Ухвала

від 09.01.2023 по справі 757/30921/21-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

09 січня 2023 року

м. Київ

справа № 757/30921/21-ц

провадження № 61-13251ск22

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгомирова-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року задоволено позов ОСББ «Драгомирова-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Драгомирова-4» суму заборгованості у розмірі 14 112,23 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

10 серпня 2022 року не погоджуючись із вказаним заочним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2022 року у вказаній вище справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга була подана на заочне рішення без додержання порядку перегляду заочного рішення, а тому підлягає поверненню заявнику, як передчасно подану.

26 грудня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року в указаній вище справі.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку з посиланням на те, що заявник отримав ухвалу апеляційного суду 25 листопада 2022 року. На підтвердження надано докази.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Київського апеляційного суду постановлено 29 вересня 2022 року та оприлюднено 04 жовтня 2022 року.

Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Голосіївським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Із заявою про перегляд заочного рішення до Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 не звертався.

Право на оскарження заочного рішення в апеляційному порядку у відповідача виникає лише після проведення судом першої інстанції процедури його перегляду за заявою відповідача і постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої відповідачем є обов`язковим.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 як передчасно подану, апеляційний суд, правильно застосувавши норми статей 284, 287 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який відповідачем не дотримано.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Частиною другою статті 288 ЦПК України передбачено право позивача на оскарження заочного рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, тоді як ОСОБА_1 є відповідачем у цій справі і для нього законом встановлено інший наведений вище порядок оскарження (перегляду) заочного рішення.

Відповідач з метою захисту своїх прав наділений правом на звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, а у випадку залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення має право на апеляційне оскарження заочного рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгомирова-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров