Рішення

від 09.12.2022 по справі 761/29612/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29612/21

Провадження № 2/761/1486/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Соломон О.М.,

за участі:

представників позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідачів

ОСОБА_3 та ТОВ «Інтерком»: Павлій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Катрін» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс КС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерком», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович про витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

16.08.2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах з врахуванням заяви від 16.09.2022 року позивач просить:

-витребувати від ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Катрін» групу приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 655475080000.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 07.07.2006 року за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення позивач набув право власності на нежитлове приміщення групу приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач виконував всі правомочності власника зазначеного приміщення, в тому числі здійснював оплату за його утримання.

Як зазначає позивач, йому випадково стало відомо, що за договором купівлі-продажу від 13.06.2015 року належне позивачу на праві власності нерухоме майно було відчужене ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 .

У зв`язку з цим позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та було розпочате кримінальне провадження №12015100100009368 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. В ході розслідування кримінального провадження стало відомо, що документи які стали підставою для набуття ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно, є підробними. В подальшому право власності було зареєстроване за ОСОБА_3 , який є останнім володільцем спірного нерухомого майна. Після набуття права власності на нерухоме майно ОСОБА_3 передав нерухоме майно в іпотеку та в управління ТОВ «Інтерком».

Оскільки позивач не відчужував нежитлові приміщення, ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем, тому для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.

02.11.2021 року до суду надійшов відзив ОСОБА_3 на заявлені вимоги в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що докази сплати позивачем Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради на виконання умов Договору купівлі-продажу спірного нежилого приміщення від 07.07.2006 року грошових коштів в сумі 468 840,00 грн. відсутні, тому ДП «Катрін» не набуло право власності на спірне приміщення та реєстрація КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» права власності на зазначене приміщення за позивачем є неправомірною.

Також відповідач зазначає, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та він у відповідності до вимог чинного законодавства набули право власності на спірні приміщення.

Крім того, відповідач заявив про застосування строків позовної давності при вирішенні даного спору.

14.12.2021 року до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерком» на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог з тих же підстав, що і зазначені у відзиві ОСОБА_3 .

Крім того, представник заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

14.02.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив в якому представник позивача зазначає, що він є законним власником нежитлових приміщень, чіткий перелік яких вказаний в п.1.1 Договору купівлі-продажу від 07.07.2006 року. Наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

22.02.2022 року до суду надійшли заперечення ОСОБА_3 на відповідь на відзив в яких він наполягає на відмові в задоволенні заявлених вимог.

В судовому засіданні представники позивача вимоги позову підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Інтерком» в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.

В судове засідання представник ТОВ «Центрбудсервіс КС» не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В поясненнях, які 07.12.2022 року надійшли до суду представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суду ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторони відповідача, яка не з`явилась в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 07.07.2006 року ДП «Катрін» набуло право власності на групу приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності ДП «Катрін» на зазначені приміщення 03.10.2006 року було зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про що вчинено запис в реєстровій книзі №56п-62 за реєстровим №5200п.

У відзиві ОСОБА_3 зазначив, що оскільки докази сплати позивачем Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради на виконання умов Договору купівлі-продажу спірного нежилого приміщення від 07.07.2006 року грошових коштів в сумі 468 840,00 грн. відсутні, тому ДП «Катрін» не набуло право власності на спірне приміщення та реєстрація КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» права власності на зазначене приміщення за позивачем є неправомірною

Однак суд не може прийняти до уваги зазначене відповідачем, оскільки він не звертався до суду із позовом про визнання договору недійсним, а враховуючи положення статті 204 ЦК України судом не встановлено, що правочин є недійсним чи нікчемним.

ДП «Катрін», як вбачається здійснювало утримання власного майна, що підтверджується копією договору про централізовану охорону майна від 23.06.2016 року.

Зазначений договір було припинено з 13.11.2019 року у зв`язку з припиненням права власності ДП «Катрін» на нежитлові приміщення.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2015 року начальником відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Гоцій Б.І. був затверджений акт державного виконавця про проведені прилюдні торги.

10.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. на підставі зазначеного акту було видано свідоцтво яким посвідчено, що ОСОБА_4 належить на праві власності майно, що складається з нерухомого майна - групи приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке придбане ОСОБА_4 за суму 500 000,00 грн., що раніше належало на праві власності ОСОБА_6 на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2008 року, справа №42/69, зареєстрованого 29.04.2008 року Київським міським бюро технічної інвентаризації права власності на об`єкти нерухомого майна у реєстровій книзі Д30п, номер запису 283п.

Суду не було надано доказів, що право власності ОСОБА_4 було зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

10.08.2015 року Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві за заявою ОСОБА_1 розпочало кримінальне провадження №12015100100009368 за ч.4 ст.190 КК України щодо незаконного заволодіння приміщенням в АДРЕСА_1 які на праві власності належать ДП «Катрін».

Листом від 16.09.2015 року начальник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Хорішко О.О. повідомив слідчого, що станом на 16.09.2015 року на виконання до відділу не надходив та не перебуває виконавчий документ по якому проводилась реалізація майна, а саме: нежилих приміщень (група приміщень) №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також у відповіді зазначено, що відділом не видавався акт про реалізацію зазначеного майна, яке придбав ОСОБА_4 за 500 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва листом від 18.02.2016 року №01-18/123 повідомив слідчого, що справа №42/69 про визнання права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_6 Господарським судом міста Києва не розглядалися.

В подальшому за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 13.06.2015 року, ОСОБА_4 відчужив зазначені нежитлові приміщення ОСОБА_5 .

Суду не надано доказів, що право власності ОСОБА_5 на підставі зазначеного договору було зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Надані суду Інформації з Державного реєстру речових прав свідчать про те, що право власності на спірні нежитлові приміщення за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не були зареєстровані.

Крім того, суду не було надано належних та допустимих доказів, що на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2008 року у справі №42/69, було зареєстровано право власності ОСОБА_6 на спірні нежитлові приміщення.

У відповідності до положень статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 657 ЦК України визначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

Частина 4 статті 334 ЦК України визначає, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

При аналізі зазначених норм можна зробити висновок, що право власності у покупця на нерухоме майно виникає з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та одночасної державної реєстрації цього права.

Отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не набули право власності на спірні нежитлові приміщення у спосіб, передбачений діючим законодавством та відповідно не мали законом передбаченого права здійснювати їх відчуження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Крім того встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу приміщення від 06.09.2019 року ОСОБА_3 набув право власності на спірні нежитлові приміщення, придбавши їх у ОСОБА_5 .

Право власності ОСОБА_3 на спірні приміщення було зареєстровано в цей же день в реєстрі Речових прав на нерухоме майно.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не набули право власності на нежитлові приміщення та ОСОБА_5 не мав права відчужувати спірні нежитлові приміщення, приміщення вибуло з володіння ДП «Катрін» не з його волі, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та витребування від ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Катрін» групу приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 655475080000.

ОСОБА_3 та ТОВ «Інтерком» звернулися до суду із заявою про застосування строків позовної давності, обґрунтовуючи її тим, що в 2015 році позивачу було відомо про реєстрацію права власності на спірне приміщення за іншою особою в зв`язку з чим він звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення і саме з цього часу має рахуватись трирічний строк.

Однак суд не може погодитись із твердженням відповідача, оскільки Велика палата Верховного Суду у постанові по справі №914/3224/16 від 26.11.2019 року зробив висновок, що початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України починається з моменту, коли майно вибуло з власності власника.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, приміщення вибули із володіння позивача після набуття права власності на вказані приміщення ОСОБА_3 , тому на момент звернення до суду з позовом не минули встановлені ЦК України строки позовної давності.

У відповідності до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77-82, 141, 213, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Дочірнього підприємства «Катрін» (ЄДРПОУ 19493086, адреса: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.1-3/5) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерком», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович про витребування майна з чужого незаконного володіння- задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Катрін» групу приміщень №76, приміщення громадського призначення, вбудовані у житловий будинок, які складаються з приміщень з №1 по №9, поверх 1, літ. А, загальною площею 142,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 655475080000.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Катрін» судовий збір в сумі 7 048,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2022 року

Суддя: Н.Г. Притула