Постанова

від 29.09.2023 по справі 380/484/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/484/23 пров. № А/857/8990/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Глушка І.В., Кузьмича С.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автотранспортне підприємство - Завада» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі №380/484/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автотранспортне підприємство - Завада» до Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування наказу (головуючий суддя першої інстанції Мричко Н.І., у письмову провадженні, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 24.03.2023),-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Автотранспортне підприємство-Завада» звернулось в суд із позовом до Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління транспорту є лише структурним підрозділом Львівської обласної державної адміністрації, а не окремим державним органом виконавчої влади, та не наділено повноваженнями на дострокове припинення договірних відносин з позивачем, що свідчить про порушення вимог Закону України Про місцеві державні адміністрації та Закону України Про автомобільний транспорт. Відтак, на думку позивача, оскаржений наказ винесений неуповноваженим на те суб`єктом. Управлінням транспорту не було дотримано процедуру проведення заходів контролю щодо дотримання позивачем умов договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області. Окрім цього, відповідачем взамін процедури попереднього письмового повідомлення прийнято наказ про розірвання такого договору з відкладальною обставиною, що свідчить про недотримання описаного у пункті 2 договору порядку дострокового розірвання договору.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року в задоволення позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що таке ухвалене із порушенням норм матеріального права та із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема апелянт вважає невірними висновки суду про те, що Відповідачем дотримано порядок розірвання договору. З оскаржуваного наказу №74 від 26.12.2022 року слідує, що такий видано на підставі п. 6.1 Договору №122/20 на підставі листа-повідомлення управління транспорту та зв`язку обласної державної адміністрації від 02.12.2022 № 36-1464/0/2¬22 про порушення умов договору № 122/20 від 30.11.2020 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, інформації Комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень» лист від 23.12.2022 № 60, листа ТзОВ «Гал-Всесвіт» від 22.12.2022 № 1, листа відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Держаної служби України з безпеки на транспорті від 23.12.2022 № 48806/4.3/24-22.

Управління звернулося до комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень» (далі - КП ЛОР «ЦДСПП») з проханням надати інформацію щодо обслуговування автотранспортним підприємством ПП «АТП-Завада» автобусного маршруту загального користування №158 Львів АС-2 - Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку.

Разом з цим, як вбачається зі змісту такого листа Управління щодо дотримання вимог договору №122/20, Управління обмежилося формальним формулюванням підстави для проведення перевірки виконання вимог договору перевезення, а саме «повідомлено інформацію від представників громади».

Також Управлінням не конкретизовано, чого саме стосувалася така інформація, які порушення умов договору допущено та який суб`єкт надав таку інформацію.

Отже, згідно з вимогами законодавства про автомобільний транспорт, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), а за наслідками здійснення такого заходу складає відповідний акт.

Разом з цим, заходи контролю за належним виконанням договору перевезення організатором було здійснено на підставі отриманої інформації від представників громади. Більше того, результати відповідного заходу контролю були зафіксовані у листах від Комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-всесвіт», а не у акті, як того вимагає законодавство.

Тобто апелянт вважає, що Управлінням не було дотримано процедуру проведення заходів контролю щодо дотримання позивачем умов договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області.

Крім того, відповідно до п. 6.2 договору від 30.11.2020 № 120/20 у разі дострокового розірвання цього договору організатор повідомляє перевізника про це письмово не пізніше, ніж за 15 днів до моменту припинення дії Договору. 26.12.2022 року Управлінням транспорту та зв`язку прийнято наказ №74 «Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті № 158», яким достроково в односторонньому порядку розірвано договір №122/20 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області №168 Львів АС-2-Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку з перевізником ПП «АТП-Завада». При цьому у наказі зазначено, що договір №122/20 від 30.11.2020 вважається розірваним з 15.01.2023 року. Того ж дня, 26.12.2022 року листом управління транспорту та зв`язку повідомлено директора ПП «АТП-Завада» про те, що згідно наказу управління транспорту та зв`язку облдержадміністрації від 26.12.2022 року № 74 «Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті № 158» з 15.01.2023 припиняється дія договору № 122/20 від 30.11.2020 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області № 168 Львів АС-2-Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку.

Апелянт зазначає, що за змістом договору №122/20 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області у разі ініціювання процедури дострокового розірвання Договору застосовується процедура попереднього письмового повідомлення. Натомість, відповідачем взамін процедури попереднього письмового повідомлення прийнято наказ про розірвання такого договору з відкладальною обставиною, що свідчить про недотримання описаного у п.6.2 Договору порядку дострокового розірвання Договору.

За умовами договору 122/20 прийняттю наказу про розірвання договору передує письмове повідомлення. Крім того, таке повідомлення здійснюється організатором, в даному випадку Львівською обласною державною адміністрацією. Однак, організатором такого повідомлення ПП «АТП-Завада» не надавалось.

Більше того, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відсутність у рішенні суб`єкта владних повноважень конкретизації підстав (фактичних і юридичних) призводить до необґрунтованого обмеження права позивача бути повідомленим про підстави настання для нього негативних наслідків за законодавчо встановленими вимогами, а не будь-яких на власний розсуд.

Таким чином, вважає, що відповідачем недотримано вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача. Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також зазначає, що при вирішення спірного питання слід врахувати, що розірвання договору фактично припиняє діяльність підприємства в частині, працівники втрачають роботу, тобто санкція у справі є матеріально важкою.

Також Апелянт вказує на те, що «Відхилення від визначеного маршруту руху автобуса або маршрутного таксомотора, незаїзд на автостанцію (автовокзал), якщо такий заїзд передбачений розкладом руху автобуса або маршрутного таксомотора» є не просто порушенням умов договору з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі області, а становить окремий та самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто допустимим доказом на підтвердження факту самовільної зміни водіями маршруту руху транспорту в розумінні ч. 2 ст. 74 КАС України може слугувати виключно постанова про притягнення відповідних водіїв до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 133-1 КУпАП, яка виноситься працівниками органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Водночас, відповідач при обґрунтуванні факту самовільної зміни водіями маршруту руху транспорту посилається на лист Комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень». Разом з тим, вважає, що відповідний лист Комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень» не відповідає критеріям допустимості доказів, оскільки відповідне комунальне підприємство не наділене повноваженнями встановлювати у діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 133-1 КУпАП, оскільки такими повноваженнями в силу ч. 1 ст. 222 КУпАП наділені виключно органи Національної поліції України. Отже, з відповідних положень законодавства можна зробити висновок про те, що відповідач у справі належним чином не встановив наявність порушення п. 2.2.15 Договору № 122/20, а ті докази, якими обґрунтовано наявність відповідного порушення є недопустимими, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного наказу та його невідповідність принципу законності.

Також, у вже згаданому листі відповідача №36-1464/0/2-22 від 02 грудня 2022 року щодо порушення умов договору, управління зазначало про порушення перевізником п.2.2.23 Договору №122/20, що стосується такого: «перевізник зобов`язується всі транспортні засоби, які залучає до перевезень на маршруті, визначеному Договором та обладнані GPS, підключити до єдиного диспетчерського центру контролю за роботою автотранспорту та збору інформації. Забезпечувати постійну та безперебійну роботу систем GPS».

Такі ж зобов`язання перевізник приймав на себе за наслідками підписання договорів з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області в минулому, тому, на виконання відповідного зобов`язання, перевізником було укладено Договір про надання послуг диспетчеризації №101/17-37 від 01 вересня 2017 року. Разом з цим, очевидним є той факт, що функціонування систем GPS- трекінгу залежить від безперебійної роботи засобів обох сторін: перевізника і диспетчерської служби. Позивач у справі неодноразово звертався до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень» в усному режимі та інформував про неналежне функціонування системи, що позбавляє його можливості коректно передавати дані GPS-трекінгу.

Більше того, згідно з п. 2.2.12 Договору №121/20, перевізник зобов`язується забезпечити регулярність руху не нижче 95 відсотків від затвердженого розкладу руху. Відповідачем у ході розгляду справи не надано жодних доказів того, що регулярність руху автобусів по маршруту загального користування № 158 Львів АС-2 - Дальнич ч/з Кам`янка-Бузька є нижчим відповідного відсоткового показника, тому вважає, що відповідач належним чином не обґрунтував, що виявленні ним порушення є достатніми для прийняття рішення про одностороннє розірвання договору №122/20.

Також зазначає, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вважає, що як відповідач, так і суд першої інстанції, належним чином не оцінили наявність форс-мажорних обставин для перевізника, на якого такі впливають безпосередньо у зв`язку з його видом діяльності. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивачем подана відповідь на відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що Управлінням не було дотримано процедуру проведення заходів контролю щодо дотримання позивачем умов договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області.

Крім цього зазначає, що обов`язково варто з`ясувати, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у порушення вимог адміністративного договору.

Наведене свідчить, що рішення про розірвання договору повинно ґрунтуватись на дуже переконливих доказах. Проте зазначені відповідачем підстави у спірному наказі такому критерію не відповідають. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що між ПП «Автотранспортне підприємство Завада» (Перевізник) та Львівською обласною державною адміністрацією (Організатор) в особі т.в.о. начальника управління транспорту та зв`язку облдержадміністрації укладено договір №122/20 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області від 30.11.2020 (далі Договір перевезення № 122/20).

Згідно з Розділом І Договору №122/20 Організатор надає Перевізнику право на перевезення пасажирів в звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, №158 Львів АС-2 Дальнич ч/з Кам`янкаБузьку. Транспортні засоби для здійснення перевезення: 1 Богдан А09201 (2006 р.в.), резервний автобус 1 БАЗ А079.20 (2005 р.в.)

26.12.2022 Управління транспорту прийняло наказ № 74 «Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті №158» (далі оскаржений наказ), яким достроково, в односторонньому порядку, розірвано договір з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області від 30.11.2020 № 122/20 на автобусному маршруті загального користування №158 Львів АС-2 - Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку з перевізником ПП АТП-Завада. Зазначено, що Договір перевезення № 122/20 вважається розірваним з 15.01.2023.

Відповідач повідомив позивача про оскаржений наказ листом від 26.12.2022 №36-1591/0/2-22.

Вважаючи зазначений наказ протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що оскільки після письмового попередження листом «Щодо дотримання умов договору від 02.12.2022 № 36-1464/0/2-22» позивач не вжив заходів щодо усунення порушення підпунктів 2.2.15, 2.2.23 пункту 2.2 розділу ІІ Договору перевезення № 122/20, відповідач встановивши факт невиконання такого попередження, обґрунтовано та відповідно до положень підпункту 6.1.2 пункту 6.1 розділу VI Договору перевезення № 122/20 розірвав Договір перевезення № 122/20 в односторонньому порядку шляхом прийняття оскарженого наказу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Закон України Про автомобільний транспорт).

Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до понятійного апарату вказаного Закону, викладеного у статті 1:

- автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами;

- автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;

- регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати ( ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації «Про надання повноважень з організації перевезень на автобусних маршрутах» від 19.03.2020 № 190/0/5-20 уповноважено Управління транспорту на здійснення функцій організатора пасажирських перевезень на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходить за межі території області (внутрішньообласні маршрути), в частині: укладення та розірвання з пасажирськими перевізниками договорів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, відповідно до чинного законодавства.

Вказане розпорядження вказано в Договорі перевезення № 122/20.

Договір перевезення № 122/20 у розділі VII «Юридичні адреси сторін» містить відомості про Організатора Управління транспорту, від імені якого цей Договір підписав т.в.о. начальника Р. Ю. Жук, тому суд першої інстанції вірно вказав, що організатором перевезення є Управління транспорту та зв`язку, а не Львівська обласна державна адміністрація.

У статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги вказаного Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з пунктом 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Порядок №1081) контроль за виконанням умов договору або дозволу здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

Відповідно до підпункту 2 пункту 55 Порядку №1081 Організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору або анулювання дозволу з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі наявності фактів порушення ним умов договору або дозволу. Розірвання договору або анулювання дозволу відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору або дозволу. У такому разі для роботи на внутрішньообласному, внутрішньорайонному та міському автобусному маршрутах призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення строку дії договору або дозволу, який було розірвано (анульовано), а в разі його відмови чи відсутності - призначається до проведення конкурсу інший автомобільний перевізник, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим для відповідного виду перевезень, один раз на строк не більш як три місяці.

Відповідно до підпункту 6.1.2 пункту 6.1 розділу VI Договору перевезення № 122/20 договір може бути достроково розірвано Організатором в односторонньому порядку у разі наявності фактів порушення Перевізником умов договору, у тому числі порушень, виявлених під час перевезень на маршруті, що підтверджується відповідним актом та/або порушень, зафіксованих за допомогою GPS-трекерів та з інших підстав, передбачених законодавством. Розірвання Договору відбувається після невиконання надісланого Організатором попередження Перевізнику про недопущення порушення умов Договору.

Як уже зазначалось вище та встановлено, однією із підстав для розірвання договору Організатором в односторонньому порядку є встановлення фактів порушень Перевізником умов договору.

При цьому, для застосування цієї підстави розірвання договору перевезення необхідним є дотримання Організатором вимоги щодо надіслання попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору та встановлення після його надіслання факту невиконання такого попередження.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ні вимоги Порядку №1081, ні положення Договору перевезення №122/20 не передбачають конкретного документа, на підставі якого встановлюється порушення Перевізником умов договору.

Відповідач звернувся до КП ЛОР Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень з листом від 02.12.2022 № 36-1440/0/2-22, в якому просив надати інформацію щодо обслуговування перевізником ПП «Автотранспортне підприємство-Завада» автобусного маршруту загального користування №158 Львів АС-2 Дальнич ч/з Кам`яна-Бузьку за період з 28.11.2022 по 01.12.2022.

Підставою для такого звернення слугувало повідомлення начальнику Управління транспорту представниками Кам`янка-Бузької територіальної громади під час виїзної наради в Червоноградському районі інформації про неналежне обслуговування цього автобусного маршруту.

На вказаний лист КП ЛОР «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень» листом від 02.12.2022 № 50 повідомило Управління транспорту про те, що за період з 28.11.2022 по 01.12.2022 згідно з отриманими даними від програмного комплексу диспетчеризації UA-GISTrek на маршрут загального користування №158, Львів АС-2 Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку, диспетчерами перевізника ПП «Автотранспортне підприємство-Завада» щоденно планувався т/з ВС 0178 СТ, який: 28.11.2022 згідно з отриманими GPS-даними не виконував маршрут, а з 29.11.2022 по 01.12.2022 не транслював GPS- сигнал, що унеможливило проведення моніторингу.

Водночас відповідно до підпунктів 2.2.15, 2.2.23 пункту 2.2 розділу ІІ Договору перевезення № 122/20 «Перевізник зобов`язаний: не допускати самовільних змін водіями маршруту руху транспорту; всі транспортні засоби, які залучає до перевезень на маршруті, визначеному Договором і обладнані системою GPS, підключити до єдиного диспетчерського центру контролю за роботою автотранспорту та збору інформації; забезпечувати безперебійну роботу систем GPS».

Отже, отримавши від КП ЛОР «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень» інформацію, яка свідчить про неналежне виконання позивачем вимог підпунктів 2.2.15, 2.2.23 пункту 2.2 розділу ІІ Договору перевезення №122/20, відповідач, дотримуючись вимог підпункту 6.1.2 пункту 6.1 розділу VI Договору перевезення № 122/20, звернувся ПП «Автотранспортне підприємство-Завада» з листом «Щодо дотримання умов договору від 02.12.2022 № 36-1464/0/2-22», в якому зобов`язав Перевізника до 15.12.2022 забезпечити обслуговування автобусного маршруту №158, Львів АС-2 Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку згідно з дозвільними документами. Повідомив, що порушення умов договору є підставою для його розірвання. Також у цьому листі відповідач попередив позивача про те, що у разі подальшого виявлення порушення взятих на себе обов`язків під час обслуговування цього автобусного маршруту Управлінням транспорту розглядатиметься можливість розірвання договору на обслуговування автобусного маршруту в односторонньому порядку.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно висновував, що зміст листа від 02.12.2022 № 36-1464/0/2-22 слід розцінювати як попередження Перевізнику про недопущення умов договору, що свідчить про виконання Управлінням транспорту вимог підпункту 2 пункту 55 Порядку №1081 та підпункту 6.1.2 пункту 6.1 розділу VI Договору перевезення №122/20.

Заперечуючи щодо неналежного виконання умов договору, позивач у листі-поясненні від 14.12.2022 № 32 покликався на форс-мажорні обставин та відсутність або часткової відсутності електроенергії та на зміну водіїв на маршруті, що унеможливило стабільне функціонування GPS-системи.

На цю ж обставину позивач покликається і у апеляційній скарзі, зазначаючи, що з цього приводу неодноразово усно звертався до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень».

Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин ( відсутність електроенергії та звернення до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень») не надано.

Суд першої інстанції вірно вказав, що у листі Управління транспорту від 20.12.2022 №36-1527/0/2-22 викладені пояснення про те, що згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Договору перевезення №122/20 Перевізник має право обмежувати або припиняти перевезення у разі настання стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації, про що негайно повідомляється Організатора.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з апелянтом про відсутність потреби у поданні сертифіката ТПП про форс мажорні обставини у період дії введеного воєнного стану, однак позивач жодним чином не повідомляв Організатора перевезень про настання форс-мажорних обставин, через які унеможливлюється виконання умов Договору перевезення № 122/20.

Крім цього, підтвердженням неналежного виконання умов договору позивачем як перевізником, є відомості, викладені у листі від 22.12.2022 №1 ТзОВ «Гал-Всесвіт», що здійснює автостанційно-касове обслуговування автостанції АС-2 у м. Львів, яка є початковим пунктом відправлення автобусного маршруту загального користування №158 Львів АС-2 - Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку, що обслуговував позивач. У вказаному листі зокрема зазначено, що в період з 01.12.2022 по 19.12.2022 відправлення з АС-2 цього маршруту не здійснювались.

Колегія суддів зауважує, що період з 01.12.2022 по 19.12.2022 р. є тривалим, фактично становить 19 днів, проте Перевізник організатору Перевезень не здійснив будь яких повідомлень щодо неможливості виконання умов договору (здійснення перевезень) у цей період.

Окрім цього, Відповідач також листом від 19.12.2022 №36-1523/0/2-22 звернувся до Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки у Львівській області (далі - Укртрансбезпека) щодо проведення заходів державного контролю вищевказаного автобусного маршруту загального користування.

У відповідь на вказане звернення, отримана інформація (лист Укртрансбезпеки від 23.12.2022 №48806/4.3/24-22) про встановлення порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176, відповідно до пункту 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, 21.12.2022 за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 225 (АС-2).

Листом від 23.12.2022 № 60 КП ЛОР Центральна диспетчерська служба пасажирських перевезень повідомила Управління транспорту про те, що у період з 16.12.2022 по 22.12.2022 у програмному комплексі диспетчеризації UA-GISTrek на маршрут загального користування №158, Львів АС-2 Дальнич ч/з Кам`янка-Бузьку, диспетчерами перевізника ПП «Автотранспортне підприємство-Завада» щоденно планувався т/з ВС 0178 СТ, який не передає GPS-сигнал з 13.12.2020 02:01, що унеможливлює проведення моніторингу.

Отже, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наведені обставини дають підстави зробити висновок про те, що після письмового попередження листом «Щодо дотримання умов договору від 02.12.2022 №36-1464/0/2-22» позивач не вжив заходів щодо усунення порушення підпунктів 2.2.15, 2.2.23 пункту 2.2 розділу ІІ Договору перевезення №122/20, у зв`язку із чим, встановивши факт невиконання такого попередження, відповідач обґрунтовано та відповідно до положень підпункту 6.1.2 пункту 6.1 розділу VI Договору перевезення №122/20 розірвав Договір перевезення №122/20 в односторонньому порядку шляхом прийняття оскарженого наказу.

На виконання вимог положень пункту 6.2 розділу ІІ Договору перевезення №122/20 відповідач листом від 26.12.2022 №36-1591/0/2-22 повідомив позивача про дострокове розірвання договору.

Відповідно до пункту 53 Порядку № 1081 договір може бути достроково розірвано організатором перевезень в частині відносин щодо обслуговування усього (усіх) маршруту (маршрутів) та/або виконання окремих рейсів з підстав, визначених законодавством.

Підпунктом 2 пунктом 55 Порядку №1081 визначено обов`язок організатора забезпечити дострокове розірвання договору з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі наявності фактів порушення ним умов договору. Розірвання договору відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору.

Доводи апелянта про те, що допустимим доказом на підтвердження факту самовільної зміни водіями маршруту руху транспорту в розумінні ч. 2 ст. 74 КАС України може слугувати виключно постанова про притягнення відповідних водіїв до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 133-1 КУпАП, яка виноситься працівниками органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими, оскільки підставою розірвання договору є не самовільна зміна водіями маршруту руху транспорту, а не здійснення Перевізником перевезень у період з 01.12.2022 по 19.12.2022 р. та відсутність будь яких повідомлень щодо неможливості виконання умов договору у цей період.

Крім цього з матеріалів справи слідує, що підставою попередження позивача як перевізника, так і у подальшому розірвання договору слугували численні звернення мешканців Кам`янка Бузької територіальної громади стосовно неналежного надання послуг перевізником ПП «АТП - Завада» під час обслуговування автобусного маршруту загального користування не лише №158 Львів АС-2 - Дальнич ч/з Кам`янка Бузьку ( щодо якого розірвано договір) , але й маршруту №157 Львів АС-2 - Забужжя.

Щодо доволів апелянта про те, що Управлінням не було дотримано процедуру проведення заходів контролю щодо дотримання позивачем умов договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, то відповідно до абзацу 8 частини четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі також - Закон), орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду.

Разом з тим, сфера дії цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), зокрема, в галузі телебачення і радіомовлення та за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про автомобільним транспорт».

Окрім цього, розірвання договору є виключною компетенцією організатора перевезень, за наявності підстав для такого.

Щодо покликань апелянта на те, що при вирішення спірного питання слід врахувати, що розірвання договору фактично припиняє діяльність підприємства в частині, працівники втрачають роботу, тобто санкція у справі є матеріально важкою, судом не з`ясовано чи таке втручання в діяльність позивача є виправданим, то апеляційний суд вважає такі безпідставними з урахуванням наявних підстав для попередження позивача та розірвання договору з надання послуг перевезення, а саме через численні звернення мешканців Кам`янка Бузької територіальної громади стосовно неналежного надання послуг перевізником ПП «АТП - Завада» під час обслуговування автобусного маршруту загального користування протягом тривалого часу з 01.12.2022 р. по 19.12.2022 р.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ Управління транспорту «Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті №158 від 26.12.2022» № 74 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що наказ Управління транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації «Про розірвання договору з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті №158» від 26.12.2022 №74 вказаним вище критеріям відповідає, тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автотранспортне підприємство - Завада» - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі №380/484/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко С. М. Кузьмич