Ухвала

від 09.01.2023 по справі 921/191/17-г/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 921/191/17-г/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" (далі - ТОВ "-Автотехсервіс-", відповідач-1, скаржник)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022

за заявою ТОВ "Автотехсервіс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 921/191/17-г/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско"

до: 1) ТОВ "Автотехсервіс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації"; 3) Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

про визнання протиправним та скасування рішення; визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 31.03.2003 та 14.02.2013,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "-Автотехсервіс-" 12.12.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та залишити в силі додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2022 у справі № 4/40/5022-387/2012.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 921/191/17-г/17 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 ГПК України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Касаційну скаргу підписано директором ТОВ "-Автотехсервіс-" Б.І. Богдайчуком, однак, як убачається з доданої до матеріалів касаційної скарги виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником товариства є Богайчук Борис Іванович, тому скаржнику слід виправити вказаний недолік касаційної скарги.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Судом встановлено, що дана касаційна скарга подана у справі № 921/191/17-г/17, проте в прохальній частині касаційної скарги скаржник просить суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 та залишити в силі додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2022 у справі № 4/40/5022-387/2012.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та вказати вірний номер справи, в якій оскаржується постанова суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатом перегляду додаткової ухвали суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України, а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування порушення або неправильне застосування норм матеріального та/або процесуального права, які на думку скаржника, припустився суд апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення у даній справі.

Водночас, наведена скаржником у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) підпадає під дію положення пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, а тому відхиляється судом, зважаючи на предмет касаційного оскарження та вимог частини другої статті 287 цього Кодексу.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на обраний предмет касаційного оскарження.

Також звертає увагу на структуру статті 287 ГПК України, яка складається з підпунктів, частин, абзаців.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України, у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України.

За таких обставин, Верховний Суд зазначає, що скаржнику необхідно надати суду: касаційну скаргу в новій редакції враховуючи вище зазначені недоліки касаційної скарги.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено в розмірі 2481,00 грн.

ТОВ "-Автотехсервіс-" до матеріалів касаційної скарги не додано документа на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, оскільки, як зазначено в касаційній скарзі, судовий збір на постанову суду про розподіл судових витрат не сплачується згідно з Законом України "Про судовий збір".

Водночас, предметом касаційного оскарження у справі № 921/191/17-г/17 є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатом перегляду в апеляційному порядку додаткової ухвали щодо розподілу судових витрат, а тому, з урахуванням практики викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №915/955/15 (пункти 5.1, 5.2) та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15 (пункт 6.12.), підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ "-Автотехсервіс-" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:

- касаційної скарги в новій редакції;

- документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 921/191/17-г/17 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий