Постанова

від 09.01.2023 по справі 910/4015/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2023 р. Справа№ 910/4015/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України,

матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022

у справі № 910/4015/22 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Україна»

про стягнення 150 102, 16 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Україна» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 150 102, 16 грн, з яких: 121 951, 84 грн основна заборгованість, 11 546, 52 грн інфляційні втрати, 3 950, 84 грн 3% річних, 6 555, 37 грн пеня та 6 097, 59 грн штраф.

1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором №06532/4-05 від 11.04.2006 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 05.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 910/4015/22, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що прийняття Закону № 1198 не тягне за собою автоматичного припинення раніше укладених договорів. Вказаний закон передбачає можливість споживачів, в тому числі відповідача, отримувати відповідні послуги на підставі раніше укладеного договору. При цьому жодного листа про розірвання діючого договору від відповідача або про укладення прямих договорів з мешканцями будинку на адресу позивача не надходило.

4.2. Вказує на те, що відповідачем визнавалась правомірність та дійсність укладеного договору, оскільки відповідач майже щомісячно у спірний період здійснював часткову оплату за спожиті послуги, посилаючись на даний договір.

4.3. Апелянт також зазначає про те, що п. 2 розділу І Закону № 1198-VII втратив чинність на підставі нового Закону № 2189-VIII. Законом № 2189-VIII чітко передбачено, що усі договори, які були укладені до набрання чинності цим законом зберігають чинність до моменту укладення нових договорів між виробниками послуг та їх споживачами. У правовідносинах за договором відповідач виступає саме споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, наданих позивачем.

4.4. Вважає, що надання послуг з постачання холодної води та водовідведення не потребує ліцензії, відсутня будь-яка законодавча заборона на надання вказаних послуг обслуговуючими організаціями мешканцями багатоквартирних будинків. Відповідачем не надано до суду жодного документа, який би свідчив, що останній втратив статус організації, що здійснює експлуатацію, обслуговування та утримання будинків до яких здійснюється водопостачання та водовідведення. Незалежно від того, в кого на балансі перебуває тепловий пункт, визначення обсягу стоків гарячої води відповідно до показників приладу встановленого у виносному тепловому пункті, відповідає умовам укладеного договору між сторонами, нормам Правил № 190 та Методичним рекомендаціям.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 28.11.2022 та 29.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли аналогічні за змістом відзиви відповідача на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а спірне рішення залишити без змін. Крім того, відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.

5.2. У поданих відзивах відповідач зазначає, що відсутність на законодавчому рівні права відповідача укладати відповідні договори про надання послуг з централізованого водопостання та водовідведення, спричиняє автоматичне вибуття його з усіх правовідносин, внаслідок відсутності права виступати стороною у договорі. Цей процес є одномоментним та спричиняє припинення зобов`язання. Спірний договір було припинено (розірвано) ще в квітні 2014 року, а отже зберегти чинність він не може. Відповідач не об`єднує усіх співвласників багатоквартирного будинку та має іншу мету існування, організаційні завдання. Також, відповідач зазначає, що водопостання багатоквартирного будинку має здійснюватися за послугами з централізованого водопостання та водовідведення, які в свою чергу є ліцензованими видами діяльності.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022, матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у справі № 910/4015/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Кравчук Г.А., Козир Т.П.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/4015/22.

6.3. 25.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4015/22.

6.4. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2022, у зв`язку з тим, що суддя Кравчук Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з 31.10.2022 по 18.11.2022 увільнений у зв`язку з участю в ДФТГ, визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Козир Т.П.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022 поновлено Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 910/4015/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4015/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022. Постановлено справу № 910/4015/22 за вказаною апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. 29.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання апелянта про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 відмовлено в його задоволенні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 11.04.2006 між ВАТ "АК "Київводоканал" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна Компанія "Київводоканал") (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Україна" (абонент) укладено договір №06532/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі договір, а.с. 9-12).

8.2. Відповідно до умов п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

8.3. Згідно із п. 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

8.4. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання (п. 2.1.4. договору).

8.5. Відповідно до п. 2.2.2. договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходять від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

8.6. Згідно п. 2.2.3. договору, в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

8.7. Пунктом 7.1. договору передбачено, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав укладення між сторонами 11.04.2006 договору №06532/4-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

9.2. За умовами п. 7.2. вказаного договору договір може бути розірвано у випадках, передбачених чинним законодавством, за згодою сторін або у судовому порядку.

9.3. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Житлово-будівельного кооперативу «Україна» є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

9.4. Відповідно до актів обстеження та зняття показань з лічильників (приладів обліку) та реєстру надходження грошових коштів позивач надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі у період з 01.08.2020 по 31.12.2021 загальною вартістю 323 630,18 грн, з яких сплачено 201 678,34 грн (а.с. 14-16).

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що з 26.04.2014 відповідач втратив підстави виступати стороною в договорі, так як саме позивач (виконавець послуг) був зобов`язаний укласти прямі договори на послуги з водопостачання та водовідведення із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) та вчинити інші дії, передбачені законодавством України.

10.2. Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції в частині того, що матеріали справи не містять доказів, що Житлово-будівельний кооператив "Україна" здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання в розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", як і не містять доказів, що ЖБК "Україна" є ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення, а позивачем не надано належних та допустимих доказів у обґрунтування того, що відповідач є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, зокрема будинку, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Мукачівська, 8, а також того, що квартири у будинку, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Мукачівська, 8 перебувають у власності відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Україна".

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта, що прийняття Закону № 1198 не тягне за собою автоматичного припинення раніше укладених договорів, а усі договори, які були укладені до набрання чинності Законом № 2189-VIII зберігають чинність до моменту укладення нових договорів між виробниками послуг та їх споживачами, з огляду на такі доводи.

11.2. Законом № 1198-VII від 10.04.2014 були внесені зміни до статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» шляхом її доповнення частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

11.3. Вказаний Закон № 1198-VII від 10.04.2014 набув чинності 26.04.2014.

11.4. Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавцями послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання.

11.5. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

11.6. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено таким, що підлягає ліцензуванню.

11.7. Таким чином, з 26.04.2014 з огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198-VII від 10.04.2014 існує законодавча заборона для суб`єктів господарювання, які не провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатами у цій сфері, виступати виконавцями цих послуг за відсутності відповідної ліцензії та заборона на укладення з власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем багатоквартирного будинку договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

11.8. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач є виконавцем послуг з централізованого водопостачання, при цьому саме позивач зобов`язаний укладати договори безпосередньо зі споживачами послуг, які він надає.

11.9. Згідно з ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 р. N 2047-VIII) суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

11.10. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

11.11. Згідно з пунктом 3.7 Правил розділу ІІІ розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

11.12. Відповідно до пункту 3.13 Правил розділу ІІІ суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

11.13. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, не є підприємством питного водопостачання, у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення.

11.14. Неможливість виконання зобов`язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, якої у відповідача немає. Внаслідок внесення зазначених змін відповідач не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з водопостачання та/або водовідведення. Відтак, відповідач втратив підстави виступати стороною в договорі. Саме позивач (виконавець послуг) зобов`язаний укласти прямі договори на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинити інші дії, передбачені законодавством України.

11.15. Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 у справі № 910/31573/15 та у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 910/973/16, від 20.11.2018 у справі № 910/17959/17, від 10.01.2020 у справі 910/17776/17.

11.16. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Колегією суддів не встановлено порушення відповідачем прав та інтересів позивача щодо невиконання умов договору №06532/4-05 від 11.04.2006 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі з 01.08.2020 по 31.12.2021.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

13.7. Законом № 1198-VII від 10.04.2014 були внесені зміни до статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» шляхом її доповнення частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг".

13.8. Вказаний Закон № 1198-VII від 10.04.2014 набув чинності 26.04.2024.

13.9. Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавцями послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання.

13.10. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

13.11. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено таким, що підлягає ліцензуванню.

13.12. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

13.13. Згідно з пунктом 3.7 Правил розділу ІІІ розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

13.14. Відповідно до пункту 3.13 Правил розділу ІІІ суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

13.15. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.16. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.17. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України)

13.18. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 910/4015/22 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 910/4015/22 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

15.2. Також, відповідачем у поданому відзиві на апеляційну скаргу заявлено клопотання про відшкодування судових витрат. У поданому відзиві відповідачем визначено витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4200,00 грн.

15.3. На підтвердження наданих послуг адвокатом відповідачем надано ордер серії АО № 1074767 від 25.11.2022, за яким відповідач уповноважив адвоката Бердничено І.А. здійснювати представництво відповідача у Північному апеляційному господарському суді.

15.4. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

15.5. Враховуючи те, що відповідачем не надано відповідного договору про надання правничої допомоги, не надано підтверджуючих доказів надання адвокатом послуг у розмірі 4200,00 грн, вирішення питання про розподіл таких витрат є передчасним та може бути здійснений у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 910/4015/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 910/4015/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

4. Справу № 910/4015/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.01.2023.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко