Рішення

від 11.01.2023 по справі 917/1196/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023 Справа № 917/1196/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Столб», 04050, м. Київ, вул. Білоруська, б. 30, код ЄДРПОУ 43370726,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур», 36022, м. Полтава, вул. Миру, 12, оф. 103, код ЄДРПОУ 43619398,

про стягнення 83 093,16 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Столб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур» про стягнення 83 093,16 грн., з яких 81 500,00 грн. заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р., 348,33 грн. пеня, 896,50 грн. інфляційні втрати, 348,33 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.10.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач кошти, отримані за договором поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р. повернув не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур» було укладено договір поворотної фінансової допомоги № 7 (а.с. 9).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позикодавець (ТОВ «Столб») зобов`язувався передати на строк Позичальнику (ТОВ «Інноваційні Системи Інфраструктур») грошові кошти в розмірі, установленому договором, за заявками останнього, а Позичальник повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна орієнтовна сума даного договору становить 101 500,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору Позикодавець зобов`язаний впродовж трьох календарних днів з моменту отримання усного замовлення від Позичальника надати грошові кошти у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника.

Кошти вважаються переданими Позичальникові в момент їх зарахування на поточний рахунок Позичальника (п. 3.2 договору № 7 від 15.12.2021 р.).

Згідно з п. 3.3 договору строк надання грошових коштів до 01 серпня 2022 р.

На виконання зазначених норм договору поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р. позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 101 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1278 від 20.12.2021 р., № 1296 від 27.12.2021 р., № 1319 від 06.01.2022 р., № 1330 від 13.01.2022 р. та № 1380 від 08.02.2022 р. (а.с. 10-14).

Позивач вказує, що відповідач отримані кошти повернув не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур» 83 093,16 грн., з яких 81 500,00 грн. заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р., 348,33 грн. пеня, 896,50 грн. інфляційні втрати, 348,33 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р., платіжні доручення № 1278 від 20.12.2021 р., № 1296 від 27.12.2021 р., № 1319 від 06.01.2022 р., № 1330 від 13.01.2022 р. та № 1380 від 08.02.2022 р., платіжне доручення № 328 від 11.07.2022 р., виписка по рахунку ТОВ «Столб» за період з 05.09.2021 р. по 06.09.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Столб» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Столб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур» було укладено договір поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р., який за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1 договору № 7 від 15.12.2021 р. строк повернення коштів до 01 серпня 2022 року.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 7 від 15.12.2021 р. щодо надання відповідачу коштів в сумі 101 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1278 від 20.12.2021 р., № 1296 від 27.12.2021 р., № 1319 від 06.01.2022 р., № 1330 від 13.01.2022 р. та № 1380 від 08.02.2022 р..

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України отримані кошти повернув не в повному обсязі, сплативши на користь позивача 20 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 328 від 11.07.2022 р.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 81 500,00 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р. підтверджені документально та нормами матеріального права та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.1 укладеного сторонами договору визначено, що при простроченні повернення суми коштів (її частини) Позичальник сплачує пеню в розмірі 3 % річних від простроченої суми до моменту повернення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за прострочення повернення коштів за договором поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р. в розмірі 348,33 грн. за період з 02.08.2019 р. по 22.09.2022 р. (а.с. 4), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому судом визнаються обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 896,50 грн. та відсотків річних в розмірі 348,33 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 4-5).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур» 81 500,00 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р., 348,33 грн. пені, 896,50 грн. інфляційних втрат, 348,33 грн. 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Системи Інфраструктур» (36022, м. Полтава, вул. Миру, 12, оф. 103, код ЄДРПОУ 43619398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столб» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, б. 30, код ЄДРПОУ 43370726) 81 500,00 грн. заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги № 7 від 15.12.2021 р., 348,33 грн. пеня, 896,50 грн. інфляційні втрати, 348,33 грн. 3 % річних; 2 481,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 11.01.2023 р.

Суддя О.С. Мацко