Ухвала

від 06.01.2023 по справі 669/39/23

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/39/23

Провадження № 2-з/669/4/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2023 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Бараболі Н.С.,

з участю секретаря Бабоян А.С.,

розглянувши без повідомлення учасників справи в залі суду смт Білогір`я заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури Олександра Базана про забезпечення позову у справі за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури Олександра Базана в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

05 січня 2023 року перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури Олександр Базан в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області земельну ділянку, площею 2,1939га, кадастровий номер 6820355000:06:002:0084, та земельну ділянку, площею 0,5965га, кадастровий номер 6820355000:05:013:0126.

В обґрунтування позову вказано, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку, площею 0,5965га, кадастровий номер 6820355000:05:013:0126, та на земельну ділянку, площею 2,1939га, кадастровий номер 6820355000:06:002:0084, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Білогірської селищної ради Шепетівського (колишнього Білогірського) району Хмельницької області.

16.04.2019 року та 15.07.2019 року, відповідно, право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В порушення вимог ч.ч.1,3 ст. 145 Земельного кодексу України (далі ЗК України) ОСОБА_1 , будучи іноземнною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 16.04.2019 та 15.07.2019 року по даний час) не виконала обов`язок по їх відчуженню і на даний час без перешкод незаконно використовує спірні земельні ділянки на території України (передала їх в оренду), тому на підставі ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, п. 10 ч. 1 ст. 346, ст. 356 ЦК України прокурор просить суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вказані земельні ділянки з метою подальшого розпорядження ними.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Окрім того, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у державі, зокрема, багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

05 січня 2023 року до суду разом з позовною заявою надійшла заява першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури Олександра Базана про забезпечення позову у якій вказано, що ОСОБА_1 порушила визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 ЗК України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземна громадянка не відчужила їх упродовж року після набуття права власності.

Будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 спірних земельних ділянок порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття їх у власність держави шляхом конфіскації, оскільки особливо в умовах воєнного часу дані земельні ділянки мають використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Прокурор вважає, що існує можливість відчуження спірних земельних ділянок, належних ОСОБА_1 , третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельних ділянок державі.

За цих обставин прокурор просить суд застосувати заходи забезпечення позову та:

- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,5965га, кадастровий номер 6820355000:05:013:0126, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області;

- накласти арешт на земельну ділянку, площею 2,1939га, кадастровий номер 6820355000:06:002:0084, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області;

- заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6820355000:05:013:0126 та 6820355000:06:002:0084 з іншими земельними ділянками.

Заява про забезпечення позову за формою та змістом відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Згідно з приписами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до положень ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та шляхом заборони вчиняти певні дії ( п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Із позовної заяви вбачається, що підставою звернення прокурора до суду є те, що ОСОБА_1 , як громадянка російської федерації, набула і зареєструвала право власності на земельну ділянку, площею 0,5965га, кадастровий номер 6820355000:05:013:0126, та на земельну ділянку, площею 2,1939га, кадастровий номер 6820355000:06:002:0084, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області.

Однак, вказані земельні ділянки ОСОБА_1 , як іноземна громадянка, упродовж року після набуття права власності не відчужила, на даний час без перешкод їх використовує, тому цим порушено вимоги законодавства України.

Таким чином, суд переконався у тому, що між сторонами існує спір.

Законодавець у ч. 1 ст. 317 ЦК України визначив, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року роз`яснено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Отже, враховуючи правомочності власника майна, які визначені у ч. 1 ст. 317 ЦК України, прокурор обґрунтовано допускає високу ймовірність відчуження відповідачкою, як власником, належних їй спірних земельних ділянок третім особам, зміни їх конфігурації (перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, зміни цільового призначення, тощо).

Зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку, що метою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність збереження правового статусу і стану спірних земельних ділянок у незмінному вигляді, який існує на час виникнення спору.

Вчинення дій щодо відчуження спірних земельних ділянок та зміни їх конфігурації може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про їх конфіскацію у власність держави у разі задоволення позовних вимог.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує положення ст.ст. 317, 321 ЦК України і вважає, що обрані прокурором у заяві про забезпечення позову види забезпечення позову накладення арешту на земельні ділянки та заборона вчинення щодо земельних ділянок реєстраційних дій, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідачки, як власника майна, оскільки це не перешкоджає їй володіти та користуватись земельними ділянками, лише обмежується можливість ними розпорядитись та вчинити щодо них певні реєстраційні дії, пов`язані зі зміною їх конфігурації.

Враховуючи вимоги п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, такі заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними у контексті заявлених прокурором позовних вимог.

Вжиття судом вказаних у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення не є тотожними з позовною вимогою про конфіскацію спірних земельних ділянок у власність держави, оскільки такі заходи є тимчасовими і застосовуються з метою надання можливості прокурору довести у суді факт порушення прав та законних інтересів держави і їх поновлення в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Суд погоджується з доводами прокурора у заяві про забезпечення позову, що у випадку відмови прокурору у позові про повернення (конфіскацію) спірних земельних ділянок на користь держави ОСОБА_1 не може бути завдано значних збитків в силу того, що запропоновані заходи забезпечення позову не перешкоджають їй володіти та користуватись земельними ділянками, такі заходи забезпечення не створять жодних перешкод у їх відшкодуванні.

За таких обставин заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Станом на час розгляд заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець пов`язує обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2 ст.157 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 1-2, 149-153, 157, 247, 258-261, 353-354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури Олександра Базана про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,5965га, кадастровий номер 6820355000:05:013:0126, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області та належить на праві приватної власності громадянці російської федерації ОСОБА_1 .

Накласти арешт на земельну ділянку, площею 2,1939га, кадастровий номер 6820355000:06:002:0084, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області та належить на праві приватної власності громадянці російської федерації ОСОБА_1 .

Заборонити громадянці російської федерації ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належних їй на праві власності земельних ділянок з кадастровими номерами 6820355000:05:013:0126 та 6820355000:06:002:0084 з іншими земельними ділянками.

Стягувачем є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, місцезнаходження: вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький.

Боржником є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації, номер НОМЕР_2 , виданий 20.05.2013 року, адреса: російська федерація, АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Копію ухвали направити учасникам справи - для відома, до Білогірського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) - для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. С. Бараболя