Ухвала

від 21.12.2022 по справі 726/927/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 726/927/14-ц

провадження № 61-641св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчук В. А.,

учасники справи:

позивач - прокурор міста Чернівці в інтересах територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради,

відповідачі: виконавчий комітет Чернівецької міської ради, департамент

житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та його первинна профспілкова організація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду

від 02 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Перепелюк І. Б.,

Владичана А. І., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2014 року прокурор міста Чернівці в інтересах територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради звернувся до

суду з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та його первинна профспілкова організація, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування ордера, розпорядження та свідоцтва, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до пункту 1.10 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради

від 16 лютого 2011 року № 22/2 ОСОБА_1 , який у період з 19 січня

2010 року до 20 лютого 2012 року працював у Чернівецькому обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, прийнятий на квартирний облік за місцем проживання як громадянин, який потребує покращення житлових умов, у загальну чергу за № 2326 у зв`язку

з проживанням в одній кімнаті осіб різної статті старше 9 років. Згідно

з пунктом 2.3 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради від 25 травня 2011 року № 66/5 ОСОБА_1 включений до списку першої черги у зв`язку з проживанням разом з ним його баби

ОСОБА_3 , 1928 року народження, ветерана війни.

Листом від 25 травня 2011 року № 13-3556 секретар Чернівецької міської ради виділив однокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 , особам, які перебувають у черзі Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Лист секретаря Чернівецької міської ради від 25 травня 2011 року № 13-3556 про виділення вказаної квартири особам, які перебувають у черзі територіального відділення Антимонопольного комітету України, який був формальною підставою для передачі цієї квартири Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, є незаконним, необґрунтованим і не міг бути підставою для передачі зазначеного майна відповідачам.

Чернівецька міська рада та її виконавчий комітет не приймали рішення про передачу спірної квартири Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України. На час складання та підписання листа секретарем Чернівецької міської ради від 25 травня

2011 року № 13-3556 право власності на спірну квартиру не було зареєстровано за територіальною громадою міста Чернівці, тому орган місцевого самоврядування або її виконавчий комітет не могли приймати рішення щодо її передачі у власність або користування будь-якій фізичній або юридичній особі. Збори первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року, на яких вирішено виділити спірну квартиру ОСОБА_1 , не мали права приймати таке рішення, оскільки на час проведення зборів вказана квартира не перебувала у їх власності або користуванні та не надавалась їм як службове житло.

Рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради від 08 червня 2011 року № 80/6, яким затверджено протокол № 4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року, видано ордер № 164 серії РВК ОСОБА_1 на спірну квартиру, є незаконним, оскільки на час його прийняття право власності

на вказану квартиру не було зареєстроване за територіальною громадою міста Чернівці у встановленому порядку.

Приймаючи рішення від 08 червня 2011 року № 80/6 виконавчий комітет порушив черговість надання житла, а також права інших осіб, які потребують поліпшення житлових умов і тривалий час перебувають у черзі, зокрема, перед ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Сам факт перебування ОСОБА_1

у контрольному списку в Чернівецькому обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України не міг бути підставою для надання йому квартири, яка є предметом спору.

Рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у міста Чернівці ради від 08 червня 2011 року № 80/6 прийняте з порушенням вимог законодавства, а також порушує права та законні інтереси осіб, які взяті на облік як особи, що потребують поліпшення житлових умов, раніше за

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Отже, ордер на житлове приміщення від 08 червня 2011 року № 164 серії РВК, виданий виконавчим комітетом Першотравневої районної у місті Чернівці ради на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , підлягає визнанню недійсним.

Розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 14 жовтня 2011 року № 49178 є незаконним

і підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули право користування спірною квартирою на підставі незаконного рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради

від 08 червня 2011 року № 80/6 та ордера від 08 червня 2011 року № 164 серії РВК, тому не є особами, які на законних підставах вселились в указану квартиру та набули право на її приватизацію.

Квартира за відплатним договором придбана в особи, яка не мала права її відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, а власник має право витребувати це майно від набувача, оскільки нерухоме майно вибуло з його володіння не з його волі.

На підставі викладеного прокурор міста Чернівці в інтересах територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради у місті Чернівці від 08 червня 2011 року № 80/6, яким затверджено протокол № 4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року

і видано ордер ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним ордер на житлове приміщення від 08 червня 2011 року № 164 серії РВК, виданий виконавчим комітетом Першотравневої районної

у місті Чернівці ради ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на право зайняття житлового приміщення, а саме однокімнатної квартири

АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Департаменту

житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради

від 14 жовтня 2011 року № 49178, яким передано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право спільної сумісної власності від 14 жовтня 2011 року НОМЕР_2 на квартиру

АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передати її у власність територіальної громади

міста Чернівці.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівців від 22 травня

2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради від 08 червня 2011 року

№ 80/6.

Визнано недійсним ордер на житлове приміщення від 08 червня 2011 року

№ 164 серії РВК, виданий виконавчим комітетом Першотравневої районної

у місті Чернівці ради.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Департаменту

житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради

від 14 жовтня 2011 року № 49178.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право спільної сумісної власності від 14 жовтня 2011 року серії НОМЕР_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що квартира

АДРЕСА_1 вибула з власності територіальної громади міста Чернівці поза її волею та з порушенням інтересів її членів. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали спірну квартиру внаслідок незаконних дій та рішень органів місцевого самоврядування, зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, відчужили

її 04 серпня 2014 року на користь ОСОБА_2 , тому вимоги до останньої про витребування нерухомого майна з незаконного володіння є єдиним способом захисту права власності територіальної громади міста Чернівці та відповідають вимогам закону.

Додатковим рішенням Садгірського районного суду міста Чернівців

від 12 червня 2017 року витребувано з володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та передано її у власність територіальної громади міста Чернівці.

Стягнуто на користь держави з виконавчого комітету Чернівецької

міської ради судовий збір у розмірі 487,20 грн; з Департаменту

житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради судовий збір у розмірі 487,20 грн; з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порівну на користь держави судовий збір у розмірі 2 600,92 грн.

Додаткове рішення першої інстанції мотивоване тим, що вимога щодо витребування з володіння ОСОБА_2 спірної квартири та передачу

її у власність територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради була заявлена прокурором відповідно до клопотання про збільшення позовних вимог від 17 вересня 2014 року, з приводу даної позовної вимоги сторони подавали докази і давали пояснення, суд в описовій частині рішення вказав узагальнений виклад позицій відповідачів по цій вимозі, в мотивувальній частині рішення зазначені встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини по вказаній позовній вимозі, проте в цій частині не ухвалено рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року рішення Садгірського районного суду міста Чернівців від 22 травня 2017 року та додаткове рішення Садгірського районного суду міста Чернівців

від 12 червня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції,

а також зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали спірну квартири внаслідок незаконних дій та рішень органів місцевого самоврядування, зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету. Квартира АДРЕСА_1 вибула з власності територіальної громади міста Чернівці поза її волею та з порушенням інтересів її членів. Позбавлення права власності в обраний позивачем спосіб є виправданим втручанням з метою задоволення суспільного та публічного інтересу громади міста Чернівці.

Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Садгірського районного суду міста Чернівців від 22 травня 2017 року, додаткове рішення Садгірського районного суду міста Чернівців

від 12 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області

від 11 жовтня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що, дійшовши висновку, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 отримали спірну квартиру внаслідок незаконних дій та рішень органів місцевого самоврядування, зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, суди не з`ясували,

з яких підстав (недбалість, помилка) ця квартира вибула з володіння територіальної громади, чи дотримана процедура надання квартири та її приватизація радою та органами останньої, чи можуть помилки або недобросовісні дії ради та відповідних органів покладатися на ОСОБА_2 . Ці обставини свідчать про те, що суди не з`ясували, чи перебувало спірне приміщення у володінні, користуванні та розпорядженні позивача, чи вибуло воно поза його волею, а також не з`ясували правовий статус спірного приміщення на час надання його відповідачам у користування, отже, чи порушені права Чернівецької міської ради.

Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівців від 04 серпня

2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради від 08 червня 2011 року

№ 80/6, яким затверджено протокол зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року № 4 та вирішено видати ордер ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення виконавчого комітету від 08 червня 2011 року № 80/6, яким затверджено протокол № 4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації від 31 травня 2011 року та вирішено видати ордер № 164 серії РВК ОСОБА_1 на спірну квартиру, прийнято з порушенням норм матеріального права, отже, це рішення слід визнати незаконним та скасувати.

Недотримання норм права, які направлені на захист прав сумлінних громадян щодо користування жилим приміщенням у будинках державного

і громадського житлового фонду, є самостійною підставою для відмови

у задоволенні позову стосовно визнання недійсним ордеру у спірній

ситуації. Спірне приміщення наразі не входить до складу державного

і громадського житлового фонду, оскільки є приватною власністю

ОСОБА_2 , тому є неможливим застосування до спірної ситуації положень статті 59 Житлового кодексу Української РСР, оскільки стосовно зазначеного майна відсутні правовідносини щодо користування ним будь-ким на праві найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду, а визнання недійсним ордеру не може повернути такому майну зазначений статус. Відтак, у цій частині позовні вимоги прокурора не можуть бути задоволені.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на час звернення до органу приватизації були наймачами квартири, мали право на її приватизацію,

а орган приватизації не мав права відмовити їм як мешканцям вказаної квартири у приватизації займаного ними житла. Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є документом, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Таке свідоцтво не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Не підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора стосовно вимоги витребувати

з володіння ОСОБА_2 квартири та передати її у власність територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради, оскільки помилка виконавчого органу місцевого самоврядування при виконанні делегованих повноважень не може слугувати підставою для задоволення позову, яким громадянин буде позбавлений майна, на користь цього ж органу місцевого самоврядування.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Садгірського районного суду міста Чернівців від 04 серпня 2021 року в частині відмови у позові змінено з підстав, зазначених у мотивувальній частині постанови.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано. Зазначені вимоги задоволено та витребувано з володіння ОСОБА_2 квартиру

АДРЕСА_1 та передано її у власність територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради.

Стягнуто на користь Чернівецької міської ради з виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 689 грн з кожного судових витрат.

Стягнуто на користь Чернівецької обласної прокуратури з виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 1 500,85 грн з кожного судових витрат.

Стягнуто з виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради,

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 650,23 грн з кожного судових витрат у дохід держави.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виконавчий

комітет Першотравневої районної у міста Чернівці ради розпорядився майном, яке не перебувало у державній або комунальній власності. Крім цього, ордер № 164 серії РВК видано ОСОБА_1 на житлове приміщення, яке не відносилося до державного або громадського житлового фонду. Спірна квартира вибула з володіння територіальної громади міста Чернівці поза її волею, тому підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння останнього набувача. Позовні вимоги про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення від 08 червня 2011 року № 164 серії РВК, визнання незаконним та скасувати розпорядження Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 14 жовтня

2011 року № 49178, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право спільної сумісної власності від 14 жовтня 2011 року задоволенню не підлягають, оскільки не є ефективним способом захисту права власника. ОСОБА_2 могла знати про наявність спору у суді щодо законності набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і відсутністю у продавця прав на відчуження спірної квартири, тому вона не може бути добросовісним набувачем. Витребування квартири у ОСОБА_2 не становитиме порушення

статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ОСОБА_2 , із власності якої витребовується квартира, не позбавлена можливості відновити своє право, пред`явивши вимогу до ОСОБА_1 , у якого вона придбала цю квартиру, про відшкодування збитків на підставі статті 661 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року та залишити в силі рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 04 серпня 2021 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі

№ 404/251/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц,

від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2110/15-ц, від 05 грудня 2018 року

у справі № 346/5603/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17,

від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 23 жовтня 2019 року

у справі № 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18,

від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 24 березня 2021 року у справі № 760/13253/19, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 14 липня 2021 року у справі № 522/14452/15-ц, від 21 квітня 2021 року у справі

№ 379/1488/18, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603, від 07 липня

2021 року у справі № 363/4879/17, від 02 листопада 2021 року у справі

№ 925/1351/19, від 03 листопада 2021 року у справі № 761/29693/19,

від 17 листопада 2021 року у справі № 210/3612/18, від 17 листопада

2021 року у справі № 199/9361/19. Крім того, зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази.

Доводи інших учасників справи

Керівник Чернівецької окружної прокуратури подавдо Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду. У зв`язку з цим просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Чернівецька міська рада подала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Провадження у суді касаційної інстанції

06 січня 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня 2021 року.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 14 грудня 2022 року справу призначено до розгляду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується

з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової

палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року справу

№ 607/15052/16-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду

з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 403 ЦПК України, для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України

від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-2161цс16 (№ 522/10652/15-ц), від 23 листопада 2016 року

у справі № 916/2144/15, від 25 січня 2017 року у справі № 916/2131/15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), відповідно до якого воля територіальної громади як власника може бути виражена лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають нормам законодавства та інтересам територіальної громади.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне уточнити ці висновки шляхом їх конкретизації та визначення, що норма статті 388 ЦК України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Вважала, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі договору та/або рішення органу влади чи місцевого самоврядування

і в подальшому такі договір визнано недійсним та/або рішення органу влади чи місцевого самоврядування скасовано через їх незаконність, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею лише в разі,

якщо саме відсутність волі власника на відчуження спірного майна було підставою прийняття відповідного судового рішення про скасування рішення органу місцевого самоврядування або за встановлення судом обставин,

які б свідчили про відсутність волі власника - відповідної територіальної громади.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2022 року прийнято до розгляду справу № 607/15052/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду вважала мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2022 року, такими, що містять обґрунтування необхідності тлумачення норм матеріального права в частині того, чи

є належним волевиявленням територіальної громади незаконне рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про відчуження належного територіальній громаді майна в контексті положень статті 388 ЦК України в частині підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі)

у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження

у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Судові рішення у справі, яка є предметом перегляду, та судові рішення, які передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження

у справі № 726/927/14-ц до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 607/15052/16-ц.

Керуючись статтями 252, 253, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі за позовом прокурора міста Чернівці

в інтересах територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та його первинна профспілкова організація про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради, скасування ордера на житлове приміщення, розпорядження департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, свідоцтва про право спільної сумісної власності, витребування майна

з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 грудня

2021 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 607/15052/16-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук