Постанова

від 09.01.2023 по справі 905/95/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року м. Харків Справа № 905/95/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька область,

на рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 (суддя Говорун О.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Донецької області в м. Харкові, повний текст якого складений 29.09.2022,

у справі №905/95/22

за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька область,

до відповідача: Дочірнього підприємства "РУТЕКС КЕРАМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕКС КЕРАМ", сел. Зеленопілля, Бахмутський район, Донецька обл.,

про стягнення 77309,44грн,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" про стягнення 77309,44 грн.

Позов обґрунтовано тим, що при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) було виявлено несанкціоноване стихійне сміттєзвалище на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м, що призвело до засмічення будівельними та побутовими відходами земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача, що є порушенням пункту "з" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи". В результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища державі заподіяно збиток на суму 77309,44 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 у справі №905/95/22 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано ненаданням позивачем жодних доказів, які б переконливо свідчили саме про засмічення землі у зв`язку з розміщенням відповідачем на земельній ділянці сміття, зокрема, матеріалів ґрунтових досліджень, актів відбору проб та протоколів вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Місцевий господарський суд зазначив, що факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і, як наслідок, виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 у справі № 905/95/22 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області, понесені Державною екологічною інспекцією у Донецькій області (позивачем) судові витрати стягнути з відповідача.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято в порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; без з`ясування всіх обставин справи та належної оцінки доводів позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що за формулою, за якою розраховується розмір шкоди внаслідок засмічення земель, передбаченою Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, визначення розміру шкоди внаслідок засмічення земель не потребує матеріалів ґрунтових досліджень, актів відбору проб та протоколів вимірювань, а також не потребує інформації і визначення наслідків забруднення навколишнього природного середовища, к яким призвело або може призвести таке засмічення. За твердженням скаржника результати інструментально-лабораторного контролю відповідно до Методики застосовуються при визначені шкоди внаслідок забруднення земель (розділ 4 Методики), і в цьому випадку здійснюються ґрунтові дослідження, здійснюються відбори проб та проводяться відповідні вимірювання. Також, позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і. як наслідок, виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Апелянт наголошує, що законодавством вже встановлено, що зберігання (накопичення) відходів у місцях, які спеціально не облаштовані до відповідних вимог, створює небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини, і не потребує додаткових методів дослідження впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людини. Таким чином, встановлення факту наявності відходів у місці, яке спеціально не відведено для цього, є підставою для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2022, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 у справі №905/95/22. Ухвалено здійснити розгляд справи №905/95/22 в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

У відзиві відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначає, що виявлені позивачем порушення були усунуті відповідачем за власний кошт до надіслання позивачем претензії на суму 77309,44 грн та до звернення позивача до суду з даним позовом. Відповідач наголошує, що обов`язковою умовою при визначенні розміру такої заподіяної шкоди на момент здійснення розрахунку повинен бути встановлений факт наявності таких відходів на засміченій земельній ділянці (показник А), але станом на звернення позивача з претензією до відповідача, останній прибрав виявлені перевіркою відходи з земельної ділянки. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт того, що засмічення ділянки відповідачем призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища та завдало шкоди навколишньому природному середовищу.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцію у Донецькій області в період з 04.09.2020 по 17.09.2020 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами даної перевірки, Інспекцією 17.09.2020 складено акт перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №03/30.

Згідно зафіксованої у акті від 17.09.2020 №03/30 інформації при проведенні натурної перевірки виявлено несанкціоноване стихійне сміттєзвалище на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м, що призвело до засмічення будівельними та побутовими відходами земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача, що є порушенням пункту "з" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи".

Акт перевірки від 17.09.2020 №03/30 підписаний представниками Державної екологічної інспекції у Донецькій області, а з боку відповідача генеральним директором ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" Бакановим Я.О.

Акт отримано генеральним директором ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" Бакановим Я.О. 17.09.2020.

За результатами виявлених порушень Державною екологічною інспекцією у Донецькій області винесено припис від 17.09.2020 №03/30 про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема, щодо здійснення заходів по ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища будівельних та побутових відходів на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м.

Припис також містить підпис генерального директора ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" Баканова Я.О.

Крім того, за результатами виявлених порушень позивачем 11.09.2020 щодо відповідальної посадової особи відповідача складений протокол про адміністративне правопорушення №004183 у зв`язку з виявленням несанкціонованого стихійного сміттєзвалища на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м, що призвело до засмічення земельної ділянки з родючим шаром ґрунту, а саме ділянка засмічена будівельними та побутовими відходами.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.09.2020 №03/116 за засмічення зазначеної земельної ділянки будівельними та побутовими відходами на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м, до адміністративної відповідальності притягнуто відповідальну посадову особу відповідача та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00грн.

Згідно квитанції № 28669032 штраф, накладений Державною екологічною інспекцією у Донецькій області, сплачений 25.09.2020 відповідальною посадовою особою в повному обсязі.

В період з 27.10.2020 по 09.11.2020 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області проведено позапланову перевірку щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт від 09.11.2022 №03/55.

З даного акта вбачається виконання ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" вимог припису від 17.09.2020 №03/30 щодо ліквідації несанкціонованого стихійного сміттєзвалища будівельних та побутових відходів на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулась до ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" з претензією від 13.01.2021 №13-87/21 про відшкодування збитків на суму 77309,44грн, в якій зазначено про виявлення під час перевірки несанкціонованого стихійного сміттєзвалища на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м, що призвело до засмічення будівельними та побутовими відходами земельної ділянки та є підставою для відшкодування збитків у розмірі 77309,44грн. До претензії додано копію розрахунку визначення розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру шкоди здійснено виключно на підставі даних, зазначених в акті перевірки від 17.09.2020 №03/30.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку завданої державі шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулася до суду з даним позовом.

Як зазначалося, рішенням Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 у справі №905/95/22 відмовлено в позові повністю.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

За приписами статті 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам.

Згідно із статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Як передбачено статтею 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно із статтею 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Так, як зазначалося, актом Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 17.09.2020 №03/30 зафіксовано, що під час перевірки дотримання ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено несанкціоноване стихійне сміттєзвалище на площі 40,5 кв.м, об`ємом 30 куб.м.

Жодних дозволів на розміщення відходів на земельній ділянці відповідачем до матеріалів справи не надано.

Порядок визначення розмірів відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства регламентовано Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 (далі - Методика).

Позивачем під час визначення розміру шкоди Методика застосовувалася у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 № 149.

Згідно з главою 2 Методики забруднення земель накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін; засмічення земель наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3 Методики).

Відповідно до п. 3.5 Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

За пунктом 3.5.1 Методики об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п. 5.1 Методики).

Згідно з п. 5.5 Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою: РШЗ = А x Б x ГОЗ x ПДЗ x КЗЗ x КНВ x КЕГ, де РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами 100; ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м; ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки кв.м; КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

За розрахунком Державної екологічної інспекції у Донецькій області шкоду обраховано у розмірі: РШЗ = 0,5*10*152,71*40,5*2,5*1,0*1,0=77309,44грн.

Судом перевірено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки через порушення природоохоронного законодавства, і встановлено, що головними показниками, які вплинули на розрахунок є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення (ГОЗ); площа засміченої земельної ділянки (ПДЗ) й коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6 (КЗЗ).

Коефіцієнт перерахунку (Б) дорівнює 10, що вказує на засмічення земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами.

Пунктом 5.3 Методики визначено, що відходи, які спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров`я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами. Коефіцієнт небезпеки відходів (КНВ) у розрахунку визначений позивачем згідно додатку 5, як малонебезпечні, і дорівнює 1, тобто має найнижчий показник.

Однак, колегія суддів зазначає, що згідно з повідомленням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства від 20.09.2014 дію постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 №29 зупинено з 16.09.2014.

Таким чином, віднесення позивачем відходів, які спричинили засмічення спірної земельної ділянки, до 4 класу небезпеки визначено на підставі нормативно-правового акту, дію якого було зупинено.

Коефіцієнт еколого-господарського значення земель (КЕГ) (землі промисловості) визначено за додатком 2 і він дорівнює 1.

З матеріалів справи судом встановлено, що здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки, позивачем здійснено на підставі Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1420986500:01:015:0017 від 26.11.20202 №728 та визначено показник ГОЗ у розмірі 152,71 грн/кв.м.

З акта Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 17.09.2020 №03/30 вбачається, що Інспекцією здійснено натурну перевірку земельних ділянок, які перебувають у користуванні ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ", з кадастровими номерами: 1420986500:01:013:0009, 1420986500:01:013:0010, 1420986500:01:013:0007, 1420986500:01:013:0006, 1420986500:01:013:0011, 1420986500:01:013:0017.

Проте, акт від 17.09.2020 №03/30 не містить відомостей щодо проведення натурного огляду земельної ділянки з кадастровим номером 1420986500:01:015:0017.

Разом з тим, ні в актах перевірок, проведених Державною екологічною інспекцією у Донецькій області, ні в будь-яких інших документах, що містяться в матеріалах справи, не зазначено, що засмічення було виявлено саме на земельній ділянці з кадастровим номером 1420986500:01:015:0017. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про місцезнаходження сміттєзвалища.

Отже, позивачем не доведено правомірності використання Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.11.2020 №728 та показника ГОЗ у розмірі 152,71 грн/кв.м під час визначення розміру шкоди.

Щодо визначення площі засміченої земельної ділянки (Пдз) та коефіцієнта засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6 (Кзз), колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно з додатком 10 "Форма розрахунку розміру шкоди від засмічення земель" Методики площа засміченої ділянки (ПДЗ) визначається за актом про засмічення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань.

Відповідно до додатку 6 "Коефіцієнти засмічення земельної ділянки"(КЗЗ) Методики ступінь засмічення визначається в залежності від об`ємів відходів (Ов).

Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п. 3.5.1 Методики).

Проте, до матеріалів справи позивачем не надано ні акт про засмічення земель, ні матеріалів спеціальних вишукувань, з яких можна було б встановити, яким чином та за допомогою яких засобів здійснювалося вимірювання площі забрудненої земельної ділянки, товщина шару відходів.

Акт від 17.09.2020 №03/30 не містить інформації щодо методів вимірювання площі земельної ділянки та відомостей щодо товщини шару відходів. Крім акта перевірки позивачем не надано суду первинних документів, які б вказували на розмір площі засміченої земельнї ділянки та об`єм відходів.

Крім того, пунктом 3.2 Методики передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Тобто, для кваліфікації земель як засмічені необхідним є наявність двох елементів: 1)відсутність відповідного дозволу; 2) наявність сторонніх предметів і матеріалів, сміття, що призвели або можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Тобто, факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і. як наслідок, виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення в розумінні Методики є таке засмічення земель, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища або може призвести до такого забруднення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18.

Таким чином, позивачу при складанні вищезазначених розрахунків необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища.

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів щодо забруднення навколишнього природного середовища або можливості такого забруднення будівельними та побутовими відходами.

Крім того, як встановлено судом та не заперечується сторонами, ДП "РУТЕКС КЕРАМ" ТОВ "РУТЕКС КЕРАМ" на виконання вимог припису від 17.09.2020 №03/30 за власні кошти до звернення Державної екологічної інспекції у Донецькій області з претензією здійснено усунення виявленого позивачем порушення.

А тому необґрунтованим є застосування під час визначення розміру шкоди показника А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, оскільки позивачем не доведено, які саме наслідки настали в результаті перебування будівельних та побутових відходів на земельній ділянці, що потребують подальшої ліквідації.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що посадову особу відповідача визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, то вони не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки факт накладення такого штрафу не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності вимог Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарський суд Донецької області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 у справі №905/95/22 - без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2022 у справі №905/95/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза