Ухвала

від 11.01.2023 по справі 363/188/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"11" січня 2023 р. Справа № 363/188/23

УХВАЛА

11 січня 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є. розглянувши позовну заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , третя особа - Державне підприємство «Клавдієвське лісове господарство», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельним ділянками,

встановив:

пред`явлену позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру передбачено справляння судового збору в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення до суду із вказаним позовом становить 2 481 грн.

У той же час, абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у своїй позовній заяві позивач просить усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які розташовані в межах села Лютіж Вишгородського району Київської області, шляхом визнання недійсним рішення Петрівської сільської ради від 24.12.2021 року №887 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 14 (чотирнадцять) земельних ділянок з кадастровими номерами 3221885200:03:059:0164; 3221885200:03:059:0002; 3221885200:03:059:0205; 3221885200:03:059:0174; 3221885200:03:059:0170; 3221885200:03:059:0004; 3221885200:03:059:0173; 3221885200:03:059:0165; 3221885200:03:059:0169; 3221885200:03:059:0003; 3221885200:03:059:0167; 3221885200:03:059:0166; 3221885200:03:059:0172; 3221885200:03:059:0168.

Разом з тим, всі ці вимоги є самостійними позовними вимогами немайнового характеру, які стосуються відокремленого об`єкта права власності, яким є кожна, конкретна земельна ділянка з присвоєним їй відповідним кадастровим номером, сформована як самостійний об`єкт цивільного права (ст. 79-1 ЗК України). Отже кожна з цих вимог є об`єктом справляння судового збору в розумінні вказаних вимог Закону України «Про судовий збір».

Крім того, в позові висунуто вимогу про усунення перешкод у здійсненні Вишгородською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які розташовані в межах села Лютіж Вишгородського району Київської області, шляхом повернення спірних земельних ділянок на користь держави в особі Вишгородською районної державної адміністрації, яка має вартісний характер, оскільки ця вимога пов`язана з переходом права власності на майно.

Відтак в пред`явленій позовній заяві одночасно висунуто 15 (п`ятнадцять) вимог немайнового характеру (про визнання недійсними рішення та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на чотирнадцять земельних ділянок) та одну вимогу майнового характеру (про повернення цих земельних ділянок на користь держави в особі Вишгородською районної державної адміністрації).

Оскільки в справі висунуто вимогу майнового характеру, в позовній заяві згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України слід зазначити ціну позову, яка повинна визначатися виходячи з вартості спірних земельних ділянок.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру передбачено справляння судового збору, який становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення до суду із вказаним позовом становить не менше ніж 2 481 грн. і не більше ніж 868 350 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже при звернені до суду із цим позовом позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 37 215 грн. (2 481 грн.*15) за п`ятнадцять вимог немайнового характеру та 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи долучено платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 7 443 грн., тобто лише за три вимогу немайнового характеру.

Таким чином позивачу слід доплатити судовий збір ще за дванадцять вимог немайнового характеру в розмірі 29772 грн. та 1,5 відсотка ціни позову, яка має становити вартість чотирнадцяти спірних земельних ділянок, про повернення яких порушено питання у позові, подавши суду оригінал платіжного документу про це.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як передбачено ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 2, 4 і 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, подані позивачем копії додатків до позовної заяви для відповідачів та третьої особи належним чином не завірені.

Враховуючи вказане, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви, шляхом подання:

-уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову для вимоги майнового характеру в кількості учасників справи та для суду;

-оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в передбачених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі;

-завірених у відповідності до вимог ч. 2, 4 і 5 ст. 95 ЦПК України копій додатків до позовної заяви до позовної заяви для суду та сторін по справі.

Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя