Рішення

від 06.01.2023 по справі 280/5732/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2023 року Справа № 280/5732/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення відповідача, а саме: №9 від 03.05.2022; №222 від 03.06.2022; №424 від 06.07.2022, №838 від 08.08.2022, №1043 від 07.09.2022;

2) зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу компенсації втрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи за період з 14.04.2022 по 31.08.2022 у розмірі 2 082,57 грн.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Ростовською Л.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №10973220 від 05.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Росії проти України з тимчасово окупованої території прибула сестра позивача, яка зареєструвалась як внутрішньо переміщена особа з місцем тимчасового проживання за адресою позивача. Враховуючи прийняття 19.03.2022 Кабінетом Міністрів України постанови, яка визначає порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою про виплату такої компенсації. Проте рішеннями відповідача №9 від 03.05.2022, №222 від 03.06.2022, №424 від 06.07.2022 позивач отримав відмову в призначенні компенсації за квітень, травень, червень 2022 року відповідно з підстави не підтвердження інформації про відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги, а рішеннями відповідача №838 від 08.08.2022, №1043 від 07.09.2022 відмовлено в призначенні компенсації за липень та серпень 2022 року відповідно на підставі того, що позивач та її сестра є членами сім`ї за кровним спорідненням. Представник позивача вказує, що заборгованість у позивача з оплати житлово-комунальних послуг відсутня, тому відмова з такої підстави не є правомірною. Крім того, представник зауважує, що сестра позивача має постійне місце проживання у Донецькій області, з якої виїхала вимушено та тимчасово, а в розумінні законодавства України обов`язковими критеріями для визначення особи членом сім`є є, зокрема, ведення спільного господарства, наявність взаємних юридичних прав та обов`язків, відтак її не можна вважати членом сім`ї позивача. Вважає дії щодо відмови у виплаті позивачу компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньої особи протиправними. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.10.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у відповідності до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.

04.11.2022 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява представника відповідача (вх.№42462), в якій останній зазначає, що термін підготовки відзиву збігається з терміном перебування відповідального спеціаліста управління у щорічній відпустці, тому просить продовжити строк подання відзиву по даній справі.

Ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі відповідач отримав 28.10.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою та звітом з електронної пошти. Отже, п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву сплинув 14.11.2022.

02.12.2022 до суду надійшов відзив (вх.№46088), в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність.

З метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи, зважаючи на те, що продовження встановленого судом процесуального строку не ставиться у залежність від поважності причин його пропуску, суд, керуючись частиною другою статті 121 КАС України, вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та врахувати його під час вирішення спору.

Так, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, представник відповідача зазначає, що листом Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради від 28.04.2022 №105/х не підтверджено відсутність заборгованості, тому рішенням №9 від 03.05.2022 відмовлено у призначенні компенсації, а враховуючи те, що надалі позивачем не була спростована інформація щодо наявності заборгованості, рішеннями №222 від 03.06.2022 та №424 від 06.07.2022 також відмовлено. Надалі виявлено, що інформація про наявність заборгованості у листі від 28.04.2022 була технічною помилкою, тому спеціалістами управління було здійснено перевірку за місцем розміщення внутрішньо переміщеної особи. Так, встановлено, що така особа є членом сім`ї за кровним спорідненням, відтак були прийняті рішення №838 від 08.08.2022 та №1043 від 07.09.2022 про відмову у призначенні компенсації. Крім того, 29.11.2022 відповідачем були переглянуті раніше прийняті рішення №9 від 03.05.2022, №222 від 03.06.2022 та №424 від 06.07.2022, та змінено підстави відмови у призначенні компенсації. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

08.12.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№46884), в якій представник позивача стверджує, що у заявах на отримання компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб, міститься особистий підпис позивача, що є достатнім для підтвердження факту відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги. Щодо перегляду раніше прийнятих відповідачем рішень представник позивача зауважує, що вони лише змінюють підставу відмови, а не скасовують оскаржувані рішення. Також підкреслює про відсутність правових підстав для внесення змін до існуючих актів індивідуальної дії, як перегляд рішення, тому позовні вимоги вважає обґрунтованими та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача, не погодившись з доводами представника позивача, подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№47962 від 19.12.2022). Так, представник зазначив, що форма, за якою оформлюється рішення управління не затверджено Кабінетом Міністрів України, так само як і форма перегляд рішення. Вважає, що управлінням було прийнято правомірні рішення, тому у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Квартира, в якій проживає позивач, належить на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва на праві власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 13.01.2004 (а.с.13).

Через військову агресію Російської Федерації проти України з тимчасово окупованої території до м.Запоріжжя прибула її сестра, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Снєжко ОСОБА_6 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки від 28.03.2022 №2330-5000535632. Зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 . Фактичним місцем проживання вказано АДРЕСА_3 (а.с.14).

Матеріали справи також містять заяви співвласників житла за адресою АДРЕСА_3 про те, що вони не заперечують проти проживання в такій квартирі тимчасово переміщеної особи ОСОБА_5 (а.с.16-18).

14.04.2022 ОСОБА_1 на виконання вимог пункту 4 Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 №333 (далі Порядок №333) повідомила виконавчий комітет Запорізької міської ради про розміщення ОСОБА_5 як внутрішньо переміщеної особи у житловому приміщенні, яке належить позивачу на праві власності (а.с.12).

28.04.2022 на звернення позивача щодо надання прихистку внутрішньо переміщеній особі Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради повідомив територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг м. Запоріжжя по Хортицькому району, що за адресою АДРЕСА_3 на дату звернення наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги (а.с.25)

02.05.2022 позивач звернулась до виконавчого комітету Запорізької міської ради із заявою про отримання компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб, передбаченої Порядком №333, за квітень 2022 року. Крім того, просить визначити суму компенсації, виходячи з проживання однієї особи, ОСОБА_5 , за 18 днів у жилому приміщенні тимчасового розміщення за адресою АДРЕСА_3 (а.с.19).

Рішенням Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району №9 від 03.05.2022 позивачу відмовлено у виплаті компенсації відповідно до пункту 16 Порядку №333 (наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою жилого приміщення приватного житлового фонду, зазначеного у заяві) (а.с.20).

02.06.2022 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району із заявою про отримання компенсації витрат, передбаченої Порядком №333, за травень 2022 року, в якій просила визначити суму компенсації, виходячи з 31 дня проживання у житловому приміщенні, власником якого позивач (а.с.21).

Рішенням Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району №222 від 03.06.2022 позивачу відмовлено у виплаті компенсації відповідно до пункту 16 Порядку №333 (не підтверджено інформацію про відсутність заборгованості) (а.с.22).

04.07.2022 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району із заявою про отримання компенсації витрат, передбаченої Порядком №333, за червень 2022 року, в якій просила визначити суму компенсації, виходячи з проживання однієї особи за 30 днів проживання у житловому приміщенні, власником якого позивач (а.с.23).

Рішенням Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району №424 від 06.07.2022 позивачу відмовлено у виплаті компенсації відповідно до пункту 16 Порядку №333 (не підтверджено інформацію про відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою жилого приміщення приватного житлового фонду, зазначеною в заяві) (а.с.24).

11.07.2022 на звернення позивача щодо надання прихистку внутрішньо переміщеній особі Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради повідомив територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг м. Запоріжжя по Хортицькому району, що за адресою АДРЕСА_3 після сплати заявником боргу заборгованість за житлово-комунальні послуги відсутня (а.с.26)

Листом від 27.07.2022 Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради повідомив територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг м. Запоріжжя по Хортицькому району, що листом від 28.04.2022 №105/х була зазначена заборгованість за житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_3 у зв`язку з технічною помилкою (а.с.27).

З метою зазначення у листах Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради різної інформації щодо наявності/відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги у позивача, відповідачем був направлений запит про надання відповідної інформації (а.с.28).

03.08.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про отримання компенсації витрат, передбаченої Порядком №333, за липень 2022 року, в якій просила визначити суму компенсації, виходячи з 31 дня проживання у житловому приміщенні, власником якого позивач (а.с.30).

Листом від 05.08.2022 Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради повідомив відповідача, що наразі слід вважати дійсним лист від 27.07.2022, крім того, на дату подання заяви заборгованість за житлово-комунальні послуги була відсутня (а.с.29).

Інспектором інспектор управління соціального захисту населення було здійснено обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за місцем проживання позивача, що підтверджується актом №473 від 08.08.2022. У ході перевірки встановлено, що за вказаною адресою розміщена та проживає внутрішньо переміщена особа, ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою ОСОБА_1 . Вказано, що зі слів останньої проживає безоплатно, умови задовільні (а.с.32).

Відтак рішенням відповідача №838 від 08.08.2022 позивачу відмовлено у виплаті компенсації відповідно до пункту 2 Порядку №333 (розміщені у житловому приміщенні внутрішньо переміщені особи є членами сім`ї за кровним спорідненням) (а.с.31).

02.09.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про отримання компенсації витрат, передбаченої Порядком №333, за серпень 2022 року, в якій просила визначити суму компенсації, виходячи з 31 дня проживання у житловому приміщенні, власником якого позивач (а.с.33).

Рішенням відповідача №1043 від 07.09.2022 позивачу відмовлено у виплаті компенсації на підставі пункту 2 Порядку №333 (розміщені у житловому приміщенні внутрішньо переміщені особи є членами сім`ї за кровним спорідненням) (а.с.34).

Надалі ОСОБА_5 звернулась до виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо отримання компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану. На таке звернення Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради була надана відповідь, якою повідомлено, що на підставі пункту 8 Порядку №333 було проведено перевірку наведених у заяві відомостей з відвідування місця розміщення ВПО. Під час відвідування з`ясовано, що ОСОБА_5 є рідною сестрою заявниці, відтак відповідно до вимог законодавства управлінням було прийнято рішення про відмову у призначенні компенсації, оскільки розміщена ВПО є членом родини за кровним спорідненням (а.с.35).

Представником позивача був направлений адвокатський запит до відповідача з метою надання інформації та копій документів матеріалів справи ОСОБА_1 . Управлінням було надано роз`яснення щодо прийнятих рішень про відмову про надання компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, а також надані належним чином завірені копії запитуваних документів (а.с.36-37).

У зв`язку з виявленою технічною помилкою у листах Департаменту ЖКГ 29.11.2022 відповідачем були переглянуті рішення 03.05.2022, №222 від 03.06.2022 та №424 від 06.07.2022 та змінено підставу відмови призначення компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у зазначених рішеннях на пункт 2 Порядку №333 (розміщені у житловому приміщенні внутрішньо переміщені особи є членами сім`ї за кровним спорідненням) (а.с.63-64).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови провести нарахування та виплати позивачу компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини другої 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Частиною першою статті 1 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Через військову агресію Російської Федерації Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні запроваджено воєнний стан.

Станом на час прийняття рішення по справі в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 №333 затверджено Порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який визначає механізм надання компенсації витрат власників жилих приміщень приватного житлового фонду, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням внутрішньо переміщених осіб, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204, і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №333).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №490 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 №333, зокрема, Порядок №333 має назву Порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, та визначає механізм надання компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням внутрішньо переміщених осіб, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться воєнні (бойові) дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"».

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 №977 знову внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 №333, зокрема, Порядок №333 має назву Порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, та визначає механізм компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться воєнні (бойові) дії, або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а саме Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької та Київської областей, м. Києва, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

Отже, на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень №9 від 03.05.2022; №222 від 03.06.2022; №424 від 06.07.2022, №838 від 08.08.2022 діяв Порядок №333 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №490), а рішення №1043 від 07.09.2022 приймалось відповідно до Порядку №333 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2022 №977).

Пункт 16 Порядку №333 суттєвих змін не зазнав, так, ним встановлено, що одним із критеріїв виплати компенсації особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, є відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги. Факт відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, підтверджує своїм підписом, що проставляється у заяві про отримання компенсації (додаток 1).

У примітці до заяви про отримання компенсації витрат вказано, що особистим підписом на такій заяві особа підтверджує факт відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги, факт безоплатного проживання за зазначеною адресою внутрішньо переміщених осіб та правильність наданої інформації.

Суд підкреслює, що виконавчі органи не зобов`язані вимагати підтверджуючих документів про факт відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги, адже особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, підтверджує це своїм підписом, який проставляється у заяві про отримання компенсації. Проте протягом розгляду заяви уповноважені особи виконавчого органу проводять перевірку наведених у заяві відомостей з відвідуванням (у разі потреби) місця розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Враховуючи те, що листом Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради від 05.08.2022 №01/01-37/474 спростована інформація щодо наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги на дату подання заяви, рішення №9 від 03.05.2022, №222 від 03.06.2022, №424 від 06.07.2022 про відмову у виплаті компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, які були прийняті на підставі наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою жилого приміщення приватного житлового фонду, є явно протиправними та підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що про відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідач дізнався з листа від 05.08.2022, особа звернулась з даним позовом 29.09.2022, тоді як перегляд рішень №9 від 03.05.2022, №222 від 03.06.2022, №424 від 06.07.2022 (зміна підстав відмови) відбувся лише 29.11.2022, тобто вже під час судового розгляду справи. Зважаючи на вказане, суд не бере до уваги перегляд зазначених рішень від 29.11.2022 (із зміною підстав відмови).

