Постанова

від 06.09.2023 по справі 753/1961/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/1961/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6078/2023

Головуючий у суді першої інстанції: Мицик Ю.С.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Сологуба Вадима Леонідовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Мицик Ю.С., у справі №753/1961/21 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької», третя особа: Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд - УКБ», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСББ «Соломії Крушельницької», третя особа: КП «Житлоінвестбуд - УКБ», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначала, що вона є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 08 березня 2020 року було виявлено затоплення вказаного приміщення стічними каналізаційними відходами із стояка побутової каналізації будинку, який розташований в санвузлі приміщення, про що було відразу повідомлено всі належні служби. Балансоутримувачем та обслуговуючою організацією будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСББ «Соломії Крушельницької», яке відповідно до статуту зобов`язане забезпечувати належний технічний стан спільного майна за даною адресою. 11 березня 2020 року вона подала заяву до ОСББ «Соломії Крушельницької», якою повідомила відповідача, як відповідальну за внутрішньо-будинкові мережі організацію, про затоплення, з вимогою компенсації нанесених збитків. Дана заява відповідачем була проігнорована. 18 березня 2020 року її представником подано доповнення до заяви від 11 березня 2020 року щодо компенсації нанесених збитків, але відповідач відповіді на неї не надав. Згідно звіту про оцінку майна від 15 липня 2020 року, вартість майнового збитку, завданого приміщенню АДРЕСА_1 після залиття складає 49 265,10 грн. Окрім матеріальної шкоди їй було завдано і моральну шкоду, оскільки вона зазнала сильного душевного хвилювання у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї та приниження її честі та гідності, у зв`язку із пошкодженням майна і бездіяльністю останнього. Завдану моральну шкоду оцінила у розмірі 10 000,00 грн. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСББ «Соломії Крушельницької» на її користь 49 265,10 грн. майнових збитків та 10 000,00 грн. моральної шкоди, а також судові витрати, понесені в суді першої інстанції, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн., витрати на проведену незалежну оцінку у розмірі 10 000,00 грн., та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Сологуб В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що залиття належного ОСОБА_1 приміщення сталося саме з вини відповідача. Висновки суду про те, що акт про залиття приміщення не підтверджує вину ОСББ «Соломії Крушельницької», оскільки складений з порушенням Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вважає безпідставними. Жодних доказів на спростування своєї вини відповідачем не надано. При цьому, в суді першої інстанції відповідачем не заперечувався факт затоплення приміщення позивачки, відповідач не надав суду доказів на спростування наявності причинного зв`язку між проривом каналізації та залиттям приміщення. Також зазначає, що судом не надано належної правової оцінки нанесення протиправними діями відповідача моральної шкоди позивачці.

ОСББ «Соломії Крушельницької» подало відзив на апеляційну скаргу. Просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів представника позивача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Балансоутримувачем та обслуговуючою організацією за адресою АДРЕСА_1 є ОСББ «Соломії Крушельницької», яке відповідно до статуту зобов`язане забезпечувати належний технічний стан спільного майна за даною адресою.

15 січня 2019 року між ОСББ «Соломії Крушельницької» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 58/19 про надання послуг, за умовами якого останній прийняв на себе обов`язки з виконання робіт по технічному та аварійному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, обслуговування каналізаційних мереж в місцях загального користування, з виконання робіт по технічному та аварійному обслуговуванню теплового пункту та насосного пункту, забезпечення цілодобового аварійного прибуття чергових сантехніка і теплотехніка тощо. Відповідно до пункту 2.2.1. виконавець зобов`язаний здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання згідно з нормативними документами.

08 березня 2020 року ОСОБА_1 виявила залиття належного їй на праві власності приміщення АДРЕСА_1 стічними каналізаційними відходами із стояка побутової каналізації будинку, який розташований в санвузлі приміщення.

10 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ОСББ «Соломії Крушельницької» із заявою про компенсацію збитків внаслідок залиття належного їй нежитлового приміщення.

Відповідно до листа ФОП ОСОБА_2 від 13 березня 2020 року № 1/20 на запит Голови правління ОСББ «Соломії Крушельницької» від 12 березня 2020 року, вбачається, що 08 березня 2020 року о 09.00 аварійною службою ФОП ОСОБА_2 була отримана заявка про залиття підвальних приміщень житлового будинку по АДРЕСА_1 . Представник аварійної служби прибув на місце о 09.30 год. Ним було виявлено, що залиття відбувається з каналізаційної мережі у вбудованому приміщенні № НОМЕР_1, яке знаходиться в підвалі житлового будинку. При детальному обстеженні було виявлено, що заглушка каналізаційного трубопроводу, з якого відбувався витік, була змонтована з використанням гумової вставки, що не відповідає проектному рішенню та свідчить про втручання до каналізаційної системи після її монтажу під час будівництва житлового будинку. Внаслідок цього втручання і відбулася розгерметизація каналізаційної системи та залиття вбудованого приміщення. При періодичних обходах представниками обслуговуючої організації ФОП ОСОБА_2 перевірити стан каналізаційних та водопровідних мереж у вищевказаному приміщенні було та залишається неможливим, так як це приміщення знаходиться у приватній власності та постійно перебуває зачиненим.

14 березня 2020 року на засіданні правління ОСББ «Соломії Крушельницької» було прийнято рішення про створення комісії для дослідження питання залиття приміщення АДРЕСА_1 .

18 березня 2020 року ОСОБА_3 , як представник ОСОБА_4 звернувся повторно до відповідача із заявою про компенсацію збитків внаслідок залиття належного позивачці нежитлового приміщення та заміни лежака побутової каналізації № 3 житлового будинку із чавунної труби на пластикову.

Згідно акту від 19 березня 2020 року, комісією в складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_2 за рішенням правління ОСББ «Соломії Крушельницької» від 14 березня 2020 року, було проведено обстеження каналізаційних мереж в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_1 . На обстежених лежаках всі заглушки прочистних отворів зацементовані, як належить за проектом. Дві спроби потрапити в нежитлове приміщення №287 не дали результату, так як воно було зачиненим. Було заслухано пояснення сантехніків, які здійснювали ліквідацію причин аварії 08 березня 2020 року в приміщенні №287. Зі слів сантехніків слідує, що, по-перше, в каналізаційному лежаку в приміщенні №287 заглушка отвору прочистки була не зацементована і поставлена через гумовий перехідник, що не відповідає будівельним вимогам і свідчить про те, що після здачі будинку в експлуатацію було втручання в зазначений лежак; по-друге, під час ліквідації аварії сантехніками з лежака було вийнято багато предметів (ганчір`я, пінопласт, залишки бутматеріалів тощо), які неприпустимо скидалися мешканцями будинку в каналізацію, які проживають по стояку, що є грубим порушенням з їх боку. За висновком комісії несанкціоноване втручання в лежак в приміщенні № НОМЕР_1 та грубе засмічення мешканцями квартир стояка і лежака забороненими предметами, що є форс-мажорною обставиною та не може слугувати підставою для виплати компенсації власнику приміщення № НОМЕР_1 з боку ОСББ «Соломії Крушельницької».

В серпні 2020 року ОСОБА_1 направила на адресу ОСББ «Соломії Крушельницької» претензію про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

10 грудня 2020 року ОСББ «Соломії Крушельницької» відповіло на претензію позивачки, в якій не визнало вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно звіту про оцінку майна від 03 серпня 2020 року, виконаного оцінювачем ТОВ «Агентство Експертної Оцінки України» ОСОБА_7 , майновий збиток, завданий майну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 49 265,10 грн. (т.1, а.с. 15-56).

Вартість вказаного звіту згідно з договором №2 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 10 липня 2020 року, укладеного між ТОВ «Агентство Експертної Оцінки України» та ОСОБА_1 ,та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 12 серпня 2020 року, та дубліката квитанції № 0.0.1805836136.1 від 18 серпня 2020 року склала 10 000,00 грн. (т.1, а.с. 62-65).

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що наданий відповідачем акт від 19 березня 2020 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Будь-яких доказів звернення позивачки до ОСББ «Соломії Крушельницької» з приводу складання акту про залиття приміщення, матеріали справи не містять. Відтак, позивачкою не надано достатньо доказів для висновку про причини залиття приміщення та про особу з вини якої залиття сталось. Оскільки в ході розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами вину відповідача у заподіянні шкоди позивачці, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, частина 2 вказаної статті передбачає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі №925/1478/16 протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції безпідставно поклав обов`язок доведення вини ОСББ «Соломії Крушельницької» саме на ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 08 березня 2020 року ОСОБА_1 виявила залиття належного їй на праві власності приміщення № НОМЕР_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 стічними каналізаційними відходами із стояка побутової каналізації будинку, який розташований в санвузлі приміщення.

При цьому факт залиття приміщення ОСОБА_1 було визнано відповідачем ОСББ «Соломії Крушельницької».

Заперечуючи проти позову, представник ОСББ «Соломії Крушельницької» посилався на те, що згідно акту обстеження каналізаційних мереж в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_1 від 19 березня 2020 року було встановлено, що основною причиною залиття нежитлового приміщення № НОМЕР_1 у вказаному житловому будинку є те, що в каналізаційному лежаку в приміщенні № НОМЕР_1 заглушка отвору прочистки була незацементована і поставлена через гумовий перехідник, що не відповідає будівельним нормам. Вказаний монтажний недолік міг бути не поміченим позивачем при підписанні акту прийому-передачі нежитлового приміщення, або міг виникнути внаслідок несанкціонованого втручання самим позивачем в систему каналізаційних мереж. Відтак, відсутні підстави вважати, що залиття приміщення сталося в результаті дій чи бездіяльності ОСББ «Соломії Крушельницької».

Разом з тим, вказаний акт не може бути належним та допустимим доказом того, що залиття нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , відбулося не з вини відповідача ОСББ «Соломії Крушельницької», оскільки, як вбачається зі змісту даного акту, висновки про причини залиття нежитлового приміщення №287 зроблені комісією правління ОСББ «Соломії Крушельницької» зі слів сантехніків, які ліквідовували аварію 08 березня 2020 року (т.1, а.с. 61). Зміст вказаного акту вказує на те, що викладені у ньому висновки є нічим іншим як припущеннями.

Питання про проведення експертизи з метою визначення причин залиття вказаного нежитлового приміщення ОСББ «Соломії Крушельницької» не порушувало.

Відтак, ОСББ «Соломії Крушельницької» не було спростовано обставини, наведені позивачкою та не надано доказів на підтвердження того, що залиття нежитлового приміщення АДРЕСА_1 ,виникло не з його вини або внаслідок дій інших осіб.

Таким чином, оскільки позивачкою ОСОБА_1 було доведено наявність шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною їй шкодою та безпосередньо залиттям належного їй нежитлового приміщення, ОСББ «Соломії Крушельницької» не спростувало презумпцію його вини, з ОСББ «Соломії Крушельницької» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода, заподіяна майну останньої внаслідок залиття нежитлового приміщення, в розмірі 49 265,10 грн.

Також, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні підстави для відшкодування позивачці моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як було встановлено, внаслідок залиття, було пошкоджено приміщення АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності позивачці, що є підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст. 23 ЦК України.

Позивачка зазначила, що пошкодження належного їй приміщення зумовило необхідність організації нею додаткових зусиль для вжиття заходів з метою відновлення своїх прав, відтак, вказані обставини є підставою для відшкодування позивачці моральної шкоди.

Враховуючи характер правопорушень, обсяг пошкоджень майна, зусиль, які довелося прикласти позивачці для відновлення своїх прав, вимоги розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Соломії Крушельницької» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСББ «Соломії Крушельницької» на корись ОСОБА_1 підлягає стягненню 1816,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та 2 724,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 також просила стягнути 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України професійна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивачки в суді першої та апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Сологубом В.Л.

В обґрунтування вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу адвокат Сологуб В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 08-20 від 25 травня 2020 року, додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги від 17 грудня 2020 року, акту прийому-передачі виконаних робіт від 26 січня 2021 року, акту прийому-передачі виконаних робіт від 25 листопада 2021 року, додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги від 17 грудня 2021 року, додаткової угоди № 3 до договору про надання правничої допомоги від 18 лютого 2022 року, акту прийому-передачі виконаних робіт від 18 лютого 2022 року, ордера на надання правничої допомоги, відповідно до змісту яких розмір витрат на правничу допомогу становить 25 000,00 грн. та є фіксованою сумою, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з ОСББ «Соломії Крушельницької» на корись ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат, понесених у зв`язку із складанням звіту про оцінку майна від 15 липня 2020 року, в розмірі 10 000,00 грн. в рамках вирішення питання про відшкодування судових витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ЦПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Таким чином ЦПК України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертної оцінки та отримання висновку відбулося за ініціативою позивачки ОСОБА_1 до звернення до суду з позовом, відсутні підстави для відшкодування останній витрат на підготовку звіту про оцінку майна в порядку розподілу судових витрат.

Здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення дослідження, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №824/647/19-а.

При цьому, колегія суддів враховує, що вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням оцінки вартості збитків, в розмірі 10 000,00 грн. були заявлені ОСОБА_1 не в порядку відшкодування збитків, як позовна вимога, а в порядку вирішення питання про розподіл судових витрат. А відтак, у суду відсутні підстави для стягнення вказаних витрат.

Відповідно, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Сологуба Вадима Леонідовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької», третя особа: Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд - УКБ», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької» на користь ОСОБА_1 49 265,10 грн. майнової шкоди.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької» на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької» на користь ОСОБА_1 1 816,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 2 727,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 4 540,00 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

У відшкодуванні судових витрат, пов`язаних з проведенням оцінки вартості збитків, в розмірі 10 000,00 грн. відмовити.

Дані учасників справи:

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Соломії Крушельницької», місце знаходження: 02140, м. Київ, вул. Соломії Крушельницької, 13, ЄДРПОУ 42732336.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді