Ухвала

від 10.01.2023 по справі 308/9729/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9729/22

1-кп/308/760/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 року м. Ужгород

Ужгородськийміськрайонний судЗакарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ужгороді, матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42021070000000422 від 29.12.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ДоУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті надійшовобвинувальний акту кримінальномупровадженні, внесеномув Єдинийреєстр досудовихрозслідувань за №42021070000000422 від 29.12.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від 11.08.2022 року кримінальне провадження відомості прояке внесенодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070000000422 від 29.12.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор подав клопотанням про звернення в дохід держави застави в розмірі 223290 гривень, внесеної заставодавцем, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.01.2022 року та застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий та представник потерпілого підтримали подане клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи порушеним порядок передбачений КПК України звернення з таким клопотанням до суду, зазначивши що таке клопотання не було вручено ні стороні захисту ні обвинуваченому. Крім того просив врахувати, що обвинуваченим було надіслано довідку про перебування на амбулаторному лікуванні з діагнозом «Гіпертоничний криз», у зв`язку з чим не може взяти участь в судовому засіданні, а доводи прокурора про перетин кордону ОСОБА_7 або неперебуванні на лікуванні такого не підтверджуються доказами. Клопотав про приєднання долученої обвинуваченим довідки про перебування на лікуванні до матеріалів провадження.

Заслухавши позицію прокурора, думку захисника обвинуваченого щодо звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу, потерпілого, представника потерпілого, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Правові засади застосування запобіжних заходів регламентовано главою 18 КПК "Запобіжні заходи, затримання особи" (статті 176-213 КПК). Термін "застосування запобіжного заходу" охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід. Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі № 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18).

Порядок зміни запобіжних заходів врегульовано статтями 200, 201 КПК України. Поряд з цим щодо окремих видів запобіжних заходів закон передбачає спеціальні умови для їх зміни. Так, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави обов`язки, вирішується питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу (частини 8 та 10 статті 182 КПК).

При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).

З наведеного вище, слідує, що звернення застави в дохід держави є невід`ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям "застосування запобіжного заходу" в вигляді застави.

Відповідно до статті 200 КПК України, визначені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу, так прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченомустаттею 184цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанніпро змінузапобіжного заходуобов`язково зазначаютьсяобставини,які: 1)виникли післяприйняття попередньогорішення прозастосування запобіжногозаходу; 2)існували підчас прийняттяпопереднього рішенняпро застосуваннязапобіжного заходу,але проякі слідчий,прокурор натой часне знаві неміг знати.

До клопотаннядодаються: 1)копії матеріалів,якими слідчий,прокурор обґрунтовуєдоводи клопотання; 2)перелік свідків,яких слідчий,прокурор вважаєза необхіднедопитати підчас розглядуклопотання,із зазначеннямвідомостей,які вониможуть надати,та обґрунтуваннямзначення цихвідомостей длявирішення питання; 3)підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що копії клопотання та додатків до нього не вручались обвинуваченому, та не надсилались поштою або іншим шляхом.

Тобто, вказане клопотання прокурора не може розглядатися судом до виконання вимог ч. 3 та ч.4 ст. 200 КПК України про надання обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, який на час подачі клопотання не з`явився в судове засідання, та згідно поданого стороною захисту клопотання перебуває на лікуванні, вручення копії клопотання та додатків до нього не встановлено, що є порушенням відповідно статті 200 КПК України.

Доводи сторони захисту прокурором спростовані не були.

Таким чином, запропонований прокурором у клопотанні порядок розгляду клопотання не відповідає зазначеним вимогамКПК України.Вказані статті КПК України не містить алгоритму дій судді, суду, в разі, якщо запропонований порядок розгляду клопотання не відповідає вимогам КПК України.

Але статтею7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, одними з яких є верховенство права, законність, доступ до правосуддя, змагальність сторін, сутність яких розкрита уст. ст. 8, 9, 21, 22 КПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. ч. 1, 6ст. 9 КПК України,під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, ау випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Згідно до ч. 3 ст. 21 КПК України, кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, законним процесуальне рішення суду за поданим клопотанням може бути лише у разі відповідності його рішення, та порядку розгляду клопотання вказаним вище вимогам КПК України.

Враховуючи, що запропонований прокурором порядок розгляду клопотання не відповідає вище вказаним вимогам КПК України, та порушує принципи верховенства права, законності, доступу до правосуддя, змагальності в частині дотримання прав сторони захисту на те, що порядок розгляду поданого прокурором клопотання повинен відповідати вимогам КПК України, то суд не може прийняти процесуальне рішення про внесення на розгляд у судове засідання цього клопотання, так як це, як і можливе рішення суду про задоволення цього клопотання, відмову в ньому не відповідає та не буде відповідати засадам кримінального провадження.

Оскільки глава 18 КПК України не містить вказівки на спосіб дій суду в разі невідповідності запропонованого порядку розгляду клопотання вимогам КПК України, але знаходиться в розділі ІІ КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження», який містить у ст. ст. 151, 156 КПК України положення про те, що у разі, якщо клопотання подане без додержання вимог КПК України до цих клопотань, то вони повертаються особі, що їх подала, про що постановляється ухвала.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказане клопотання слід повернути особі, що його подала прокурору, як таке, що не відповідає вимогамст. ст. 182, 200 КПК України.

Повернення клопотання без розгляду не позбавляє прокурора права повторно подати клопотання про зміну запобіжного заходу з дотриманням положень, передбачених КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 8,9, 21, 22, розділом ІІ КПК України,182, 200,372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанняпрокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,повернути особі, що його подала, для виконання вимогКПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1