на момент ДТП його відповідальність була застрахована в ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ - КООП», тому позовні вимоги про стягнення з нього шкоди задоволенню не підлягає. Також зазначив, що у зв"язку із ДТП позивач отримав від нього грошові кошти у розмірі 25 000 грн на відшкодування майнової шкоди. При цьому, зазначив, що моральну шкоду спричинено йому та членам його родини, так як після ДТП у них злочинним шляхом відібрали автомобіль, який ним необхідний.

24.03.2022 року до участі у справу залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» та закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.

Судовий розгляд неодноразово відкладалося з різних підстав, зокрема: 06.06.2022 року, 06.07.2022 року, 11.08.2022 року, 19.09.2022 року та 21.11.2022 року, за клопотанням представника позивача та у зв`язку із неявкою у судове засідання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП», щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

08.12.2022 року до суду позивачем подано позовну заяву (уточнену) в якій просив суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 , ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» та Моторно транспортного страхового бюро України (надалі - МТСБУ) на його користь 53 183 грн 20 коп. витрат на відновлення автомобіля та 40 000 грн моральної шкоди.

20.12.2022 року представником МТСБУ подано до суду відзив на позовну заяву.

26.12.2022 року у судовому засіданні позивач та його представник підтримали первинні позовні вимоги, подані до суду 01.02.2022 року, які просив задовольнити, з підстав викладених у змісті позовної заяви.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за останньою відомою адресою місцезнаходження, яка повідомлена представником позивача у судовому засіданні 19.09.2022 року (а.с.78).

Заслухавши учасників у справі, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_3. 22.08.2021 о 14 год. 30хв. на перехресті по вул. Гетьмана Мазепи, м. Новоград-Волинський, керуючи автомобілем FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виконуючи при цьому поворот ліворуч, при виїзді з перехрестя, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Audi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.11.2021 року у справі № 285/4569/21 відповідача ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні вище зазначеного ДТП (а.с.10-11).

20.12.2021 року ухвалою Житомирського апеляційного суду постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.11.2021 року у справі № 285/4569/21 залишено без змін (а.с.12-14).

Також встановлено, що у період з 03.09.2020 року по 02.09.2021 року цивільно-правова відповідальності водія транспортного засобу FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП», згідно Полісу № ЕР-201124254 (а.с.25).

25.08.2022 року ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» прийнято від ОСОБА_8 письмове повідомлення про настання ДТП (а.с.26)

Із відкритих відомостей, які знаходяться в інтернет ресурсах слідує, що ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» у процесі припинення не перебуває (а.с.39).

Відповідно до листа від 21.10.2022 року, направленого в адресу позивача ОСОБА_1 , МТСБУ повідомило, що ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» з 01.09.2021 року втратило статус асоційованого члена МТСБУ у зв`язку із заборгованістю до фондів МТСБУ. При цьому, зазначило, що страховик, членство кого в МТСБУ припинено або ліцензія якого анульована, позбавляється права на провадження обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак не звільняється від обов`язку виконання укладених договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.79).

Згідно листа Національного банку України (надалі - НБУ) від 03.11.2022 року, адресованого відповідачу ОСОБА_9 , 05.11.2021 року Національний банк прийняв рішення № 36/ДСК про відкликання (анулювання) всіх ліцензій ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» та 17.11.2021 року Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських установ фінансових послуг НБУ ухвалив рішення про виключення з Державного реєстру фінансових установ ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП». Також, у листі НБУ вказав, що у зв"язку із виключенням з Державного реєстру фінансових установ Страховика компанія втрачає статус фінансової установи та не підпадає у наглядову компетенцію Національного банку. Проте, виключення з Державного реєстру фінансових установ та аналювання ліцензії не звільняє Страхову компанію від обов`язку виконувати свої зобов`язання за укладеними договорами страхування (а.с.96-97).

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним принципом, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 13 ЦК України сторони повинні діяти добросовісно, не порушуючи права інших осіб - учасників цих правовідносин.

Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 , 2 та 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Стаття 28 Закону № 1961-IV визначає, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Із ч. 4 ст. 263 ЦПК України слідує, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду (надалі - ВП ВС) відступила від правового висновку Верховного Суду щодо абсолютності права потерпілого в ДТП на відшкодування шкоди її заподіювачем, визначивши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди обов`язок виплатити відповідне

відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених

законом випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за законом не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Відтак, з огляду на встановлені обставини у справі, зокрема те, що цивільно-правова відповідальності водія транспортного засобу FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована третьою особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП», згідно Полісу № ЕР-201124254, та з урахуванням висновків ВП ВС зроблених у постанові від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17, суд доходить до висновку, що позов поданий до неналежного відповідача, оскільки позивач має право на пред`явлення майнової вимоги до ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП», а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Що стосується заявленої позовної вимоги щодо моральної шкоди, то суд виходить із наступного.

Із статті 23 ЦК України слідує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особи неправомірними діями, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно пункту 23.1 статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до статті 26 - 1 Закону № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказував на те, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 40 000 грн., яка виразилися у тому, що під час ДТП було пошкоджено його майно, на сьогоднішній день він перебуває в стані настороженості та страху на автодорозі бо не впевнений в поведінці водіїв таких як ОСОБА_3 . При цьому, він є інвалідом І групи, переніс захворювання.

З огляду на обґрунтування позовних вимог у цій частині суд враховує, що позивач просить стягнути моральну шкоду, яка не охоплюється страховим відшкодуванням, оскільки не стосується шкоди, заподіяної життю та здоров`я потерпілого (згідно з статтею 23 Закону № 1961-IV) та не належить до шкоди, заподіяної майну (згідно з статтею 28 Закону № 1961-IV). Тому відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду, яка полягає в його моральних стражданнях та інших немайнових втрат через спричинене з вини страхувальника ДТП, має бути співмірно компенсована останнім.

Саме до такого висновку, прийшла Велика Верховного Суду у постанові у справі № 147/66/17 від 14.12.2021 року.

Також, суд враховує роз"яснення, викладені у Постанові Пленуму ВС України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Так, враховуючи обставини, при яких позивачу була завдана моральна шкода у зв`язку з даною подією, глибину, тяжкість та тривалість моральних страждань, а також, виходячи з того, що під час ДТП пошкоджено майно позивача, після ДТП він перебуває в стані настороженості та страху на автодорозі бо не впевнений в поведінці інших водіїв, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування завданої моральної шкоди 15 000 грн. 00 коп., задовольнивши позов у цій частині також частково.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх установах звільняються інваліди І та ІІ груп.

Встановлено, що позивач є інвалідом І групи, що слідує із довідки МСЕК (а.с.5).

Так, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи у суді.

Із ч. 6 ст. 141 ЦПК України слідує, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, враховуючи те, що позивач, на користь якої ухвалено рішення, звільнений від сплати судових витрат, та доказів того, щодо іншою стороною, зокрема, відповідачем у справі понесені судові витрати, у силу ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП», про відшкодування завданої шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) ,

відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - не встановлено, місце проживання - АДРЕСА_2 ) ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ- КООП» (ЄДРПОУ 31113488, юридична адреса - вул. Бастіона, 5/15, м. Київ, 01014, остання відома адреса місця знаходження - вул. Почайнинська, 25/49, м. Київ).

Дата складення повного судового рішення - 05.01.2023 року.

Суддя А.В.Михайловська