Рішення

від 22.09.2023 по справі 705/5001/22

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5001/22

2/705/1027/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог на стороні позивача: управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва, в обґрунтування зазначивши наступне.

Він є власником частини житлового будинку з надвірними спорудами, розміщеного на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаному будинку він проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 .

Власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , є громадянин Ізраїлю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У 2019 році громадянин Ізраїлю ОСОБА_2 почав будівництво багатоповерхового будинку на вищевказаній суміжній земельній ділянці, без відповідних дозволів та погоджень із державними органами.

Листом Уманської міської ради від 23.05.2022 підтверджується, що жодні діючі дозвільні документи на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у забудовника громадянина Ізраїлю, ОСОБА_2 відсутні.

На його замовлення фахівцем у галузі будівництва ПП «Техбудексперт» було проведено будівельно-технічне дослідження, за результатами якого складено висновок від 08.09.2022, про те, що будівництво ведеться з порушенням вимог ДБН. Відстань між житловими будинками значно менша ніж визначено нормами ДБН. Крім того, в результаті відсутності вимощення та засипаних пазух котловану будуємого будинку в результаті руйнування опорної стінки виникає руйнування внутрішніх приміщень, що несе загрозу будівлі та людям, що в ній знаходяться. Тобто експертами достовірно підтверджується, що об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, що полягає в недотриманні протипожежних відстаней по відношенню до існуючих будівель, що розташовані на його земельній ділянці.

Оскільки такими діями відповідача по справі порушуються його права, як власника земельної ділянки, крім того будівництво, що ведеться відповідачем є самочинним та таким, що несе пряму загрозу життю людей, які проживають поряд з цією спорудою, він вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 7110800000:02:005:0206 та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві приватної власності та зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , знести незаконно споруджену будівлю на земельній ділянці кадастровий номер 7110800000:02:005:1075 за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його представника адвоката Цімохи Р.Р. надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність його довірителя, позовні вимоги підтримують та просять суд позов задовольнити.

Представник третьої особи управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду представником третьої особи адвокатом Буряком О.Г. направлено письмові пояснення щодо позову. Просить суд позовні вимоги задовольнити, посилаючись на наступне. Наказом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» № 4 від 14.10.2020 було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧК112191911513 від 10.07.2019 на об`єкт «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_2 , що був виданий ОСОБА_2 .

Про прийняття такого рішення ОСОБА_2 був повідомлений відділом державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 14.01.2020.

Дані обставини вказують на те, що ОСОБА_2 здійснює будівництво за вказаною вище адресою за відсутності дозвільних документів з порушенням вимог ДБН, а тому такий будинок є самочинним будівництвом в силу положень ст. 376 ЦК України.

З огляду на те, що ОСОБА_2 здійснює будівництво за адресою: АДРЕСА_2 , за відсутності дозвільних документів з порушенням вимог ДБН, чим ставить під ризик знищення належного ОСОБА_1 нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є підстави для задоволення позову.

Також просить суд поновити йому строк для подачі таких пояснень, оскільки ОСОБА_5 , який згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, уповноважений на представництво інтересів третьої особи, був звільнений з роботи, у зв`язку із мобілізацією на військову службу, тому між виконавчим комітетом Уманської міської ради та адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Капітал» в інтересах третьої особи 10.01.2023 було укладено договір про надання правової допомоги. При цьому, адвокат Буряк О.Г. був уповноважений на представництво інтересів лише 21.06.2023, тому просить суд поновити строк на поновлення строку для таких пояснень.

Відповідач ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України був повідомлений про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованого листа повідомлення, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у його відсутність на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ч. 1ст. 280 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію позивача, представника позивача та представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є власником 14/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, укладеного 19 квітня 1999 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1399 і у відповідності до відмітки на вказаному договорі право власності зареєстроване 20 квітня 1999 року.

Також, на підставі рішення Уманської міської ради № 2.6-30/24 від 16.04.2004, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0715 га, розташованої по АДРЕСА_1 , виділеної для обслуговування жилого будинку, з кадастровим номером 7110800000:02:005:0206, що підтверджується державним актом серії ЧР №127204.

Власником суміжної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110800000:02:005:1075, площею 0,0727 га, є ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованою 19.12.2022 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.02.2023. Право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1506, виданий 18.07.2017, видавник: приватний нотаріус Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Імбері Я.С.; договору купівлі-продажу, серія та номер 1343, виданий 13.07.2018, видавник: приватний нотаріус Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Імбері Я.С.; договір купівлі-продажу частки земельної ділянки, серія та номер 1130, виданий 14.11.2017, видавник приватний нотаріус Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Марченко Н.Н. Право власності зареєстроване 31.07.2018 за номером в державному реєстрі 27315646.

Згідно наказу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 14 січня 2020 року за № 4, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. № 3038-VІ та на підставі листів відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради від 13.01.2020 р.№ 8/15-08, наказано вважати анульованим дозвіл на виконання будівельних робіт від 10.07.2019р. № ЧК112191911513 на об`єкт: «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_2 . При цьому зобов`язано провідного спеціаліста Відділу ОСОБА_6 невідкладно направити копію зазначеного наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 10.07.2019р. № ЧК112191911513 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Крім того, 14.01.2020 за вих. № 15/13-09 відділом державного архітектурно-будівельного контролю на ім`я ОСОБА_2 направлено повідомлення про те, що 14.01.2020 до Відділу надійшов лист відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про те, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питано архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Шинкарук С.М. прийнято рішення №605 від 13.12.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку» від 31.08.2018 №328, виданих на ім`я ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаним повідомленням власнику роз`яснено, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі скасування містобудівних умов та обмежень. Зважаючи на викладене, 14.01.2020 за № 4 в.о. начальника Відділу винесено наказ про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 10.07.2019 № ЧК112191911513 на об`єкт: «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_2 , містобудівні умови та обмеження від 31.08.2018 № 328.

Згідно письмового повідомлення виконавчого комітету Уманської міської ради від 25.05.2022 направленого на ім`я, в тому числі ОСОБА_1 , на колективне звернення щодо проведення будівельних робіт громадянином Ізраїля ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , жодні діючі дозвільні документи на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 у забудовника відсутні. Крім того, зазначили про те, що представниками відділу будівельного контролю управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради неодноразово було здійснено виїзд на місце будівництва для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог чинного законодавства в сфері містобудівної діяльності, законності проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , але забудовник був відсутній. Згідно п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, у зв`язку з чим перевірка вимог діючого законодавства в сфері містобудівної діяльності за вказаною адресою буде проведено відразу після залучення забудовника до перевірки. Також роз`яснено право вирішення спору у судовому порядку.

У відповідно до висновку № 08/12-22/буд будівельно-технічного дослідження по визначенню відповідності вимогам ДБН будівництва житлового будинку поруч земельної ділянки по АДРЕСА_1 , проведеного спеціалістами ПП «ТехБудЕксперт», будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 на земельній ділянці кадастровий номер 7110800000:02:005:1075 поруч земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:02:005:0206 по АДРЕСА_1 ведеться з порушеннями вимог ДБН. Відстань між житловими будинками повинна бути згідно пункту 3.37 ДБН Б 2.2-12-2019 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень». Відстань між будуємим будинком по АДРЕСА_2 на земельній ділянці кадастровий номер 7110800000:02:005:1075 та існуючими будівлями по АДРЕСА_1 , становить значно менше 4,50 м. Також треба відмітити, що в результаті відсутності вимощення та засипаних пазух котлована будуємого будинку проходить замокання фундаментів та руйнування опорної стійки між сусідніми ділянками.

В результаті невідповідності вимогам ДБН та неправильної організації будівництва в будівлях по АДРЕСА_1 , що знаходиться поруч будуємого будинку в результаті руйнування опорної стінки виникає руйнування внутрішніх приміщень, що несе загрозу будівлі та людям, що в ній знаходяться.

Відповідно дост. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В постанові Верховного Суду у справі № 925/180/18 від 19.06.2019 зазначено, що у розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з п.п. «г», «е» ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувач зобов`язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Вчастинах 1, 2 ст. 103 ЗК України зазначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням.

Згідно з ч.3 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин, що викладено у частинах 1-3 ст. 107 ЗК України.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Згідност. 375 ЦК Українивласник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюютьсястаттею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 4ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Тобто, закон визначає підставу для знесення об`єкту будівництва - воно має бути здійснене самочинно. Крім того, закон визначає коло суб`єктів, які повинні здійснити демонтаж - особою, яка здійснила таке самочинне будівництво або за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету. Закон також зазначає особу, яка вправі звернутись з позовом про знесення самочинного будівництва - орган державної влади або власник земельної ділянки, на якій здійснено таке будівництво за умови доведення порушення його прав.

Для з`ясування фактів самочинного будівництва суд має визначити суб`єктний склад спірних правовідносин, тобто встановити коло осіб, які є власниками або користувачами суміжних земельних ділянок чи співвласниками або співкористувачами земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво та наявність чи відсутність їх обґрунтованих заперечень щодо самочинного будівництва, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудований об`єкт відповідає умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок, обмеження прав інших осіб тощо.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості є крайнім заходом впливу і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони, а суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Положеннямист. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 5-6ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст. 89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд в постанові від 26.06.2018 по справі № 702/1562/15-ц зазначив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред`явила позов про знесення самочинного будівництва.

Таким чином, за позовом фізичної особи, рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалено на підставі ст. 391 ЦК Українив разі доведеності нею факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є власниками суміжних земельних ділянок за адресою, відповідно: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 набувши право власності на земельну ділянку, отримав дозвіл на виконання будівельних робіт, але такий дозвіл було анульовано наказом в.о.начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 14 січня 2020 року, при цьому було зобов`язано відповідних посадовців для виконання цього наказу, а також письмово повідомлено власника земельної ділянки, що такий дозвіл скасовано.

Крім того, мешканці сусідніх земельних ділянок звернулися з колективним зверненням до виконавчого комітету щодо проведення відповідачем ОСОБА_2 будівельних робіт на належній йому земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 . Представники відділу будівельного контролю управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, відреагували на вказане звернення та намагалися провести позапланову перевірку, але через постійну відсутність власника земельної ділянки, така перевірка станом на травень 2022 року проведена не була.

На замовлення позивача ліцензованими спеціалістами приватного підприємства «Техбудексперт», було проведено будівельно-технічне дослідження по визначенню відповідності вимогам ДБН будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 , та встановлено ряд значних порушень, в тому числі таких, що несуть загрозу будівлі, належній позивачу, та мешканцям, що в ній знаходяться.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 не надав суду будь-яких заперечень щодо позовних вимог та жодного доказу, який би спростував посилання позивача на незаконність проведення будівельних робіт та необхідність знесення самочинного будівництва.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав» №7 від 16.04.2004 зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 (справа № 599/340/16-ц), підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Умовами для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Відповідно до вимог ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Також ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду заперечення проти позивних вимог позивача щодо порушення його прав.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 як землекористувач не дотримується правил добросусідства та порушує право власника суміжної земельної ділянки позивача у справі, не маючи належного дозволу проводить будівельні роботи, не реагує попередження щодо незаконного будівництва, яке може призвести, в тому числі, до загибелі людей, тому зобов`язаний усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, належною позивачу, шляхом знесення незаконно спорудженої будівлі на належній йому земельній ділянці.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі і позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2785788015.1 від 20.12.2022, вказані кошти мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 96, 103, 106, 107, 152, 212 ЗК України, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 89, 259, 263-265, 268, 272, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог на стороні позивача: управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 7110800000:02:005:0206 та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом знесення незаконно спорудженої будівлі на земельній ділянці кадастровий номер 7110800000:02:005:1075 за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаськогоапеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Р. В. Піньковський