Рішення

від 12.01.2023 по справі 480/6964/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2023 року Справа № 480/6964/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6964/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного підприємства Торговий дім "Газпроменерго" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства Торговий дім "Газпроменерго", в якому просить:

1. Стягнути з Приватного підприємства Торговий дім "Газпроменерго" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 35 635,05 грн.:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 31 967,20 грн.;

- з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства в сумі 379,00 грн.;

- з єдиного податку з юридичних осіб загальною сумою 3 288,85 грн.

2. Накласти арешт на кошти Приватного підприємства Торговий дім "Газпроменерго" на загальну суму 35 635,05 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою ним суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі - 31967,20 грн. та пені 796, 13 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі - 379,00 грн. та з єдиного податку з юридичних осіб загальною сумою 3288,85 грн., в тому числі пеня - 34,85 грн. Відповідачу надсилалась податкова вимога від 06.12.2018, однак, сума боргу залишилась не сплаченою.

Ухвалою суду від 25.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Вказану ухвалу суду представник відповідача отримав 01.12.2022 (а.с. 94).

На момент розгляду даної справи, відзив на позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ПП ТД "Газпроменерго" зареєстровано органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.

Відповідно до витягу з історії недоїмок та витягу з картки особового рахунку за відповідачем обліковується заборгованість:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) загальною сумою 31967,20 грн., що складається з штрафних санкцій у сумі - 31171,07 грн. та пені - 796, 13 грн.;

- з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 379 грн.;

- з єдиного податку з юридичних осіб загальною сумою 3288,85 грн., що складається з основного платежа - 2808,53 грн., штрафної санкції - 66,47 грн. та пені - 34, 85 грн. (а.с. 6).

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.п. 203.1., 203.2. ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з розрахунку податкової заборгованості, сформованої на підставі ІКПП ІТС "Податковий борг" (а.с. 6) за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що складається зі штрафних санкцій в сумі - 31171,07 грн. та пені 796,13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0106025404 від 24.12.2019 на суму 12900 грн., на підставі акту перевірки № 1316/18-28-54-04/36325250 від 14.11.2019 (після часткової сплати 11629,62 грн.) (а.с. 10, 11), у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2018 року;

- №0000855404 від 08.01.2020 на суму 170,00 грн., на підставі акту камеральної перевірки №1915/18-28-54-04/36325250 від 06.12.2019 (а.с. 13, 14), у зв`язку з неподанням декларації за жовтень 2019 року;

- №0006335404 від 17.01.2020 року на суму 1 157, 22 грн., на підставі акта камеральної перевірки №2011/18-28-54-04/36325250 від 10.12.2019 (а.с. 16, 17-19), у зв`язку з несвоєчасною сплатою до бюджету податкового зобов`язання по податковій декларації з ПДВ від 18.03.2019, по податковому повідомленю-рішенню №30905412 від 22.04.2019;

- №0024575404 від 17.03.2020 на суму 2 030,00 грн., на підставі акту камеральної перевірки №1076/18-28-54-04/36325250 від 24.02.2020 р. (а.с. 20, 21), у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2019 року;

- №0047535404 від 19.06.2020 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту камеральної перевірки №2137/18-28-54-04/36325250 від 12.05.2020 (а.с. 22, 23), у зв`язку з неподанням декларації за березень 2020 року;

- №0054715404 від 20.07.2020 на суму 1 020,00 грн., на підставі акту камеральної перевірки №2833/18-28-54-04/36325250 від 19.06.2020 (а.с. 24, 25), у зв`язку з неподанням декларації за квітень 2020 року;

- №00661085404 від 10.08.2020 року на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №3166/18-28-54-04/36325250 від 15.07.2020 (а.с. 26, 27), у зв`язку з неподанням декларації за травень 2020 року;

- №0063835404 від 18.08.2020 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №3297/18-28-54-04/36325250 від 23.07.2020 (а.с. 28, 29), у зв`язку з неподанням декларації за червень 2020 року;

- №0027610416 від 15.10.2020 на суму 0,15 грн., на підставі акта камеральної перевірки №3814/18-28-54-04/36325250 від 31.08.2020 (а.с. 30, 31), у зв`язку з несвоєчасною сплатою до бюджету податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню рішенню №0054865412 від 29.07.2019;

- №0027600416 від 15.10.2020 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №3815/18-28-54-04/36325250 від 31.08.2020 (а.с. 32, 34), у зв`язку з неподанням декларації за липень 2020 року;

- №0002551810 від 19.01.2021 на суму 884,08 грн., на підставі акта камеральної перевірки №2335/А/18-28-04-16/36325250 від 14.12.2020 (а.с. 35, 36), у зв`язку з несвоєчасною сплатою до бюджету податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податкових повідомленнях рішеннях №0082945404 від 30.10.2019, №0106025404 від 24.12.2019;

- №396718281810 від 07.06.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №1311/А/18-28-18-10/36325250 від 18.03.2021 (а.с. 37, 38), у зв`язку з неподанням декларації за січень 2021 року;

- №370718281810 від 27.05.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №1840/А/18-28-18-10/36325250 від 08.04.2021 (а.с. 39, 40), у зв`язку з неподанням декларації за лютий 2021 року;

- №447818281810 від 25.06.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №2369/А/18-28-18-10/36325250 від 13.05.2021 (а.с. 41,42), у зв`язку з неподанням декларації за березень 2021 року;

- №550318281810 від 09.08.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №2913/А/18-28-18-10/36325250 від 07.06.2021 (а.с. 43, 44), у зв`язку з неподанням декларації за квітень 2021 року;

- №567118281810 від 16.08.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №3417/А/18-28-18-10/36325250 від 06.07.2021 (а.с. 46, 48), у зв`язку з неподанням декларації за травень 2021 року;

- №640118281810 від 27.09.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №3962/А/18-28-18-10/36325250 від 09.08.2021 (а.с. 50, 51), у зв`язку з неподанням декларації за червень 2021 року;

- №678418281810 від 13.10.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №4572/А/18-28-18-10/36325250 від 10.09.2021 (а.с. 52, 54), у зв`язку з неподанням декларації за липень 2021 року;

- №823918281810 від 16.12.2021 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №5177/А/18-28-18-10/36325250 від 13.10.20201 (а.с. 56, 58), у зв`язку з неподанням декларації за серпень 2021 року;

- №19318281810 від 12.01.2022 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №5747/А/18-28-18-10/36325250 від 19.11.2021 (а.с. 59, 60), у зв`язку з неподанням декларації за вересень 2021 року;

- №19118281810 від 12.01.2022 на суму 1 020,00 грн., на підставі акта камеральної перевірки №6271/А/18-28-18-10/36325250 від 20.12.2021 (а.с. 61, 62), у зв`язку з неподанням декларації за жовтень 2021 року.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки від 03.04.2020 №1694/18-28-54-04/36325250 контролюючим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 12.05.2020 № 0039205404, яким нараховано штрафні санкції у сумі 27,76 грн. (а.с.65, 66, 67), у зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати податкового зобов`язання з єдиного податку третьої групи з юридичних осіб.

На підставі акту перевірки від 01.10.2021 №4984/А/18-28-18-10/36325250 було винесено податкове повідомлення - рішення від 24.11.2021 №771018281810, яким накладено штрафні санкції у сумі 38,71 грн. (а.с. 68, 69-70), у зв`язку з порушенням термінів сплати податкового зобов`язання з єдиного податку третьої групи з юридичних осіб. Відповідачу нарахована пеня згідно ст. 129 ПК України у сумі 34,85 грн. (зв. а.с. 6).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Доказів того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було.

Крім того податковим органом відповідачу було нараховано пеню з податку на додану вартість згідно ст. 129 ПК України на суму 796,13 грн.

Щодо податку на прибуток приватних підприємств, відповідно до п. 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу, а згідно з п. 137.3. ст. 137 ПК України, відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідачем 16.02.2021 було подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік № 2587 та самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 379грн. (а.с. 71-72).

Також у відповідача наявна заборгованість, сформована на підставі самостійно визначеного податкового зобов`язання в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) № 9156172712 від 17.07.2019 на суму 2808,53 грн. (а.с. 64).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

При цьому, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 2909,85 грн, з яких основного боргу 2808,53 грн (самостійно визначеного податкового зобов`язання в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) № 9156172712 від 17.07.2019), а не 3187,53 грн, як зазначено позивачем у розрахунку податкового боргу, штрафні санкції 66,47 грн (податкові повідомлення-рішення від 12.05.2020 № 0039205404, яким нараховано штрафні санкції у сумі 27,76 грн. та від 24.11.2021 №771018281810, яким нараховано штрафні санкції у сумі 38,71 грн.), а також пеня у сумі 34,85 грн.

Позивачем не надано доказів щодо наявності у відповідача податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб з основного боргу на суму 379 грн, а тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було винесено податкову вимогу від 06.12.2018 за №18536-17 (а.с. 9), яка направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, та була отримана відповідачем 29.12.2018.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до норм статті 95 ПК України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Станом на день розгляду справи, сума податкового боргу відповідача у встановлені законом строки не сплачена, що підтверджується витягом з історії недоїмок (а.с. 6), витягом з картки особового рахунку платника (а.с. 97-111), та складає 35256,05 грн., у т.ч.:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 31 967,20 грн.;

- з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства в сумі 379,00 грн.;

- з єдиного податку з юридичних осіб загальною сумою 2909,85 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг на загальну суму 35256,05 грн.

Щодо вимог позивача в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти ПП ТД "Газпроменерго", що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні. Також позивачем встановлена відсутність майна у відповідача, за рахунок якого може бути погашений податковий борг (а.с. 73-77).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Крім того, відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

У даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ПП ТД "Газпроменерго", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти ПП ТД "Газпроменерго" в загальній сумі 35635,05 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Зазначені висновки суду узгоджуються із практикою Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19 від 28.06.2022 №480/6758/21 та з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.05.2022 по справі №825/2335/18.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного підприємства Торговий дім "Газпроменерго" про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Торговий дім "Газпроменерго" (код за ЄДРПОУ 36325250, адреса: 42343, Сумська область, Сумський район, с. Любачеве, вул. Мостова, б. 40) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 35256,05 грн. (тридцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень п`ять копійок):

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14060100) в сумі 31 967,20 грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят сім гривень двадцять копійок) отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ на р/р UА868999980313000029000018001, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (код податку 11021000) в сумі 379,00 грн. (триста сімдесят дев`ять гривень 00 коп.) отримувач ГУК С`ум.обл/Садівська СТГ на р/р UА108999980333149318000018556, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з єдиного податку з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18050300) загальною сумою 2909,85 грн. (дві тисячі дев`ятсот дев`ять гривень вісімдесят п`ять копійок), отримувач ГУК Сум.обл/Садівська СТГ на р/р UA798999980314040698000018556, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска