Постанова

від 15.11.2024 по справі 480/5064/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: І.Г. Шевченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 р. Справа № 480/5064/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2024, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі № 480/5064/22

за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми

до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Окружної прокуратури міста Суми (далі - позивач, керівник Окружної прокуратури міста Суми) в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації (далі - Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" (далі - відповідач, АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг") про:

-зобов`язання відповідача укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання, що розташований за адресою: Сумська область, м.Суми, вул. Горького, буд.5 на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на території Сумської міської ради знаходиться об`єкт культурної спадщини місцевого значення - палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд. 5, власником якого є відповідач. При цьому, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від нього повинна виходити ініціатива щодо укладення охоронного договору. Однак, відповідач дотепер не виконує свого обов`язку з укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання, що знаходиться у м. Суми по вул.Горького,5, з органом охорони культурної спадщини.

Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що назва (назви) об`єкту нерухомого майна, власником якого є відповідач - нежиле приміщення під літ. А (нежитлове приміщення, нежитлове приміщення (будинок культури), і назва об`єкту, зазначеного у додатку до наказу №630 - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання) істотно відрізняються. Також відрізняються адреси розташування об`єкту нерухомого майна, власником якого є відповідач - місто Суми, вулиця Горького, будинок 5 (а згідно адреси земельної ділянки - м. Суми, площа Горького, 5), та адреса об`єкту, зазначеного у додатку до наказу №630 - вул. Горького, 5 на території Піщанської сільської ради (без зазначення населеного пункту).Також, належний відповідачу об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:17:030:0028. Однак, згідно Класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України (https://ukrstat.gov.ua/klasf/st_kls/op_koatuu_2016.htm) кодом третього рівня для Ковпаківського району м. Суми є 5910136600, а для Піщанської сільської ради - 5910191500. Отже, земельна ділянка на який розміщений належний відповідачу об`єкт нерухомості, а відповідно і зазначений об`єкт нерухомості, розташовані у Ковпаківському районі м. Суми.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що належний йому об`єкт нерухомості і об`єкт культурної спадщини, зазначений за №65 у додатку до Наказу №630, є різними об`єктами. Прокурором та позивачем не доведено, що відповідач є власником об`єкту культурної спадщини, розташованого за адресою вул. Горького, 5 на території Піщанської сільської ради.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що у нього не виник обов`язок укласти охоронний договір щодо нежилого приміщення під літ.А загальною площею 4 955.9 кв.м., з огляду на те, що обов`язок власника пам`ятки культурної спадщини укласти охоронний договір виникає із набуттям права власності на пам`ятку. І разом з цим, власник повинен бути обізнаний з тим, що набуває у власність саме пам`ятку культурної спадщини. Однак, АТ ПУМБ як продавець не інформував відповідача, що об`єкт нерухомості, що продавався, віднесений до пам`яток культурної спадщини. Більш того, відповідач не отримував повідомлення про занесення належного йому об`єкту нерухомості до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з 04.10.2021 по сьогоднішній день. У відповідача відсутня інформація щодо того, чи отримувало відповідне повідомлення АТ ПУМБ у 2020-2021 роках. Відповідач не мав жодної інформації щодо вірогідного включення нежилого приміщення під літ.А загальною площею 4 955,9 кв.м до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як на момент укладення Договору, так і в подальшому.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 адміністративний позов задоволено.

Зобов`язано Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" укласти на умовах і в порядку, визначених Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання», що розташований за адресою: Сумська область, м.Суми, вул. Горького (Британська), буд.5.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що суд при ухваленні рішення від 11.07.2024 у справі №480/5064/22 безпідставно дійшов висновку щодо обізнаності відповідача про наявність в його власності об`єкту культурної спадщини і, відповідно, беззаперечного обов`язку відповідача бути ініціатором укладення охоронного договору щодо пам`ятки культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання.

Просить звернути увагу, що прокурором або позивачем протягом строку розгляду справи не було подано суду заяв про зміну підстав або предмету позову у зв`язку із прийняттям Сумською міською радою рішення від 30.11.2022 №3223-МР «Про зміну назв (перейменування) топонімів у Сумській міській територіальній громаді», яким назву вулиці Горького в м. Суми було змінено на вулицю Британська. Також, зазначає, що Прокурором або Позивачем не надавалось рішення Сумської міської ради від 30.11.2022 №3223-МР «Про зміну назв (перейменування) топонімів у Сумській міській територіальній громаді» з додатком або витягом з нього у якості доказу відповідно до вимог КАС України, як і будь яких пояснень чи зауважень щодо зміни адреси. З урахуванням зазначеного вважає, що суд при ухваленні рішення від 11.07.2024 у справі №480/5064/22 безпідставно вийшов за межі позовних вимог Прокурора, оскільки такий вихід за межі позовних вимог не є ефективним захистом прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, оскільки зазначена справа не стосується порушень суб`єктом влади прав, свобод або інтересів.

Керівник Окружної прокуратури міста Суми подав на відзивна апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно рішення Сумського облвиконкому від 22.02.1984 №45, розпорядження представника Президента України від 28.12.1992 №349 (за п/№10) Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Горького (станом на сьогодні Британська), буд. 5, взято під охорону, існуючий охоронний №3-См (присвоєний новий охоронний №2748-См).

Згідно наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (https://mcip.gov.ua/files/pdf/5465687987945210247.pdf) об`єкт культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання), що розташований за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд.5, було занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення пам`ятки культурної спадщини (за №65) та присвоєно новий охоронний номер 2748-См.

Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.21-25) об`єкт нерухомого майна «нежитлове приміщення під літ. «А» загальною площею 4955,9 кв.м. (складова частина об`єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення (будинок культури), ІІІ,А), що знаходиться за адресою: м. Суми вул.Горького,5, (номер запису про право власності 44301987), перебуває у приватній власності та належить АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг на підставі договору купівлі продажу №1788 від 04.10.2021, укладеного між відповідачем та Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (а.с.23,55-57).

При цьому, згідно листа Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації від 22.07.2022 №01-11/330 охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання не укладався (а.с.16-17).

Не погодившись із відсутністю охоронного договору на об`єкт культурної спадщини Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання, що розташований за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Горького, буд.5 на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч прямим приписам Закону України Про охорону культурної спадщини відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини на об`єкт культурної спадщини - Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд.5, чим допустив протиправну бездіяльність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2020 N1805-III (далі - Закон України "Про охорону культурної спадщини") власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час прийняття постанови від 28.12.2019 справа №806/1536/18 сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", є адміністративним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 було затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, відповідно до п.1, п.2, п.5 якого в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п.1). Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини (п.2). В охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини (п.5).

Схожі норми передбачені і Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 630 (далі Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини), що набрала чинності 06.06.2024.

Так, відповідно до пунктів 5, 6, 7,8,12 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини (п.5). В охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані (п.6). Охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком (п.7). В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини (п.8). Власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини (п.12).

Крім того, згідно із п.14 вказаного Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 630 передбачено, що охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);

з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Таким чином, як станом на час виникнення спірних правовідносин, так станом і на час розгляду справи, враховуючи аналіз положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, на юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, покладено обов`язок по укладенню з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Частиною 5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із пп.6 ч.1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить серед іншого забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до ст.ст.2,13,16 Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 №586-ХІV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм утвердження української національної та громадянської ідентичності, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку (п.3 ч.1 ст.2). До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності (п.6 ст.13). Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за: охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду; додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту (п.п.4,9 ст.16).

При цьому, відповідно до п п.п.37 п.4 Положення про Департамент містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 14.08.2020 №400-ОД (https://sm.gov.ua/images/docs/dostup/400_20.pdf), що було чинним на час придбання позивачем у власність пам`ятки архітектури, одним з основних завдань Департаменту було укладення охоронних договорів на пам`ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні та науки і техніки місцевого значення, їх територій і зон відпочинку.

Згідно із розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 16.06.2021 №413-ОД Департамент містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації було перейменовано в Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації (https://sm.gov.ua/images/docs/dostup/413_21.pdf), а 22.11.2021 розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації за № 727-ОД (https://sm.gov.ua/images/docs/dostup/727_21.pdf) було затверджено Положення про Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, яке було чинним на час звернення прокурора до суду з цим позовом, та відповідно до п.п.37 п.4 якого одним з основних завдань Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації залишилось укладення охоронних договорів на пам`ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні та науки і техніки. Схожі приписи передбачені й у пп.37 п.4 Положення про Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 11.08.2023 №392-ОД (https://www.arhitektura.sm.gov.ua/images/docs/Poloshenny/392_2023.pdf).

При цьому, як встановлено судовим розглядом, згідно наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкт культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання), що розташований за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд.5, було занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення пам`ятки культурної спадщини (за №65). Власником вказаного об`єкту на підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2021 став відповідач. А відтак, беручи до уваги вказані вище норми, саме на відповідача як власника об`єкта культурної спадщини покладено обов`язок щодо вчинення дій по укладенню охоронного договору з органом охорони культурної спадщини, у цьому випадку з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, якому делеговані такі повноваження.

Однак, всупереч прямим приписам Закону України Про охорону культурної спадщини відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини на вказаний вище об`єкт культурної спадщини - Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд.5, чим допустив протиправну бездіяльність. Доказів на спростування зазначеного станом на час розгляду справи суду не надано.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача відмічає, що ні ним, ні попереднім власником не було отримано відповідного повідомлення про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, чим допущено порушення Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України 11 березня 2013 року N 158.

Водночас, відповідно до п.п.8,9 зазначеного Порядку (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року N 501), чинних на час виникнення спірних правовідносин, про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому(ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

Тобто, відповідне повідомлення, з надсиланням якого починається відлік часу на вчинення дій власником об`єкта культурної спадщини, надсилається саме після прийняття рішення про занесення щойновиявленого об`єкта культурної спадщини до відповідного Переліку.

У той же час, у цій справі, ще до придбання у власність попереднім власником (АТ «Перший український міжнародний банк»), про що 30.09.2020 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно зроблено запис (а.с.55), а тим паче переходу до відповідача права власності на спірний об`єкт культурної спадщини (04.10.2021), об`єкт культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання) як пам`ятка архітектури згідно рішення Сумського облвиконкому від 22.02.1984 №45 та розпорядження представника Президента України від 28.12.1992 №349 (за п.10), вже було взято під охорону, а згідно наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (тобто більше ніж за рік до придбання відповідачем у власність), занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення пам`ятки культурної спадщини (за №65).

А відтак, обов`язок відповідача щодо укладення охоронного договору у нього виник не у місячний строк, з дня отримання повідомлення уповноваженого органу про занесення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини до відповідного Переліку, а у місячний строк з моменту отримання спірної пам`ятки у власність, у зв`язку з чим вказані вище доводи представника відповідача не приймаються судом до уваги.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що відповідно до п.2 п.1 наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 орган охорони культурної спадщини Сумської обласної державної адміністрації зобов`язаний був поінформувати попередніх власників об`єктів культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не спростовує вказаний висновок, тим паче, що правомірність дій органу охорони культурної спадщини Сумської обласної державної адміністрації по відношенню до попередніх власників, та зокрема, власника пам`ятки на час прийняття наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 не є предметом спору у цій справі, та не можуть спростовувати обов`язок відповідача у місячний строк з моменту отримання спірної пам`ятки у власність вчинити дії щодо укладення охоронного договору.

При цьому, враховуючи аналіз вказаних вище норм, колегія суддів зауважує, що такий обов`язок виникає у нового власника, незалежно від умов договору, який був укладений з продавцем договору-купівлі, чи від наявності/відсутності у покупця (нового власника пам`ятки) інформації щодо встановлення охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій, а також від наявності чи відсутності у попереднього власника чи у нового власника, свідоцтва про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

Так, як вже зазначено вище, згідно із статтею 23 Закону України Про охорону культурної спадщини, із п.2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (п.12 цього ж Порядку в редакції чинній на час розгляду справи), усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки у власність.

Вказаними нормами у цьому випадку не передбачено додаткових умов для укладення охоронних договорів. Законом передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

У зв`язку з цим колегія суддів не бере до уваги доводи представника відповідача про відсутність у нього інформації щодо встановлення охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій, про відсутність інформації про отримання попереднім власником свідоцтва про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки, про відсутність в умовах договору купівлі-продажу інформації про статус придбаного нежилого приміщення, а також посилання на те, що попередній власник не поінформував відповідача про статус придбаного нежилого приміщення. Більше того, правомірність дій АК "Перший український міжнародний банк" щодо інформування відповідача стосовно об`єкта продажу згідно із договором купівлі-продажу №1788 від 04.10.2021 не є предметом цього спору.

Також , колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону культурної спадщини" інформування про об`єкти культурної спадщини, занесені до Реєстру, провадиться шляхом: публікації Реєстру та внесених до нього змін; надання інформації, що міститься в Реєстрі, у відповідь на запит на інформацію; встановлення охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій незалежно від форм власності.

Тобто, інформування про об`єкти культурної спадщини, занесені до Реєстру, провадиться не лише шляхом встановлення охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій незалежно від форм власності, чи шляхом зазначення відповідних умов в договорі, як зазначає представник відповідача, а й шляхом публікації Реєстру та внесених до нього змін; надання інформації, що міститься в Реєстрі, у відповідь на запит на інформацію.

Колегія суддів зауважує, що інформація про те, що пам`ятку культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання) за адресою м. Суми, вул. Горького,5, включено до переліку пам`яток культурної спадщини місцевого значення Сумської області, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до наказу Міністерства культури, молоді та спорту України від 10.02.2020 № 630 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, наявна на сайті Міністерства культури та інформаційної політики.

Таким чином, вказана інформація знаходиться у вільному доступі, та є одним із способів інформування про об`єкти культурної спадщини, занесені до Реєстру, а тому посилання апелянта на те, що він не міг знати про віднесення спірної пам`ятки архітектури до об`єкту культурної спадщини, колегія суддів оцінює критично та не приймає до уваги.

В обґрунтування апеляційної відповідач також посилається на те, що у додатку до наказу №630 адреса пам`ятки культури по вул. Горького, 5 розташована на території Піщанської сільської ради (без зазначення населеного пункту), а відповідач є власником об`єкту за адресою: місто Суми, вулиця Горького, будинок 5 (а згідно адреси земельної ділянки - м.Суми, площа Горького, 5).

Втім, судом враховано, що до вказаного Переліку пам`яток культурної спадщини Сумської області, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, затвердженого наказом Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020, внесено пам`ятки, що знаходяться в м. Суми, серед яких частина знаходиться в Зарічному районі міста Суми, частина - в Ковпаківському районі міста Суми, а частина - в Піщанській сільській раді, загалом 159 пам`яток культурної спадщини. Спірна пам`ятка культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання) включена саме по Піщанській сільській раді, однак, яка, у свою чергу, включається до м. Суми.

Крім того, 12 червня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей. В результаті в країні створено 1469 територіальних громад (в т.ч. 31 тергромада на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей). Зокрема, розпорядженням КМУ від 12 червня 2020 р. за № 723-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Сумської області згідно з додатком. Так, згідно додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 723-р визначено перелік територіальних громад Сумської області, серед яких є Сумська територіальна громада з кодом адміністративного центру згідно з КОАТУУ 5910100000 в м. Суми, до якої, серед іншого, входить, Піщанська територіальна громада.

При цьому, адреса пам`ятки культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання) згідно наказу Міністерства культури, молоді та спорту України №630 від 10.02.2020 визначена як вул. Горького, 5, м. Суми що відповідає адресі, вказаній у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - м. Суми, вул. Горького, будинок 5 та адресі, вказаній у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 04.10.2021 №04/10-2021ДК - місто Суми, вулиця Горького, будинок 5, за яким відповідач став власником такого об`єкту культурної спадщини (а.с.55-58).

Посилання на розміщення спірної пам`ятки культурної спадщини на земельній ділянці за адресою м. Суми, площа Горького (поряд з вулицею Горького), буд.5 з кадастровим номером 5910136600:17:030:0028 у Ковпаківському районі м. Суми, в той час як згідно Класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України кодом для Піщанської сільської ради є код 5910191500, колегія суддів також оцінює критично, оскільки у зв`язку з прийняттям Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" КОАТУУ втратив актуальність та не є чинним. Розміщення саме земельної ділянки за адресою м. Суми, площаГорького, буд.5 загальною площею 0,9561га згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.60), жодним чином не змінює того факту того, що пам`ятка культурної спадщини - Палац культури (Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання) загальною площею 4955,9кв.м. (що еквівалентна 0,49559га) займає лише частину на вказаній земельній ділянці та розташовується за адресою м.Суми, вул. Горького, буд.5 (а.с.58).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що прокурором або позивачем протягом строку розгляду справи не було подано суду заяв про зміну підстав або предмету позову у зв`язку із прийняттям Сумською міською радою рішення від 30.11.2022 №3223-МР «Про зміну назв (перейменування) топонімів у Сумській міській територіальній громаді», яким назву вулиці Горького в м. Суми було змінено на вулицю Британська, з урахуванням чого, відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог Прокурора, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції ухвалюючи рішення вказано, в тому числі, назву вулиці, яка діє на час постановлення такого рішення. Саме, рішенням Сумської міської ради від 30.11.2022 №3223-МР «Про зміну назв (перейменування) топонімів у Сумській міській територіальній громаді» назву вулиці Горького в м. Суми змінено на вулицю Британська. Дані рішення наявне на інформаційному порталіСумської міської ради та є загальнодоступним. Таким чином, колегія суддів вважає, що вказавши також у рішенні суду назву вулицю, яка діє на даний час суд не вийшов за межі позовних вимог.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов`язання Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" укласти на умовах і в порядку, визначених Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Палац культури Сумського машинобудівного науково-виробничого об`єднання», що розташований за адресою: Сумська область, м.Суми, вул. Горького (Британська), буд.5.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 480/5064/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий