ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.01.2023Справа №910/9876/22
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд"
про стягнення 203 821,32 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" про стягнення 203 821,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" вказує, що ним на виконання своїх зобов`язань за договором №30 купівлі-продажу щебеневої продукції від 20.05.2021 та згідно видаткових накладних №РН-0000032 від 01.07.2021 на суму 141 576,00грн., №РН-0000097 від 08.07.2021 на суму 58 632,00 грн. було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" товар загальною вартістю 200 208,00 грн., в той час останнім відповідний товар було оплачено частково - в сумі 50 000,00 грн., у зв`язку у чим у відповідача виник борг у розмірі 150 208,00 грн.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" пені у розмірі 12 580,38 грн., 3% річних у розмірі 5 513,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 35 519,29 грн., нарахованих за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором №30 купівлі-продажу щебеневої продукції від 20.05.2021 у період з 02.07.2021 по 22.09.2022.
У змісті позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 3 057,33 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 31 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 відкрито провадження у справі №910/9876/22; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Вказана ухвала суду від 29.09.2022 у зв`язку з відсутністю у суду видатків на фінансування здійснення поштових відправлень була надіслана відповідачу лише 07.11.2022 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 11, офіс 20), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105492932112 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" 10.11.2022.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі №910/9876/22 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Згідно з пунктом першим статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" вправі було подати відзив на позов у строк до 25.11.2022 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" (продавець) укладено Договір №30 купівлі-продажу щебеневої продукції (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця щебеневу продукцію, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити її на умовах даного договору.
Згідно п. 3.2 Договору покупець оплачує товар за цінами визначеними у оформлених належним чином рахунках і видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що постачання товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника), протягом 5 робочих днів з моменту оплати товару.
У пункті 4.6 Договору сторонами погоджено форму оплати: 100% передоплати партії продукції (в т.ч. послуг транспортування) або за домовленістю сторін в інший спосіб.
Обов`язки продавця по постачанню продукції вважаються виконаними з моменту завантаження продукції у вагони (напіввагони) і оформлення документів на станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці (п. 4.8 Договору).
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання зобов`язань даного договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої (невідвантаженої) в строк продукції за період прострочення платежу.
Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку якщо жодна із сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на наступний різ з 01 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік (п. 9.2 Договору).
Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 200 208,00 грн., в той час останнім відповідний товар було оплачено частково - в сумі 50 000,00 грн., у зв`язку у чим у відповідача виник борг у розмірі 150 208,00 грн., а відтак наявні правові підстави для стягнення даного боргу, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат в судовому порядку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
З аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у замовленнях, рахунках-фактури та видаткових накладних.
Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за один місяць до закінчення терміну дії цього договору однією із сторін іншої сторони про припинення договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2022-2023 роки у відповідності до п. 9.2 Договору.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Із наявних в матеріалах справи видаткових накладних №РН-0000032 від 01.07.2021 на суму 141 576,00 грн. та №РН-0000097 від 08.07.2021 на суму 58 632,00 грн. вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" товар загальною вартістю 200 208,00 грн.
Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
Відповідно пункту 4.8 Договору обов`язки продавця по постачанню продукції вважаються виконаними з моменту завантаження продукції у вагони (напіввагони) і оформлення документів на станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці.
Позивачем було долучено до матеріалів справи залізничні накладні №36716454 від 01.07.2021 та №36880938 від 08.07.2021, складені на станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці, а відтак матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару загальною вартістю 200 208,00 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 4.6 Договору сторонами погоджено форму оплати: 100% передоплати партії продукції (в т.ч. послуг транспортування) або за домовленістю сторін в інший спосіб.
З наведених умов договору вбачається, що сторонами було погоджено оплату товару на умовах 100% передоплати за товар. Натомість Договір не визначає строку/терміну оплати товару у разі його постачання без одержання передоплати за товар. При цьому, сторонами не надано, а в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами строків оплати товару, поставленого за видатковими накладними №РН-0000032 від 01.07.2021 та №РН-0000097 від 08.07.2021, після його постачання, можливість чого передбачена п. 4.6 Договору.
У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що умови Договору не встановлюють строку/терміну оплати покупцем поставленого товару в розумінні статті 251 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд відзначає, що нормою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.
З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків/термінів оплати товару, поставленого на умовах відтермінування платежу (тобто, без одержання постачальником передоплати за товару, як це передбачено Договором), суд прийшов до висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже у відповідності до ст.ст. 253, 254, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відповідач повинен був оплатити поставлений за видатковими накладними №РН-0000032 від 01.07.2021 та №РН-0000097 від 08.07.2021 товар у перший робочий день, після дня поставки відповідної партії товару, тобто за видатковою накладною №РН-0000032 від 01.07.2021 (залізнична накладна №36716454 від 01.07.2021) до 02.07.2021 включно, а за видатковою накладною №РН-0000097 від 08.07.2021 (залізнична накладна №36880938 від 08.07.2021) - до 09.07.2021 включно.
Натомість із наданих позивачем доказів вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" частково та з простроченням виконано своє зобов`язання з оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" за видатковими накладними №РН-0000032 від 01.07.2021 та №РН-0000097 від 08.07.2021 товару, а саме: 05.07.2021 сплачено кошти у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1308 від 05.07.2021.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" поставленого позивачем товару і іншій частині - 150 208,00 грн. (200 208,00 грн. загальної вартості поставленого товару - 50 000,00 грн. часткової оплати) станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" наявний перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" борг у розмірі 150 208,00 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" підлягають задоволенню.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" пені у розмірі 12 580,38 грн., 3% річних у розмірі 5 513,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 35 519,29 грн.
Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 12 580,38 грн., нараховану за період з 02.07.2021 по 02.01.2022.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання зобов`язань даного договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої (невідвантаженої) в строк продукції за період прострочення платежу.
З аналізу даної умови Договору вбачається, що вона є універсальною для застосування як до позивача у разі допущення прострочення поставки партії товару, так і для відповідача у разі прострочення оплати поставленого товару.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Також з наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ), порядок нарахування пені (від суми неоплаченої (невідвантаженої) в строк продукції за період прострочення платежу), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.
Окрім того, день фактичного виконання зобов`язання не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, оскільки пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17 та від 08.05.2019 у справі №910/9078/18.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем 1) невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати товару; 2) нараховує пеню на суму боргу за 05.07.2021 без врахування часткової оплати відповідачем товару у цю дату.
Отже, правомірним є нарахування пені за прострочення оплати поставленого позивачем товару:
- за видатковою накладною №РН-0000032 від 01.07.2021: з 03.07.2021 (дата, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого з оплати поставленого товару) по 04.07.2021 (день, що передував дню часткової оплати товару) на суму 141 576,00 грн.; з 05.07.2021 (дата часткової оплати товару) по 02.01.2022 (останній день піврічного строку нарахування пені, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) на суму 91 576,00 грн.;
- за видатковою накладною №РН-0000097 від 08.07.2021: з 10.07.2021 (дата, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого з оплати поставленого товару) по 02.01.2022 (визначена позивачем кінцева лата нарахування пені) на суму 58 632,00 грн.
За таких обставин, суд, здійснивши власний розрахунок пені щодо кожного простроченого платежу (партії поставки) та в межах встановленого судом періоду правомірного нарахування пені, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача пені у розмірі 12 477,55 грн.
В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмірі 102,83 грн. (12 580,38 грн. - 12 477,55 грн.) не підлягає задоволенню, оскільки обрахована невірно.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" 3% річних у розмірі 5 513,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 35 519,29 грн., нараховані за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором №30 купівлі-продажу щебеневої продукції від 20.05.2021 у період з 02.07.2021 по 22.09.2022.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем 1) невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати товару; 2) нараховує 3% річних на суму боргу за 05.07.2021 без врахування часткової оплати відповідачем товару у цю дату.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, проте також із врахуванням дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань, та зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" 3% річних у розмірі 5 493,08 грн. та інфляційних втрат у розмірі 35 519,29 грн.
В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 20,57 грн. (5 513,65 грн. - 5 493,08 грн.) не підлягає задоволенню, оскільки обраховані невірно.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 150 208,00 грн., пеня у розмірі 12 477,55 грн., 3% річних у розмірі 5 493,08 грн. та інфляційні втрати у розмірі 35 519,29 грн.
Щодо розподілу судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В поданій до суду позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідача коштів у розмірі 203 821,32 грн.
Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 2 445,86 грн. (203 821,32 грн. х 0,015 х 0,8).
В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" за звернення до Господарського суду міста Києва із майновою вимогою про стягнення коштів сплачено судовий збір у розмірі 3 057,33 грн. (платіжне доручення №1927 від 22.09.2022).
Тобто, позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 611,47 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд звертає увагу позивача, що останній вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору у розмірі 611,47 грн., проте в цій частині судовий збір не підлягає покладенню на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судом розподіляється між сторонами судовий збір, який підлягав сплаті позивачем при звернення до господарського суду з даним позовом, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкібуд" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 11, офіс 20; ідентифікаційний код 38750140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра-Під Сервіс" (34200, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, селище міського типу Рокитне, вул. Жовтнева, буд. 1; ідентифікаційний код 35906217) борг у розмірі 150 208 (сто п`ятдесят тисяч двісті вісім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 12 477 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн., 55 коп., 3% річних у розмірі 5 493 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 08 коп., інфляційні втрати у розмірі 35 519 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 2 444 (дві тисячі чотириста сорок чотири) грн. 38 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 09.01.2023.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2023 |
Оприлюднено | 12.01.2023 |
Номер документу | 108320424 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні