Ухвала

від 05.01.2023 по справі 554/7079/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7079/21 Номер провадження 11-сс/814/254/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 листопада 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2021 року за №62021170010000055, задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді застави - 1 042 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 585 202 гривні, підозрюваному

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Маячне Хасанського р-ну Приморського краю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому.

Покладено на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачене за їх вчинення покарання, особу підозрюваного та неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам, дійшовши висновку, що зазначений вище розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 , мотивуючи свої вимоги тим, що слідчий суддя не врахував те, що: прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; підозрюваний дотримується належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, не судимий, має: постійне місце проживання, сім`ю, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, є інвалідом 2 групи.

Підозрюваний ОСОБА_8 належним чином повідомлявся про дату, час, місце судового засідання та заявив клопотання про здійснення апеляційного розгляду за його відсутності, що на підставі ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку захисника на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Виходячи з положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя на підставі ст.178 КПК України повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Санкцією ч.1 ст.364 КК України передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а санкцією ч.2 ст.364 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2021 року за №62021170010000055 (а.п.34-54).

Досудовим розслідуванням установлено, що в період з грудня 2018 по червень 2019 року ОСОБА_8 , обіймаючи посаду начальника відділу митного оформлення №1 Полтавської митниці ДФС, перебуваючи на території м. Полтава, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, інших фізичних та юридичних осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, утвореної особою на прізвисько «дядя ОСОБА_10 », використовуючи службове становище всупереч інтересам служби та вимог п.п.2.28.10, 2.30.28, 2.40, 2.40.1, 2.40.2, 2.40.4, 2.40.5, 2.40.6, 2.40.7, 2.40.8 Положення про ВМО №1, здійснив пособництво у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме порадами, вказівками та усуненням перешкод сприяв вчиненню кримінальних правопорушень іншими співучасниками, а також іншим чином сприяв приховуванню кримінальних правопорушень, учинених інспекторами Полтавської митниці ДФС ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які в порушення вимог митного законодавства України, у тому числі п.1 ст.49, ст.54, ст.55, п.1, п.2 ст.57, ст.59 Митного кодексу України, п.п.2.5, п.п.2.9, п.п.2.12 п.2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, п.4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, п.п.4, 16, 29, 43, 56, 57, 58, 60, 61, 74 ст.4 Положення про Державну фіскальну службу України, своїх посадових обов`язків, Положення про ВМО №1, а також інформації правоохоронних органів, надісланої до Полтавської митниці ДФС, шляхом зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, іншої фізичної та юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, не вживали заходів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару «Кава натуральна, розчинна сублімована (Freeze Dried Soluble Coffee)» (код товару за УКТЗЕД 2101110010), яка ввозилася на митну територію України ТОВ «Геліад» (код ЄДРПОУ 41835914), що призвело до ненадходження до державного бюджету України податків та зборів на загальну суму 7 761 135 гривень 87 копійок і, таким чином, завдало істотну шкоду й тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

10 листопада 2022 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України.

14 листопада 2022 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави - 1 042 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 585 202 гривні, з покладенням на підозрюваного в разі її внесенні обов`язку прибувати за кожною вимогою до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, Офісу Генерального прокурора, суду. Подане клопотання мотивоване наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, та неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування ОСОБА_8 інших більш м`яких запобіжних заходів чи застави в меншому розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя застосував підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 042 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 585 202 гривні, із покладенням на ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами, й у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному в апеляційній скарзі не оспорюється.

Разом з цим, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.364 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема даними: протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 01 листопада 2022 року про те, що відомості щодо вартості товару «Кава натуральна, розчинна, сублімована» були внесені до митних декларацій на підставі наданих ТОВ «Геліад» документів (інвойсу) (а.п.35-38); матеріалів виконання міжнародного доручення до Федеративної Республіки Бразилія, відповідно до яких установлено відпускну ціну товару «Кава натуральна, розчинна сублімована» для підприємств України; листів ТОВ «Ліберті Україна» та ТОВ «Українська компанія кави» про обставини імпорту на митну територію України товару «Кава натуральна, розчинна, сублімована» (а.п.41-49); висновку судової економічної експертизи №2318 від 16 грудня 2021 року, яким підтверджено несплату до державного бюджету України ввізного мита та податку на додану вартість по відповідних митних деклараціях на загальну суму 7 838 544 гривні 20 копійок (а.п.63-82); протоколів за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 18 червня, 29 липня 2019 року, якими зафіксовано спілкування ОСОБА_21 з ОСОБА_8 й іншими особами щодо обставин митного оформлення по заниженій митній вартості товару - кави. Зокрема, ОСОБА_21 , спілкуючись з ОСОБА_8 , зазначив, що «розкинув» усі гроші, які … ну «дядя ОСОБА_10 », після чого вони обговорювали розподіл грошей за товар. ОСОБА_8 в розмові з ОСОБА_21 вказував, що телефонував «дяді ОСОБА_10» та сказав останньому: «якщо не хочеш втратити 75 000 доларів США, приймай якісь міри. Я думаю ти й за 25 000 це питання вирішиш, а 50 000 собі залишиш. Вартість цього вантажу 75 000 тисяч доларів США, коротко і ясно … Тільки дайте мені хоч 50 забрати, бо взагалі нічого не забере». При цьому, ОСОБА_21 в присутності ОСОБА_8 наказує іншій особі завуальовано спілкуватись у телефонній розмові (а.п.125-138) та іншими доказами, долученими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів уважає правильним висновком слідчого судді про її наявність.

У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності у даному кримінальному провадженні встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризики ж, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 статті 177 КПК України, є наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Разом з цим, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме такі дії.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Водночас слід зазначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а навпаки активізується під час здійснення подальшого провадження, в тому числі й на стадії судового розгляду, оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Так, наявні в матеріалах провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі за тяжкий злочин, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних з метою зміни їх показань та перешкоджання в указаний спосіб установленню істини по справі, що дає підстави для застосування до підозрюваного одного із запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

Що стосується ймовірності вчинення ОСОБА_8 дій, передбачених п.п.2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, то про існування вказаних ризиків не порушувалось питання в клопотанні слідчого, через це слідчий суддя зайве послався на їх наявність. Однак, зазначене порушення не є істотним з огляду на те, що само по собі не спростовує висновки слідчого судді щодо виду обраного запобіжного заходу підозрюваному.

У ст.176 КПК України перелік запобіжних заходів розташований в порядку зростання їх суворості, а наявність їх широкого переліку дає можливість обрати адекватний запобіжний захід з урахуванням конкретної мети, підстав та обставин, що враховуються згідно із законом при його обранні.

За ч.1 ст.176, ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

У силу ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно ж до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Абзацом 5 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, положення КПК України та практика Європейського суду з прав людини орієнтують суд на наступні критерії, які належить ураховувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст.177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Окрім того, в рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року Європейський суд з прав людини наголосив, що, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При обранні ОСОБА_8 виду й розміру застави підлягає врахуванню: керівна роль підозрюваного у вчиненні великої кількості епізодів інкримінованих йому корупційних злочинів у співучасті з іншими підозрюваними; особливий характер справи, зумовлений установленим за обставинами обґрунтованої підозри розміром ненадходження до бюджету України податків та зборів на загальну суму 7 761 135 гривень 87 копійок; дані про особу ОСОБА_8 в їх сукупності.

Підозрюваний тривалий час та в період інкримінованих йому дій обіймав посаду начальника відділу митного оформлення Полтавської митниці ДФС, за період з 01 січня до 31 жовтня 2022 року отримував дохід у вигляді заробітної плати на загальну суму 381 446 гривень 49 копійок (т.2 а.п.191), (його дружина ОСОБА_22 за названий період отримувала дохід на загальну суму 377 962 гривні 96 копійок - т.2 а.п.192), наразі з 02 січня 2023 року проходить військову службу в Збройних Силах України, не судимий (т.1 а.п.143), має: пенсійне посвідчення у зв`язку з інвалідністю 2 групи (загальне захворювання), за що отримує пенсійне забезпечення (т.2 а.п.190), соціальні зв`язки з родиною.

Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним умисних корисливих злочинів, один із яких на підставі ст.12 КК України є тяжким злочином, унаслідок чого заподіяно істотну шкоду та тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, дані про особу ОСОБА_8 у співставленні з рядом існуючих ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, в їх сукупності, з огляду на те, що викладені вище обставини й дані підтверджують винятковість випадку, передбаченого абз.5 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що саме запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, що перевищує визначені в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межі, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, й це виключає можливість обрання ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу.

Однак, обґрунтовано застосувавши підозрюваному заставу, слідчий суддя залишив поза увагою, що необхідно визначити також помірний та справедливий її розмір, який би не утворював невиправдано суворий захід забезпечення кримінального провадження. У той же час, застава в розмірі 1 042 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з наявних матеріалів провадження, не відповідає вимогам помірності та становить «особистий надмірний тягар» для ОСОБА_8 , через це її розмір підлягає зменшенню та визначенню у вигляді 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначений же розмір застави буде пропорційним обставинам інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, здатним запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що покладаються на підозрювану, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Проте, слідчий суддя в постановленому ним судовому рішенні не визначив строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 у зв`язку із застосованим йому запобіжним заходом.

Ураховуючи наведене вище, оскаржувану ухвалу в частині визначення розміру застави підозрюваному й невизначення строку дії покладених на нього обов`язків належить скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, про який порушується питання в клопотанні слідчого, строком на 2 місяці., але в межах строку досудового розслідування.

Отже, клопотання слідчого та апеляційна скарга підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 листопада 2022 року в частині визначення розміру застави ОСОБА_8 та невизначення строку дії покладених на нього обов`язків скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтава) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень.

Покласти на ОСОБА_8 обов`язок, передбачений ч.5 ст.194 КПК України - прибувати за кожною вимогою до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, строком до 15 січня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4