Ухвала

від 12.01.2023 по справі 480/5064/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"12" січня 2023 р. Справа № 480/5064/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми заяву Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Окружної прокуратури міста Суми (далі - позивач, керівник Окружної прокуратури міста Суми) в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації (далі - Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" (далі - відповідач, АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг") про зобов`язання відповідача укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання», що розташований за адресою: Сумська область, м.Суми, вул. Горького, буд.5 на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Ухвалою суду від 08.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, а керівник Окружної прокуратури міста Суми - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.01.2022 за клопотанням Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву у цій справі та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали від 11.01.2023 для подання заперечення на відповідь на відзив.

Водночас разом з відзивом на позовну заяву, представник відповідача подав також заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, вмотивовану тим, що керівником Окружної прокуратури міста Суми у позовній заяві не обґрунтовано наявність підстав для звернення з позовом в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації.

У свою чергу, керівник Окружної прокуратури міста Суми подав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в якому вказав, що вважає заяву позивача про залишення позову без розгляду необґрунтованою, оскільки на час звернення з позовом до суду прокурором у позовній заяві у повному обсязі обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави в суді, із доведенням наявності виключних підстав для захисту інтересів держави.

Дослідивши наявні матеріали справи та доводи поданої відповідачем заяви про залишення позову без розгляду, а також заперечень керівника Окружної прокуратури міста Суми щодо цієї заяви, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пунктах 8-9 частини першої статті 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень; формами захисту, зокрема, є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому згідно ч.3,4,5 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.3 ст.53 КАС України).

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697-VII), відповідно до ч.3 ст.23 якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тобто, чинним законодавством України передбачено право на звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства з метою здійснення представництва інтересів держави в суді при порушенні або загрозі порушення інтересів держави.

Представник відповідача у поданій заяві про залишення позовної заяви без розгляду просить залишити позов у цій справі без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вважає, що у керівника Окружної прокуратури міста Суми відсутня адміністративна процесуальна дієздатність у цій справі. Стверджує, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для звернення з позовом в інтересах держави в особі позивача.

Не приймаючи до уваги доводи представника відповідача, суд враховує, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Верховний Суд, у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, надаючи оцінку повноваженням прокурора на звернення з позовом в інтересах держави відмітив, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20, від 5 жовтня 2021 року у справі № 380/2266/21, від 2 грудня 2021 року у справі № 320/10736/20 та від 23 грудня 2021 року у справі № 0440/6596/18.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому,Основним Законом України(статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча уКонституції Українине йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак,звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави» необхідністю зупинити порушення пам`яткоохоронного законодавства відповідачем, забезпечити укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення, що спрямовано на охорону та збереження культурної пам`ятки для нинішнього та майбутніх поколінь.

На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави», що охоплює у цій справі захист інтересів суспільства, відтак суд вважає, що подання прокурором позовної заяви мало на меті захист «інтересів держави».

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадокпередбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У позовній заяві прокурор стверджував про бездіяльність позивача, яка полягала у не вжитті Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації заходів щодозвернення з відповідним позовом до суду з метою зобов`язання відповідача укласти охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення.

Представник відповідача у заяві про залишення позову без розгляду наголошував, що у позивача було недостатньо часу для вжиття заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду, а встановлений прокурором такий строк 7 днів був встановлений формально з метою створення підстав для звернення до суду самостійно.

Надаючи оцінку вказаним доводам, судом враховано, що спірна пам`ятка архітектури, на яку вказує прокурор в позові, ще в 2020р. згідно наказу Міністерства культури України від 10.02.2020 №630 була занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, однак, матеріали справи не містять жодних доказів вжиття позивачем (Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації) заходів щодо укладення охоронного договору, у тому числі доказів звернення з відповідним позовом до суду. Натомість в матеріалах справи містяться листи (а.с.17,20), в яких позивач вказує на відсутність відповідного фінансування. Втім відсутність можливості сплатити судовий збір не може бути підставою для не звернення відповідного органу до суду з відповідним позовом, оскількиЗаконом України «Про судовий збір»передбачено можливість, серед іншого відстрочення, розстрочення від сплати судового збору.

Відтак за наявності тривалої (близько 2 років) пасивної поведінки позивача як уповноваженого суб`єкта владних повноважень у цій справі, на переконання суду, прокурор набув право на звернення з цим позовом до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача щодо відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави, зокрема, на подання цієї позовної заяви від імені позивача.

Також варто відмітити, що згідно ч.2 ст.240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Тобто, подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду обмежено строком у часі, зокрема, до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін було відкрито ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2022. Відтак через 30 днів з дня відкриття спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у цій справі розпочався розгляд по суті.

Натомість, представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду лише 30.12.2022, тобто після початку розгляду справи по суті, поза межами строків, встановлених ч.2 ст.240 КАС України, з урахуванням ч.ч.2-3 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 53, 166, 167, 240, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №480/5064/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя І.Г. Шевченко