Постанова

від 09.01.2023 по справі 922/4662/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/4662/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу позивача -фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича, Харківська область, м. Чугуїв (вх.№ 341 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 922/4662/21 (суддя Чистякова І.О.; повний текст ухвали підписано 27.01.2022),

за позовом фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),

до Комунального закладу охорони здоров`я Харківський міський центр здоров`я (61068, м. Харків, пр. Московський, 179, ідентифікаційний код 02001920),

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243)

про розірвання договору та стягнення 69379,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Панов Андрій Миколайович (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я Харківський міський центр здоров`я, в якому просить суд розірвати договір про надання послуг відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020 укладений між позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача збитки завдані невиконанням договору про надання послуг із відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020 у розмірі 45170,33 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4662/21.

29.12.2021 до господарського суду Харківської області від позивача у справі надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №30680), в якій останній збільшив розмір майнових вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані невиконанням договору про надання послуг із відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020 у розмірі 69379,74 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 грудня 2021 року прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 січня 2022 року залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківську міську раду.

В судовому засіданні 25.01.2022 представник 3-ї особи заявив клопотання про зупинення провадження у справі №922/4662/21 до вирішення справи №922/2495/20.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 922/4662/21 відмовлено Харківській міській раді у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №922/4662/21 до вирішення справи №922/2495/20.

Провадження у справі № 922/4662/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/2978/20 за позовом Комунального закладу охорони здоров`я Харківський міський центр здоров`я до фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича про визнання недійсним договору за участю Харківської місцевої прокуратури № 4.

В обґрунтування ухвали суд послався на наявність передбачених п. 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для обов`язкового зупинення провадження у даній справі № 922/4662/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/2978/20, враховуючи, що предметом розгляду справи № 922/4662/21 є розірвання договору відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.20 та стягнення з Комунального закладу охорони здоров`я "Харківський міський центр здоров`я" завданих порушенням цього договору 69379,74 грн збитків, в той же час, предметом розгляду справи № 922/2978/20 є визнання недійсним цього Договору, а отже, до вирішення питання в судовому порядку в межах справи № 922/2978/20 щодо дійсності або недійсності Договору, розгляд позовних вимог у даній справі про його розірвання та стягнення завданих порушенням його умов збитків, є неможливим.

04.02.2022 позивачем-фізичною особою-підприємцем Пановим А.М. до Східного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 922/4662/21, в якій скаржник, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати і передати справу на розгляд господарського суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо неможливості розгляду в межах даної справи вимог про розірвання договору про надання послуг відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020 та стягнення завданих порушенням умов цього договору збитків через оспорення дійсності цього договору в судовому порядку в межах справи № 922/2978/20, враховуючи, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 922/4662/21 між суддями від 04.02.2022 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.,суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.22 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича, на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 922/4662/21 залишено без руху та встано влено скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн за встановленими реквізитами та доказів надсилання копії апеляційної скарги Комунальному закладу охорони здоров`я Харківський міський центр здоров`я (61068, м. Харків, пр. Московський, 179, ідентифікаційний код 02001920) та Харківській міській раді (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) листом з описом вкладення.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/4662/21 між суддями від 19.12.2022, у зв`язку з відпусткою головуючого судді Барбашової С.В. апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В.,суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача -фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича (вх.№ 341 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 922/4662/21 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

Відповідач та третя особа не скористалися передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого відповідно до ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

Як зазначено вище, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених п. 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для обов`язкового зупинення провадження у даній справі № 922/4662/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/2978/20, враховуючи, що предметом розгляду справи № 922/4662/21 є розірвання договору відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.20 та стягнення з Комунального закладу охорони здоров`я "Харківський міський центр здоров`я" завданих порушенням цього договору 69379,74 грн збитків, в той же час, предметом розгляду справи № 922/2978/20 є визнання недійсним цього Договору, а отже, до вирішення питання в судовому порядку в межах справи № 922/2978/20 щодо дійсності або недійсності Договору, розгляд позовних вимог у даній справі про його розірвання та стягнення завданих порушенням його умов збитків,є неможливим.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Ураховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про розірвання договору про надання послуг відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020 укладеного між позивачем та відповідачем у зв`язку з порушенням відповідачем його умов, а також стягнення завданих зазначеним порушенням збитків.

Отже, позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на юридичних фактах укладення між сторонами договору про надання послуг відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020 та його порушення відповідачем.

Разом з цим, як правомірно встановлено судом першої інстанції, предметом розгляду справи № 922/2978/20 за позовом Комунального закладу охорони здоров`я "Харківський міський центр здоров`я" до Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича за участю Харківської місцевої прокуратури № 4 є визнання недійсним зазначеного договору відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.20, порушенням умов якого обґрунтовані позовні вимоги у даній справі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошоі тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання такого обов`язку.

Серед підстав виникнення зобов`язань п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статіт 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до зазначених норм визнання договору недійсним полягає у визнанні його недійсним лише як правочину, тобто юридичного факту як дій осіб, що спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.Договір як документ не може бути визнано недійсним.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 161/3245/15-ц.

З огляду на наведене, в разі визнання недійсним зазначеного Договору, буде встановлено відсутність його як юридичного факту, що виключає задоволення позову даній справі, оскільки розірваним може бути лише дійсний договір,як юридичний факт- підстава виникнення зобов`язання,на припинення якого й спрямовано розірвання договору, так само й умовою відповідальності за порушення зобов`язання є наявність зазначеного юридичного факту.

Отже, вирішення даної справи по суті залежить від дійсності зазначеного Договору, питання щодо якого одночасно вирішується в межах іншої господарської справи № 922/2978/20 і не може бути встановлено та оцінено в межах даної справи, оскільки не входить до її предмету позову, враховуючи при цьому, що згідно зі статтею 237 Господарського процесуального кодексу України, суд не може виходити за межі позовних вимог, а визнати недійсним повністю чи частково, пов`язаний з предметом спору Договір з підстав суперечності його закону він може лише за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження за умови доведення останнім, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.Відповідна заява позивача в матеріалах справи відсутня.

Відповідачем в рамках даної справи також не подавався зустрічний позов про визнання Договору недійсним. Разом з тим відповідні позовні вимоги заявлено відповідачем в рамках справи 922/2978/20. При цьому вказані позовні вимоги про визнання недійсним Договору заявлені раніше, ніж подання ФОП Пановим А.М. позову у даній справі.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання позивача на можливість вирішення даної справи до вирішення в межах справи 922/2978/20 питання щодо дійсності договору про надання послуг відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020, на якому ґрунтуються позовні вимоги у даній справі, з огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З наведеної норми вбачається, що нею встановлена презумпція правомірності правочинів, яка може бути спростована в судовому порядку щодо оспорюваних правочинів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом, але які можуть бути визнані недійсними судом, в той час як в даному випадку одночасно з розглядом даної справи в межах справи 922/2978/20 оспорюється дійсність договору про надання послуг відповідального зберігання №0204/20-1 від 02.04.2020, на якому ґрунтуються позовні вимоги у даній справі.

З наведеного вбачається наявність передбачених пунктом 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для обов`язкового зупинення провадження у даній справі до вирішення справи 922/2978/20, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 129, 269, 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтею 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача -фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича, залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 922/4662/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль