Ухвала

від 09.01.2023 по справі 380/484/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/484/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

09 січня 2023 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої-судді Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Приватного підприємства Автотранспортне підприємство-Завада про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємства Автотранспортне підприємство-Завада до Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

06.01.2023 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Автотранспортне підприємство-Завада код ЄДРПОУ 32764314, місцезнаходження: 81121, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Муроване, вул. Січових Стрільців, буд. 34 (далі позивач; ПП Автотранспортне підприємство-Завада) до Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації код ЄДРПОУ 43493504, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул. Володимира Винниченка, буд. 18 (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті №158 від 26.12.2022 №74.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації №74 від 26.12.2022 про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті №158 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заява обґрунтована тим, що відповідач недотримався вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача. Спірний наказ є очевидно протиправним, що прямо випливає із ознак протиправності такого наказу, що перелічені в цій заяві. У випадку не зупинення дії оскаржуваного наказу, такий де-факто буде реалізовано і договір № 122/20 від 30.11.2020 буде розірвано в односторонньому порядку з 15.01.2023, що навіть у випадку задоволення позовних вимог призведе до необхідності позивача звертатися із новими позовами з метою поновлення строку його дії чи визнання такого договору укладеним чи подавати інші позови для відновлення свого права. У разі настання 15.01.2023 та не зупинення судом дії оскаржуваного наказу рішення суду у цій справі так чи інакше не буде остаточним, оскільки в будь-якому випадку скасування такого наказу вже після того, як договір буде припиненим, не поновить прав позивача, а тому рішення суду у цій справі буде позбавлене змісту, а його виконання - неможливим взагалі.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи подані заявником матеріали, суд вважає за можливе розглянути відповідну заяву без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям вказаної статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані у вказаній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Дослідивши додані до заяви про забезпечення позову докази, суд встановив таке.

Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Автотранспортне підприємство-Завада з 12.11.2003 зареєстроване як юридична особа з такими видами діяльності: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт.

Між позивачем (Перевізник) та Львівською обласною державною адміністрацією (Організатор) в особі т.в.о. начальника управління транспорту та зв`язку облдержадміністрації Жука Р.Ю. укладено договір від 30.11.2020 №122/20 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, згідно з умовами якого Організатор надає Перевізнику право на перевезення пасажирів в звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, №158 Львів АС-2 Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку.

26.12.2022 відповідач прийняв наказ №74 Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміську автобусному маршруті №158, згідно з яким достроково, в односторонньому порядку, розірвав договір від 30.11.2020 №122/20 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, вказує на очевидну протиправність оскарженого наказу, а саме на неповноважність суб`єкта щодо розірвання договору (укладено з Львівською обласною державною адміністрацією) та на відсутність попереднього письмового повідомлення у відповідності до умов договору.

На переконання суду, такі доводи є предметом доказування у справі та можуть бути перевірені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, а наведені заявником підстави не дають підстав для висновку про очевидну протиправність оскарженого наказу.

Таким чином, суд відхиляє посилання представника ПП Автотранспортне підприємство-Завада на наявність очевидних ознак протиправності наказу №74 від 26.12.2022, зважаючи на те, що на етапі вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Поряд з цим, суд зауважує, що у відповідності до положень статті 150 КАС України самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наведення заявником обставин, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як видно з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є дослідження правомірності прийнятого відповідачем наказу про розірвання в односторонньому порядку договору № 122/20 від 30.11.2020 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області. При цьому, в оскарженому наказі зазначено, що договір № 122/20 від 30.11.2020 вважається розірваним з 15.01.2023.

Суд враховує, що згідно з оскарженим наказом з 15.01.2023 (дата розірвання договору) відділ організації автомобільних пасажирських перевезень управління транспорту та зв`язку зобов`язаний буде внести зміни в реєстр приміських та міжміських автобусних маршрутів загального користування Львівської області та включити цей автобусний маршрут в перелік об`єктів чергового конкурсу. Таким чином розірвання договору № 122/20 від 30.11.2020 на перевезення призведе до виникнення нових правовідносин між відповідачем у справі та іншими суб`єктами господарювання щодо перевезення пасажирів на автобусному маршруті, який здійснював позивач в цій справі.

Також суд акцентує увагу на тому, що наказ відповідача від 26.12.2022 №74, яким розірвано договір від 30.11.2020 №122/20, фактично зупиняє господарську діяльність ПП Автотранспортне підприємство-Завада, оскільки унеможливлює подальше здійснення господарської діяльності з надання послуг перевезення пасажирів, що має негативні наслідки не лише для позивача, а й для його працівників.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Обираючи захід забезпечення позову суд керується критерієм співмірності щодо співвідношення негативних наслідків від вжиття такого заходу з тими негативними наслідками, які можуть настати в результати невжиття цих заходів.

Суд зазначає, що вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища суб`єкта господарювання до винесення остаточного рішення у справі.

Суд вважає, що у разі вжиття забезпечення позову буде досягнуто збереження правовідносин у стані, що існували на дату їх виникнення, а забезпечення позову не призведе до порушення прав чи законних інтересів учасників справи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову наведено достатні аргументи, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Підсумовуючи, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті №158 від 26.12.2022 №74 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву Приватного підприємства Автотранспортне підприємство-Завада про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємства Автотранспортне підприємство-Завада до Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.

Зупинити дію наказу Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті №158 від 26.12.2022 №74 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвалу суду про забезпечення позову допустити до негайного виконання.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Мричко Н.І.