Ухвала

від 04.01.2023 по справі 991/4893/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/4893/22

Провадження № 11-сс/991/10/23

Слідчий суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2022 року, якою відмовлено в задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 12 липня 2022 року в кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року,

за участю:

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини

Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2, 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактами розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») своїм службовим становищем; за фактами зловживання службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» своїм службовим становищем; а також за фактами складання та використання протягом 2019 року завідомо підроблених звітів та висновків з оцінки майна, якими посвідчено вартість майна у декілька разів нижче від їх ринкової вартості.

12 липня 2022 року у межах зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб: 1) з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Соіл Компані ЛТД», у вигляді надання переваг щодо участі в торгах, організованих та проведених ДП «СЕТАМ», забезпечення перемоги вказаної юридичної особи у них для подальшого придбання арештованого майна за явно заниженими цінами та розпорядження ним, за пособництва ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у період лютого - червня 2019 року здійснили відчуження карбаміду, за явно заниженою вартістю - 13 601 914,44 гривень, що на 53 782 339,56 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «Газоторгова компанія» та ТОВ «БІК «Миколаївінвестбуд»; 2) за пособництва ОСОБА_11 , у період з лютого-червня 2019 року здійснили відчуження сільськогосподарських культур за заниженою ціною 27 562 114,44 гривень, що на 92 265 406,28 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків суб`єктам господарської діяльності; 3) у період травня-липня 2019 року здійснили розтрату піску річкового середньої та дрібної крупності загальною вагою 2 589 200 т, який перебуває на земельних ділянках у межах кадастрового кварталу 3220881300:04:005, які розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, за заниженою ціною 27 391 405,72 гривень, що на 145 986 604,68 гривні менше за його реальну ринкову вартість, чим заподіяно шкоду ДПС у Київській області; 4) за пособництва ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у період квітня-липня 2019 року здійснили розтрату: земельних ділянок № 26, 27, 30 у межах кадастрового кварталу 5123755800:01:001, за заниженою ціною, меншою за їх реальну вартість, що в сукупності становить занижену ціну реалізації земельних ділянок у сумі 134 050 943,15 гривні, чим заподіяно шкоду ТОВ «С.П.Т.» та ТОВ «АБС Технолоджи».

Уважаючи повідомлення про підозру ОСОБА_7 за епізодом розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна - земельних ділянок із кадастровими номерами 5123755800:01:001:0402, 5123755800:01:001:0384, 5123755800:01:001:0401, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до Вищого антикорупційного суду з відповідною скаргою.

За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 07 листопада 2022 року відмовив у задоволенні скарги.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, за змістом вимог якої просить скасувати оскаржувану ухвали та постановити нову ухвалу про часткове скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні - за епізодом розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна (земельних ділянок) та в частині ч. 2 ст. 28 КК України.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 підлягає частковому скасуванню, оскільки в ході досудового розслідування кримінального провадження, як під час розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу, так і під час перегляду цього питання в апеляційному порядку, перевірки повідомлення про підозру ОСОБА_7 на предмет його обґрунтованості, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку щодо відсутності у сторони обвинувачення інших доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення в частині розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна (земельних ділянок) та протиправного впливу підозрюваного ОСОБА_7 на проведення торгів і надання вказівок ОСОБА_9 , а також відсутності будь-яких доказів попередньої злочинної домовленості даних осіб.

Позиції учасників судового провадження

Підозрюваний та сторона захисту в судовому засіданні підтримали у повному обсязі апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін. Вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи сторони захисту та підозрюваного, а також заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) основним завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (ст. 303-308 цього Кодексу).

Пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в:

- у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та інтересам юридичних осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Адвокат ОСОБА_6 у своїй скарзі просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 тільки за епізодом розтрати службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» арештованого майна - земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, та скасувати повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 28 КК України.

За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 07 листопада 2022 року відмовив у задоволенні скарги, оскільки дійшов висновку, що: повідомлення про підозру відповідає вимогам КПК України; оскарження повідомлення про підозру в частині його змісту не передбачено чинним КПК України; висновки слідчого судді та суду апеляційної інстанції, які були зроблені під час розгляду питання застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані під час розгляду інших клопотань чи скарг.

При перегляді оскаржуваної ухвали в межах апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження та перевіривши обґрунтованість їх доводів, колегія виходить з такого.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи:

1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК України;

2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання;

3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК України.

Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, має забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

У той же час підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України). Якщо про підозру повідомляється особа у разі обрання щодо неї запобіжного заходу, у клопотанні слідчого також уже мають бути такі достатні докази, оскільки КПК України встановлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Підставою для ймовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам собою факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою, яке має бути перевірене під час кримінального процесуального доказування для її спростування або підтвердження та трансформації в обвинувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті.

Розгляд скарги на повідомлення слідчого, прокурора про підозру покладено на слідчого суддю місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 КПК України, з урахуванням глави 26 КПК України (ч. 1 ст. 306 КПК України).

У свою чергу, п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначає, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Колегія суддів зауважує, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що можливість оскарження повідомлення про підозру пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а не з будь-якими іншими.

Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Також, згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права в кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення («Нечипорук і Йонкало проти України», № 42310/04, п. 175, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення («Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства», № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32, рішення від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку («Merabishvili проти Грузії», № 72508/13, параграф 184, рішення від 28 листопада 2017 року). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні скарги, неповно та невсебічно здійснив перевірку повідомлення про підозру з точки зору її обґрунтованості, вдавшись лише до оцінки відповідності формальним вимогам, а також оцінки ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 липня 2022 року, постановленої за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2022 року, постановленої за результатами апеляційного перегляду цієї ухвали, а також пославшись на те, що доведення обґрунтованості підозри мало значення тільки під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, який є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Тобто, на думку колегії суддів, слідчий суддя не перевірив взагалі на предмет наявності/відсутності доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) та їх достатності, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий, що в свою чергу нівелює положення КПК України щодо обов`язку слідчого судді надати детальну оцінку доводам під час перевірки повідомлення про підозру.

Також, колегія суддів вважає нерелевантним посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на положення статті 90 КПК України щодо значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів, оскільки положення вказаної статті застосовуються під час судового розгляду. Разом з тим, слідчий суддя правильно зазначив, що підозра є формальним твердженням чи припущенням сторони обвинувачення про причетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, які ґрунтуються на проміжних результатах досудового розслідування, у цьому кримінальному провадженні продовжується отримання (збирання) доказів та перевірка доказів, тобто має динамічний характер, отже, на думку колегії суддів, у разі подання стороною обвинувачення нових доказів, слідчий суддя не повинний бути пов`язаний своїми попередніми висновками.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок слідчого судді, що з огляду на зміст п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, не передбачено оскарження повідомлення про підозру лише в певній частині, оскільки він нівелює завдання кримінального провадження, окреслені у ст. 2 КПК України, а також функцію судового контролю, який випливає із визначення «слідчий суддя» наведеного в п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України).

З огляду на викладене, оскільки слідчим суддею не виконані вимоги, які описані вище, колегія суддів уважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали про призначення нового розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2022 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 12 липня 2022 року в кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4