Ухвала

від 26.01.2023 по справі 344/5259/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/5259/22

Провадження № 22-ц/4808/266/23

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Максюта

У Х В А Л А

26 січня 2023 року м. Івано-Франківськ

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Максюти І.О., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Шамотайлом О.В. 23 листопада 2022 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове,97» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення авансового платежу,

в с т а н о в и в :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове,97» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору або якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній рік. Просив звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 січня 2023 року в клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстроченні сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - подання клопотання про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору з наведенням обставин, які свідчать про матеріальне становище; подання доказів, що підтверджують розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік, зокрема довідку відповідного органу Державної фіскальної служби України, департаменту соціальної політики та пенсійного фонду України за останній календарний рік, інформацію про наявність реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів або оригінал квитанції про сплату судового збору у визначеному розмірі, які слід направити на адресу Івано-Франківського апеляційного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05 січня 2023 року апелянт отримав 09 січня 2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, в установлений судом строк апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто.

20 січня 2023 року ОСОБА_1 подав клопотання про відстрочення судового збору, у якому просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з новорічними та різдвяними святами на один місяць.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше ніж як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 вказано, що: «відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір)».

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст.12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При вирішенні питання про відстрочення або зменшення розміру сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Однак, наведені заявником доводи не підтверджені належними доказами, які б свідчили про неможливість сплати судового збору і обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги

За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Отже, враховуючи невиконання апелянтом у встановлений строк вимог ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 05 січня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути апелянту.

При цьому апеляційний суд роз`яснює, що визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення, за умови подання належно обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В клопотанні ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В.Василишин

В.Д. Фединяк