Підставою для винесення рішень №838 від 08.08.2022, №1043 від 07.09.2022 про відмову у виплаті компенсації є те, що позивач, ОСОБА_1 , та розміщена у житловому приміщенні внутрішньо переміщена особа, ОСОБА_5 , є членами сім`ї за кровним спорідненням, а саме рідними сестрами, що було виявлено під час обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за адресою АДРЕСА_3 , про що суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №333 (у редакції станом на момент винесення рішення№838 від 08.08.2022) компенсація надається фізичним особам - громадянам України віком від 18 років, які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували в цих приміщеннях зазначених у пункті 1 цього Порядку внутрішньо переміщених осіб, крім членів своєї сім`ї у розумінні Сімейного кодексу України, для покриття понесених ними витрат, пов`язаних з розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з пунктом 2 Порядку №333 (у редакції станом на момент винесення рішення№1043 від 07.09.2022) компенсація надається фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла, або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях зазначених у пункті 1 цього Порядку внутрішньо переміщених осіб, крім членів своєї сім`ї у розумінні Сімейного кодексу України, для покриття витрат, пов`язаних з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

Таким чином, компенсація не надається особам, які розміщували внутрішньо переміщених осіб, які є членами сім`ї у розумінні Сімейного кодексу України.

Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з абзацом 5 пунктом 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

У постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17.04.2019 по справі №456/1258/17 наведені висновки щодо ст. 3 Сімейного кодексу України та зазначено, що особа, яка вважає себе членом сім`ї, повинна довести: а) факт проживання; б) наявність у такої особи із іншою особою спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та від 23.04.2020 у справі №686/8440/16-ц.

Суд зазначає, що метою надання компенсації є покриття витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням внутрішньо переміщених осіб, тому і виключає з кола осіб, що мають право на її отримання, осіб, які ці витрати несуть спільно.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_5 набула статусу внутрішньо переміщеної особи внаслідок військової агресії Російської Федерації та у зв`язку з тим, що у Донецькій області (місці її постійного проживання) проходять бойові дії, враховуючи реальну загрозу життю, здоров`ю та безпеці, вона вимушено прибула до міста Запоріжжя, де зареєструвалась з визначеним місцем тимчасового проживання у квартирі своєї сестри. Тобто її перебування за місцем проживання позивача є тимчасовим, спільний побут до військової агресії Російської Федерації ОСОБА_5 та позивачка не вели, з відвідування місця розміщення спеціалістом управління неможливо встановити наявність спільного побуту та взаємних прав та обов`язків осіб.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що кровне споріднення не означає, що позивач та розміщена у житловому приміщенні внутрішньо переміщена особа, ОСОБА_5 , є членами сім`ї у розумінні Сімейного кодексу України.

Відтак, рішення відповідача №838 від 08.08.2022 та №1043 від 07.09.2022 про відмову у виплаті компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вимога позивача в частині зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи за період з 14.04.2022 по 31.08.2022 у фіксованому розмірі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Так, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Крім того, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею Конвенції повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5.04.2005 (заява № 38722/02)).

Водночас згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкт владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до положення про управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району, затвердженого рішенням міської ради від 30.09.2020 №33, одним із завдань управління є призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.

Тобто нарахування компенсації відноситься до виключної компетенції органу соціального захисту населення, тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження та визначати конкретний розмір виплат.

Враховуючи викладене, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов`язання відповідача призначити позивачу за її заявами від 02.05.2022, від 02.06.2022, від 04.07.2022, від 03.08.2022, від 02.09.2022 компенсацію витрат, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб, та здійснити відповідні виплати з березня 2022 року по серпень (включно) 2022 року.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Квитанцією від 27.09.2022 №9282-6586-1581-4804 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 992,40 грн. (а.с.41). За таких обставин, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України судові витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району №9 від 03.05.2022, №222 від 03.06.2022, №424 від 06.07.2022, №838 від 08.08.2022, №1043 від 07.09.2022 про відмову у виплаті компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району призначити ОСОБА_1 за її заявами від 02.05.2022, від 02.06.2022, від 04.07.2022, від 03.08.2022, від 02.09.2022 компенсацію витрат, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб, та здійснити відповідні виплати з березня 2022 року по серпень (включно) 2022 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району, місцезнаходження: 69097, м.Запоріжжя, вул.Лахтінська, буд.4-Б; код ЄДРПОУ 37573817.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.01.2023.

Суддя К.В.Мінаєва