Ухвала

від 10.01.2023 по справі 705/5001/22

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5001/22

2-з/705/3/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відділ будівельного контролю управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва.

09.01.2023 року до відкриття провадження у справі позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує наступним.

ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Власником суміжної з його земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 з відповідач ОСОБА_2 . У 2019 році відповідач почав будівництво багатоповерхового будинку на своїй земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 . Будівництво проводиться незаконно, з порушенням усіх можливих будівельних норм та правил, без жодних дозвільних документів, без відповідних дозволів та погоджень із державними органами, що підтверджується матеріалами позовної заяви. Згідно наданого ним до матеріалів позовної заяви висновку будівельно-технічного дослідження: «В результаті невідповідності вимогам ДБН та неправильної організації будівництва, в будівлях по АДРЕСА_1 , що знаходиться поруч будує мого будинку, в результаті руйнування опорної стінки виникає руйнування внутрішніх приміщень, що несе загрозу будівлі та людям, що в ній знаходяться.». В результаті таких незаконних дій відповідача його дім почав руйнуватися. Його родина не може спокійно жити у своєму будинку, весь час перебуває у стані тривоги, відчуваючи загрозу своєму життю.

Просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони фізичним та юридичним особам здійснення будь-яких будівельних робіт (у тому числі з монтажу, демонтажу, реконструкції, будівництва, тощо) на земельній ділянці, кадастровий номер: 7110800000:02:005:1075, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суддя розглядає вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них документи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.

Згідно п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 по справі № 308/8567/20, згідно з якою першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 р. у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до п.9Постанови №6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно достатті 26 Закону № 2780-XIIспори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони фізичним та юридичним особам здійснення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить гр. ОСОБА_3 , при цьому обґрунтовано зазначає, що такі роботи проводяться з порушенням будівельних норм та правил, без відповідних дозволів та погоджень із державними органами, що в свою чергу призводить до руйнування опорної стінки належної заявнику земельної ділянки та в розташованій поряд з місцем будівництва належній йому будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що несе загрозу будівлі та людям, що в ній знаходяться, а отже проведення будівельних робіт може порушити його майнові та особисті права, зокрема й право власності, володіння та користування нерухомим майном.

Суд,пересвідчившись втому,що міжсторонами дійсновиник спірта невжиттязаходів саметакого видузабезпечення позовуможе істотноускладнити чи унеможливитивиконання рішеннясуду,а також ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав та інтересів, тому вважає за необхідне для забезпечення позовних вимог позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва накласти заборону на здійснення будь-яких будівельних робіт (у тому числі з монтажу, демонтажу, реконструкції, будівництва, тощо) на земельній ділянці кадастровий номер: 7110800000:02:005:1075, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

На думку суду, накладення заборони на здійснення будь-яких будівельних робіт, є обґрунтованим та співмірним заявленим позовним вимогам, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки за наявними матеріалами обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити фізичним та юридичним особам здійснення будь-яких будівельних робіт (у тому числі з монтажу, демонтажу, реконструкції, будівництва, тощо) на земельній ділянці, кадастровий номер: 7110800000:02:005:1075, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію ухвали надіслати Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Р. В. Піньковський