Рішення

від 29.12.2022 по справі 525/127/22

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/127/22

Провадження №2/525/115/2022 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2022 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Хоменка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Павлюк Ігор Олександрович, до Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний кадастровий реєстратор Відділу у Самбірському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Дзюба Марія Богданівна, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним, скасування рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

23 лютого 2022 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Павлюка Ігора Олександровича звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета споруДержавний кадастровий реєстратор Відділу у Самбірському районіГоловного управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіДзюба МаріяБогданівна, ОСОБА_2 , про визнання недійсним, скасування рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,4500 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

Маючи намір провести державну реєстрацію земельної ділянки, позивач звернувся до ФОП " ОСОБА_3 " із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Під час виготовлення технічної документації землевпорядник повідомив йому, що згідно відомостей "Публічної кадастрової карти України" на місцезнаходженні земельної ділянки позивача здійснено державну реєстрацію, у тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 5320284700:00:003:0180. Державним реєстратором йому було відмовлено в державній реєстрації земельної ділянки на підставі того, що в межах земельної ділянки, яку необхідно зареєструвати, розташована інша земельна ділянка чи її частина.

Ознайомившись з відомостями наявними в ДЗК України, позивачу стало відомо, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5320284700:00:003:0180, площею, 1,86 га, здійснена 07.01.2022 державним кадастровим реєстратором відділу у Самбірському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області Дзюбою М.Б. на підставі документації із землеустрою розробленої ФОП " ОСОБА_4 "

У лютому 2022 року позивач дізнався, що рішенням 12 сесії 8 скликання Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 30.11.2021, надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8600 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Рішення сільської ради від 30.11.2021 позивач вважає незаконним, оскільки воно прийняте з перевищенням сільською радою своїх повноважень, дозвіл на розробку проєкту землеустрою було надано на земельну ділянку, яка перебуває у приватній власності.

Реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5320284700:00:003:0180 у ДЗК перешкоджає позивачу оформити в установленому законом порядку право власності на належну йому земельну ділянку.

Позивач вважає, що його право власності на земельну ділянку грубо порушене через неправомірні дії відповідача, тому він змушений звертатися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 28.02.2022 відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 07.04.2022 та 25.04.2022 задоволено клопотання представника позивача адвоката Павлюка І.О. про витребування додаткових доказів ( а.с. 97-98, 108-109).

14.12.2022 на адресу суду надійшли витребувані судом документи ( а.с. 12-47 т.2).

Ухвалою суду від 15.08.2022 до участі у справі залучено як співвідповідача ОСОБА_2 , змінено її процесуальний статус у справі, та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області ( а.с. 169-170).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 09.09.2022 надійшли письмові пояснення, у яких у задоволенні позову просили відмовити. В обґрунтування своєї позиції у справі ГУ Держгеокадастру у Львівській області посилається на те, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі була проведена відповідно до норм чинного законодавства ( а.с. 182-185).

Ухвалою суду від 11.10.2022 закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду ( а.с. 217).

У судове засідання усі учасники судового розгляду не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.

Від представника позивача адвоката Павлюка І.О. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, зазначає, що вони позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити ( а.с. 53 т. 2).

Представник відповідача Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області у судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи по суті подав заяву у якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував, розгляд справи просив проводити без його участі ( а.с. 90, 105, 121, 157, 166, 228).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином ( а.с. 180-181,214-215, 229-230, 249-250, 51-52 т. 2).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Державний кадастровий реєстратор Відділу у Самбірському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Дзюба Марія Богданівна, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталися.

Оскільки усі учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, суд проводить розгляд справи з урахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, дослідивши та проаналізувавши всі докази зібрані по справі, в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу у справі ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,4500 га, що розташована на території Рокитянської сільської ради, для ведення фермерського господарства, що підтверджується державним актом про право приватної власності на землю від 30.12.2003 серії РЗ №667538 ( а.с. 9-10).

У 2022 році на прохання позивача Фізичною особою підприємцем « ОСОБА_3 » було розроблено технічну документацію щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 21-46).

Рішенням Державного кадастрового реєстратора № РВ-4800031712022 від 11.02.2022 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в зв`язку з перетином ділянок: перетин ділянок з ділянкою 5320284700:00:003:0178; площа співпадає на 53,4687%; перетин ділянок з ділянкою 5320284700:00:003:0180; площа співпадає на 45,1162% (а.с. 69, 70).

Рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 30 листопада 2021 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,8600 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 16).

На підставі рішення Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 30 листопада 2021 року на замовлення ОСОБА_2 ФОП « ОСОБА_4 » було розроблено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с. 12-47 т.2).

Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка площею 1,86 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320284700:00:003:0180, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 07.01.2022, площа, форма та конфігурація земельної ділянки визначалася на підставі Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ФОП « ОСОБА_4 », відомості про власника відсутні (а.с.19-20).

Земля єосновним національнимбагатством,що перебуваєпід особливоюохороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону ( стаття 14 Конституції України).

Статтею 41Конституції Українивизначено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності.Ніхто неможебутипротиправно позбавленийправа власності.Правоприватної власностіє непорушним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ( стаття 391 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно доп.2ч.2ст.79-1ЗК України,формування земельнихділянок здійснюєтьсяшляхом визначеннямеж земельнихділянок державноїчи комунальноївласності запроектами землеустроющодо впорядкуваннятериторій населених пунктів, проєктами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проєктами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Сформовані земельніділянки підлягаютьдержавній реєстраціїу Державномуземельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера ( ч.ч. 3,4 ст.79-1 ЗК України).

Земельна ділянкаможебутиоб`єктомцивільнихправвиключноз моментуїї формування(крімвипадків суборенди,сервітуту щодочастин земельнихділянок)та державноїреєстрації прававласностінанеї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі ( ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України).

Частиною 13 ст.79-1 ЗК України встановлено, що земельна ділянка припиняє існуванняяк об`єктцивільних прав,а їїдержавна реєстраціяскасовується вразі: поділуабо об`єднанняземельних ділянок; скасуваннядержавної реєстраціїземельної ділянкина підставісудового рішеннявнаслідок визнаннянезаконною такоїдержавної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно доЗакону України"ПроДержавнийземельнийкадастр",небулозареєстрованопротягомрокузвини заявника. Ухваленнясудом рішенняпро скасуваннядержавної реєстраціїземельної ділянкидопускається виключноз одночаснимприпиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів Українивід 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно доп.2розділу VII«Прикінцеві таперехідні положення»ЗУ «ПроДержавний земельнийкадастр»,земельні ділянки,право власності(користування)на яківиникло до2004року,вважаються сформованиминезалежно відприсвоєння їм кадастровогономера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об`єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, у постійне користування зазначеній особі.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землюце право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків ( ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

З матеріалів справи об`єктивно встановлено, що на підставі розпорядження голови Великобагачанської райдержадміністрації №332 від 16.07.2003, згідно державного акту про право приватної власності на землю ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,4500 га, яка згідно положень чинного законодавства є сформованою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Відповідно до ч. 6ст. 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7ст. 118 Земельного Кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином до повноважень органів місцевого самоврядування входить передача у приватну власність земельних ділянок комунальної власності.

Сформована земельнаділянка,якій кадастровимреєстратором присвоєнокадастровий номер5320284700:00:003:0180має перетин із земельною ділянкою позивача по справі, яка сформована до 2004 року та передана позивачу у власність відповідно до діючого на той час законодавства.

Таким чином Білоцерківська сільська рада Миргородського району Полтавської області при прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 не дослідила питання, що на місці розташування земельної ділянки на яку претендувала остання, фактично вже сформована земельна ділянка, яка на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 . На час прийняття рішення земельна ділянка позивача не була внесена до Державного земельного кадастру, але відповідач повинен був володіти зазначеною вище інформацією, а тому при наданні дозволу на розробку проєктної документації порушив право власності позивача по справі.

Відповідно дост. 21 ЦК України, суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на вищезазначене, рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 30 листопада 2021 року підлягає скасуванню в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,8600 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Відповідно до частини 2статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини десятоїстатті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"та пункту 114 Порядку державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Оскільки суд прийшов до переконання, що рішення Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 30.11.2021 було прийняте з порушенням норм чинного законодавства і підлягає скасуванню, відповідно підлягає скасуванню державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 5320284700:00:003:0180, яка була проведена на підставі Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , яка була виготовлена на підставі незаконно прийнятого рішення сільської ради. Судом встановлено, що сформована земельна ділянка 5320284700:00:003:0180, фактично містить частину площі сформованої земельної ділянки, яка належить позивачу у справі, їх площа співпадає на 45,1162%, зазначена обставина перешкоджає позивачу зареєструвати належне йому право власності на землю у встановленому Законом порядку.

Щодо вирішення позову в частині заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до переконання, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

У постанові від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 752/10533/19 зроблено висновок, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Судом встановлено, що позивачем оспорюється зокрема право власності територіальної громади та відповідно право на розпорядження Білоцерківською сільською радою земельною ділянкою, на яку був наданий дозвіл на розробку проєкту землеустрою. З матеріалів справи встановлено, що право власності на земельну ділянку 5320284700:00:003:0180 ОСОБА_2 не передавалося, технічна документація на затвердження до сільської ради не подавалася, рішення про передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність не приймалося.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17).

А тому у задоволенні позову до ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доположень ч.1ст.142ЦПК України,у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі виходить з того, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп., з урахуванням положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь позивача 496,20 грн., решта 50 відсотків в сумі 496,20 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 128, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 30 листопада 2021 рокуу частинінадання дозволу ОСОБА_2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8600 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області - скасувати.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320284700:00:003:0180, площею 1,86 га, розташовану на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, з цільовим призначенням: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства.

У частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Стягти з Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Полтавській області (36000 м. Полтава, вул. Шевченка, 1) повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні даного позову на підставі квитанції: номер квитанції 7470-5127-7092-5731 від 23.02.2022 у АТ «Банк Траст-Капітал», що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок (оригінал квитанції знаходиться у матеріалах справи).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду небуло вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п.4 ч.5ст.265 ЦПК Українисудом зазначається повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Великобагачанським РВ УМВС України в Полтавській області 05.01.1999, зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ;

представник позивача - адвокат Павлюк Ігор Олександрович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1600 від 04.01.2017, видане Радою адвокатів Полтавської області, адреса для листування: АДРЕСА_2 ;

відповідач Білоцерківська сільська рада Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 40127978, юридична адреса: вул. Першотравнева, 9, с. Білоцерківка, Миргородського району, Полтавської області;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державний кадастровий реєстратор Відділу у Самбірському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Дзюба Марія Богданівна, код ЄДРПОУ 39769942, адреса: проспект Чорновола, 4, м. Львів;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, код ЄДРПОУ 39769942, адреса: проспект Чорновола, 4, м. Львів.

Повне рішення суду складено 06.01.2023.

Суддя Я.В. Прасол