Постанова

від 27.12.2022 по справі 904/18/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022 року м.Дніпро Справа № 904/18/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі

судді - доповідача: Орєшкіної Е.В.

суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: Козак Тетяна Вікторівна (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 (суддя Крижний О.М., повне рішення складено 24.06.2022)

за позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", в якому просило визнати недійсним з моменту укладення договір про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу з проектуванням лінійної частини приєднання замовником №0050222509 від 07.07.2020, укладений між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

11.08.2022 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 без змін; стягнути з позивача на свою користь понесені відповідачем судові витрати на правову (правничу) допомогу адвоката, попередній розмір яких складає 20 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2022 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 залишено без змін; витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладені на апелянта Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"; призначено розгляд заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи №904/18/22 в апеляційній інстанції, в судове засідання на 27.12.2022.

19.12.2022 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн та докази на її понесення (копії акту наданих послуг №143 від 13.12.2022, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України на підтвердження статусу адвоката Козак Т.В., договору про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021, додаткової угоди №4 від 27.04.2021 до договору №210-ДЕ від 08.01.2021, додаткової угоди №20 від 31.12.2021 до договору №210-ДЕ від 08.01.2021).

22.12.2022 від Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить відмовити Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Подані заперечення обґрунтовані наступним:

-відповідачем не було подано попередній розрахунок суми судових витрат згідно ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України;

-договором №210-ДЕ від 08.01.2021 не встановлені ані порядок обчислення гонорару, ані фіксований його розмір, погодинна оплата, що є необхідними умовами договору про надання правової допомоги відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

-акт наданих послуг №143 від 13.12.2022 не містить інформації про витрачений адвокатом час, який є обов`язковою умовою для встановлення розміру гонорару, тому цей акт не може бути підставою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу;

-відповідачем не надано доказів, які б підтверджували фактичну оплату понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн;

-відзив на апеляційну скаргу містить твердження з відзиву на позовну заяву та пояснень від 17.05.2022, які надавалися відповідачем до суду першої інстанції;

-додаткова угода №20 від 31.12.2021 до договору №210-ДЕ від 08.01.2021 та акт наданих послуг №143 від 13.12.2022 зі сторони АО «Перший радник» підписані директором Гезою А.В., тоді як з 31.12.2021 директором АО «Перший радник» був Захарчук О.М.

В судовому засіданні 27.12.2022 представник відповідача вимоги заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав, просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Позивач явку представника в судове засідання 27.12.2022 не забезпечив, про час та місце розгляду заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу був повідомлений належним чином в судовому засіданні 13.12.2022.

Відповідно до ч.4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час ті місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.08.2022 від відповідача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він в тому числі заявив про попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести в зв`язку з розглядом апеляційної скарги, в розмірі 20 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд зазначає, що заява відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу була зроблена з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та з дотриманням порядку, визначеного ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.

До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 19.12.2022 в якості доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надані копії наступних документів:

-договору №210-ДЕ від 08.01.2021 та додаткової угоди №4 від 27.04.2021 до нього, за умовами яких Адвокатське об`єднання «Перший радник» зобов`язалось надавати Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» правову допомогу, зокрема, але не виключно: надання консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, складання процесуальних документів; ціна договору складає 500 000,00 грн, розмір гонорару визначається згідно актів наданих послуг, в яких відображається опис наданих послуг та їх загальна вартість (розмір гонорару); вартість наданих послуг у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі;

-додаткової угоди №20 від 31.12.2021 до договору №210-ДЕ від 08.01.2021, якою строк дії договору продовжений до 31.12.2022;

-акту наданих послуг №143 від 13.12.2022, згідно якого Адвокатським об`єднанням «Перший радник» в межах справи №904/18/22 під час її розгляду Центральним апеляційним господарським судом надані наступні послуги: ознайомлення з апеляційною скаргою, вивчення нормативно правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів; розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта; підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу; участь в судовому засіданні 08.12.2022; підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу; вартість наданих послуг (розмір гонорару) складає 15 000,00 грн.

З матеріалів справи №904/18/22 вбачається, що відповідачем був поданий відзив на апеляційну скаргу від 11.08.2022, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 19.12.2022, адвокат Козак Т.В., повноваження якої підтверджуються довіреністю від 01.04.2022 та розпечаткою з сайту Національної асоціації адвокатів України, приймала участь у судовому засіданні 13.12.2022. Таким чином, факт надання відповідачу правничої допомоги під час розгляду справи №904/18/22 в суді апеляційної інстанції підтверджується матеріалами справи.

Верховний Суд в додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Колегія суддів на підставі критеріїв, визначених ч. ч. 5 - 7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, встановила, що розмір визначених для цілей розподілу витрат, пов`язаних із даною справою, є непропорційним предмету апеляційного розгляду. Так, в суді апеляційної інстанції обсяг фактично наданих адвокатом Козак Т.В. послуг охоплюється складанням відзиву на апеляційну скаргу, який дублює позицію, викладену в поданому відзиві на позовну заяву, заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, участю в одному судовому засіданні. За таких обставин заява Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про покладення на Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000,00 грн підлягає частковому задоволенню на суму 10 000,00 грн, яка є співрозмірною обсягу наданих в апеляційній інстанції адвокатом послуг. В задоволенні іншої частини заяви судом відмовляється.

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У поданих запереченнях на заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що акт наданих послуг №143 від 13.12.2022 не може бути підставою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що він не містить витрачений адвокатом час, який є обов`язковою умовою для встановлення розміру гонорару.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, відсутні підстави не приймати акт наданих послуг №143 від 13.12.2022 як належний доказ у справі №904/18/22, який підтверджує об`єм наданих адвокатом Козак Т.В. послуг. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 4.3, 4.4 договору №210-ДЕ від 08.01.2021 в редакції додаткової угоди №4 від 27.04.2021 вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі, про що складається відповідний акт наданих послуг, тому, враховуючи зміст акту наданих послуг №143 від 13.12.2022, апеляційний господарський суд доходить висновку про встановлення фіксованого розміру гонорару (15 000,00 грн).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Позивач посилається на те, що додаткова угода №20 від 31.12.2021 до договору №210-ДЕ від 08.01.2021 та акт наданих послуг №143 від 13.12.2022 підписані з боку Адвокатського об`єднання «Перший радник» неуповноваженою посадовою особою керівником Гезою А.В., яка згідно відомостей з сайту https://opendatabot.ua/с/42712786 втратила повноваження керівника 30.12.2021, новим керівником Адвокатського об`єднання «Перший радник» є Захарчук О.М.

Правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено частиною 1 ст. 241 Цивільного кодексу України: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

На захист прав третіх осіб, які виступають у правовідносинах з юридичними особами, у тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З огляду на те, що надання Адвокатським об`єднанням «Перший радник», від імені якого діяла адвокат Козак Т.В., юридичних послуг відповідачу під час розгляду справи №904/18/22 в апеляційній інстанції у 2022 році підтверджується матеріалами справами, додаткова угода №20 від 31.12.2021 до договору №210-ДЕ від 08.01.2021, якою продовжено дію договору до 31.12.2022, є схваленою Адвокатським об`єднанням «Перший радник»; позивачем не доведено відсутність повноважень Гези А.В. як засновника Адвокатським об`єднанням «Перший радник» на підписання акту наданих послуг на підставі статуту, який в матеріалах справи №904/18/22 відсутній.

Керуючись статтями 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 у справі №904/18/22 в сумі 10 000,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 09.01.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв