29/188а
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.06 р. Справа № 29/188а
14 год.10 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом – Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк
до відповідача – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про визнання рішення ДПІ недійсним
за участю представників сторін
від позивача – Потоцький О.В – заст.. начальника юр.відділу (за довір.)
від відповідача – Березін О.М. - ст. держ.податковий ревізор-.інспектор (за довір.), Гой В.П.- зав.юр. сектором (за довір.)
Позивач, Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000250816\0\14592\10\15-16-23\3 .
Додатковою заявою від 22.08.2006р. позивач зазначив дату оспореного рішення і просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000250816\0\14592\10\15-16-23\3 від 29.05.2006р.
В обгрунтування позову позивач посилається на п. 1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.7-1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000р. №892 „Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості”.
Застосування штрафних санкцій позивач вважає безпідставним, оскільки погашення поточних зобов'язань з податку на додану вартість ним здійснювалось своєчасно. Позивач зазначив, що при перерахуванні грошових коштів зі свого поточного рахунку він вказував у графі „Призначення платежу” про те, що перерахування провадиться згідно ПКМУ №270.
Відповідач проти позову заперечує і вважає, що оспорене податкове повідомлення-рішення було прийнято з додержанням вимог діючого законодавства по встановленому факту несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2005року. Щодо посилання позивача на положення постанови КМУ від 05.06.2000р. №892 „Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості” , відповідач зазначив, що зазначена постанова не регулює питання черговості погашення податкового боргу платників податків , визначаючи лише обов”язок підприємств вугільної промисловості перерахувати отримані від споживачів грошові кошти на спеціальний рахунок та в подальшому спрямовувати такі кошти на сплату ПДВ в державний бюджет та на поточні рахунки з постачальниками у визначених пропорціях. Враховуючи, що позивачем у платіжному дорученні самостійно було зазначено в якості напрямку сплати грошових коштів сум код бюджетної класифікації, на якому обліковуються доходи Державного бюджету України від надходжень ПДВ, податковим органом зазначена операція була відображена відповідним чином в обліковій картці платника. Таким чином, посилання позивача на самостійне визначення податковим органом призначення платежу спростовується платіжними дорученнями, згідно з якими відбувалася сплата ПДВ.
У судовому засіданні досліджені письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, господарський суд, встановив :
Позивач є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №33161769, взятий на облік як платник податку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку.
Податковим повідомленням-рішенням №0000250816\0\14592\10\15-16-23\3 від 29.05.2006р. відповідачем на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до позивача був застосований штраф в розмірі 20% в сумі 10796 грн.00 коп. за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 53980 грн.00 коп.
З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (поданий до податкового органу 08.07.2005р. (вхід.№4910), у якому заявлено збільшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету за січень 2005р. на 53980 грн.
Згідно до пояснень відповідача штрафні санкції були нараховані при поданні позивачем 16.08.2005р. до податкового органу ( вход.№6421) уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому заявлено зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету за травень 2005р. на 123903 грн.
За правилами п.1.2 ст.1 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.5.3 ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно з п.”а” вищенаведеного підпункту 4.1.4 податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків( п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 цього Закону).
За вимогами п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
За приписами п.3 ст.9 цього Закону України обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З викладеного вбачається, що встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті розмір штрафу може бути застосований до платника податку у випадках несплати ним узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом залежно від терміну такої несплати, та виходячи від фактично сплаченої платником податку суми саме цього податкового зобов'язання.
За правилами п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Тобто, уточненою декларацією платник податку збільшує або зменшує податкові зобов'язання безпосередньо за певний звітний період.
Таким чином, враховуючи, що уточненою декларацією, поданою до податкового органу 16.08.2005р., позивачем були зменшені податкові зобов'язання за травень 2005р., суд вважає, що відповідач безпідставно застосував штрафні санкції в сумі 10796 грн. за несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за січень 2005 р., тобто за зовсім інший податковий період, податкові зобов'язання яких визначені іншою податковою декларацією.
Крім того, у п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” мова йде про сплату боргу. Джерела самостійної сплати податкового зобов'язання або сплати податкового боргу визначені у п.п. 7.1.1 п. 7 ст. 7 цього Закону, до переліку яких не входить подання уточнюючого розрахунку, яким зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок .
Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується сторонами, позивач не здійснював 16.08.2005р. сплату податкового зобов'язання згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до податкового органу 08.07.2005р. (вхід.№4910).
З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1,4,5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000250816\0\14592\10\15-16-23\3 від 29.05.2006р. задовольнити .
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №0000250816\0\14592\10\15-16-23\3 від 29.05.2006р., яким Державному підприємству “Донецька вугільна енергетична компанія” на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” був застосований штраф в розмірі 20% в сумі 10796 грн.00 коп. за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 53980 грн.00 коп.
Присудити Державному підприємству “Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул. Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 03 грн.40 коп.
Постанова суду, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суддя Гаврищук Т.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 06.09.2006р.
Надрук.3 прим.
1 суду
2 сторонам
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 108313 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Гаврищук Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні