Постанова

від 10.01.2023 по справі 906/1324/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 січня 2023 року Справа № 906/1324/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Петрук О.В.

представники учасників справи:

позивача - Спесивцев В.В.;

відповідача - Матківська О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відповідача - Андрушківської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 25.07.2022, повний текст якого складено 28.07.2022, у справі №906/1324/21 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Фермерського господарства "Олгрис"

до Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

визнання укладеною додаткової угоди, -

В липні 2022 року Фермерське господарство «Олгрис» звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Андрушків-ської сільської ради Житомирської області 11 сесії 8 скликання №640 від 19.10.2021 та про визнання укладеною Додаткової угоди до договору оренди землі №86 від 05.03.2012, зареєстрова-ного у відділі Держкомзему у Попільнянському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2012 за №182470004001840, право оренди за яким зареєстровано за ФГ «Олгрис» ЄДРПОУ 38047176 на той самий строк і на тих самих умовах в редакції позивача. (арк.справи 1-9).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.07.2022 у справі №906/1324/21 повністю задоволено позовні вимоги. Суд вмотивував рішення тим, що Андрушківською сільсь-кою радою безпідставно не враховано факт, що орендарем за договором №86 від 05.03.2012 з 14.03.2012 є Фермерське господарство «Олгрис», та безпідставно прийнято рішення про відмову в укладенні додаткової угоди, з мотиву звернення про поновлення договору особою, яка не визна-чена в договорі як орендар земельної ділянки. Місцевий суд дійшов висновку, що Позивачем дотримано умов п.8 договору оренди землі №86 від 05.03.2012 та вимог ч.ч. 1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення спірного договору), а тому відмова Андрушківської сільської ради у поновленні договору оренди з підстав викладених у рішенні від 19.10.2021 №640 є протиправною, необґрунтованою та суперечить чинному законодавству. При прийнятті рішення, суд першої інстанції врахував, що договір оренди землі №86 був укладений сторонами 05.03.2012, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», пунктом 8 договору передбачено переважне право орендаря на поновлення договору і зміни до договору в цій частині не вносились, тому до правовідносини сторін у даному випадку слід застосовувати норми ст.33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній станом на дату укладення договору (05.03.2012), а не ст.1261 Земельного кодексу України.(арк.справи 166-173).

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2022 у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.(арк.справи 193-198).

Обґрунтовуючи доводи скарги, апелянт зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права, що свідчить про необґрунтованість рішення. Апелянт вважає, що оскільки до договору оренди землі від 05.03.2012 було внесено зміни 2 лютого 2021 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», то в даному випадку, поновлення договорів оренди землі відбувається за правилами ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Так, згідно положень частини 3 ст.33 Закону України «Про оренду землі», до листа-повідом-лення додається проект договору, проте, позивачем було не додано проект договору оренди землі, а додаткова угода. Скаржник зазначає, що заявивши вимогу про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №86 від 05.03.2012, Фермерське господарство, порушує такі принципи, як свобода договору, волевиявлення сторін, тому що визнати додаткову угоду до договору оренди землі можна лише тоді, коли орендар та орендодавець погодили зміну умов договору, однак додаткова угода не була оформлена (погоджена) сторонами у місячний строк. Апелянт стверджує, що між ФГ «Олгрис» та Андрушківською сільською радою не відбулось узгодження істотних умов договору, позаяк рішенням 11 сесії 8 скликання №644 від 19.10.2021, Позивачеві відмовлено в підписанні додаткової угоди та поновленні договору оренди землі виходячи з того, що стороною договору оренди землі, відповідно до додаткової угоди від 02.02. 2021, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є фізична особа ОСОБА_1 , про що було зазначено в рішенні та роз`яснено про можливість звернення за поновленням договору. На переконання Сільської ради, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до статті 322 Закону України «Про оренду землі», яка була доповнена згідно із Законом №340-ІХ від 05.12.2019 та діяла на момент внесення змін до договору оренди землі, а також звернення Позивача до Сільської ради поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 1261 Земельного кодексу України, а тому вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору землі №86 від 05.03.2022 щодо земельної ділянки комунальної власності площею 4,45 га є безпідставною.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 відкрито провадження у справі №906/1319/21.(арк.справи 215).

18.10.2022 на адресу суду від представника Фермерського господарства адвоката Спесив-цева В.В. надійшла заява про участь представника в судовому засіданні в режимі відео-конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена та відзив, в якому просить апеляційну скаргу Андрушківськоїсільської ради залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 14.07.2022 без змін.(арк.справи 223-229, 234-236).

Крім того, 18.10.2022 від Андрушківської сільської ради надійшла заява про участь в судо-вому засіданні в режимі відеоконференції з Попільнянським районним судом, яка була задоволена ухвалою суду від 26.10.2022.(арк.справи 219, 239).

Розгляд справи відкладався на 08.12.2022.(арк.справи 242).

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Грязнова В.В. з 05.12.2022 по 14.12.2022 включно, судове засідання у даній справі 08 грудня 2022р. не відбулося.

Ухвалою суду від 15.12.2022 розгляд справи призначено на 10.01.202.(арк.справи 247).

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.01.2023 №01-05/40 у зв`язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії по справі №906/1324/21 Філіпової Т.Л. у період з 10 січня 2023р. по 13 січня 2023р. включно, відповідно до ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеля-ційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/ 1324/21.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Ухвалою від 10.01.2022 справу №906/1324 прийнято до провадження у новому складі: головую-чий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б.

В судових засіданнях апеляційної інстанції 08.11.2022 та 10.01.2023, представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Відповідач підтримав доводи і вимоги скарги, просив суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (надалі в тексті РДА) від 01.03.2012 №122 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 21,2600 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 -вичу для ведення фермерського господарства на території Макарівської сільської ради та вирішено передати ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 21,2600 га у користування на умовах оренди терміном на 10 років для ведення фермерського господарства.(арк.справи 10).

На підставі зазначеного розпорядження, 05.03.2012 Попільнянською РДА-орендодавцем та ОСОБА_1 -орендарем укладено договір оренди землі №86 (надалі в тексті Договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Андрушівської сільської.(п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,45 га, в тому числі, ріллі 4,45 га.

Земельна ділянка передається в оренду без будівель та споруд (п.4 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112 783 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756 (п.5 Договору).

Договір, згідно п.8, укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.15 Договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерсь-кого господарства.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.(п.36 Договору).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорга-нізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.(п.39 Договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.(п.43 Договору).

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 13.03.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №182470004001840.(арк.справи 11-13).

В подальшому, 02.02.2021р. Андрушківською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої проведено заміну сторони орендодавця з Попільнянської РДА на Андрушківську сільську раду; доповнено п.2 розділу «Об`єкт оренди» кадастровим номером земельної ділянки №1824780300:01:000:0190; внесено зміни щодо норма-тивно-грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.(арк.справи 33).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ФГ «Олгрис» зареєстроване як суб`єкт господарювання 14.03.2012, про що внесено відомості за №12971020000003413. Керівником юридичної особи вказано ОСОБА_1 . (арк.справи 14).

Відповідно до п.4.3 Статуту ФГ «Олгрис», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) входить, зокрема, право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 4,45 га, кадастровий номер 1824780300:01:000:0190, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства згідно укладеного Попільнянською РДА та ОСОБА_1 договору оренди землі №86 від 05.03.2012, із змінами та доповненнями.

Пунктом 5.1 Статуту ФГ «Олгрис» передбачено, що для реалізації мети та предмету своєї діяльності, господарство користується земельними ділянками сільськогосподарського призначен-ня. Вказані земельні ділянки передані засновнику для ведення фермерського господарства на підставі договорів оренди землі, укладених засновником з Попільнянською РДА Житомирської області, зокрема: №86 від 05.03.2012, передана земельна ділянка загальною площею 4,45 га, в т.ч. рілля 4,45 га.

Згідно з п.6.1 Статуту ФГ «Олгрис» засновником господарства є ОСОБА_1 .(арк.справи 15-32).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку орендарем земельної ділянки площею 4,45 га, кадастровий номер 1824780300:01:000:0190 значиться Фермерське господарство «Олгрис».(арк.справи 42).

Матеріали справи свідчать, що в адресованому Андрушківській сільській раді листі-повідомленні №154 від 21.09.2021, покликаючись на переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі №86 від 05.03.2012 та у зв`язку із закінченням строку, на який укладено договір Позивач просив укласти додаткову угоду про продовження (поновлення) його дії на тих самих умовах і на той самий строк та додав проект додаткової угоди.(арк.справи 40-41).

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками розгляду вищезазначеного листа-повідом-лення, Андрушківська сільська рада Житомирської області 11 сесії VIII скликання рішенням №640 від 19.10.2021 відмовила ФГ «Олгрис» в поновленні договору оренди землі №86 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди до вказаного договору у зв`язку з відсутністю між Андрушківською сільською радою та Фермерським господарством «Олгрис» договірних зобов-язань щодо користування земельною ділянкою площею 4,45 га, кадастровий номер 1824780300: 01:000:0190, оскільки земельна ділянка, відповідно до договору оренди землі №86 від 05.03.2012 та додаткової угоди до договору від 02.02.2021 надана в оренду фізичній особі ОСОБА_1 . (арк. справи 44-45).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням сільської ради, з метою захисту своїх прав та інтересів Фермерське господарство звернулось з позовом до суду.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.07.2022 позов повністю задоволено.(арк.справи 166-173).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є законність рішення органу самоврядування та визнання укла-деною Додаткової угоди до договору оренди землі.

За приписами статтей 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене пору-шення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про фермерське господарство», землі фермерсь-кого господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 названого Закону, до складу майна фермерського господарства (складе-ного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про фермерське господарство», майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприєм-ницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Отже в силу наведених вище норм права, після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства, права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі №628/778/18, від 02.10.2019 у справі №922/538/19, від 30.06.2020 у справі №927/79/19.

Таким чином, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону України «Про фермерське господарство» прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди), після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Отже з моменту, коли ОСОБА_1 створив ФГ «Олгрис», у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до Фермерського господарства «Олгрис» з дня його державної реєстрації. Тому, спір про визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради №640 від 19.10.2021 стосується земельної ділянки, наданої в оренду ФГ «Олгрис», а не фізичній особі ОСОБА_1 .

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією, викла-деною Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.08.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 16.01.2019 у справі №483/1863/17.

При цьому, реалізація права на поновлення договору оренди в порядку статті 33 Законгу України «Про оренду землі» входить до змісту правовідносин щодо права користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 у справі №320/5724/17.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України (надалі в тексті ЗК України), до повно-важень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за викорис-танням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відпо-відно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради право-мочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передба-чено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що згідно ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За приписами ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Оцінивши наявні у справі докази та врахувавши вищезазначені положення чинного законо-давства, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Сільської ради про відмову в поновленні договору оренди землі №86 від 05.03.2012 та відмову в підписанні додаткової угоди до вказаного договору на тих самих умовах і на той самий строк не містить належної правової підстави для відмови, суперечить приписам земельного законодавства, перешкоджає реалізації права ФГ «Олгрис» на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 4,45 га, кадаст-ровий номер 1824780300:01:000:0190, тому є не обґрунтованим.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області №640 від 19.10.2021.

Щодо позовної вимоги про визнання укладеною між Андрушківською сільською радою та ФГ «Олгрис» додаткової угоди до договору оренди землі №86 від 05.03.2012, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст.93 та ст.125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» ч.1 ст.96 цього Кодексу).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Заперечуючи проти позовних вимог Відповідач посилається на те, що поновлення договорів оренди землі відбувається за правилами нової редакції ст.33 Закону України «Про оренду землі» та ст.1261 ЗК України.

Поруч з цим, колегія суд звертає увагу на те, що при прийнятті рішення №640 від 19.10.2021 Андрушківська сільська рада взагалі не посилалася на норму ст.1261 ЗК України, відмовляючи в поновлені Договору оренди. А посилання на норму ст.33 Закону України «Про оренду землі» відбулося лише у вказівці на суб`єкта звернення про поновлення договору.

Апеляційний суд також звертає увагу, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 №340-IX (надалі в тексті Закон №340-IX), яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції: «Стаття 33: Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк».

Поміж іншого, Законом №340-IX було доповнено Закон України «Про оренду землі» статтею 322: «Поновлення договорів оренди землі», згідно якої поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 1261 ЗК України».

Також, Законом №340-IX було доповнено Закон України «Про оренду землі» абз.4 Розділу ІХ, за яким правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення дого-ворів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Як стверджено матеріалами справи, 02.02.2021 Андрушківською сільською радою та ОСОБА_1 (засновником ФГ «Олгрис») було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі №86 від 05.03.2012, якою змінено найменування орендодавця із Попільнянської районної державної адміністрації на Андрушківську сільську раду, зазначено кадастровий номер земельної ділянки 1824780300:01:000:0190 та змінено розмір орендної плати. Вказану додаткову угоду зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Верховний Суд у пунктах 5.8, 5.9 постанови від 27.09.2022 по справі №912/1803/21 дійшов наступного висновку:

«Крім того, як встановлено судами, 04.11.2020 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.10.2020 №11-15267/14-20-СГ «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки» між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та СФГ «Веселка» укладено додаткову угоду від 04.11.2020 до договору, якою змінено найменування орендодавця із Петрівської РДА на Головне управління Держгео-кадастру у Кіровоградській області та змінено розмір орендної плати на 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною 2 статті 1261 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Враховуючи встановлені судами обставини своєчасного звернення позивача до відповідача з заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк (і на тих самих умовах, відсутність рішення відповідача з питання щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання земельної ділянки, а також відсутність заперечення саме селищної ради протягом місяця після закінчення строку дії договору, Верховний Суд вважає, що суди неправильно застосували частину 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки за наведених обставин наявні підстави для задоволення вимог позивача про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди.».

Вказана правова позиції Верховний Суд викладена також у постанові від 02.11.2022 по справі №912/1802/21.

Окрім того, Верховний Суду в постанові від 21.09.2022 у справі №926/2720/21, дійшов висновку, що поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Згідно із ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних право-відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у поста-новах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, твердження відповідача про те, що поновлення договору оренди земельної ділянки має відбуватися відповідності до положень ст.33 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент звернення із заявою про поновлення договору оренди) та ст. 1261 ЗК України є помилковим та суперечить судовій практиці Верховного Суду, наведеній вище.

З огляду на вищезазначене, оскільки договір оренди землі №86 був укладений 05.03.2012, зареєстрований у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 13.03.2012, про що у Держав-ному реєстрі земель вчинено запис №182470004001840, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» та відсутнє обґрунтоване, вмотивоване рішення Сільської ради про відмову ФГ «Олгрис» в поновленні договору оренди землі №86 від 05.03.2012 та підписанні додаткової угоди, оскільки рішення Андрушківської сільської ради Житомирської області №640 від 19.10.2021 скасовано судом, як протиправне поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Враховуючи вищевикладені обставини, в цьому випадку необхідно керуватися положен-нями приписами статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка мала назву «Поновлення договору оренди землі», у редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди землі 05.03.2012.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) врегульовано процедуру поновлення договору оренди землі на новий строк, шляхом реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), або шляхом мовчазної згоди орендодавця (частина 6 цієї норми).

Частинами 1-5 статті 33 названого передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Матеріалами справи стверджується, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар було додано проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідом-лення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, пункт 8 укладеного договору оренди землі №86 від 05.03.2012 містить застереження, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З метою використання свого переважного права щодо поновлення Договору оренди землі ФГ «Олгрис», як користувач вищевказаної земельної ділянки звернулося до Андрушківської сільської ради із листом-повідомленням від 21.09.2021 щодо поновлення Договору оренди землі на умовах, визначених додатковою угодою.

До листа-повідомлення додано проект додаткової угоди про продовження (поновлення) Договору у 2-х примірниках; копію договору оренди землі №86 від 05.03.2012; копію додаткової угоди від 02.02.2021 та витяг з ДЗК №НВ-0007618282021 від 16.09.2021.

Зазначений лист отримано Андрушківською сільською радою 21.09.2021, що стверджено відповідною відміткою на ньому.(арк.справи 40).

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, Позивач своєчасно висловив намір поновити договір оренди землі №86 від 05.03.2012 на той самий строк, тобто ще на 10 (десять) років, у строки, встановлені договором з дотриманням правил ст.33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення договору.

Частиною 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» законодавець визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про порушення Позивачем умов договору під час його дії; відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» Позивач надіслав орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди; жодних заперечень щодо умов додаткової угоди орендодавець не висловив, фактично не погодившись лише із суб`єктним складом осіб, які мають право на продовження дії договору оренди землі №86 від 05.03.2012, що суперечить приписам Закону України «Про фермерське господарство» та Закону України «Про оренду землі».

Поновлення договору оренди землі у судовому порядку в спосіб передбачений ст.33 Закону України «Про оренду землі» вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18, від 19.03.2019 у справі №908/2484/17.

Оскільки запропонована додаткова угода не була підписана орендодавцем у добровільному порядку, Позивач звернувся із позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди землі №86 від 05.03.2012 укладеною.

Враховуючи дотримання Позивачем процедури поновлення договору оренди землі і безпід-ставну відмову Відповідача у підписанні додаткової угоди та те, що за приписами ст.33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення договору, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а відмова або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді колегія судддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для захисту прав ФГ «Олгрис» та поновлення договору оренди землі №86 від 05.03.2012 шляхом визнання додаткової угоди до нього укладеною.

Доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов`язань Відпо-відача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргумен-тів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого госпо-дарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального коде-ксу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Андрушківської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 25.07.2022 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №906/1324/21 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.