29/188а
донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
07.11.2006 р. справа №29/188а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Калантай М.В.
СуддівЗапорощенка М.Д.
при секретарі:Старовойтової Г.Я.
Абдулазізовій О.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
на постанову господарського суду
Донецької області
від01.09.2006 року
у справі29/188а
за позовомДержавного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк
доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін :
від позивача :не з'явився
від відповідача:не з'явився
Постановою господарського суду Донецької області від 01.09.2006 року у справі №29/188а (суддя Гаврищук Т.Г.) задоволено позов Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000250816/0/14592/10/15-16-23/3 від 29.05.2006 року.
Вказане податкове повідомлення-рішення, яким до позивача на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” був застосований штраф в розмірі 20% в сумі 10796 грн. за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53980 грн., визнане недійсним.
Постанова суду мотивована тим, що встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” розмір штрафу може бути застосований до платника податку у випадках несплати ним узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом залежно від терміну такої несплати, та виходячи від фактично сплаченої платником податку суми саме цього податкового зобов'язання
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. При цьому заявник вказує на те, що господарський суд невірно застосував норми підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування, підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5, підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
На думку заявника апеляційної скарги він мав правові підстави щодо застосування штрафної (фінансової) санкції до позивача за затримку останнім сплати податкового зобов'язання на 37 календарних днів.
Позивач, Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, наданим правом не скористався представника в судове засідання не направив, відзив не надав.
Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання сторони були сповіщені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Позивач є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №33161769, взятий на облік як платник податку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.
Податковий орган на підставі підпункту17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийняв податкове повідомленням-рішенням від 29.05.2006 року №0000250816/0/14592/10/15-16-23/3, яким до позивача був застосований штраф в розмірі 20% в сумі 10796 грн. за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 53980 грн.
Із наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій, який наданий відповідачем вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (поданий до податкового органу 08.07.2005 року (вхід.№4910), у якому заявлено збільшення суми, що підлягала сплаті до бюджету за січень 2005 року на 53980 грн.
Штрафні санкції були нараховані при поданні позивачем 16.08.2005 року до податкового органу (вхід.№6421) уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у якому заявлено зменшення суми, що підлягала сплаті до бюджету за травень 2005 року на 123903 грн.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 (далі Закон №2181) у пункті 1.2 статті 1 визначено, що податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з підпунктом “а” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 даного Закону податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, як це вказано у частині 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”.
За приписами частини 3 цієї ж статті обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
У відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судова колегія вважає правомірним твердження господарського суду про те, що встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 розмір штрафу може бути застосований до платника податку у випадках несплати ним узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом залежно від терміну такої несплати, та виходячи від фактично сплаченої платником податку суми саме цього податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 даного Закону якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Тобто, уточненою декларацією платник податку збільшує або зменшує податкові зобов'язання безпосередньо за певний звітний період.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, уточнюючим розрахунком, поданим позивачем до податкового органу 16.08.2005 року, ним були зменшені податкові зобов'язання за травень 2005 року.
З огляду на це, податкова служба безпідставно застосувала до платника податків штрафні санкції в сумі 10796 грн. за несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за січень 2005 року, тобто за інший податковий період, податкові зобов'язання якого визначені іншою податковою декларацією.
Крім того, як правомірно вказано судом першої інстанції у підпункті 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” йдеться про сплату боргу. Джерела самостійної сплати податкового зобов'язання або сплати податкового боргу визначені у підпункті 7.1.1 пункту 7 статті 7 цього Закону, до переліку яких не входить подання уточнюючого розрахунку, яким зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок .
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не здійснював 16.08.2005 року сплату податкового зобов'язання згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого до податкового органу 08.07.2005 року. (вхід.№4910).
Таким чином, вищезазначене спростовує доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі.
З огляду на вказане, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова господарського суду Донецької області відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви, із яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 01.09.2006 року у справі №29/188а залишити без задоволення.
Постанову від 01.09.2006 року господарського суду Донецької області у справі №29/188а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 07.11.2006 року.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: М.Д. Запорощенко
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу
2 –сторонам у справі
2 –ДАГС
1 –ГС Донецької області
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2006 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 229309 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні