Рішення

від 01.12.2022 по справі 753/1961/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1961/21

провадження № 2/753/611/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарях Пугач Д.С., Куцолабській І.А., Осадчуку С.В., Дерій А.С.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників відповідача Будкевича В.А. , Осіпенка Р.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької», третя особа: Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд - УКБ», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької» (далі - відповідач) за вимогами якого просила суд стягнути з відповідача на її користь 49265,10 грн. матеріального збитку; моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та судові витрати в сумі 26816,00 грн., з яких витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.; витрати на проведену незалежну оцінку у розмірі 10 000,00 грн., судовий збір у розмірі 1816,00 грн

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач, ОСОБА_6 є власником нежитлового приміщення НОМЕР_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

08.03.2020 у вказаному приміщенні було виявлено затоплення приміщення стічними каналізаційними відходами із стояка побутової каналізації будинку, який розташований в санвузлі приміщення, про що було відразу повідомлено всі належні служби.

Балансоутримувачем та обслуговуючою організацією за адресою АДРЕСА_1 є Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької» (далі - ОСББ «Соломії Крушельницької), яке відповідно до статуту зобов`язане забезпечувати належний технічний стан спільного майна за даною адресою.

11.03.2020 позивачем було подано заяву до ОСББ «Соломії Крушельницької», яку зареєстровано за вхідним № 47, якою повідомлено відповідача, як відповідальну за внутрішньо-будинкові мережі організацію про затоплення, з вимогою компенсації нанесених збитків. Дана заява відповідачем була проігнорована.

18.03.2020 представником позивача подано відповідачу доповнення до заяви від 11.03.2020 щодо компенсації нанесених збитків, але відповідач відповіді на неї не надав.

Згідно звіту про оцінку майна від 15.07.2020, вартість майнового збитку, завданого приміщенню АДРЕСА_2 після залиття складає 49265,10 грн.

Також позивачка зазначила, що окрім матеріальної шкоди їй було завдано і моральну шкоду, оскільки вона зазнала сильного душевного хвилювання у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї та приниження честі та гідності, у зв`язку із пошкодженням майна і бездіяльністю останнього. Завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті

19.04.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву із запереченнями проти вимог позову. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ОСББ «Соломії Крушельницької» було створене 03.01.2019, тобто через 6 (шість) місяців після підписання акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.05.2018 укладеного між ОСОБА_5 та КП «Житлоінвестбуд-УКБ» і жодного відношення до приймання за якістю монтажних робіт каналізаційних мереж, які проходять через нежитлове приміщення НОМЕР_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , відповідач не має.

Для обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання між ОСББ «Соломії Крушельницької» та ФОП ОСОБА_8 був укладений договір № 58/19 від 15.01.2019 про надання послуг. Згідно вказаного договору ФОП ОСОБА_8 приймає на себе обов`язки з виконання робіт відповідно до пункту 1.1.2 По технічному та аварійному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, обслуговування каналізаційних мереж в місцях загального користування.

Відповідно до акту обстеження каналізаційних мереж в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_1 від 19.03.2020 було встановлено наступне: на обстежених лежаках всі заглушки прочистних отворів зацементовані, як належить за проектом; дві спроби потрапити в нежитлове приміщення НОМЕР_2 не дали результату, так як воно було зачиненим; зі слів сантехніків, які ліквідовували аварію 08.03.2020, однією з причин аварії є те, що в каналізаційному лежаку в приміщенні НОМЕР_2 заглушка отвору прочистки була незацементована і свідчить про те, що після здачі будинку в експлуатацію було втручання в зазначений лежак.

Враховуючи вище викладене, основною причиною залиття нежитлового приміщення НОМЕР_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 є те, що в каналізаційному лежаку в приміщенні НОМЕР_2 заглушка отвору прочистки була незацементована і поставлена через гумовий перехідник, що не відповідає будівельним нормам. Вказаний монтажний недолік міг бути не поміченим позивачем при підписанні акту прийому-передачі нежитлового приміщення, або міг виникнути внаслідок несанкціонованого втручання самим позивачем в систему каналізаційних мереж. Відповідач вважає, що відсутні підстави вважати, що залиття приміщення сталося в результаті дій чи бездіяльності ОСББ «Соломії Крушельницької». Навпаки, прослідковується взаємозв`язок між недбалими та некомпетентними діями під час підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення НОМЕР_2 від 30.05.2018, укладеного між ОСОБА_5 та КП «Житлоінвестбуд-УКБ», або умисними діями позивача вже після здачі приміщення в експлуатацію, направленими на самовільне втручання в систему каналізаційних мереж, та аварією, яка сталась 08.03.2020. Крім того, відповідач заперечує проти задоволення моральної шкоди. Просить відмовити в задоволенні позову через його необґрунтованість та безпідставність.

06.05.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Крім доводів, що викладені у позові, представник позивача посилається на те, що саме з вини та бездіяльності відповідача сталося залиття приміщення, що належить позивачу, чим завдано матеріального збитку. На підтвердження розміру шкоди позивачем надано звіт про оцінку збитку, який відповідає вимогам закону та є доказом у справі. На переконання представника позивача, моральна шкода є доведеною, оскільки 08.03.2020 та 09.03.2020 позивачка та її представник були вимушені прибирати в приміщенні та робити дезінфекцію стін та цементних підлог, витрачаючи при цьому власний час та кошти для усунення залиття, чим було порушено їх звичний спосіб життя, виникла необхідність у докладанні додаткових зусиль для його нормалізації, що потягло за собою душевні страждання, які зазнала позивач у зв`язку із пошкодженням її майна. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з вимогою про усунення причин затоплення та відшкодування понесених нею збитків, але відповідач ігнорував всі звернення позивача. Лише після звернення до адвоката та направлення адвокатського запиту, відповідач відповів на адвокатський запит, що стало потрясінням для позивача, оскільки, відповідач не виконував свої законні обов`язки, чим порушував права позивача. Звинувачення, що залиття приміщення сталося саме з вини позивача є приниженням честі та гідності, які полягають у знеціненні об`єднанням співвласників індивідуума, що призвело до заниження самооцінки позивачем її соціальних та моральних якостей. Доводи відповідач у відзиві, що в каналізаційному лежаку в приміщенні НОМЕР_2 заглушка отвору прочистки була незацементована і поставлена через гумовий перехідник, що не відповідає будівельним нормам, не підтверджена доказами Вказує, що позивач є власником нежитлового приміщення але внутрішньобудинкові мережі не можуть бути власністю позивача, оскільки, є власністю всіх членів ОСББ і їхнє відчуження, згідно статуту ОСББ можливе тільки за рішенням загальних зборів, а технічний стан внутрішньобудинкових мереж забезпечує відповідач. Представник позивача декілька разів звертався до Голови правління та звертав увагу, що з внутрішньобудинкового стояка каналізації щось протікає на стяжку підлоги. Відповідна заявка була зроблена в будинковому журналі 03.06.2019, після заявки сантехніком було обстежено вказане приміщення та зазначено, що ніяких зауважень немає.

Ухвалою суду від 03.12.2021 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ».

18.07.2022 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що 01.06.2016 між Комунальним комерційним унітарним підприємством «Фінансова компанія «Житло-інвест» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Повірений) та в інтересах КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (далі продавець) з однієї сторони, та громадянкою ОСОБА_5 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 103-МП (далі - Договір). За цим Договором продавець передає у власність, а покупець приймає у власність майнові права на нежитлове приміщення НОМЕР_2 у житловому будинку поштова адреса: АДРЕСА_1 (будівельна адреса: АДРЕСА_3 ) на умовах та у порядку, що визначені цим Договором. Згідно з п. 6.7 Договору, з метою забезпечення централізованого обслуговування інженерних мереж об`єктів житлового фонду після вводу об`єкта будівництва в експлуатацію покупець погоджується передати у комунальну власність територіальної громади м. Києва або у власність постачальних експлуатуючих організацій чи зовнішньобудинкові інженерні мережі тепло-, енерго-, водопостачання та водовідведення з окремо розташованими i вбудованими бойлерами, насосними з обладнанням, індивідуальними тепловими пунктами (ІТП), до яких приєднаний об`єкт будівництва. Сторони повністю виконали свої зобов`язання, передбачені Договором, а саме: продавець приймав від покупця оплату вартості майнових прав на нежитлове приміщення; передав покупцеві майнові права на нежитлове приміщення після введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію; надав покупцеві довідку про внесення покупцем оплати вартості майнових прав; покупець: сплатив повністю вартість майнових прав на нежитлове приміщення: прийняв за Актом майнові права на нежитлове приміщення. Тобто, сторонами Договору виконано обов`язки належним чином. Акт приймання-передачі нежитлового-офісного приміщення № 123 від 30.05.2018 підписано без зауваження і усунуто всі недоліки. Також вказав, що КП «Житлоінвестбуд-УКБ» для проведення будівельних робіт було залучено генпідрядну організацію, що підтверджується Актом готовності об`єкта до експлуатації від 14.03.2017 та Сертифікатом серія ІУ № 165170880374 від 29.03.2017.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов, посилаючись на доводи, що викладені у заявах по суті справи.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на доводи, що викладені у заявах по суті справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в письмових поясненнях просив розглядати справу за відсутності представника КП «Житлоінвестбуд-УКБ».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником нежитлового приміщення НОМЕР_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про права власності № 126331467 від 05.06.2018, підставою для виникнення права власності у позивача є договір купівлі-продажу майнових прав 103-МП від 05.06.2016, укладений між ОСОБА_5 та КП «Житлоінвестбуд-УКБ» з додатками та змінами та акт прийому-передачі нежитлового приміщення № 123 від 30.05.2018, укладений між ОСОБА_5 та КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (а.с.10).

КП «Житлоінвестбуд-УКБ» є забудовником будинку АДРЕСА_4 .

Балансоутримувачем та обслуговуючою організацією за адресою АДРЕСА_1 є Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької»(далі - ОСББ «Соломії Крушельницької»), яке відповідно до статуту зобов`язане забезпечувати належний технічний стан спільного майна за даною адресою.

Так, відповідно до п.2.1. Статуту ОСББ «Соломії Крушельницької» (далі Об`єднання) метою створення Об`єднання є забезпечення захисту прав співвласників відповідно до п.6.1. Статуту та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна будинку…».

Відповідно до п. 2.4. Статуту Об`єднання може доручати Правлінню «...укладати договори ... про... обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до Статуту та законодавства...».

Відповідно до п. 2.6. Статуту Об`єднання зобов`язане, крім іншого, забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, шо належить співвласникам.

Відповідно до п.2 Розділу II Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 №219, «... обслуговування внутрішньобудинкових систем (за винятком вузлів комерційного обліку) здійснюється виконавцем на підставі відповідного договору (далі - договір), який передбачає, зокрема: види та періодичність проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем.

Як вбачається із матеріалів справи між ОСББ «Соломії Крушельницької» та ФОП ОСОБА_8 був укладений Договір № 58/19 від 15.01.2019 про надання послуг. Згідно вказаного договору ФОП ОСОБА_8 приймає на себе обов`язки з виконання робіт відповідно до пунктів 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4 по технічному та аварійному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, обслуговування каналізаційних мереж в місцях загального користування; по технічному та аварійному обслуговуванню теплового пункту та насосного пункту; забезпечення цілодобового аварійного прибуття чергових сантехніка і теплотехніка тощо. Відповідно до пункту 2.2.1. виконавець зобов`язаний здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання згідно з нормативними документами.

Відповідно до змісту Додатку 2 до пункту 2.1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 періодичність технічого обслуговування систем водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання становить 3-6 місяців.

08.03.2020 позивачем було виявлено залиття приміщення№ НОМЕР_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 стічними каналізаційними відходами із стояка побутової каналізації будинку, який розташований в санвузлі приміщення.

10.03.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про компенсацію збитків внаслідок залиття належного їй нежитлового приміщення.

14.03.2020 на засіданні правління ОСББ «Соломії Крушельницької» було прийнято рішення про створення комісії для дослідження питання залиття приміщення АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа ФОП ОСОБА_8 від 13.03.2020 № 1/20 на запит Голови правління ОСББ «Соломії Крушельницької» від 12.03.2020, вбачається, що 08.03.2020 о 09.00 аварійною службою ФОП ОСОБА_8 була отримана заявка про залиття підвальних приміщень житлового будинку по АДРЕСА_1 . Представник аварійної служби прибув на місце о 09.30 год. Ним було виявлено, що залиття відбувається з каналізаційної мережі у вбудованому приміщенні НОМЕР_2, яке знаходиться в підвалі житлового будинку. При детальному обстеженні було виявлено, що заглушка каналізаційного трубопроводу, з якого відбувався витік, була змонтована з використанням гумової вставки, що не відповідає проектному рішенню та свідчить про втручання до каналізаційної системи після її монтажу під час будівництва житлового будинку. Внаслідок цього втручання і відбулася розгерметизація каналізаційної системи та залиття вбудованого приміщення. При періодичних обходах представниками обслуговуючої організації ФОП ОСОБА_8 перевірити стан каналізаційних та водопровідних мереж у вищевказаному приміщенні було та залишається неможливим, так як це приміщення знаходиться у приватній власності та постійно перебуває зачиненим.

18.03.2020 ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_5 звернувся повторно до відповідача із заявою про компенсацію збитків внаслідок залиття належного позивачу нежитлового приміщення та заміни лежака побутової каналізації № 3 житлового будинку із чугунної труби на пластикову.

Як слідує з Акту від 19.03.2020, комісією в складі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_8 за рішенням правління ОСББ «Соломії Крушельницької» від 14.03.2020, було проведено обстеження каналізаційних мереж в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_1 . На обстежених лежаках всі заглушки прочистних отворів зацементовані, як належить за проектом. Дві спроби потрапити в нежитлове приміщення НОМЕР_2 не дали результату, так як воно було зачиненим. Було заслухано пояснення сантехніків, які здійснювали ліквідацію причин аварії 08.03.2020 в приміщенні НОМЕР_2. Зі слів сантехніків слідує, що, по-перше, в каналізаційному лежаку в приміщенні НОМЕР_2 заглушка отвору прочистки була незацементована і поставлена через гумовий перехідник, що не відповідає будівельним вимогам і свідчить про те, що після здачі будинку в експлуатацію було втручання в зазначений лежак; по-друге, під час ліквідації аварії сантехніками з лежака було вийнято багато предметів (ганчір`я, пінопласт, залишки бутматеріалів тощо), які неприпустимо скидалися мешканцями будинку в каналізацію, які проживають по стояку, що є грубим порушенням з їх боку. За висновком комісії несанкціоноване втручання в лежак в приміщенні НОМЕР_2 та грубе засмічення мешканцями квартир стояка і лежака забороненими предметами, що є форсмажорною причиною, є такими обставинами, що не можуть слугувати підставами для виплати компенсації власнику приміщення № НОМЕР_1 з боку ОСББ «Соломії Крушельницької».

В серпні 2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

10.12.2020 відповідач відповів на претензію позивача, в якій не визнав вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В обґрунтування позову зазначено, що саме внаслідок винних дій та бездіяльності відповідача, відбулось залиття належного позивачу на праві власності нежитлового приміщення, а відтак відповідач має відшкодувати завдані позивачу збитки.

Заперечуючи проти позовних вимог, стороною відповідача було зазначено про те, що позивачем не надано суду достатніх доказів завдання збитків саме з вини відповідача, а також не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та діями чи бездіяльністю відповідача, а відтак відсутні законні підстави для задоволення позову.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги наступне.

Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Під час вирішення спору про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, приміщення, суду необхідно з`ясувати: що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного утримання відповідачем спільного майна та незабезпечення належного технічного стану, сталося залиття належного позивачу нежитлового приміщення.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до Голови правління та звертав увагу, що з внутрішньобудинкового стояка каналізації щось капає на стяжку підлоги.

Після заявки позивача, в червні 2019 року сантехніком було обстежено приміщення НОМЕР_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 мережі внутрішньобудинкової каналізації житлової частини та зазначено, що ніяких зауважень немає.

Відповідач заперечує проти вимог позову, стверджуючи, що відбулося несанкціоноване втручання в лежак в приміщенні №287 та грубе засмічення мешканцями квартир стояка і лежака забороненими предметами. Стосовно бездіяльності щодо належного утримання технічного стану каналізаційних та водопровідних мереж, вказав, що оскільки нежитлове приміщення, в якому сталося залиття, є приватною власністю позивача, при періодичних обходах представниками обслуговуючої організації була неможлива перевірка стану каналізаційних та водопровідних мереж, оскільки приміщення було зачинено. При цьому в заявах по суті справи позивач визнає, що на його заяви в період 2019-2020 роки члени правління ОСББ реагували вчасно та належним чином.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

Оскільки, нежитлове приміщення, яке є предметом даного спору, знаходиться у житловому багатоквартирному будинку, суд вважає, що в даному випадку за необхідне застосовувати вказані Правила, як аналогію до приміщень.

Форма акту визначена у додатку № 4 до Правил. Зокрема, визначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов`язково затверджується начальником житлово-експлуатаційної організації та скріплюється підписами потерпілої та винної сторони.

Наданий відповідачем акт від 19.03.2020 не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, так, зокрема, в акті не відображено характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщення, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість). Крім того, у вказаному акті відсутній висновок комісії щодо винної сторони, як і будь-які дані про осіб, присутніх при складанні акту. Не зазначені причини відсутності зацікавлених осіб (від потерпілої сторони та з боку винної), присутність яких є обов`язковою.

Будь-яких доказів звернення позивача до ОСББ «Соломії Крушельницької» з приводу складання акту про залиття приміщення, матеріали справи не містять, як і не містять жодних доказів про запрошення на вказані дати для складання акту представників відповідача.

Надаючи оцінку доказам, у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами справи, позивачем не доведено належними та достовірними доказам вини відповідача у залитті приміщення.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року №12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто, факт залиття, характер та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження приміщення, складеним за обов`язкової участі потерпілої та винної особи.

Крім того, як на підтвердження своїх доводів щодо залиття приміщення, позивач посилався на відеофіксацію, яка долучена до матеріалів справи та була оглянута судом під час судового засідання.

Суд надаючи критичну оцінку оглянутому під час судового засідання відео, звертає увагу на те, що таке відео було знято без запрошення та присутності представника відповідача та з даного відео, взагалі не можливо встановити, що дане відео знято в спірному приміщенні, а відтак в силу вимог ст. ст. 77-78 не є належними та допустимими доказами.

Під час підготовчого судового засідання суд роз`яснював сторонам, що входить до предмета доказування у вказаній справи, роз`яснював позивачу право заявити клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення причин залиття спірного приміщення.

Сторонами не було заявлено відповідного клопотання.

За клопотанням сторони позивача, в судове засідання викликалися свідки, які на думку сторони позивача, могли пояснити щодо причин залиття нежитлового приміщення.

У зв`язку з неявкою свідків, судом оголошувалася перерва в судовому засіданні.

На повторний виклик до суду, свідки не з`явилися.

В подальшому позивач та його представник зазначили про можливість продовження розгляду справи без допиту свідків та вирішення справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній Акт про залиття приміщення, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатньо доказів для висновку про причини залиття приміщення та про особу з вини якої залиття сталось.

За змістом статті 1166 ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, тоді як у даному випадку факт завдання шкоди саме відповідачем не встановлений

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами вину відповідача у заподіянні шкоди позивачу, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В частині відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача матеріальних збитків, заподіяних внаслідок залиття нежитлового приміщення, у зв`язку із недоведеністю його вини, а відтак відсутні підстави і для стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки, така вимога є похідною і залежить від вирішення питання стосовно основної вимоги, яка за висновками суду задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, а саме витрат на правову допомогу, витрат на проведену незалежну оцінку та судовий збір, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Розглядаючи справу на підставі наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 319, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької», третя особа: Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд - УКБ», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю.С. Мицик