Ухвала

від 05.01.2023 по справі 554/7079/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7079/21 Номер провадження 11-сс/814/270/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисників адвоката ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 16 листопада 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2021 року за №62021170010000055, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Ворониці Оржицького р-ну Полтавської обл., проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,

застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування.

Покладено на ОСОБА_8 обов`язок прибувати за кожною вимогою до суду, ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, та Офісу Генерального прокурора.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, особу ОСОБА_8 , його процесуальну поведінку та недоведеність стороною обвинувачення недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 16 листопада 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави - 1 042 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 585 202 гривні, водночас зобов`язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, та Офісу Генерального прокурора.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава у вказаному вище розмірі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 , який: підозрюється у вчиненні тяжких корупційних кримінальних правопорушень, за вчиненнях яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років і штрафом від 500 до 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, має високий ступінь участі в них ОСОБА_8 та суспільної небезпеки; обвинувачується в іншому кримінальному провадженні за ч.3 ст.368 КК України; безпідставно не з`являвся за викликами сторони обвинувачення для проведення слідчих дій 10, 14 та 15 листопада 2022 року, в той час як застосування підозрюваному застави не перешкоджає йому здійснювати догляд за батьком похилого віку; за майновим станом, зокрема, будучи власником приватного житлового будинку, площею 608, 2 м2, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , мав можливість на внесення застави у зазначеному в клопотанні розмірі.

У запереченні захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її необґрунтованість. Також захисник зазначає щодо подання стороною обвинувачення апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст.395 КПК України.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення підозрюваного та його захисника проти апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

За змістом ст.116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим суддею постановлено оскаржувану ухвалу та оголошено її резолютивну частину 16 листопада 2022 року.

Апеляційну скаргу на вказане судове рішення прокурор подав за допомогою засобів поштового зв`язку 21 листопада 2022 року, тобто з дотриманням передбаченого п.3 ч.2 ст.395 КПК України п`ятиденного строку на апеляційне оскарження, що підтверджується вхідним штампом АТ «Укрпошта» на описі вкладення до цінного листа та відповідною відміткою на конверті, в якому було направлено апеляційну скаргу.

За таких обставин, є відсутніми підстави для повернення апеляційної скарги та вона підлягає розгляду по суті.

Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Цим вимогам оскаржувана ухвала не відповідає.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2021 року за №62021170010000055 (а.п.36-56).

Досудовим розслідуванням установлено, що в період з грудня 2018 року по червень 2019 року ОСОБА_8 , обіймаючи посаду начальника Полтавської митниці ДФС, перебуваючи в м. Полтава, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, інших фізичних та юридичних осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, утвореної особою на прізвисько «дядя ОСОБА_10 », використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби, шляхом умовляння, підкупу здійснив підбурювання підпорядкованих йому підлеглих працівників - начальника відділу митного оформлення №1 Полтавської митниці ДФС ОСОБА_11 та інспекторів цього ж відділу ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 до порушення вимог митного законодавства України при митному оформленні товару «Кава натуральна, розчинна сублімована (Freeze Dried Soluble Coffee)» (код товару за УКТЗЕД 2101110010), яка ввозилася на митну територію України ТОВ «Геліад» (код ЄДРПОУ 41835914), у тому числі п.1 ст.49, ст.54, ст.55, п.1, п.2 ст 57, ст.59 Митного кодексу України, п.п.2.5, п.п.2.9, п.п.2.12 п.2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, п.4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, п.п.4, 16, 29, 43, 56, 57, 58, 60, 61, 74 ст.4 Положення про Державну фіскальну службу України, чим вчинити кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе, іншої фізичної та юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, не вживаючи, при цьому, належних заходів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару «Кава натуральна, розчинна сублімована (Freeze Dried Soluble Coffee)», яка ввозилася на митну територію України ТОВ «Геліад», що призвело до ненадходження до бюджету України податків та зборів на загальну суму 7 761 135 гривень 87 копійок і, таким чином, завдало істотну шкоду й тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

10 листопада 2022 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.2 ст.364 КПК України.

14 листопада 2022 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави - 1 042 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 585 202 гривні, з покладенням на підозрюваного в разі її внесенні обов`язку прибувати за кожною вимогою до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, Офісу Генерального прокурора, суду. Подане клопотання мотивоване наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, та неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування ОСОБА_8 інших більш м`яких запобіжних заходів чи застави в меншому розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

За результатами розгляду наведеного вище клопотання слідчий суддя відмовив у його задоволенні та застосував підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Однак, слідчий суддя належним чином не мотивував прийняте рішення, не перевірив і не врахував усіх обставин провадження, що мають правове значення при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого та застосував ОСОБА_8 невиправдано м`який запобіжний захід, який не є достатнім для забезпечення гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Виходячи з положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя на підставі ст.178 КПК України повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Санкцією ч.1 ст.364 КК України передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а санкцією ч.2 ст.364 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року наголошено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.4 ст.27 ч.2 ст.364 КПК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема даними: протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 01 листопада 2022 року про те, що відомості щодо вартості товару «Кава натуральна, розчинна, сублімована» були внесені до митних декларацій на підставі наданих ТОВ «Геліад» документів (інвойсу) (а.п.35-38); матеріалів виконання міжнародного доручення до Федеративної Республіки Бразилія, відповідно до яких установлено відпускну ціну товару «Кава натуральна, розчинна сублімована» для підприємств України; листів ТОВ «Ліберті Україна» та ТОВ «Українська компанія кави» про обставини імпорту на митну територію України товару «Кава натуральна, розчинна, сублімована» (а.п.41-49); висновку судової економічної експертизи №2318 від 16 грудня 2021 року, яким підтверджено несплату до державного бюджету України ввізного мита та податку на додану вартість по відповідних митних деклараціях на загальну суму 7 838 544 гривні 20 копійок (а.п.52-81); протоколів за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 18 червня, 29 липня 2019 року, якими зафіксовано спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_11 й іншими особами щодо обставин митного оформлення по заниженій митній вартості товару - кави. Зокрема, ОСОБА_8 , спілкуючись з ОСОБА_11 , зазначив, що «розкинув» усі гроші, які … ну «дядя ОСОБА_10 », після чого вони обговорювали розподіл грошей за товар. ОСОБА_11 в розмові з ОСОБА_8 вказував, що телефонував «дяді ОСОБА_10» та сказав останньому: «якщо не хочеш втратити 75 000 доларів США, приймай якісь міри. Я думаю ти й за 25 000 це питання вирішиш, а 50 000 собі залишиш. Вартість цього вантажу 75 000 тисяч доларів США, коротко і ясно … Тільки дайте мені хоч 50 забрати, бо взагалі нічого не забере». При цьому, ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_11 наказує іншій особі завуальовано спілкуватись у телефонній розмові (а.п.120-133), та іншими доказами, долученими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів установлено, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком органу досудового розслідування про її наявність.

У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів вважає доведеним факт існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризики ж, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 статті 177 КПК України, є наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Разом з цим, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме такі дії.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Водночас слід зазначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а навпаки активізується під час здійснення подальшого провадження, в тому числі й на стадії судового розгляду, оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Так, наявні в матеріалах провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі за тяжкий злочин, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних з метою зміни їх показань та перешкоджання в указаний спосіб установленню істини по справі, що дає підстави для застосування до підозрюваного одного із запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

У ст.176 КПК України перелік запобіжних заходів розташований в порядку зростання їх суворості, а наявність їх широкого переліку дає можливість обрати адекватний запобіжний захід з урахуванням конкретної мети, підстав та обставин, що враховуються згідно із законом при його обранні.

За ч.1 ст.176, ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

У силу ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно ж до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Абзацом 5 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, положення КПК України та практика Європейського суду з прав людини орієнтують суд на наступні критерії, які належить ураховувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст.177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Окрім того, в рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року Європейський суд з прав людини наголосив, що, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Необхідність застосування підозрюваному запобіжного заходу не оспорюється й ніким з учасників провадження в апеляційному порядку.

Проте, слідчий суддя при обранні ОСОБА_8 виду запобіжного заходу не врахував: керівну роль підозрюваного у вчиненні великої кількості епізодів інкримінованих йому корупційних злочинів у співучасті з іншими підозрюваними; особливий характер справи, зумовлений установленим за обставинами обґрунтованої підозри розміром ненадходження до бюджету України податків та зборів на загальну суму 7 761 135 гривень 87 копійок; дані про особу ОСОБА_8 в їх сукупності.

Підозрюваний тривалий час та в період інкримінованих йому дій обіймав посаду начальника Полтавської митниці ДФС, є власником на праві приватної власності житлового будинку, площею 608, 2 м2, у м. Київ, зокрема за серпень місяць 2021 року мав надходження у вигляді заробітної плати в сумі 119 696 гривень 60 копійок, наразі є пенсіонером за віком, отримує пенсійне забезпечення (з 01 січня до 30 листопада 2022 року - 114 210 гривень 41 копійку) та на постійній основі дохід від надання майна в лізинг, оренду, в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що для догляду за матір`ю найняв доглядальницю, за даними офіційного веб-порталу «Судова влада України» обвинувачується у вчиненні корупційного злочину в іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді Голосіївського районного суду м. Київ, не судимий, проживає в квартирі в м. Ужгород, має: соціальні зв`язки з родиною, захворювання.

Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним умисних корисливих злочинів, один із яких на підставі ст.12 КК України є тяжким злочином, унаслідок чого заподіяно істотну шкоду та тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, дані про особу ОСОБА_8 у співставленні з рядом існуючих ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, в їх сукупності, з огляду на те, що викладені вище обставини й дані підтверджують винятковість випадку, передбаченого абз.5 ч.5 ст.182 КПК України, вважає, що саме запобіжний захід у вигляді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі й особистого зобов`язання.

У той же час, певні дані щодо стану здоров`я підозрюваного та наявності в нього батька, який потребує догляду та піклування, на що послався слідчий суддя, не спростовують висновків про неможливість запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, в разі незастосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави, яка, при цьому, на підставі ч.1 ст.176 КПК України не є найбільш суворим запобіжним заходом з переліку тих, що відповідно до положень КПК України могли бути застосовані підозрюваному. Також колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що вказаний запобіжний захід не перешкоджає ОСОБА_8 здійснювати догляд та піклування за батьком похилого віку.

Між тим, застава в розмірі 1 042 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про необхідність визначення якого порушується питання в апеляційній скарзі, виходячи з наявних матеріалів провадження, не відповідатиме вимогам помірності та становитиме «особистий надмірний тягар» для підозрюваного, через це клопотання слідчого та апеляційна скарга підлягають до часткового задоволення.

Ураховуючи наведене вище, оскаржувану ухвалу належить скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 16 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і будь-якою іншою особою на депозитний рахунок Полтавського апеляційного суду (отримувач коштів: Полтавський апеляційний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 42262431; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA328201720355239002000086573).

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому або прокурору.

Покласти на ОСОБА_8 обов`язок, передбачений ч.5 ст.194 КПК України - прибувати за кожною вимогою до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, строком до 16 січня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано заставу в більшому розмірі або більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення у розмірі, визначеному КПК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4