Рішення

від 12.12.2022 по справі 544/624/22

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/624/22

№ пров. 2/544/212/2022

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 грудня 2022 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

представника позивача ПАТ «Каплинцівське» адвоката Буряка О.І. (діє на підставі ордера серія СВ № 1016996 від 13.09.2022),

представника відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» - адвоката Ступніка С.В. (діє на підставі ордерів ВІ № 1096567 та № 1096563),

третьої особи Державного реєстратора виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Людмила Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Людмила Василівна, приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченко Таїсія Миколаївна про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації та визнання права оренди,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 04 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» ( далі ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ») як орендарем та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як орендодавцями був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 загальною площею 3,4134га, яка знаходиться на території Каплинцівської сільської ради Пирятинського району. В подальшому, а саме 02.09.2015 та 11.05.2016 до договору оренди укладались додаткові угоди, за умовами яких строк дії договору становив до 31.12.2025. Право оренди на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 24.04.2018 Публічне акціонерне товариство «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Каплинцівське». В січні 2022 року ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» дізналось, що директором ОСОБА_4 було укладено угоду від 02.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 04.04.2014, за умовами якої орендар Приватне акціонерне товариство «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» в особі директора Іскіна О.Я. та орендодавці - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовились достроково припинити дію договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 на площу 3,4134га. На підставі вищевказаної угоди право оренди ПАТ «Каплинцівське» було припинене. Між головою Наглядової ради ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» Чикіним І.В. та громадянином ОСОБА_4 09.11.2020 було укладено контракт, за умовами якого ОСОБА_4 призначено на посаду директора Приватного акціонерного товариства «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» на період з 17.11.2020 по 31.12.2021 включно. За умовами контракту (п.п. 2.2.1) директор зобов`язаний, зокрема, забезпечити ефективне використання та зберігання майна товариства, неухильно дотримуватись положень Статуту товариства, цього контракту та чинного законодавства. Згідно пп.2.4.1 керівник має право розпоряджатися майном та коштами товариства, укладати господарські та інші угоди (договори) відповідно до чинного законодавства та Статуту товариства. Позивач вважає, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Директор ОСОБА_4 уклав угоду про дострокове розірвання договору оренди землі без згоди Наглядової ради Товариства, тобто не маючи на вчинення таких дій відповідних повноважень. При цьому, відповідний правочин в подальшому не схвалено уповноваженою на його укладення особою Наглядовою радою, загальними зборами чи відповідною особою за їх погодженням. Враховуючи, що внаслідок укладення директором угоди про дострокове розірвання договору оренди землі Товариство позбулось права оренди на земельну ділянку площею 3,4134га, тобто втратило можливість використовувати земельну ділянку в своїй господарській діяльності та отримувати прибуток, така угода укладалася директором ОСОБА_4 виключно всупереч інтересам і на шкоду Товариства. Крім того, станом на момент укладення відповідної угоди у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань була наявна інформація щодо наявності обмежень у директора ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ». З огляду на вищевикладене, Угода про дострокове розірвання договору оренди землі від 02.01.2021 укладена директором ОСОБА_4 з перевищенням наданих йому повноважень, адже зазначена Угода може підписуватися лише за умови її попереднього погодження із Наглядовою радою. З огляду на наявність посилання в Угоді на здійснення повноважень представником однієї зі сторін на підставі статуту, ознайомлення іншої сторони з обсягом повноважень такої особи відповідно до змісту статуту входить у межі звичайної обачності при укладенні договору. Отримавши від директора ОСОБА_4 лист-повідомлення від 12.10.2021, в якому пропонується укласти додаткову угоду про дострокове розірвання та повідомляється про невиплату орендної плати, починаючи з 2022 року, та підписану директором угоду від 02.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди землі, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували припинення права оренди належної їм земельної ділянки. У результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 площею 3,4134 га утворилось дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 5323883200:00:030:0022 площею 1,7067 га та 5323883200:00:030:0021 площею 1,7067 га. Тобто, після реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, її було поділено та утворено дві нові, власниками яких стали: з кадастровим номером 5323883200:00:030:0022 площею 1,7067 га ОСОБА_3 та 5323883200:00:030:0021 площею 1,7067 га ОСОБА_2 . В результаті поділу спірної земельної ділянки, з кадастровим номером 5323883200:00:030:0022 площею 1,7067 га, власником якої був ОСОБА_3 , було продано громадянину ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №1650 від 22.12.2021, відомості про що було внесено приватним нотаріусом Запорожець О.О. Земельну ж ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0021 площею 1,7067 га власник ОСОБА_2 передала в оренду Фермерському господарству «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» в наслідок чого було укладено договір оренди від 21.12.2021 строком на 10 років. Проте, згідно п.12.5 договору оренди землі від 04.04.2014 та аналогічних положень п. 12.5 Додаткової угоди до договору оренди землі від 02.09.2015 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору. За п. 12.2 договору та Додаткової угоди дія договору припиняється у разі: закінчення його строку дії, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження, ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Отже, сторонами договору не передбачена можливість припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, тобто право оренди ПАТ «Каплинцівське» є обов`язковим і діючим і для нового власника земельної ділянки. Тобто право оренди ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» на земельні ділянки з кадастровими номерами 5323883200:00:030:0022 та 5323883200:00:030:0021 не припинилось, є чинним та діючим. Отже, Договір оренди від 04.04.2014 з додатковими угодами до нього від 02.09.2015 та від 11.05.2016 встановлюють чинність договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ», до 31.12.2025. Враховуючи вшцевикладене, право оренди ПАТ «Каплинцівське» є чинним і для нового власника земельної ділянки з кадастровим номером 5323883200:00:030:0022 ОСОБА_1 , який набув право власності на цю земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 22.12.2021. Одна й та сама земельна ділянка не може бути об`єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря). Відповідно до п. 9.2 договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 02.09.2015 орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Згідно п. 12.4 договору оренди його розірвання в односторонньому порядку не допускається. Незаконне укладення угоди про дострокове розірвання договору оренди, та в подальшому укладення спірного договору оренди землі відповідачами, тобто фактичне створення подвійного права оренди земельної ділянки та подвійна державна реєстрація такого права створили для ПАТ «Каплинцівське» перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

У зв`язку з викладеним позивач просить визнати недійсною угоду про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 02.01.2021, укладену між ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» в особі директора Іскіна Олександра Яковича та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009. Скасувати рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 площею 3,4134 га, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області за інд. № 61291831 (дата державної реєстрації 29.10.2021). Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 21.12.2021, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0021 площею 1,7067 га. Скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0021 площею 1,7067 га, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області, номер запису про інше речове право: 45901203 (дата державної реєстрації 22.12.2021). Визнати за Приватним акціонерним товариством «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 5323883200:00:030:0022 площею 1,7067 га та 5323883200:00:030:0021 площею 1,7067 га на умовах договору оренди б/н від 14.04.2014, укладеного між ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009.

Доводи особи яка подала відзив на позовну заяву

29.09.2022 до суду надійшов від представника відповідачів Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 адвоката Ступніка С.В. відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним. Відповідачі ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечують з наступних підстав. Єдиною підставою позову слугує, з точки зору позивача, той факт, що директор ПАТ «Каплинцівське» на час укладення угоди про припинення дій договору оренди не мав повноважень на її підписання. Проте, така теза спростовується з огляду на таке. Відповідно до Статуту ПАТ «Каплинцівське» (в обох наданих редакціях) з п. 10.2 «Компетенція (повноваження) директора» не вбачається наявність будь-яких обмежень щодо укладення правочинів про дострокове припинення договорів оренди земельних ділянок. Аналогічно, контракт з керівником, наданий позивачем до матеріалів справи, не містить відповідних положень. Тлумачення ж позивачем п. 9.2.36 Статуту, з якого нібито випливають такі обмеження, є тенденційним та хибним. Дослівно: п. 9.2. До виключної компетенції наглядової ради належить: 9.2.36 надання згоди на вчинення Товариством або від імені Товариства, або в інтересах Товариства, правочинів (у т.ч. договорів, попередніх договорів, угод, контрактів, тощо): наслідком якихє наданняу користуваннятретім особамвласного абоорендованого майнаТовариства,в т.чу суборенду, правочинів щодо припинення або зміни умов користування Товариством орендованим майном, у тому числі земельними ділянками. Системний граматичний та лексичний аналіз вказаного тексту (складно підрядне речення із кількома підрядними), логічна послідовність його викладу та семантичне сприйняття вказує на те, що компетенція наглядової ради поширюється лише на ті «правочини щодо припинення або зміни користування Товариством орендованим майном...», що стосуються саме випадків, коли таке майно надається Товариством у користування третім особам. В іншому разі, коли б підприємство мало намір віднести погодження виділених вище курсивом правочинів до компетенції наглядової ради, такий текст мав би розміщуватися в переліку окремо, після розділової «крапочки» та кореспондуватися з конкретним обмеженням (забороною) повноважень директора в п.10.2 Статуту. Вбачається, що ймовірне намагання розробників (коригувальників) Статуту внести до нього юридичні запобіжники задля убезпечення земельного банку від самовільних (непогоджених) дій керівника виконано технічно некоректно (умисно чи неумисно). За таких умов, посилання позивача на ст.ст.92,241 Цивільного кодек. України щодо обізнаності контрагента (контрагентів) з обсягом повноважень підписанта не може бути визнано підставним. В діях власників земельної ділянки не вбачається ознак їх достеменної обізнаності з наявністю обмеження повноважень керівника товариства чи нерозумності та необачності при укладенні угоди про дострокове припинення. Аналіз постанов Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 містять висновок про те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦКУ). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо). В даному випадку оспорювані додаткові угоди були укладені 02.09.2015 та 11.05.2016. Відповідні дані було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.10.2021, позов подано лише у червні 2022. Відтак, орендар, в господарському обігу якого перебуває спірна земельна ділянка, знав про її вибуття (не обробляв), але не реагував на це протягом тривалого періоду, що фактично свідчить про мовчазну згоду, яка може тлумачитись, як схвалення правочину. Крім того, в діях ОСОБА_4 не вбачається ознак суперечності з інтересами особи, яку він представляв. Припинення орендних відносин є досить поширеною господарською операцією, викликаною рядом можливих причин оптимізація площ, відсутність ресурсів для обробітку, тощо. Відповідно і дії державного реєстратора, який, аналізуючи Статут та дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не знайшов перешкод для реєстрації припинення відповідних речових прав, є правомірними. Варто також додати, що позивачем не надано доказів оскарження дій державного реєстратора у встановленому законодавством порядку та даних щодо результатів такого оскарження. Відповідачі ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 є добросовісними набувачами майна, придбаного в установленому законом порядку та не може бути обмеженим в реалізації своїх прав на володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою. Представник відповідачів просить у задоволенні позову відмовити повністю.

29.09.2022 до суду надійшла від представника позивача ПрАТ «Каплинцівське» Крищенко Л.В. відповідь на відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним. Тлумачення представником відповідачів Статуту ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» є помилковим, висновки за результатами такого тлумачення є особистою, помилковою, нічим не підтвердженою думкою представника відповідачів, з одночасним невірним граматичним та лексичним аналізом тексту та логічної послідовності його викладу. За абз. 8 п.п. 9.2.36 Статуту до виключної компетенції Наглядової ради належить надання згоди на вчинення Товариством, або від імені Товариства, або в інтересах Товариства правочинів (у т.ч. договорів, попередніх договорів, угод, контрактів тощо), наслідком яких є надання у користування третім особам власного або орендованого майна Товариства, у т.ч. в суборенду, правочинів щодо припинення або зміни умов користування Товариством орендованим майном, у тому числі земельними ділянками. Отже, представник відповідачів не має права надавати оцінку діям розробників Статуту ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» та визначати положення Статуту ПАТ як технічно некоректні. Щодо обізнаності позивача про оскаржувану додаткову угоду, внесення припинення права на оренду до Держреєстру та як наслідок, схвалення правочину товариством у формі мовчазної згоди, слід зазначити таке. Як вбачається з Інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували припинення права оренди належної їм земельної ділянки, тобто звернулись до державного реєстратора із відповідними заявами. Отже, твердження представника відповідачів про обізнаність товариства про наявну додаткову угоду про розірвання договору оренди є невірним. Принцип мовчазної згоди запроваджений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» від 27.01.2010 №77 та Поняття принципу мовчазної згоди закріплено у ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», за яким принцип мовчазної згоди принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Отже, мовчазна згода не є ознакою схвалення правочину, оскільки вважається схваленим у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Крім того, незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення. В позовній заяві позивачем детально обгрунтовано повноваження органів товариства, в тому числі і повноваження, які входять до виключної компетенції Наглядової ради - надання згоди на вчинення Товариством, або від імені Товариства правочинів щодо припинення або зміни умов користування Товариством орендованим майном, у тому числі земельними ділянками. Жодних дій, які б свідчили про наступне схвалення правочину, укладеного директором Іскіним, ні Наглядова рада, ні інші органи ПАТ «Каплинцівське», ні само товариство, не вчиняли. Абсолютно нелогічним є твердження представника відповідачів про відсутності ознак суперечності дій директора інтересам товариства в даному випадку. Позивачем детально обгрунтовано в позовній заяві, в чому саме полягає порушене право позивача та вказано про настання негативних наслідків для товариства в зв`язку з втратою законного права оренди товариства внаслідок укладення директором ОСОБА_4 угоди про розірвання договору оренди землі. Також, враховуючи вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» на земельну ділянку, яку позивач заявляє в межах даного позову, є незрозумілими твердження представника відповідачів про ненадання позивачем доказів оскарження дій державного реєстратора. Крім того, позивач заперечує проти зазначених у відзивах сум витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України, а також Постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/1 від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. Представником відповідачів документально не доведено, понесені витрати на правову допомогу, а саме не надано жодних доказів, які б підтверджували дані витрати.

11.10.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від представника відповідачів Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 адвоката Ступніка С.В., які обґрунтовано наступним. У відзиві викладені заперечення відповідачів з посиланням виключно на докази, що містяться в матеріалах справ (без надання додаткових документальних доказів). Відповідачі продовжують залишатися на своїй позиції щодо некоректності положень Статуту позивача в частині повноважень наглядової ради. Матеріали справи не містять жодного доказу, наданого позивачем, який має відповідний процесуальний обов`язок, щодо достеменної обізнаності власників земельної ділянки з наявністю обмеження повноважень керівника товариства чи нерозумності та необачності при укладенні угоди про дострокове припинення. Як те зазначалось, починаючи з дати реєстрації відповідних речових прав, позивач мав можливість дізнатись про наявність записів у реєстрі, що свідчать про зміну статусу земельної ділянки, яка, при цьому, вибула з господарського обороту підприємства. Жодних фактичних чи формальних дій в зв`язку з таким вибуттям позивачем не вчинялось, окрімприпинення користуванняспірною земельною ділянкою, що цілком відповідає загальномупринципу «мовчазноїзгоди».Ще разварто наголосити,що самопо собіукладення правочинущодо припиненнякористування земельноюділянкою несвідчить прозавдання шкодиекономічним чиіншим інтересампозивача.Цілком ймовірно,що підприємство(чийого директор)мало песимістичнийпрогноз (який,на жаль,справдився)щодо різкогониження рентабельностісільськогосподарського виробництвавнаслідок проблемзростанням вартостіенергоносіїв,загальної несприятливоїекономічної ситуації.Затаких умовзменшення земельногобанку призвелодо фактичногозменшення збитків,а,відтак,не завдалошкоди.Крім того,позивачем ненадано доказів(інформації)шодо притягнення ОСОБА_4 до будь-якого з видів юридичноївідповідальності заперевищення (зловживання)службових повноважень.У відзивіна позовнузаяву ужевказувалось,що позивачмав змогу дізнатися про вибуттяземельної ділянки з даних реєструще зжовтня 2021року.Відповідні діїв реєстрівчинялись безпосередньодержавним реєстраторомякий,пересвідчившись увідсутності обмеженьповноваження керівника,вніс належнізміни.Таким чином,роль відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,які надалиреєстратору відповіднузаяву тавласне додатковуугоду проприпинення оренднихвідносин,на цьомубула вичерпана.Останні ненадавали реєстраторуСтатуту позивачачи йогокопії,оскільки немали такогообов`язку.Відтак, якщо реєстраторпомилко здійснивпевні реєстраційні дії заінтересована особа мала б їх оскаржити, але цього не зробила. Саме про це зазначали відповідачі ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 . Представник, повторюючись, просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала позов

Представник позивача адвокат Буряк О.І. у судовому засіданні вимоги викладені у позові підтримав у повному обсязі просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, пояснив, що 04.04.2013 між позивачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які було співвласниками земельної ділянки, було укладено договір оренди землі, яка їм належала і підписаний ними обома. У подальшому із ними обома було підписано додаткову угоду про продовження договору оренди до 31.12.2025, тобто до цієї дати позивач мав у володінні земельну ділянку на підставі договору оренди. У подальшому відбувається підписання угоди про розірвання договору, який був датований 02.01.2021, хоча ця дата на його думку не відповідає фактичній даті укладення цієї угоди, але виходимо з того, що така дата зазначена. Вони вважають, що при підписанні цієї угоди директор ПАТ «Каплинцівське» перевищив свої повноваження, надані йому згідно із статутом, оскільки прийняття рішення щодо розірвання укладених договорів у наслідої яких товариство втрачає право користування земельною ділянкою входить до компетенції вищого органу ніж директор, а саме жо компетенції наглядової ради, що передбачено п. 9.2.36 Статуту ПАТ «Каплинцівське». Позиція позивача полягає у тому, що особи-власники земельних ділянок ОСОБА_5 та Білоус мали всі можливості перевірити обсяг повноважень директора ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ», проявити належну обачність оскільки в додатковій угоді є посилання на те, що повноваження директора обумовлені статутом і у Єдиному реєстрі юридичних осіб є відомості про наявність обмежень у повноваженнях директора. Тому виходячи з практики Верховного Суду України, важають, що відповідачі ОСОБА_5 та Білоус мали можливість перевірити обсяг повноважень директора. У подальшому відбувається фактичне припинення договору оренди 22.10.2021, що свідчить про скоріш за все, що угода була укладена пізніще. У подальшому 12.12.2021, після припинення договору оренди у реєстрі відбувається поділ земельної ділянки, тобто співвласники між собою поділили земельну ділянку в натурі з присвоєнням окремих кадастрових номерів. У подальшому відбуваються дії направлені на реалізацію таких прав власниками. 21.12.2021 ОСОБА_6 передала свою земельну ділянку, яка була сформована перед цим з ділянки ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ», передає в оренду ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ», а Кудрявцев 22.11.2021 продає свою земельну ділянку фізичній особі ОСОБА_1 . Основною вимогою є визнання недійсним угоди про розірвання, всі інші вимоги є похідними, залежать від задоволення або не задоволення судом вимоги про визнання недійсним угоди про розірвання договору оренди. Представник вважає, що якщо суд прийде до висновку, наявність підстав для розірвання договору з дня недійсним угоди про розірвання договору оренди, це буде свідчити про те, що всі дії були вчинені у проміжок між розірванням цього договору та визнанням його недійсним судом не мають юридичної сили, оскільки угода, правочин визнається недійсним з моменту його укладення, а тому вони мають право захищати право оренди, яке набули на підставі договору та який вважають у подальшому було розірвано з порушення закону. Представник не ставить під сумнів договір укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про продаж земельної ділянки, оскільки будь який власник може розпоряджатися своєю власності. ОСОБА_7 становлять відповідачем, а не третьою особою, бо на сьогоднішній день він є власником земельної діляни. Ставлять відповідачем, оскільки це напряму впливає на його права та обов`язки і якщо б не відбулося зміни власника,а власник залишився б старий, до нього є вимога про визнання права оренди. Скасувати реєстрації договору купвліпродажу позивач не просить, оскільки зміна власника не припиняє договір оренди, хоче щоб він уступив з ним у правовідносини договір оренди. ОСОБА_7 не повинен вступати у передоговірні правовідносини, оскільки вважає, що у разі визнання недійсним угоди про розірвання договору оренди, буде діяти їхній договір оренди, зміна власника у діючому, на їх думку договорі оренди не потребує якихось додаткових переговорів з новим власником. Право оренди залищається. З ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» договір уклала ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 продав земельну ділянку ОСОБА_7 . Щодо Білоус позивач вибрав спосіб захисту оскарження того договору, який він уклав з ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ», оскільки подвійне договору оренди на одну фактично земельну ділянку неможливо. Кудрівцев до ОСОБА_8 ніякого відношення немає. Обмеження повноважень реєструється шляхом внесення відомостей у Реєстр юридичних осіб або конкретно можна прописати, враховуючи те, що перелік цих обмежень у статуті доволі значний та у реєстрі зазаначено «згідно статуту». Ці відомості є публічними, можуть використовуватися третіми особами, вони є достовірними, поки не унесені зміни до реєстру. Позивач наполягає на тому, що ОСОБА_5 і Білоус мали можливість побачити у рестрі наявність обмежень згідно статуту, ще раз пересвідчитись у наявності повноважень директора, доступ до реєстру не обмежений. На їхню думку це входить у принципи належної обачності. Вони перевіриди з свого боку, що люди дієздатні, у них є повноваження, вважають, що ці особи, які підписують договір з директором повинні були пересвідчитись у його повноваженнях, вважає, що така можливість у них була, подивитись посилання на статут. Це не якийсь таємний документ. Зміни у статут вносились, набрали 2 редакції статуту, перша редакція статуту яка діяла на момент укладення оскаржуваної угоди про розірвання ддя підтвердження обмеження повноважень директора і статут датований датою зверненя до суду з метою підтвердження повноважень директора для звернення до суду, зміни якого зареєстровані. Щодо правових підстав зазначив, що правовими підставами для визнання недійсною угодою про розірвання договору оренди землі ст.ст. 203, 215, 92, 241, щодо обсягу дієздатності юридичної особи, оскільки вона набуває прва та обов`язків через своїх представників і подальшого схвалення з боку наглядової ради укладення договору не було і вони вважають, що ці статті є правовими підставами для визнання недійсною угоди про розірвання договору, щодо вимоги про скасування рішення про реєстрацію припинення цієї угоди, ще посилання на ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження». Вказана стаття передбачає, що для внесення змін до реєстру необхідно саме рішення суду про скасування рішення, тому вони заявляють цю вимогу, яка фактично похідна від основної вимоги про визнання нею угоди, що до вимоги можливості звернення до суду з захисту права власності оренди внаслідок поділу земельної ділянки, посилаються на ст. 110 Земельного кодексу України, яка зазначає, що поділ земельної жілянки не знімає обтяження, що до земельної ділянки, з цього приводу можливе різне тлумачення цієї норми, але вони вважають, що підтверджується практикою Верховного Суду України, а яку посилались у позові. Земельні ділянки утворюються до того об`єкту оренди, що існував стосовно вимог до нового власника землі ст. 148-1 Земельного кодексу України. Відповідно яких заміна власника не припиняє договору оренди. Тому у даному випадку договір оренди, який на їхню думку був незаконно розірваний, він є дійсним і заміна власника не припиняє цих правовідносин. Основною вимогою щодо вихнання недійсним договору оренди, який був укладений з ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ», правова підстава ст. 24 ЗУ «Про оренду землі», яка говорить про те, що власник не може вчиняти дії, які перешкоджають користувачу ст.ст. 203, 215 ЦКУ. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 могли дізнатися відомості, зайшовши у Реєстр юридичних осіб, знайти там по коду підприємства відомості про ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» у відповідній графі щодо повноважень дитектора, у якій зазаначено «обмеження повноважень згідно статуту». Відомості реєстру юридичних осіб є відкитими, доступними і публічними. Статути у реєстрі існують, але доступу до саме сканів статутів, які є у реєстрі будь якої особи немає. Проте представник вважає, що пересвідчитись у тому, що у реєстрі є відомості про наявність обмежень за посиланням на статут, що у іншої сторони правочину є всі можливості почиташи цей статут пересвідчитись у наявності обмежень. Тобто, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 мали вимагати від директора надання цього статуту для з`ясування у чому саме обмеження його повноважень. Кожна сторона має проявити належну обачність про підписанні договору. Було виявлено, що керівник перевищив свої повноваження, проте до органів поліції вони не зверталися, не вважає, що тут є склад злочину. Взаємовідносини з директором підприємства не впливають на чинність його дій, це є фактичні обставини, він їх перевищив. Підприємство фактично втратило майно. Вибуття з володіння земельної ділянки є свідченням права на користування майном. Внаслідок укладення угоди вони позбулись майна, яким мали право користуватися докінці 2025 року і це є порушення їхніх прав. Зазаначив, що до позову позивачем додано всі матеріали, які вони вважали за потрібне. При дослідженні документів представник просив звернути увагу на розділ 10 п. 10.2 статуту «Компетенці повноважень директора», оскільки саме у цьому пункті було достатньо змістовної інформації проте, що директор має повноваження крім тих питань, які віднесені до повноважень загальних зборів та наглядової ради, тому вони заперечують проти пояснень представника відповідачів, що саме цьому розділі мають бути зазначені обмеження директора, оскільки в цьому розділі є посилання, крім питань, які віднесені до компетенції наглядової ради і тому із пояснень державного реєстратора слідує, що потрібно вивчати ввесь статут, а не якийсь окремий розділ. Угода була укладени 02.01.2020, а лише у 12 жовтня пишеться лист Кудрявцеву, тому іще під питанням хто обробляв дану земельну ділянку. Директор пропонує розірвати договір, оскільки є невирішеня питання щодо накладення земельних ділянок, а не у зв`язку з тим, що ця земельна ділянка не цікава підприємству, як зазначив представник відповідача, це не є порушенням. В угоді про дострокове розірвання договору оренди землі укладеній 02.01.2020 представник позивача просив звернути увагу на посилання, те, що ОСОБА_9 діяв на підставі статуту. У оренду передавалась уся земельна ділянка, поки об`єкт не поділено то розпорядження здійснюється за згодою обох співвласників і у даному випадку є угода обох співвласників на передання земельної ділянки, як зафіксовано в додатковій угоді, кожен із них погодився на продовження строку дії договору оренди на всю земельну ділянку. Співвласники оформили додаткові угоди не з одночасним підписанням, а окремо. Ці додаткові угоди ні Кудрявцев, ні Білоус не оскаржували, їм виплачувалася орендна плата. Позиція щодо судових витрат, то представник вважає позов доведеним, що судові витрати у разі відмовлення у задоволенні позову, задоволення тих витрат, які заявляються представником відповідача завищені, оскільки вони дослівно письмово викладалися у заявах по суті справи, які за своїм змістом є практично однаковими, тільки різняться у якості представника якої особи у даному випадку виступав один представник. Навіть сам розмір за одну сторону завищено і він не є співрозмірним з тим обсягом документів, які готувалися.

Позиція інших учасників справи

Представник відповідачів ОСОБА_1 та Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» адвокат Ступнік С.В. у судовому засіданні пояснив, що проти задоволення позовних вимог заперечує, що корінним моментом є тлумачення позивачем граматичного і лексичного змісту самого статуту. На його погляд із самого статуту визначити чи є у директора повноваження на припинення договорів чи немає досить складно. Оскільки у самому статуті у повноваженнях директора не згадується категорично така заборона. Є п. 10.2 статуту «Компетенція і повноваження директора», логічно булоб більш за все на його погляд, аналізуючи дані державного реєстру юридичних осіб, в яких міститься найменування прізвище, ім`я, по батькові керівника і у дужках є запис щодо обмеження статуту. Питання, куди має дивитися та людина, до якої прийшов директор і сказав, що ми не проти розірвати договір, дані реєстру відсилають особу до статуту. У статуті обмежень у повноваженнях директора немає. Напевно людина з фаховою юридичною освітою, яка має якийсь відповідний досвід повинна шукати чи немає якихось записів щодо виключення компетенції директора чи загальних зборів, чи наглядової ради. У роздіді «Загальні збори» теж немає, хоча це природно, що наступним розділом перевірки повноважень є перевірка виключної компетенції загальних зборів. І лише у п. 9.2.36 до виключної компетенції наглядової ради належить надання у користування третім особам власного або орендованого майна у тому числі суборенди правочинів щодо припинення або зміни умов користування товариством орендованим майном, у томі числі земельними ділянками. Намагаючись бути об`єктивним можна зробити висновок, що що цей пункт стосується того випадку, коли майно надається товариством у користування третім особам. Повинна бути згода наглядової ради, бо тут іде логічне забарвлення тексту, який не дає категорично зробити висновок, що дійсно є така заборона. У законі взагалі говориться про те, що сторона, яка підписує правочин повинна бути достеменно обізнана наявність обмежень керівника, проявляти розумність та обачність угоди про дострокове припинення. Це не є правочином з якого однозначно вбачаються якісь негативні наслідки для іншої сторони. Користування основними засобами, у тому числі землею, воно не є неоднозначною якоюсь річчю, через те, що наслідок користування таким специфічним суб`єктом можуть наступити як отримання прибутків. Можливо пан ОСОБА_9 за погодженням із керівництвом вирішив зменшити кількість землі в обробітку щоб зменшити потенційні збитки. Іскіна за вчинені дії ніхто не покарав, значить можна зробити висновок, що робилося за погодженням. Цю землю обробляє уже давно, з часу укладення правочину, ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» головою якого є саме ОСОБА_1 . Земля вибула із користування позивача протягом двох агротехнічних сільськогосподарських періодів. Ніяких зауважень не було. Якце спромігся зробити керівник без повноважень, тобто говорити про якість негативні наслідки, порушення, якихось прав, як саме права були порушені у спорі, які саме права підприємства були порушені у цьому плані у процесуальних документах представник не знайшов, які саме є причонно наслідковий зв`язок. Тобто мова іде у тому числі про умовне застосування і принцип згоди. Підприємство чітко знає, що у нього цієї землі немає, ніяких чиним на це не реагує, в межах строків позовної давності, але мали бути якісь спроби захисту то негайного пред`явлення позову чи то шляхом оскарження дій державного реєстратора У відповідачів не було жодного обов`язку, якимось чином додатково пересвідчитись у наявності чи відсутності повноважень, тобто на час укладення правочину про розірвання, відповідачі фізичні особи достеменно не знали про таке обмеження і на його погляд таких обмежень, чітко сформованих і задекларованих немає. Представляєчи інтереси добросовісних набувачів і права власності і права оренди, вважає, що їхні права теоретично можуть бути порушені, якщо буде надана правова оцінка позиції позивача, при задоволення позову їхні права буде порушено більше. ОСОБА_1 є керівником фермерського господарства, коли саме воно створилося представнику невідомо, але на момент розірвання і укладення договору він уже був керівником. На момент укладення зазначених договорів даних щодо якихось реєстрових обмежень щодо укладення договорів він не знав. Предметом спору є договір розірвання, якщо це уже відбулося, то земля вільна, чиста, то ОСОБА_7 немає сенсу допитувати ОСОБА_5 і ОСОБА_10 , пояснень від них не було, відповідно реєстру речових прав, вони є власниками, речове право припинено. Він є добросовісним набувачем, укладає договори, вони реєструються, він користується землею, ні на кого не покладений такий обов`язок. На момент укладення договорів небуло ніяких обмежень. Восени урожай зібрало Каплинцівське і землі була у його формальному користуванні. До укладення договору оренди ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» дану земельну ділянку не обробляв. Договір припинено у лютому і тому за погодження із власником це могло бути користування, може і позодоговірне, але Каплинцівське точно не користувалося цією земелею. Момент щодо судових витрат буде зазаначено у детальному описі при зверненні до суду щодо стягнення судових витрат. Просив у задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки вражає позов безпідставним, основні аргументи є недоведеними належним чином. Щодо розміру судових витрат зазначив, що робота фахівця полягає не лишн у тому щоб надіслати два три аркуші, ситуація є не стандартною. Крім того звісно, що усі дії потрібно було узгоджувати з клієнтом, і не в оснню чергу зауважив, що лише засідань було чимало, законодавство і текст процесуальних документів, що надавалисьдосуду є орієнтовний розмір, сума не є абсолютно точною, ступінь нахабства є досить умовний, а взагалі оплата повиннв буьти досить співмірною у разі задоволення позову.

Третя особа, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Л.В. у судовому засіданні пояснила, що реєстратор згідно реєстру перевіряє дані, можливо вона не додивилася, що там були обмеження, але ж статут не надається, то обмежень невидно, бо вони бувають різні. Вона не займається реєстрацією юридичних осіб, але якщо обмеження внесені, то вони вносяться по відповідних документах. Безкоштовним запитом, яким вона користувалася на момент реєстрації цих обтяжень не було видно, недавно створено новий реєстр, де обмеження видно біль детально. Перевірка проводиться кожного разу, чи є точно цей директор, бо можливо уже інший, звіряються дати. Чи були у директора обмеження вона не знає, але якби обмеження були, то вона повинна були звернути на них увагу, але ж статуту із собою ніхто не носить, тим паче фізичні особи. При реєстрації угоди були присутні лише представники заявники (фізичні особи). Повинна бути одна із сторін договірних відносин чи при реєстрації, чи при припиненні, чи при заміні. Якби знала про обмеження, то відмовила б у реєстрації. Обмеження прописуються у статутах у інших реєстрах вони не прописуються. Можливо вона десь не додивилася ці обмеження, якщо вони і були. Зміни у статут можуть уноситися будь коли загальними зборами. Коли вона бачить у реєстрі, що є якісь обмеження, то переглядає ввесь статут, повноваження директора, наглядової ради, у реєстрі обмеження не зазначаються, просто пишеться «обмеження згідно статуту». У даному випадку потрібно щоб було рішення наглядової ради для припинення угоди. Якби якісь її дії було б оскаржено то оскарження було б результативним, якби було доведено, що вона допустила помилку. Чи зараз можна знайти у реєстрі і переглянути яку інформацію вона перевіряла на момент реєстрації їй невідомо. Люди, які приходили на реєстрацію не повинні були надавати ширшу інформацію ніж ту, що надали.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час слухання справи повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутність не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час слухання справи був повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, заяви про розгляд справи за його відсутність від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно довідки виконавчого комітету Пирятинської міської Полтавської області № 16-04/77 від 17.08.2022 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки відділу державної реєстрації виконавчого комітету Пирятинської міської Полтавської області № П 16776/05-11 від 25.08.2022 ОСОБА_3 знятий з місця реєстрації проживання АДРЕСА_2 , вибув до м. Києва.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченко Т.М. у судове засідання не з`явилася до суду надіслала заяву у якій просила проводити розгляд справи у її відсутність з урахуванням матеріалів, наявних у судовій справі.

Процесуальні дії та рішення у справі.

29 червня 2022 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява з додатками. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючою суддею Ощинську Ю.О. (а.с. 85).

Ухвалою суду від 4 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усуненнгя недоліків протягом десяти днів (а.с. 94).

Ухвалою суду від 26 серпня 2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено спрощений порядок розгляду справи. Залучено до участі у цивільній справі приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михйліченко Таїсію Миколаївну, в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с. 105-106).

29 вересня 2022 року представником відповідачів ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 адвокатом Ступніком С.В. подано відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 138-162).

29 вересня 2022 року представником прозивача ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» Крищенко Л.В. подано відповідь на відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 129-137).

11 жовтня 2022 року представником відповідачів ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 адвокатом Ступніком С.В. подано заперечення на відзив на позовну заяву (а.с. 163-170).

Справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до норм ст. 275 ЦПК України суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Судом досліджено докази і письмові пояснення викладені у відзиві.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно зіст.264ЦПК Українипід часухвалення рішеннясуд вирішуєтакі питання:1)чи малимісце обставини(факти),якими обґрунтовувалисявимоги тазаперечення,та якимидоказами вонипідтверджуються; 2)чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; 3)які правовідносинисторін випливаютьіз встановленихобставин; 4)яка правованорма підлягаєзастосуванню доцих правовідносин; 5)чи слідпозов задовольнитиабо впозові відмовити; 6)як розподілитиміж сторонамисудові витрати; 7)чи єпідстави допуститинегайне виконаннясудового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Фактичні обставини справи встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належала земельна ділянка для веденя товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 загальною площею 3,4134 га, яка знаходиться на території Каплинцівської сільської ради Пирятинського району (а.с. 57-59, 71-72).

04 квітня 2014 року між ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» як орендарем та громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як орендодавцями був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 загальною площею 3,4134 га, яка знаходиться на території Каплинцівської сільської ради Пирятинського району (а.с. 52-56, 65).

02.09.2015 та 11.05.2016 між ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» як орендарем та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до вищезазначеного договору оренди укладались додаткові угоди, за умовами яких строк дії договору становив до 31.12.2025 (а.с. 46-47, 66-68, 73-75).

Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 24.04.2018 Публічне акціонерне товариство «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» (а.с. 17-34).

09 листопада 2020 року між головою Наглядової ради ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» Чикіним Ігорем Валерійовичем та громадянином ОСОБА_4 було укладено контракт, за умовами якого ОСОБА_4 призначено на посаду директора Приватного акціонерного товариства «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» на період з 17.11.2020 по 31.12.2021 включно (а.с. 35-37). За умовами п.п. 2.2.1 якого директор зобов`язаний, зокрема, забезпечити ефективне використання та зберігання майна товариства, неухильно дотримуватись положень Статуту товариства, цього контракту та чинного законодавства. Згідно пп. 2.4.1 керівник має право розпоряджатися майном та коштами товариства, укладати господарські та інші угоди (договори) відповідно до чинного законодавства та Статуту товариства.

12.10.2021 ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» від імені директора на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про те, що 04 квітня 2014 року ними було укладено договір оренди N 9 б/н від 04 квітня 2014 року, строком на 21 рік, який зареєстрований 18.07.2014 у Реєстраційній службі Пирятинського районного управління юстиції Полтавської області за № 6396933, на земельну ділянку, що належить їм на праві власності за кадастровим номером: 5323883200:00:030:0009, площею 3,4134 га. В ході реалізації своїх прав відповідно до договору оренди землі на земельній ділянці, було виявлено, що по місцю фактичного розташування належної їм земельної ділянки, згідно відомостей Держгеокадастру, була зареєстрована ще одна земельна ділянка з кадастровим номером 5323883200:00:030:0007, що належить гр. ОСОБА_11 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 189938 від 26.04.2010. Та було рекомендовано звернутися до місцевого відділу Держгеокадастру, для вирішення питання стосовно належної земельної ділянки. Крім того, було повідомлено, що починаючи з 2022 року, ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» припиняє нарахування та виплату орендної плати, та пропонує укласти Додаткову угоду про дострокове розірвання права оренди до моменту вирішення питання стосовно належної їм земельної ділянки (а.с. 38-45).

02 січня 2021 року між орендарем Приватним акціонерним товариством «Каплинцівське» в особі директора Іскіна О.Я. та орендодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі № б/н від 04.04.2014 (а.с. 40) без згоди Наглядової ради Товариства, тобто не маючи на вчинення таких дій відповідних повноважень. Оскільки даний правочин в подальшому не схвалено уповноваженою на його укладення особою - Наглядовою радою, загальними зборами чи відповідною особою за їх погодженням.

Відповідно довідки відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 54/15-22 від 05.01.2022 земельна ділянка за кадастровим номером 5323883200:00:030:0022, загальною площею 1,7067ага з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельна ділянка за кадастровим номером 5323883200:00:030:0021, загальною площею 1,7067 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва утворилися у результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 загальною площею 3,4134 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після поділу земельну ділянку за кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 перенесено до архівного шару (спільна часткова власності ОСОБА_3 та ОСОБА_12 ) (а.с. 51).

Відповідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 289983556 від 13.12.2021 ОСОБА_2 на праві приватної васності належить земельна ділянка для ведення тованого сільськогосподарського виробництва площеє 1,7067 кадастровий номер 5323883200:00:030:0021(а.с. 48).

Відповідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 292405398 від 24.12.2021 між орендарем ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕРСТ» та орендодавцем ОСОБА_2 21.12.2021 було укладеного договір оренди землі строком на 10 років, дата закінчення 21.12.2031 (а.с. 49).

Відповідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 292043706 від 22.12.2021 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1650, виданого 22.12.2021 приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець О.О., є власником земельної ділянки площею 1,7067 за кадастровим номером 5323883200:00:030:0022 (а.с. 50).

Таким чином, відповідно до довідки наданої відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05.01.202 № 54/15-22, земельна ділянка з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 загальною площею 3,4134 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, поділена на земельні ділянки з кадастровим номером 5323883200:00:030:0021 та 5323883200:00:030:0022. Після поділу земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 загальною площею 3,4134 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перенесено до архівного шару (спільна часткова власність гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) (а.с. 51).

Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`днання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не може впливати на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі N 367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 у справі N 922/2723/17 (пункт 7.36).

11.05.2016 між ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі № б/н від 04.04.2014, зареєстрованого 18.07.2014 за № 6396933, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2025 (а.с. 66-69).

02.09.2015 між ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі № б/н від 04.04.2014, зареєстрованого 18.07.2014 за № 6396933, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2025 (а.с. 73-76).

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно додаткові угоди було зареєстровано 03.08.2016 року. 29.10.2021 зареєстровано угоди №б/н від 02.01.2021 про дострокове розірвання договору оренди (а.с. 90).

В подальшому, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 86-87) земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0021, належна ОСОБА_2 , було передано відповідно до Договору оренди землі №б/н від 21.12.2021, в оренду ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» (а.с. 228) на 10 років, тобто до 21.12.2031. Відповідач ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ», як орендар, добросовісно набув своє право щодо користування переданим йому в оренду майном, і таким чином, не може бути обмежений в реалізації своїх прав щодо володіння та користуваннЯ земельною ділянкою.

Земельну ділянкуз кадастровимномером 5323883200:00:030:0022,належна ОСОБА_3 ,відповідно додоговору купівлі-продажувід 22.12.2021перейшла увласність ОСОБА_1 (а.с.92-93).З моменту вчинення Договору ОСОБА_1 відкрито користується зазначеною земельною ділянкою та є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки, який законним шляхом набув своє майно на останню.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Стаття 92 ЦК України передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган абоособа,яка відповіднодо установчихдокументів юридичноїособи чизакону виступаєвід їїімені,зобов`язана діятив інтересахюридичної особи,добросовісно ірозумно тане перевищуватисвоїх повноважень. Увідносинах ізтретіми особамиобмеження повноваженьщодо представництваюридичної особине маєюридичної сили,крім випадків,коли юридичнаособа доведе,що третяособа зналачи завсіма обставинамине моглане знатипро такіобмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Відповідно до норм ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Пунктом 3.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» встановлено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Крім того, аналіз постанов Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 свідчить, що вони містять висновок про те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦКУ). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів, тощо).

Слід зауважити, що ОСОБА_4 , як підписант від імені директора ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» угод про дострокове розірвання договору оренди, продовжує свою трудову діяльність у Товаристві, що не заперечується представником позивача. На запитання суду, щодо понесення відповідальності ОСОБА_4 , як це передбачено нормами ст. 92 ЦК україни, перед Наглядовою радою та Товариством зокрема, а також встановлення суми збитків, представник позивача повідомив, що таке питання не було предметом розгляду. З часу підписання ОСОБА_4 угод про дострокове розірвання договору оренди (02.01.2021) і до подання до суду позову (29.06.2022) пройшло більше року. Таким чином, позивач мав достатньо часу для того, щоб дізнатися про наявність записів у реєстрі щодо вибуття з його володіння та користування (обороту підприємства) земельних ділянок.

Представником позивача не доведено у судовому засіданні та не надано жодного доказу, який має відповідний процесуальний обов`язок, щодо обізнаності власників земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з наявностю обмеження повноважень керівника Товариства ОСОБА_4 , передбачених Статутом, щодо укладення угод про дострокове розірвання договорів оренди. Посилання позивача щодо обізнаності контрагента (контрагентів) з обсягом повноважень підписанта не може бути визнано підставою.

Роль відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заключалася лише в наданні реєстратору заяви та угоди про припинення орендних відносин. Питання щодо надання відповідачами реєстратору Статуту чи витребування останнього у директора Товариства ОСОБА_4 не виникало.

Державний реєстратор, який, аналізуючи Статут та дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не знайшов перешкод для реєстрації припинення відповідних речових прав.

Слід зауважити, що позивачем також не надано відповідних доказів оскарження у позасудовому порядку дій державного реєстратора.

Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 ЗК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Вивчивши вимогу позивача, щодо скасуваня рішення про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0021 площею 1,7067 га суд дійшов такого.

Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частинами 1 та 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в частині визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 02.01.2021, укладеної між ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» в особі директора Іскіна О.Я. та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 та вимога щодо скасування рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» на земельну ділянку з кадастровим номером 5323883200:00:030:0009 площею 3,4134 га задоволенню не підлягають, а вимога щодо скасування реєстрації є похідною від вимоги позивача про визнання недійсним договору, тому, вимоги в частині скасування державної реєстрації договору, також задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного у задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити з підстав необґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду справи та щодо розподілу судових витрат

Суд, заслухавши сторони, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів наявності порушень з боку відповідачів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача не стягуються.

Представник відповідачів ФГ «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив про намір у відповідності до ст. 270 ЦПК України протягом встановленого терміну подати заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що позивачем, як юридичною особою, пред`явлено позов немайнового характеру, де в прохальній частині вказано сім вимог. Розмір судового збору по одній вимозі немайнового характеру відповідно до п. 1.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» для юридичної особи, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2481 грн, а всього до сплати підлягає 17367 грн. Позивачем ПАТ «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» сплачено судовий збір у розмірі 12405 грн. Таким чином, позивачем недосплачена сума судового збору у розмірі 4962 грн.

Отже, з позивача підлягає стягненню на користь держави недоплачена суму судового збору у розмірі 4962 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 204, 207, 215, 236, ЦК України, ст.ст. 90, 93, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 6, 13, 16, 35 Закону України «Про оренду землі» суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Фермерського господарства «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Людмила Василівна, приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченко Таїсія Миколаївна про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації та визнання права оренди відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КАПЛИНЦІВСЬКЕ» на користь держави недосплачений останніми судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення небули врученіу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 16.12.2022 року.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «КАПЛИНЦІВСЬКЕ», адреса місця знаходження: с. Каплинці Пирятинської ОТГ Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 05529308.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 08.04.2003.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 29.12.2011.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 .

Відповідач: Фермерське господарство «РОСТОК-АГРОІНВЕСТ» адреса місця знаходження: с. Каплинці Пирятинської ОТГ Лубенського району Полтавської області, вул. Миру, 56, код ЄДРПОУ 43360864.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Людмила Василівна, адреса місця знаходження: м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, пл. Героїв Майдану, 2.

Третяі особа, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченко Таїсія Миколаївна, адреса місця знаходження: м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, вул. Європейська, 12.

Суддя Ю.О. Ощинська