Ухвала

від 10.01.2023 по справі 909/886/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/886/22

УХВАЛА

10.01.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Дятьківці" (вх. № 11/23 від 02.01.2023) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз",

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Дятьківці",

про стягнення заборгованості за надання оператором ГРМ в період з 01.01.2022 по 30.09.2022 послуг з розподілу природного газу в сумі 352 724,04 грн.

за участю:

від позивача: Попович В.В. - представник

від відповідача: Юркевич Х. М. - представник

установив: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дятьківці" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за надання оператором ГРМ в період з 01.01.2022 по 30.09.2022 послуг з розподілу природного газу на підставі умов типового договору розподілу природного газу № 09420DHSEUGHP016 від 01.01.2016 в сумі 352 724,04 грн.

За результатами розгляду справи, 05.12.2022 Господарським судом Івано-Франківської області постановлено рішення про задоволення позову. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дятьківці" (вул. Заводська, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, код 13640534) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код 03361046) - 352 724 грн 04 к. (триста п`ятдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні чотири копійки) - заборгованості за надання оператором ГРМ в період з 01.01.2022 по 30.09.2022 послуг з розподілу природного газу на підставі умов типового договору розподілу природного газу № 09420DHSEUGHP016 від 01.01.2016 та 5 290 грн 86 к. (п`ять тисяч двісті дев`яносто гривень вісімдесят шість копійки) судового збору.

На виконання вказаного вище рішення 29.12.2022 Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ та направлено на адресу стягувача.

02.01.2023 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Дятьківці" (вх. № 11/23 від 02.01.2023) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у даній справі.

Вказана заява мотивована відсутністю у відповідача коштів для погашення суми заборгованості згідно рішення суду від 05.12.2022 по даній справі, оскільки Приватне акціонерне товариство "Дятьківці" з листопада 2021 року призупинило свою діяльність по виробництву солоду ,оскільки внаслідок збільшення ціни на газ у п`ять разів, вартість виробленого солоду буде вищою ніж ціна за яку його можливо продати. Крім того, відповідач зазначає, що у планах підприємства було перейти на електроопалення та відновити свою діяльність, однак, через військову агресію росії та знищення значної частини об`єктів електричної інфраструктури в Україні, внаслідок чого відбуваються планові та аварійні відключення світла, зазначені плани не вдалось реалізувати.З лютого місяця 2022 року - повністю зупинено виробництво, що в свою чергу призвело до відсутності доходу підприємства.На підтвердження зазначеного, відповідач долучив до заяви докази, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 03.01.2023 Господарський суд Івано-Франківської області заяву про відстрочку виконання рішення суду призначив до розгляду в судове засідання на 10.01.2023.

06.01.2023 представником позивача подано через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду (вх.№379/23 від 06.01.2023).

Відповідно до вказаної заяви позивач заперечує щодо відстрочки виконання рішення суду від 05.12.2022 по справі №909/886/22 та просить у її задоволенні відмовити. Заперечення обгрунтовує тим, що скрутне фінансове становище не є тією виключною обставиною в розумінні статті 331 ГПК України необхідною для відстрочення виконання судового рішення. при цьому позивач зазначає, що при вирішенні питання щодо відстрочки виконання рішення суду, суд також повинен враховувати інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. В спірному випадку, позивач зазначає, що у разі несвоєчасного виконання відповідачем по справі рішення суду щодо стягнення заборгованості може вплинути на фінансове становище позивача у справі, зокрема на здатність функціонування аварійно-диспетчерських служб підприємства, забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами тощо.

В судовому засіданні представник відповідача заяву про відстрочку виконання рішення суду підтримав, з підстав викладених у заяві та просив суд про її задоволення.

Представник позивача проти заяви про відстрочку виконання рішення суду заперечив з підстав викладених у заперечені та просив суд в її задоволенні відмовити.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази у справі та надавши їм належної правової оцінки, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду на те, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Підставою, зокрема, для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Таким чином, відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, надати відстрочку виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із змісту ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено, що основним видом діяльності відповідача є виробництво солоду. Однак, внаслідок збільшення ціни на газ, що зумовило збитковість виробництва солоду, діяльність товариства з листопада місяця призупинено, після чого, з лютого 2022 року - взагалі припинено. Вказана обставина спричинила відсутність доходу підприємства взагалі, що неуможливлює погашення заборгованості по спірному рішенні. Разом з тим, судом встановлено про намагання відповідача відновити свої діяльність шляхом переходу на електроопалення. Проте, внаслідок військової агресії та знищення значної частини об`єктів електричної інфраструктури в Україні, внаслідок чого відбуваються планові та аварійні відключення світла, зазначені плани не вдалось реалізувати. Крім того, судом з`ясовано, що на рахунку товариства знаходяться кошти в розмірі 1 111 грн 93 к. Про вказані вище обставини свідчать долучені до матеріалів справи копії Довідок № 01-4-08/30-518 від 28.12.2022, №41/0/3-22 від 28.12.2022, Розпорядження голови наглядової ради ПрАТ"Дятківці", про зупинку виробництва ПрАТ "Дятківці" та скорочення персоналу.

Як вбачається, судом присуджено до стягнення немалу суму заборгованості, зокрема в сумі 352 724 грн 04 к., сплата якої на даний момент неможлива через відсутність коштів на рахунку відповідача по справі та зупинення діяльності товариства через обставини, усунення яких можливе через певний період часу.

З аналізу наведеного вище, суд вважає обставини, які підтверджені належними доказами у справі, є непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення у строк, встановлений судом.Одночасно судом враховано , що відстрочка виконання рішення не завдасть суттевих збитків позивачу ,адже його діяльність, зважаючи на спіцифіку ,є беззупинною , а кількість споживачів , які оплачують послуги транспортування газу - значною.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги обставини, викладені в заяві, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

Керуючись ст.73, 74, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

заяву Приватного акціонерного товариства "Дятьківці" (вх. № 11/23 від 02.01.2023) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у справі № 909/886/22 - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у справі № 909/886/22 на 12 місяців.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 12.01.2023

Суддя О. М. Фанда