Ухвала

від 05.01.2023 по справі 344/5259/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/5259/22

Провадження № 22-ц/4808/266/23

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Максюта

У Х В А Л А

05 січня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Максюти І.О., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Шамотайлом О.В. 23 листопада 2022 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове,97» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове,97» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору або якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній рік. Просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року.

Однак апеляційну скаргу слід залишити без руху з огляду на таке.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є встановлення майнового стану сторони, яка заявила відповідне клопотання. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, та/або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, що видається органами Державної податкової служби України, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Вказані заявником обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Отже, у зв`язку з тим, що апелянт не надав до суду належних та достатніх доказів про суми свого доходу, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, а тому не може задовольнити відповідне клопотання апелянта.

Апелянт, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги, посилався на введення дії воєнного стану на території України та не надав жодних доказів, які б належним чином підтверджували знаходження апелянта в скрутному матеріальному становищі (довідка про доходи, фактичне проживання/реєстрація місця проживання, вимушене переселення в зв`язку з введенням воєнного стану тощо). Апеляційний суд звертає увагу на те, що введення в дію воєнного стану на території країни само по собі не звільняє від процесуальних обов`язків, передбачених законом. За наявності відповідних обставин воєнний стан являється поважною причиною для поновлення процесуальних строків, зменшення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору тощо.

Слід зазначити, що відмова у звільненні від сплати судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає апелянту у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги та заяви про звільнення від сплати судового збору, апелянтом не долучено доказів про звільнення/розстрочення/відстрочення від сплати судового збору, які свідчать про фінансовий стан скаржника, який не дозволяє йому сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі.

З огляду на зазначене, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд враховує те, що передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується як правило у виключних випадках.

Враховуючи те, що скаржником не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд може звільнити його від сплати судового збору, не подано жодних доказів, які доводять важкий майновий стан заявника, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Таким чином для встановлення достатніх правових підстав для можливості застосування судом норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (вирішення питання про звільнення від сплати судового збору) апелянту слід надати суду докази, що підтверджують розмір річного доходу за попередній календарний рік, зокрема довідку відповідного органу Державної фіскальної служби України, департаменту соціальної політики та пенсійного фонду України за останній календарний рік, інформацію про наявність реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Враховуючи наведене, апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишає без руху апеляційну скаргу й надає апелянту строк на усунення недоліків: сплати судового збору або подання вмотивованого клопотання про зменшення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору з наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Пунктом 6. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на вищенаведене апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3721,50 грн (три тисячі сімсот двадцять одна гривня п`ятдесят копійок).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101, код ЄДРПОУ: 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - UA418999980313131206080009612, наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди, назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» необхідно зазначити: *;101;

---

(ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначити паспортні дані); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача). Оригінал платіжного документа направити в апеляційний суд.

При таких обставинах апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подання клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору з наведенням обставин, які свідчать про матеріальне становище; подання доказів, що підтверджують розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік, зокрема довідку відповідного органу Державної фіскальної служби України, департаменту соціальної політики та пенсійного фонду України за останній календарний рік, інформацію про наявність реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів або оригінал квитанції про сплату судового збору у визначеному розмірі, які слід направити на адресу Івано-Франківського апеляційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 136,185, 356, 357 ЦПК України, п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд

у х в а л и в :

В клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстроченні сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У випадку не усунення в зазначений строк апелянтом недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Максюта