Постанова

від 20.09.2007 по справі 4/164-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

20.09.07                                                                                      

Справа №4/164-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Колодій Н.А.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:

позивача - Кукурудзи О.М., дов.№985/07 від

16.07.2007р. 

відповідача - не з'явився    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

справи та апеляційну скаргу     

Приватного підприємця ОСОБА_1, смт.Козацьке

Бериславського району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від

16.07.2007 року

у справі   №

4/164-07

за позовом Комунального підприємства „Міський

водоканал”, м.Нова Каховка Херсонської області

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1,

смт.Козацьке Бериславського району Херсонської області

про стягнення 

заборгованості

                                                      Установив:

Комунальним підприємством „Міський водоканал”, м.Нова

Каховка Херсонської області подано позов до Приватного підприємця ОСОБА_1,

смт.Козацьке Бериславського району Херсонської області, про стягнення  2.866 грн.12 коп. заборгованості за

споживання  води з водопровідної мережі.

Розглянувши справу по суті, господарський суд

Херсонської області рішенням від 16.07.2007 року у справі №4/164-07 (суддя

Ємленінова З.І.) позов задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача

2.866 грн.12 коп. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у

поданій апеляційній скарзі Приватний підприємець ОСОБА_1, відповідач у справі,

вказує на те, що місцевий господарський суд прийняв рішення без належної оцінки

доказів та з порушенням норм матеріального та процесуального права, заперечує

проти самовільного водокористування. Довідка, яка видана позивачем абоненту

ОСОБА_1 свідчить про відсутність заборгованості з оплати води і каналізації

станом на 01.06.2007р., але господарський суд до уваги це не прийняв.

Працівники водоканалу проводили перевірку у той час, коли ще не було дозволу

інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання

будівельних робіт по реконструкції квартири в магазин, а 24 квітня 2007р. був

затверджений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію

цього об'єкту. Заявник апеляційної скарги вважає складений представниками

позивача акт від 15.02.2007р. таким, що суперечить нормам господарського права,

так як квартира ще не була переведена у нежитлове приміщення. Просить

апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення і припинити провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його

представник у судовому засіданні зазначили, що вважають рішення господарського

суду Херсонської області законним та обґрунтованим, просять залишити його без

змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час

і місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить

відправлення ухвали про призначення справи до розгляду рекомендованою

кореспонденцією.

Колегія суддів, враховуючи обмеженість перегляду справи

в апеляційному порядку визначеним процесуальним законом строком, достатність

документальних доказів у справі, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу

за відсутності заявника апеляційної скарги - в порядку статті 75 Господарського

процесуального кодексу України.

За розпорядженням першого заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду №2620 від 20.09.2007р. справу передано на

розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Колодій

Н.А. та Мойсеєнко Т.В.

          За

згодою представника позивача оголошені лише вступна та резолютивна частини

постанови.

          Колегія

суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування

судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні

оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає

задоволенню з огляду на наступне.

           Питне

водокористування в Україні здійснюється на підставі Закону України „Про питну

воду та питне водопостачання” та Правил користування системами комунального

водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених

наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству 01

липня 1994 р. за № 65.

Відповідно до статей 2, 4 і 44 Закону України „Про питну воду та питне

водопостачання” дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання,

що  виробляють  питну 

воду,  забезпечують міста,

інші  населені пункти, окремо розташовані

об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за

допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування

установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також

на органи виконавчої влади та органи  

місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль

за якістю    питної води, станом джерел

та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води. Суб'єктами

відносин у сфері питної води та питного водопостачання є: органи виконавчої

влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання; органи

місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного

водопостачання; підприємства питного водопостачання; споживачі питної води.

Виробничий контроль у сфері питної води та питного водопостачання здійснюється

підприємствами питного водопостачання.

          Саме

таким підприємством є позивач.

          Пунктом

1.2 вищезгаданих Правил передбачено, що дотримання цих Правил є обов'язковим

для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними

водопроводами і каналізаціями, 

незалежно  від  їхньої відомчої належності і форми власності

та Водоканалу.

          Згідно з

пунктом 1.3 Правил абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть

бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи (надалі -

підприємства), а також  окремі  громадяни, 

що мають жилі  будинки або їх

частину на праві приватної власності (надалі-громадяни), на які відкрито

особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.

          Відповідно до пунктів 1.6. та 1.7

Правил на приєднання абонентів до міських мереж водопостачання та

водовідведення Водоканал видає технічні умови, які повинні містити заходи,

спрямовані на підвищення стійкості роботи систем водопостачання та

водовідведення (будівництво насосних станцій,

резервуарів, пунктів регулювання та інших споруд й обладнання), відповідно до

діючих нормативних актів. Приєднання об'єктів до  комунальних водопроводів і каналізацій може

бути здійснено лише після виконання 

технічних умов Водоканалу. Невиконання виданих технічних умов є

підставою для відмови абоненту в приєднанні до систем комунального

водопостачання та водовідведення.

           Згідно

з пунктом 12 Правил відпускання питної води абоненту здійснюється лише за договором,

який укладається з підприємством питного водопостачання. Для   оформлення 

договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім

громадян) подають  до Водоканалу заяву та

розрахунок-заявку на потрібну  кількість

води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з

прив'язкою до місцевості.

              Без

оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів,

водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати

до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.

          Пунктом

2.17 Правил передбачено, що самовільне приєднання до діючої системи

комунального водопостачання й каналізації заборонено. Факт самовільного

приєднання до  водопроводу виявляється

представником Водоканалу за участю особи, яка користувалась  цим вводом, про  що 

складається акт відповідно до п.12.15 цих Правил.

Самовільним приєднанням до комунального водопроводу вважається: а)

приєднання, здійснене без письмового дозволу Водоканалу і не оформлене в

абонентному відділі Водоканалу; б) тимчасове приєднання до водорозбірної

колонки; в) приєднання,  виконане  без участі технагляду з боку Водоканалу або

за участю останнього, але ще не здане в експлуатацію згідно з порядком,

передбаченим цими правилами.

           Матеріали справи свідчать, що

працівниками Водоканалу-позивача у справі 15.02.2007р. здійснено перевірку

водопостачання та водовідведення у приміщенні магазину промислових товарів, що

розташований у АДРЕСА_1, та використовується відповідачем - ПП ОСОБА_1 з метою

здійснення підприємницької діяльності. В ході перевірки за участю відповідача

встановлений факт водокористування відповідачем без належно оформленого дозволу

та укладення договору, також відповідачем встановлений водолічильник, який не зареєстрований

у позивача у встановленому порядку, про що складений та підписаний обома

сторонами відповідно до п.12.15 Правил 

акт, який є обов'язковим до виконання, а також підставою для розрахунків

за водокористування згідно з пунктом 9.6 Правил.

          На час перевірки відповідач, як суб'єкт

підприємницької діяльності, не мав відкритого особового рахунку і укладеного з

позивачем договору, а тому він здійснював самовільне водокористування.

          За

недотримання Правил користування системами комунального водопостачання та

водовідведення в містах і селищах України пунктом 1.23 передбачена

відповідальність, у тому числі сплата вартості витоку води.

           На

підставі акту від 15.02.2007р. позивачем здійснено розрахунок втрат води за

пропускною здатністю труби вводу діаметром 15 мм при швидкості руху води в

ній-2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок,

який здійснив позивач за фактичний час витоку води за останній поточний місяць

з урахуванням встановленого тарифу - 3,16грн. за 1 куб.м., відповідає пунктам

9.6 та 12.5 Правил.

          Вимогу

позивача від 21.03.2007р. за №342/03 відповідач залишив без задоволення, а

виставлений рахунок №2412 за лютий 2007р. на суму 2.866,12грн. відповідач у

добровільному порядку не сплатив, а тому позов про стягнення вказаної суми з

відповідача у зв'язку з самовільним водокористуванням суд першої інстанції

обґрунтовано  задовольнив.

           Жодних

доводів заявника апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги,

оскільки при будь-яких обставинах власник чи користувач приміщення

зобов'язаний  перш за все одержати у

спеціально уповноважених органах дозвіл на питне водокористування (укласти

договір, опломбувати водолічильник тощо).

Твердження заявника про те, що на час складання акту (15.02.2007р.) про

порушення Правил водокористування, квартира, що переобладнана під приміщення

магазину промислових товарів, не була ще переведена з житлового фонду до

нежитлового, спростовується рішенням виконкому Новокаховської міської ради від

15.09.2006р. за №226 „Про перевід з житлового фонду до нежитлового та

реконструкцію приватних квартир” (а.с.16), на підставі якого АДРЕСА_1 виведена

з житлового фонду та введена нежитлового, дозволено приватному підприємцеві

ОСОБА_1 (відповідач у справі) проектування та реконструкцію приміщень. 

          А тому,

починаючи з цієї дати, оплата ПП ОСОБА_1 за користування водопостачанням

повинна здійснюватися за тарифами, які встановлені для юридичних осіб, а тому

посилання заявника апеляційної скарги на те, що на час складання акту не була

проведена реконструкція та переобладнання приміщення, до уваги апеляційного

суду не приймаються.

Розрахунок позовних вимог здійснений позивачем правильно - у

відповідності з вищезгаданими Правилами користування системами комунального

водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.   

Господарський суд відповідно до статті 34 Господарського процесуального

кодексу України приймає лише ті докази, які мають значення для справи. При

цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

засобами доказування.

Таким чином, доводи особи, що подала апеляційну скаргу,

про неправомірність дій „Водоканалу”, спростовуються  вищевикладеним.   

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі

наданих в судове засідання сторонами доказів, підстав для скасування або зміни

рішення місцевого господарського суду не має.

          На підставі викладеного, керуючись статтями

101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний 

господарський  суд -

Постановив:

 Апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1, смт.Козацьке Бериславського району Херсонської

області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської

області від 11.05.2007 року у справі № 4/164-07 - без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А. 

 Колодій Н.А.  Мойсеєнко Т. В.