Рішення

від 06.01.2023 по справі 460/20657/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 січня 2023 року м. Рівне№460/20657/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Камінник В.С.; представника позивача: Єфіменко О.М., представника відповідача: Мельник О.І., представника третьої особи на стороні позивача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-09-01-003560-b "Капітальний ремонт з кріпленням несучих конструкцій житлового будинку по вул. Соборній, 14 а в м. Рівне", проведеної Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.

Стислий виклад позицій сторін.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні відкритих торгів щодо публічної закупівлі робіт за предметом "Капітальний ремонт з кріпленням несучих конструкцій житлового будинку по Соборній. 14а в м. Рівне", позивач діяв у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" та правомірно прийняв пропозицію учасника ТОВ "РівнеБудКонсалт". Підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "РівнеБудКонсалт", визначені частиною 7 статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" відсутні. Також позивач вважає, що спірний висновок не відповідає критеріям правомірності, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України до актів індивідуальної дії. Зауважує, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

07.09.2022 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що проведеним моніторингом встановлено, що в порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" технічна специфікація тендерної документації Замовника (пункти 61- 62 розділу "Відомість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій" Додатку № 4 до тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника ("Ceresit") з виразом "або еквівалент", але без обґрунтування необхідності такого посилання. Також відповідач зазначив про порушення пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі від 11.06.2020 № 1082, а саме: тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників. Крім того, звернув увагу суду, що проект договору про закупівлю та договір укладений між сторонами не відповідають вимогам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" № 668, оскільки не дотримано гарантійного строку на виконані роботи. Також моніторингом встановлено, що в укладеному договорі № 160 від 08.10.2021 відсутній план фінансування робіт, який має бути невід`ємною частиною укладеного договору, чим недотримано вимоги пунктів 83, 84 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" № 668 та частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зауважує, що при цьому Замовником не відхилено тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ТОВ "РівнеБудКонсалт", а укладено Договір підряду на виконання робіт № 160 від 08.10.2021, чим не дотримано вимоги пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі". Порушення та не виконання даних норм тягне за собою наявність підстав для визнання закупівлі такою, що проведена з порушеннями, тому, відповідачем запропоновано спосіб усунення встановлених порушень, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором підряду. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву у порядку статті 165 КАС України не скористалась.

У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.

Заяви, клопотання учасників справи.

09.08.2022 через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої ухвалено провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.08.2022.

Ухвалою суду від 10.08.2022 клопотання представника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено. Забезпечено участь представника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у підготовчому засіданні, яке відбудеться 23.08.2022 о 10 год 00 хв, в приміщенні Рівненського окружного адміністративного суду, а також в усіх наступних судових засіданнях.

Ухвалою суду від 23.08.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 20.09.2022.

Ухвалою суду від 20.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 20.10.2022.

20.10.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Рівненської області повітряної тривоги. Розгляд справи відкладено на 15.11.2022.

15.11.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Рівненської області повітряної тривоги. Розгляд справи відкладено на 24.11.2022.

Ухвалою суду від 24.11.2022 залучено до участі в адміністративній справі № 460/20657/22 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "РівнеБудКонсалт". У судовому засіданні 24.11.2022 оголошено перерву до 22.12.2022.

Ухвалою суду від 22.12.2022 занесеною до протоколу судового засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 26.12.2022.

26.12.2022 на підставі статей 243, 245 КАС України, у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення.

Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради 01.09.2021 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо публічної закупівлі робіт за предметом "Капітальний ремонт з кріпленням несучих конструкцій житлового будинку по вул. Соборній, 14а в м. Рівне".

На виконання частини першої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" Департаментом оприлюднено тендерну документацію.

Згідно зі Звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-09-01-003560-b в закупівлі прийняли участь два учасники, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "РівнеБудКонсалт" та ТОВ "АДАМАНТБУД".

За результатами проведення процедури торгів позивачем (замовником) відповідно до частини 15 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій № 7 від 17.09.2021 визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "РівнеБудКонсалт".

08.10.2021 між Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "РівнеБудКонсалт" укладено договір підряду на виконання робіт № 160. Строк виконання робіт - до 31.12.2022 та до повного виконання своїх зобов`язань /а.с 17-19/.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області відповідно до наказу від 09.06.2022 № 9-З " Про початок моніторингу процедур закупівель" проведено моніторинг процедури закупівлі, зокрема, UA-2021-09-01-003560-b, за результатами якого складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, оприлюднений в електронній системі закупівель 23.06.2022 (далі - Висновок) /а.с.67-69/.

За змістом пункту 1 розділу ІІ констатуючої частини Висновку встановлено, що під час моніторингу органом державного фінансового контролю проаналізовано: річний план закупівель Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (далі - Замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація, тендерна пропозиція переможця Товариства з обмеженою відповідальністю "РівнеБудКонсалт" (далі - ТОВ "РівнеБудКонсалт"), вимога про усунення невідповідностей до ТОВ "РівнеБудКонсалт" від 20.09.2021, протокол засідання тендерного комітету від 21.09.2021 про визначення переможця, повідомлення про намір укласти договір від 22.09.2021, договір про закупівлю від 08.10.2021 № 160 (далі - договір про закупівлю № 160), додаткова угода від 24.12.2021 № 1, повідомлення про внесення змін до договору від 24.12.2021, пояснення Замовника з копіями документів, отримане через електронну систему закупівель 16.06.2022.

За результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що в порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, тендерна документація Замовника (пункти 61-62 розділу «Відомість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій» Додатку № 4 до тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника («Ceresit») з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання /зворотній бік а.с. 23/

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

При цьому, пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893 (далі - Порядок № 1082), визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється, зокрема, учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.

Проте, за результатами моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082.

Також, відповідно до частини 1 статті 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Разом з тим, частиною 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацом 3 пункту 103 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - «Загальні умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668) визначено, що гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі - гарантійний строк експлуатації).

При цьому відповідно до пунктів 5 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668, гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва) - є істотною умовою договору, яка відповідно до частини 5 статті 41 Закону змінюватись не може.

Однак, моніторингом встановлено, що в підпункті 5.1 пункту 5 проекту договору (Додаток № 5 тендерної документації) та відповідно в укладеному договорі про закупівлю № 160 зазначено, що ««Підрядник» гарантує можливість безперервної та нормальної експлуатації об`єкта відповідно до Договору та проектно-кошторисної документації, протягом 5 - ти років з моменту здачі виконаних робіт «Замовнику», при умові якісного і відповідного технічного обслуговування.», тобто гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить менше десяти років від дня його прийняття замовником, що не відповідає нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України та абзацу 3 пункту 103 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668.

Крім того, в проекті договору та в договорі про закупівлю № 160 відсутній план фінансування робіт, який має бути його невід`ємною частиною, що не відповідає вимогам пункту 83 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668.

За результатами проведеного моніторингу установлено, що тендерна пропозиція учасника - переможця ТОВ "РівнеБудКонсалт" не відповідає умовам тендерної документації Замовника.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації встановлено, що тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі повинна містити, зокрема, довідку (и), видану (і) не раніше, ніж дата оголошення закупівлі, видану (і) банківськими установами, у яких обслуговується учасник про наявність поточних рахунків та про відсутність заборгованості по сплаті відсотків за кредитами. У разі наявності кількох рахунків або обслуговування учасника більш ніж однією банківською установою довідка надається кожною установою за всіма відкритими рахунками.

На виконання вищевказаної вимоги учасник ТОВ «РівнеБудКонсалт» надав довідку від 14.09.2021 № 5-100/17/1162/2021, видану АБ «УКРГАЗБАНК», довідки від 15.09.2021 № 2942-56-01-03/32 та № 2942-56-01-03/32, видані АТ «УКРСИББАНК», довідки від 16.09.2021 № 210916SU02280200 та № 210916SU02280401, видані АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які містять інформацію про наявність поточних рахунків та відсутність заборгованості по сплаті відсотків за кредитами.

Однак, у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ "РівнеБудКонсалт" також надав довідку від 16.09.2021 № 9833, видану АТ «АКЦЕНТ-БАНК», яка містить інформацію про позичкову заборгованість, а також відсутня інформація про наявність поточних рахунків даного банку, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації.

Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «РівнеБудКонсалт», як таку, що не відповідала встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути, замовник відміняє тендер.

В пункті 2 констатуючої частини Висновку про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства: за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація Замовника не відповідає нормам частини 4 статті 23 Закону та не враховує вимоги пункту 3 Порядку № 1082, частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України, пункту 83 та абзацу 3 пункту 103 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «РівнеБудКонсалт» установлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності умов укладеного договору законодавству установлено, що умови укладеного договору про закупівлю не відповідають нормам частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України, пункту 83 та абзацу 3 пункту 103 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації відповідно до вимог Закону, дотримання вимог постанови № 710, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця та дотримання законодавства у сфері закупівель в частині внесення змін до договору, - порушень не встановлено.

В пункті 3 констатуючої частини Висновку "Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)" зазначено: з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими, зокрема, через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 08.10.2021 № 160, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Зазначений висновок оприлюднений відповідачем у системі "ProZorro" 22.06.2022.

Не погоджуючись з таким висновком та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, з відображенням такого оскарження у системі "ProZorro".

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та оцінка аргументів сторін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон № 2939-XII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної аудиторської служби України" № 868 від 28.10.2015 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

При цьому, підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Згідно з пунктом 7 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби № 23 від 02.06.2016, Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях (далі - управління).

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено, що офіс, відповідно до покладених на нього завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, шляхом звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон № 922-VIII).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIIІ моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

У свою чергу, за змістом частини 1, 2 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

З матеріалів справи судом встановлено, що моніторинг публічної закупівлі № UA-2021-09-01-003560-b здійснено відповідачем у зв`язку з виявленими органом державного фінансового контролю ознаками порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Отже, Північним офісом Держаудитслужби правомірно здійснено контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом проведення моніторингу публічної закупівлі № UA-2021-09-01-003560-b.

Абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 8 згаданого Закону встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (частина п`ята статті 8 вказаного Закону) .

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За правилами частини восьмої статті 8 цього Закону, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Разом з тим, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Суд зауважує, що форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241.

Пунктами 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Предметом спірних правовідносин є порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, зафіксовані в оскаржуваному висновку, які підлягають аналізу та оцінці судом.

При цьому, суд зауважує, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В силу вимог вказаної статті, обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Як було встановлено судом, за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що в порушення вимог частини 4 статті 23 Закону № 922-VIII, тендерна документація Замовника (пункти 61-62 розділу «Відомість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій» Додатку № 4 до тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника («Ceresit»), але без обґрунтування необхідності такого посилання.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 922-VIII технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.

У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент" (частина 3 статті 23 Закону № 922-VIII).

Частина четверта статті 23 Закону № 922-VIII містить застереження про те, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".

Суд зауважує, що всупереч прямій нормі частини 4 статті 23 Закону № 922-VIII, технічна специфікація Замовника в тендерній документації (додаток № 4 до тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника, а саме в пунктах 61 та 62 («Ceresit»). При цьому таке посилання жодним чином не обґрунтоване та не містить виразу "або еквівалент" в текстовій частині технічної специфікації.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про те, що в пункті 6 розділу ІІІ тендерної документації зазначено «У цій документації всі посилання на конкретні марку чи виробника, або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгов марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва вживаютьсчя у значенні "...або еквівалент"», тому на думку позивача, таке застереження є достатнім обґрунтуванням необов`язковості тієї чи іншої марки, продукту, тощо.

Враховуючи цілковиту відсутність в технічній специфікації обґрунтування необхідності застосування продукції конкретної торговельної марки та виробника, суд вважає обґрунтованим висновок органу державного фінансового контролю про порушення позивачем частини 4 статті 23 Закону України № 922-VIII, позаяк тендерна документація вимогам цієї норми Закону не відповідає.

Заперечуючи виявлене фінансовим моніторингом порушення в частині невідповідності гарантійного строку якості закінчених робіт, позивач покликається на те, що менший, ніж 10 років гарантійний строк застосовано в договорі до виконаних робіт та використаних матеріалів, оскільки, окремі складові які використовуються при виконанні робіт по договору, мають менші гарантійні строки.

Судом досліджено проект Договору № 160 від 08.10.2021 та Договір № 160 від 08.10.2021 у пункті 5.1 яких зазначено: "Підрядник гарантує можливість безперевної та нормальної експлуатації об`єкта відповідно до Договору та проектно-кошторисної докуменатції, протягом 5 років з моменту здачі виконаних робіт Замовнику, при умові якісного і відповідного технічного обслуговування".

Судом встановлено, що 13.12.2022 Додатковою угодою № 2 до Договору № 160 від 08.10.2021 внесено зміни до пункту 5.1 Договору № 160 від 08.10.2021 у наступній редакції: "Підрядник гарантує можливість безперевної та нормальної експлуатації об`єкта відповідно до Договору та проектно-кошторисної докуменатції, протягом 10 років з моменту здачі виконаних робіт Замовнику, при умові якісного і відповідного технічного обслуговування".

Стаття 41 Закону № 922-VIII визначає основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України, підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 5 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668, гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків є істотною умовою договору підряду, яка відповідно до частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII змінюватись не може.

При цьому, відповідно до статті 5 Закону "№ 922-VIII закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх їх стадіях, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, а також запобіганні корупційним діям і зловживанням.

На переконання суду, відступлення від умов тендерної документації та попередньо наданої пропозиції в частині забезпечення упродовж гарантійного строку якості виконаних робіт призводить до порушення проголошеного статтею 5 Закону № 922-VIII принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них.

Суб`єкти господарювання, перш ніж претендувати на участь у тій чи іншій закупівлі, оцінюють можливість забезпечення виконання незмінних тендерних умов, зокрема гарантування визначеного у тендерній документації строку експлуатації об`єкта. Подальша їх зміна під час виконання договору про закупівлю, надає законодавчо не передбачену перевагу переможцю торгів.

Судом встановлено, що у проекті Договору № 160 від 08.10.2021 та Договору № 160 від 08.10.2021 відсутній план фінансування робіт, який має бути його невід`ємною частиною, так як це передбачено пунктом 83 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668.

При цьому, з твердженнями позивача про те, що титул будови (об`єкта) на підставі якого складається план фінансування будівництва необхідно затверджувати лише для нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення підприємства, об`єкта, споруди суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668, ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва (далі - будівництво).

Згідно пункту 83 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668 фінансування робіт (будівництва об`єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об`єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 995 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.1.2015 № 990 затверджено Порядок затвердження титулів об`єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі - Порядок № 995).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 995, в редакції Постанови КМ № 990 від 18.11.2015, установлено, що фінансування капітальних вкладень із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється лише за наявності погоджених та затверджених в установленому порядку титулів об`єктів.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 995 титул об`єкта визначає основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва і містить такі відомості: найменування об`єкта та його місцезнаходження, найменування замовника, сфера управління, до якої він належить, галузь, характер будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення підприємства, об`єкта, споруди), обсяг капіталовкладень, вартість основних фондів та завдання щодо введення в дію потужностей на весь період будівництва з розподілом капітальних вкладень за роками з урахуванням тривалості будівництва.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI1 будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Згідно з положеннями ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 163 від 04.06.2014 (далі - ДБН А.2.2-3-2014):

будівництвом є нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва (п. 3.2).

Враховуючи наведене, затвердження титулів об`єкта є також обов`язковим для проведення капітального ремонту житлового будинку, що є предметом Договору підряду на виконання робіт № 160 від 08.10.2021, тому план фінансування будівництва, який складається на підставі титулу будови (об`єкта) у даному випадку повинен бути невід`ємною складовою договору підряду, як засіб забезпечення ефективного використання державних капітальних вкладень.

Як встановлено судом, у пункті 3 констатуючої частини спірного висновку відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором № 160 від 08.10.2021, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Однак, позивач зауважує, що відповідачем не визначено спосіб усунення порушення з посиланням на норми законодавства, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Покликання позивача на судову практику Верховного Суду суд відхиляє, позаяк наведені в позові судові рішення не є релевантними цій справі. Суд зауважує, що Верховний Суд, зокрема, у постановах від 11.06.2020 в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19 висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Тобто, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово констатував, що зазначення Держаудитслужбою у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель" без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог Закону № 922-VIII в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Однак, у контексті спірних правовідносин, орган державного фінансового контролю вказав спосіб усунення недоліків, виявлених при проведенні моніторингу процедури закупівлі, а саме шляхом припинення зобов`язання за укладеним договором між позивачем та переможцем торгів, які підлягали виконанню.Тому посилання позивача на нечіткість та невизначеність резолютивної частини спірного висновку та на те, що відповідач у висновку не зазначив конкретний спосіб усунення виявлених порушень, є не обґрунтованими та безпідставними.

У постанові від 26.10.2022 по справі № 420/693/21 Верховний Суд зазначив, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

Зазначена норма Закону є імперативною та не передбачає виключень. Відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі у разі наявності зазначених вище підстав є обов`язком замовника.

При ухвалені рішення суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що відповідач повинен доводити правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, позивач не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Тобто, обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.

У даному випадку обов`язок доказування правомірності спірного рішення належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами спростування обставин, які стали підставою для прийняття відповідачем такого рішення, а також підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З огляду на встановлені обставини, суд зауважує, що Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, приймаючи оскаржуваний висновок, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів повноту правопорушення позивача у сфері публічних закупівель, що свідчить про відсутність підстав для скасування судом висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-09-01-003560-b "Капітальний ремонт з кріпленням несучих конструкцій житлового будинку по вул. Соборній, 14 а в м. Рівне", тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (вул.Шевченка, 45,м.Рівне,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 44250562)

Відповідач - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П.Корольова, 12,м. Житомир,10014, ЄДРПОУ/РНОКПП 40919579)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РівнеБудКонсалт" Адреса: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 1, оф. 203, код ЄДРПОУ 41602796.

Повний текст рішення складений 06 січня 2023 року

Суддя Ольга ПОЛІЩУК