Ухвала

від 10.01.2023 по справі 813/4569/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2023 року

м. Київ

справа № 813/4569/15

адміністративне провадження № К/990/36648/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ, Товариство) «Агро ЛВ Лімітед» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС) від 31.03.2015 № 0000312200 та № 0000322200.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 у справі № 813/4569/15 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 31.03.2015 № 0000312200 на суму 10 284 392,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 31.03.2015 № 0000322200 на суму 140 831,77 грн; у задоволенні решти позову відмовлено.

23.12.2022 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог, в якій підставами касаційного оскарження зазначив пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України (далі - ПК), пункт 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290) без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зробленого Верховним Судом у постанові від 28.01.2019 у справі № 817/1209/17 (щодо перевірки і врахування доводів контролюючого органу про обставини, які свідчать про нереальність господарських операцій, стосовно яких наявні документи, зокрема: неможливість здійснення господарської операції з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, «обрив» ланцюга по постачанню товару).

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 28.01.2019 у справі № 817/1209/17 підставою для виникнення у платника податків права на врахування витрат при визначенні оподатковуваного доходу є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків, а також оформлення відповідних господарських операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, натомість суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, фактично полягають в оспорюванні висновку суду апеляційної інстанції щодо достатності наданих позивачем первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» з ТОВ «МГ-Віда», ТОВ «Трейд Ком.ін.», ТОВ «Митра-Хатей», ТОВ «Семикс», ТОВ «Мета-Днєпр», ТОВ «Крістал-Торг», ТОВ «Мірра-Торг», ТОВ «Айтерс», ТОВ «Фростейдінг груп», ПП «Гелосстар», ПП «Лусака», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Транстехдніпро», ПП «Агромашзавод», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Віст Групп Лімітед», ТОВ «Транстехдніпро», ПП «Агромашзавод», ТОВ «Імпексбуд», оскільки, як вказує відповідач, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» не надало на підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (окрім як за господарськими операціями з ПП "Лусака" та ТОВ "МГ-Віда" (ТОВ «СВ-Прайм»)), дорожні листи вантажних автомобілів, заяви покупців на кожну партію товару.

ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначає, що оскільки кошти в сумі 9580230 грн, що надійшли від ПП «Лусака», ТОВ «МГ-Віда» (ТОВ «СВ-Прайм»), ТОВ «Трейд Ком.ін.», ТОВ «Митра-Хатей», ТОВ «Семикс», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «Крістал-Торг», ТОВ «Мірра-Торг», ТОВ «Айтерс», ТОВ «Фростейдінг груп», ПП «Гелосстар» в рахунок оплати за поставлену сільськогосподарську продукцію та продуктів її переробки у період 2014 року, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений позивачем товар у зв`язку з нереальністю таких господарських операцій, то вказані кошти є безповоротною фінансовою допомогою та повинні були бути відображені Товариством в складі інших доходів за звітний період.

Враховуючи, що у подібних правовідносинах наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.5.4, підпунктів 135.5.5 пункту 135 статті 135 ПК щодо визначення доходів (підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК) як безповоротної фінансової допомоги, ГУ ДПС у касаційній скарзі також зазначає пункт 3 четвертої статті 328 КАС, які підставу касаційного оскарження судових рішень у справі.

Підстава касаційного оскарження, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, передбачає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, заперечує правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а не правильне встановлення апеляційним судом обставин у справі.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку відповідача, така норма повинна застосовуватися.

Разом з тим, доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, фактично стосуються встановлених судом апеляційної інстанції обставин у справі щодо придбання позивачем товару у зазначених постачальників, а не питання застосування норми права до встановлених обставин.

Що ж до зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС, то доводи ГУ ДПС стосовно цієї підстави фактично лежать у площині вище наведених доводів ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, і стосуються правильності висновку судів щодо встановлених обставин у справі стосовно господарських операцій позивача з вказаними вище контрагентами. ГУ ДПС не зазначає у касаційній скарзі, яким доказам суди першої і апеляційної інстанцій не дали оцінку, тоді як саме така обставина згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС може бути підставою для скасування ухвалених судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко