УХВАЛА
10 січня 2023 року
м. Київ
справа №160/1056/22
адміністративне провадження № К/990/132/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі №160/1056/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
У січні 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі позивачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; зобов`язати відповідача видати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастрові номери: 1210100000:03:293:0010; 1210100000:02:128:0001 на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації за 2021 рік.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо несвоєчасної видачі АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами: 1210100000:03:293:0010 (за заявою від 10.08.2021), 1210100000:02:128:0001 (за заявою від 18.08.2021), у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та у цій частині прийнято нове рішення.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастрові номери: 1210100000:03:293:0010; 1210100000:02:128:0001 на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації за 2021 рік. У іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 29.12.2022 засобами поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із не видачею позивачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок
Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Однак скаржник не наводить належних підстав, чому саме вказана справа має бути переглянута Верховним Судом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) відкриття касаційного провадження.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права з боку суду апеляційної інстанції.
Однак, Суд вважає за доцільне зазначити, що формальне посилання в касаційній скарзі на неправильне застосування або тлумачення правових норм при ухваленні оскаржуваного судового рішення, не може свідчити про виконання скаржником вимог щодо форми і змісту касаційної скарги в частині належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень згідно пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої татті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі №160/1056/22 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Ю. Бучик
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2023 |
Оприлюднено | 11.01.2023 |
Номер документу | 108321631 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні