Справа № 420/17477/22
У Х В А Л А
11 січня 2023 рокум.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПотоцької Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області за вхід. №ЕП/7/23 від 02.01.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 02.08.2022 № 7145542/42867308 в ЄРПН;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати ПН TOB «КАРАР-СЕРВІС» від 03.05.2022 р. № 12 в ЄРПН датою її направлення для реєстрації;
- зобов`язати ДПС України подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк із дати набрання цим рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 08.12.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
02.01.2023 року до суду за вхід. №ЕП/7/23 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Вказана заява обґрунтована тим, що оскаржувані рішення прийнято 02.08.2022 року (№7145542/42867308).
ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня, шляхом направлення скарги, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 30.08.2022 року №36030/42867308/2 про залишення скарги без задоволення.
Згідно інформації щодо стадій розгляду судових справ розміщеної на офіційному сайті Одеського окружного адміністративного суду https://adm.od.court.gov.ua. TOB «КАРАР-СЕРВІС» звернулось до суду 02.12.2022 року, а саме з пропуском трьохмісячного строку.
Клопотання про поновлення строків звернення до суду від позивача не надходило.
Отже, Позивач порушив відведений Кодексом адміністративного судочинства строк звернення до суду.
Розглядаючи вказану заяву суд дійшов висновку, що справа підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 161 КАС України, з огляду на наступне.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
У цій статті містяться терміни дізналася та повинна була дізнатися, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Як вбачається із поданої Відповідачем заяви, ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня, шляхом направлення скарги, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 30.08.2022 року №36030/42867308/2 про залишення скарги без задоволення.
Отже, днем виникнення підстав для звернення до суду є 30.08.2022 року ( рішення №36030/42867308/2).
Адміністративний позов зареєстрований 02.12.2022 року за вхід. №18181/22, з порушенням тримісячного строку звернення до суду, а саме 4 дні.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни дізналася та повинна була дізнатися, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач протягом більше 6 місяців не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 240, 256, 256, 294 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС в Одеській області за вхід. №ЕП/7/23 від 02.01.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяПотоцька Н.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2023 |
Оприлюднено | 13.01.2023 |
Номер документу | 108343585 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні