Рішення

від 27.02.2023 по справі 420/17477/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17477/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 02.08.2022 №7145542/42867308 в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати ПН TOB «КАРАР-СЕРВІС» від 03.05.2022 р. № 12 в ЄРПН датою її направлення для реєстрації;

- зобов`язати ДПС України подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк із дати набрання цим рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Товариством була складена та направлена для реєстрації в ЄРПН податкова накладна №12 від 03.05.2022. Товариством через систему електронного документообігу «M.E.Doc» отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної. На виконання вимог ст. 56 ПК України товариством було направлено на адресу відповідача повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним. Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 02.08.2022 № 7145542/42867308 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної. Не зважаючи на подання платником податків усіх необхідних документів, спірна податкова накладна зареєстрована не була, що зумовило позивача звернутися за судовим захистом.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 08.12.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

02.01.2023 року за вхід. №ЕП/112/23 від представника ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому наголошено на наступному.

За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України Позивачу було повідомлено, що реєстрація вищевказаних податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.1 Критеріїв ризиковості операцій. Також, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. Обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на Позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. На виконання п. 11 Порядку №1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Однак, у зв`язку із ненаданням всіх необхідних документів, комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства відповідно до пункту 5 Порядку 520 від 14.12.19.

Так, на виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено.

Разом з повідомленням №8 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 27.07.2022 року, Позивачем надано 14 додатків:

- договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01 січня 2022 року (1 частина);

- договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01 січня 2022 року (3 частина);

- виписка рахунку за період 28.04.2022 року;

- договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01 січня 2022 року (2 частина)

- реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 року (2 частина);

- акт приймання-передачі транспортного засобу до договору №361/1 суборенди автотранспортних, засобів від 01 січня 2022 року;

- договір №3 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.07.2019 року;

- заявка на перевезення вантажу №135 від 08.04.2022 року;

- товарно-транспортна накладна №73471 від 09.04.2022 року;

- виписка рахунку за період від 03.05.2022 року;

- рахунок на оплату №32 від 30.04.2022 року;

- наказ №05/11-к про закріплення транспортного засобу від 05.11.2021 року;

- акт надання послуг №32 від 30.04.2022 року;

- реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 року (1 частина).

Розглянувши первинні документи згідно наданого повідомлення. Головне управління ДЕС в Одеській області просить звернути увагу Шановний суд на неповноту доказової бази згідно наданих документів Позивачем. Серед первинних документів відсутні: акт прийому-передачі виконаних робіт (п.п. 1.2, 4.5, 5.5, 5.9, 6.3 договору перевезення №3 від 01.07.2019 року), платіжні доручення, рахунки на оплату та виписки з банку на суму 475 183,70 грн., дорожній лист (п.п. 4.5, 5.3 договору перевезення №3 від 01.07.2019 року), додатки до договору, де вказана інформація про кількість партій перевезення товару, форма 20-ОПП про об`єкти оподаткування згідно транспорту (договір суборенди автотранспортного засобу від 01 січня 2022 року), автомобільного майданчику, офісу/складу.

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган зазначає про те, що господарська операція не була доведена Позивачем в повній мірі.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення №7145542/42867308 від 02.08.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 03.05.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивач не виконав вимога Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування доказів та подання податкової накладної, і саме з цих підстав Головне управління Державної податкової служби України відмовило у реєстрації податкової накладної №12 від 03.05.2822 року.

11.01.2023 року за вхід. №1047/23 від представника ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.01.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС в Одеській області за вхід. №ЕП/7/23 від 02.01.2023 року про залишення позовної заяви без розгляду та залишено адміністративний позов без руху, позивачу наданий час для усунення недоліків.

16.01.2023 року до суду за вхід. № 1358/23 представником позивача надана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.01.2023 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» за вхід. №1358/23 від 16.01.2023 року та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «KAPAP-CEРВІС» зареєстровано 06.03.2019, номер запису 15561020000069424, за юридичною адресою: Україна, 65005, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Дальницька, будинок 39, код ЄДРПОУ 42867308.

Основний вид діяльності ТОВ «KAPAP-CEРВІС»: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Інші: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.49 Розведення інших тварин; 01.46 Розведення свиней; 01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Для провадження господарської діяльності за цим видом діяльності ТОВ «KAPAP-CEРВІС» орендує 26 транспортних засобів на підставі договору суборенди транспорту №361/1 від 01.01.2022 року з ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до акта передачі транспорту від 01.01.2022 року транспортні засоби були отримані у користування.

Наказом №30/04 від 30.04.2022 р. ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» було затверджено штатний розпис підприємства.

Згідно Наказів ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» № 5-к від 31.05.2019 р., № 6-к від 31.05.2019 р., № 4-к від 31.05.2019 р., № 9-к від 31.05.2019 р., № 7-к від 31.05.2019 р., № 10-к від 14.06.2019 р., № 24-к від 21.08.2019 р., № 25-к від 16.10.2019 р„ № 27-к від 31.10.2019 р., №30-к від 08.01.2020 р., № 29-к від 08.01.2020 р., № 31-к від 10.01.2020 р„ № 36-к від 19.03.2020 р., № 40-к від 29.05.2020 р„ № 46-к від 30.10.2020 р„ №> 55-к від 01.11.2021 р., № 57-к від 03.11.2021 р., № 59-к від 24.01.2022 р., № 61-к від 14.03.2022 р., № 65-к від 20.05.2022 р.) в штат підприємства прийнято на роботу 20 водіїв.

Загальна кількість співробітників складає 23 особи.

Наказом ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» про закріплення транспортних засобів за водіями підприємства №23/05-к від 23.05.2022 р., за кожним транспортним засобом було закріплено водія.

10.02.2022 р. терміном на 5 років ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» отримало в ГУ ДПС в Одеській області Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Місце розміщення модуля для заправки транспорте паливом відображено у формі 20-ОПП, яку було прийнято та опрацьовано, що підтверджується квитанцією №2 від 20.03.2020 р. оригінал електронного доказу знаходиться на серверах ДПС, паперові копії вказаних вище документів додаються як письмові докази до цієї позовної заяви.

01.07.2019 між ТОВ «KAPAP-CEРВІС» (Перевізник) та ТОВ «Мігтранс» (Замовник) укладено договір про надання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом № 3.

Послуги по рахунку №32 від 30.04.2022 були надані відповідно до Акту надання послуг №32 від 30.04.2022 на виконання заявки ТОВ «Мігтранс» №135 від 08.04.2022 р.

03.05.2022 р. ТОВ «Мігтранс» було здійснено оплату згідно Договору №3 від 01.07.2019 р. за транспортні послуги у загальній сумі 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за 03.05.2022 р.

За результатами надання транспортних послуг по перевезенню вантажу на замовлення ТОВ «Мігтранс» (покупець, код ЄДРПОУ 37352238) згідно Договору № 3 від 01.07.2019 р. за Актом наданих послуг №32 від 30.04.2022 р., а також, за результатами попередньої оплати за наступні транспортні послуги по перевезенню вантажу на замовлення ТОВ «Мігтранс» (покупець, код ЄДРПОУ 37352238) згідно Договору № 3 від 01.07.2019 р. ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» складено податкову накладну №12 від 03.05.2022 (на залишок суми, що залишилась після остаточного розрахунку по рахунку №32 від 30.04.2022), яку засобами телекомунікаційного зв`язку через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» подано до ДПС України для реєстрації в ЄРПН.

В подальшому в період з 09.06.2022 р. по 15.06.2022 р. включно за заявкою ТОВ «Мігтранс» № 137 від 03.06.2022 р. були надані транспортні послуги перевезення за маршрутом Одеська обл., Лиманський р-н., с. Визірка, вул. 2-й км автодороги на МТП «Южний», б. 4 - м. Одеса, 21 км Старокиївського шляху, б. 51. Це підтверджується рахунком на оплату № 49 від 15.06.2022 р. виставленого на підставі акту наданих послуг №49 від 15.06.2022 р.

18.07.2022 року ТОВ «KAPAP-CEРВІС» через систему електронного документообігу «M.E.Doc» отримано квитанцію про реєстрацію ПН/PK кількісних і вартісних показників до ПН в ЄРПН, відповідно до якої ПН № 12 присвоєно номер 9129791371 але її реєстрацію зупинено згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Зазначено підставу для зупинення: коди УКТЗЕД / ДКПП товару / послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари / послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН. Додаткового повідомлено показники «D» (9.4775%) та «P» (0).

27.07.2022 року Позивач через систему електронного документообігу «M.E.Doc» подав повідомлення від 27.07.2022 № 8 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, із 14 додатками (договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01.01.2022 (1 частина); договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01.01.2022 (3 частина); виписка рахунку за період 28.04.2022; договір №361/1 суборенди автотранспортного засобу від 01 січня 2022 року (2 частина); реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 (2 частина); акт приймання-передачі транспортного засобу до договору №361/1 суборенди автотранспортних засобів від 01.01.2022; договір №3 про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.07.2019; заявка на перевезення вантажу №135 від 08.04.2022; товарно-транспортна накладна №73471 від 09.04.2022; виписка рахунку за період від 03.05.2022; рахунок на оплату № 32 від 30.04.2022; наказ №23/05-к про закріплення транспортного засобу від 23.05.2022 року; акт надання послуг №32 від 30.04.2022; реєстр ТТН до акту надання послуг №32 від 30.04.2022 (1 частина)).

Проте рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2022 №7145542/42867308 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №12 від 03.05.2022 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

11.08.2022, не погоджуючись із Рішенням №7145542/42867308, Позивач згідно з Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), та ст. 56 ПК направив через систему електронного документообігу «M.E.Doc» скаргу на Рішення № 1, додавши до неї для її обґрунтування Додаток №1 - «інформацію про причини незгоди платника податку на додану вартість з рішенням комісії регіонального рівня №7145542/42867308 від 02.08.2022» та скановані примірники вищеперелічених документів. Також було додано скановані копії:

- техпаспортів автотранспорту СХО730773, САЕ450502, СХОб 19593, СХ0796576, СХ0589334, СХ0436859, СХМ228613, СХМ228611, СХО254740, СХ0284735, СХ0254733, СХ0254736, СХ0932829, СХ0932822, СХ0672941, СХ0672938, СХ0672942, СХ0672944, СХ0436858, СХТ876712, СХО494260, СХО360633, СХО730774, СХ0796574, СХО730773, ВНС154045 - 26 шт.;

- наказу про затвердження штатного розпису №30/04 від 30.04.2022 р. та штатного розпису підприємства;

- наказів про прийняття водіїв на роботу - 20 шт.;

- Додатку №1 до скарги - інформація щодо причини незгоди №3 від 11.08.2022 р.

- Копію заявки № 135 від 08.04.2022 р

- Копії виписок банку щодо сплати ТОВ «МІГТРАНС» за виконані перевезення від 22.04.2022, 28.04.2022, 02.05.22, 03.05.2022 ;

- Лист щодо призначення платежу у платіжному дорученні № 176 від 03.05.2022 ;

- Копія рахунку № 49 від 15.06.2022

- Копія акту виконаних робіт № 49 від 15.06.2022

- Копія реєстру ТТН б/н до акту виконаних робіт № 49 від 15.06.2022

- Копії ТТН до акту № 49 від 15.06.2022

30.08.2022 року ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» отримало рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про реєстрацію ПН/PK в СРПН від 30.08.2022 №36030/42867308/2, згідно з яким скаргу Товариства на Рішення від 02.08.2022 року залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/PK в СРПН без змін у зв`язку з неподанням платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських приміщень (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, вважаючи, що до регіональної комісії органу ДПС Товариством надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає всі аспекти господарської операції між Товариством та його контрагентом, позивач звернувся за судовим захистом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що коди УКТЗЕД / ДКПП товару / послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари / послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Для провадження господарської діяльності за цим видом Товариство орендує 26 транспортних засобів на підставі договору суборенди транспорту №361/1 від 01.01.2022р. з ФОП ОСОБА_1 . Актом передачі транспорту від 01.01.2022р. ТЗ були отримані у користування.

Наказом №30/04 від 30.04.2022 р. ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» було затверджено штатний розпис підприємства.

Згідно Наказів ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» № 5-к від 31.05.2019 р., № 6-к від 31.05.2019 р., № 4-к від 31.05.2019 р., № 9-к від 31.05.2019 р., № 7-к від 31.05.2019 р., № 10-к від 14.06.2019 р., № 24-к від 21.08.2019 р., № 25-к від 16.10.2019 р„ № 27-к від 31.10.2019 р., № 30-к від 08.01.2020 р., № 29-к від 08.01.2020 р., № 31-к від 10.01.2020 р„ № 36-к від 19.03.2020 р., № 40-к від 29.05.2020 р„ № 46-к від 30.10.2020 р„ №> 55-к від 01.11.2021 р., № 57-к від 03.11.2021 р., № 59-к від 24.01.2022 р., № 61-к від 14.03.2022 р., № 65-к від 20.05.2022 р.) в штат підприємства прийнято на роботу 20 водіїв.

Загальна кількість співробітників ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» складає 23 особи. В лютому 2022 р. Товариство отримало в ГУ ДПС в Одеській області Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Оскільки ТОВ «МІГТРАНС» сплачує певними сумами за діючим договором перевезення, то ПН №12 була складена на залишок суми, що залишилась після остаточного розрахунку по рахунку №32 від 30.04.2022, яка склала попередню оплату на наступні перевезення.

Послуги по рахунку №32 від 30.04.2022 були надані відповідно до Акту надання послуг №32 від 30.04.2022 на виконання заявки ТОВ «Мігтранс» №135 від 08.04.2022 р.

Відповідно до п. 6.3. Замовник зобов`язаний оплатити надані транспортні послуги на підставі цього Договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання оригіналів документів (рахунків, актів, ТТН), якщо інше не зазначено в Заявці.

На вимогу Сторони може бути виставлений рахунок, однак, оплата здійснюється на підставі Договору та у встановлений ним строк. За домовленістю Сторін допускається передоплата.

03.05.2022 р. ТОВ «Мігтранс» було здійснено оплату згідно Договору №3 від 01.07.2019 р. за транспортні послуги у загальній сумі 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за 03.05.2022 р.

Згідно до вимог п. 187.1. ст. 187 ПК була складена ПН №12 від 03.05.2022 року.

В подальшому в період з 09.06.2022 р. по 15.06.2022 р. включно за заявкою ТОВ «Мігтранс» №137 від 03.06.2022 р. були надані транспортні послуги перевезення за маршрутом Одеська обл., Лиманський р-н., с. Визірка, вул. 2-й км автодороги на МТП «Южний», б. 4 - м. Одеса, 21 км Старокиївського шляху, б. 51. Це підтверджується рахунком на оплату № 49 від 15.06.2022 р. виставленого на підставі акту наданих послуг №49 від 15.06.2022 р.

Оскільки об`єм перевезення, що виконується за відповідною заявкою за певний період є досить значним, це зумовлює складання певної, іноді досить значної, кількості ТТН до одного замовлення. У зв`язку із цим до акту наданих послуг № 49 від 15.06.2022 р. було складено відповідний реєстр ТТН із додавання ТТН у кількості 80 шт.

Окремо суд зазначає, що пунктом 1.1 Договору передбачено, що Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення вантажу, що визначений в Заявках до цього Договору (далі - вантаж) автомобільним транспортом, іменовані надалі - транспортні послуги, а Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену відповідно до умов цього Договору.

Згідно до 4.2. Договору Замовник зобов`язаний до прибуття автотранспорту під навантаження, підготувати вантаж до перевезення, забезпечити безперешкодний допуск та своєчасне (не більше ніж 3 год. з моменту прибуття автотранспорту) та своїми силами навантаження та розвантаження автотранспорту.

У зв`язку із зазначеним, Товариство не повинно надавати документи щодо зберігання, розвантаження продукції, складських приміщень (інвентаризаційних описів), як це зазначено у рішенні.

Водночас, документи на постачання послуги і транспортування, у т.ч. рахунки, були надані у повному обсязі. Отже, платником податків було надано ті необхідні документи, які підтверджують зміст і реальність здійснення операцій по зазначеній вище податковій накладній.

Оплата за надані послуги, що віднесені до КВЕД 49.41 та є основним видом діяльності TOB «КАРАР-СЕРВІС», здійснюється у відповідності до розділу 6 Договору. Надання послуг за цим Договором здійснюється з 2019 року, і ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» не мало заборгованості з податків та зборів, пов`язаних із наданням послуг, органи ДПС, в свою чергу, реєстрували ПН та не мали претензій до Товариства.

Усі господарські операції супроводжуються оформленням належних первинних документів та реєстрацією ПН згідно з кодами УКТЗЕД товарів. У свою чергу, ТОВ «Мігтранс» своєчасно оплачує надані ТОВ «КАРАР-СЕРВІС» послуги.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Згідно з п. 1 Додатку 3 критерієм ризиковості здійснення операцій є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (пункти 14-17 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 18 Порядку №1165, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01 ); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03 ); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04 ); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07 ); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08 ); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10 ); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12 );

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

За правилами пункту 19 Порядку №1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1165, якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таким чином, Порядок №1165 передбачає: 1) можливість (право) платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку згідно Додатку №5, яка підлягає відповідному розгляду та прийняття рішення про її врахування чи неврахування; 2) визначає можливість врахування таблиці даних в автоматизованому режимі; 3) якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Суд зазначає, що відповідачем-1 не надано суду жодного обґрунтування щодо застосування / не застосування відповідної таблиці даних платника податку на додану вартість: моменту її подання позивачем до фіскального органу, що впливає на механізм її врахування контролюючим органом. Комісією регіонального рівня не підтверджено того факту, яка ж таблиця даних розглядалася контролюючим органом до моменту формування Квитанцій.

Окрім цього у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такої спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, наприклад, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок № 520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

За викладених обставин суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкових накладних не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

При цьому, слід також зазначити, що Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС в Одеській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №44 від 11.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Суд зазначає, що дії щодо зупинення реєстрації вчинено держателем ЄРПН Державною податковою службою України, а рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №12 від 03.05.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо судового контролю

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, згідно з ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

З огляду на не наведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо встановлення судового контролю.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 235/7638/16-а.

Викладене дає підстави суду для висновку, що фактичних обставин, які б свідчили про можливе невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду не встановлено, отже і підстави для встановлення судового контролю на даній стадії відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» в загальній сумі 2481,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення №2431 від 25.11.2022 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2-9, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 02.08.2022 №7145542/42867308 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 12 від 03.05.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» суму судового збору у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривна) 00 коп. за подання адміністративного позову, сплаченого за платіжним дорученням №2431 від 25.11.2022 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРАР-СЕРВІС» (адреса: 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 39, код ЄДРПОУ 42867308, телефон: (068) 467-54-78, електронна пошта: karar-service@ukr.net)

Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393, електронна пошта: post@tax.gov.ua)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.