Постанова

від 27.02.2023 по справі 909/886/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2023 р. Справа №909/886/22

Західний апеляційний господарський суд, в складі:

головуючого (судді доповідача): Кордюк Г.Т.

суддів: Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

Секретар судового засідання Клебан Н.А.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» №76001-Ск-678-0123 від 17.01.2023 (вх. № 01-05/235/23 від 24.01.2023)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 (суддя Фанда О.М.)

за заявою Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022

у справі № 909/886/22

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз»,

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Дятьківці»,

про стягнення заборгованості за надання оператором ГРМ в період з 01.01.2022 по 30.09.2022 послуг з розподілу природного газу в сумі 352 724,04 грн.

за участі представників:

від позивача: Попович В.В.

від відповідача: Юркевич Х.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у справі №909/886/22 позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» заборгованість за надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу на підставі умов типового договору розподілу природного газу №09420DHSEUGHP016 від 01.01.2016 в сумі 352 724,04 грн.

На примусове виконання рішення суду, 19.12.2022 видано наказ. Однак, відповідач подав до суду заяву у якій просив суд відстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у справі №909/886/22 терміном на 12 місяців.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 заяву Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у справі №909/886/22 задоволено. Відстрочено виконання вказаного рішення на 12 місяців.

Приймаючи дану ухвалу Господарський суд Івано-Франківської області встановив, що основним видом діяльності відповідача є виробництво солоду. Однак, внаслідок збільшення ціни на газ, що зумовило збитковість виробництва солоду, діяльність товариства з листопада місяця призупинено, після чого, з лютого 2022 року - взагалі припинено. Вказана обставина спричинила відсутність доходу підприємства взагалі, що неуможливлює погашення заборгованості по спірному рішенні. Разом з тим, судом вказано про намагання відповідача відновити свої діяльність шляхом переходу на електроопалення. Проте, внаслідок військової агресії та знищення значної частини об`єктів електричної інфраструктури в Україні, внаслідок чого відбуваються планові та аварійні відключення світла, зазначені плани не вдалось реалізувати. Крім того, судом з`ясовано, що на рахунку товариства знаходяться кошти в розмірі 1 111 грн 93 к. Про вказані вище обставини свідчать долучені до матеріалів справи копії Довідок АТ «УКРСИББАНКУ»№ 01-4-08/30-518 від 28.12.2022, АТ «Приватбанк» №41/0/3-22 від 28.12.2022, Розпорядження голови наглядової ради ПрАТ"Дятківці", про зупинку виробництва ПрАТ "Дятківці" та скорочення персоналу.

Суд посилається на те, що рішенням суду присуджено до стягнення немалу суму заборгованості, зокрема в сумі 352 724 грн 04 коп., сплата якої на даний момент неможлива через відсутність коштів на рахунку відповідача по справі та зупинення діяльності товариства через обставини, усунення яких можливе через певний період часу.

З аналізу наведеного вище, суд врахував, що обставини, які підтверджені належними доказами у справі, є непереборними, виключними, що ускладнюють виконання судового рішення у строк, встановлений судом. Одночасно суд зазначив, що відстрочка виконання рішення не завдасть суттєвих збитків позивачу ,адже його діяльність, зважаючи на специфіку, є беззупинною, а кількість споживачів, які оплачують послуги транспортування газу - значною.

Не погодившись із вказаною ухвалою Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою №76001-Ск-678-0123 від 17.01.2023 (вх. № 01-05/235/23 від 24.01.2023), у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 у справі № 909/668/22 та прийняти нове рішенням, яким в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» про відстрочку виконання рішення відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відстрочка виконання судового рішення у судовому порядку, повинна бути пов`язана з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне його виконання. Для обґрунтування затримки виконання рішення недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватись і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен взяти до уваги такі ж негативні наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. АТ «Івано-Франківськгаз» на сьогодні забезпечує газом більш ніж 410 тисяч споживачів і є єдиним оператором газорозподільної системи на території Івано-Франківської області. Природний газ отримують більш ніж 400 тис. сімей та 10 тис. підприємств, установ та організацій. Окрім того, що АТ «Івано-Франківськгаз» є підприємством критичної інфраструктури, від безперебійної роботи якого безпосередньо залежить можливість отримання природного газу населенням, лікарнями, дитячими садками, закладами освіти, військовими частинами, рятувальними службами, правоохоронними органами, підприємствами, установами, тощо. В умовах воєнного стану можливість АТ «Івано-Франківськгаз» здійснювати постійний моніторинг технічного стану газопроводів, забезпечувати їх належну експлуатацію, гарантувати своєчасні виїзди за аварійних ситуацій, посилений нагляд за станом газорозподільної системи Івано-Франківської області задля забезпечення їх цілісності та функціональності прямо впливає на стан обороноздатності Івано-Франківської області. АТ «Івано-Франківськгаз» є на 100% тарифним підприємством, всі перелічені вище роботи здійснюються оператором газорозподільної системи за рахунок коштів тарифної виручки. При цьому, витратна частина по обслуговуванню газорозподільної системи у воєнний час не тільки не зменшилась але й збільшилась за рахунок росту числа аварійних викликів та потреби додаткового обстеження газопроводів на предмет їх ймовірного пошкодження ворожими диверсійними групами. З огляду на особливості діяльності оператор газорозподільної системи обмежений територією власної ліцензованої території та позбавлений можливості здійснювати пошук нових клієнтів на території інших областей задля забезпечення покриття дефіциту коштів.

Позивач зазначає, що з огляду на наведене, своєчасні розрахунки за надані послуги розподілу контрагентами підприємства є вкрай важливими для недопущення аварійних ситуацій, в тому числі і на підприємстві відповідача, а також для забезпечення в цілому обороноздатності на території Івано-Франківської області. Відсутність фінансування підприємства безумовно вплине на здатність функціонування аварійно-диспетчерських служб підприємства, забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами, матеріалами для локалізації витоків газу та, в цілому, унеможливить своєчасне реагування на ймовірні аварії, вибухи, тощо. Крім того, АТ ««Івано-Франківськгаз» безпосередньо долучилось до укріплення сил територіальної оборони в межах ліцензованої території, надає всіляке сприяння підрозділам ЗСУ (надаються транспортні засоби, виконуються замовлення по забезпеченню необхідними речами, тощо), а відтак потребує стабільного фінансування власної господарської діяльності.

Також позивач звертає увагу на те, що згідно з відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності Приватного акціонерного підприємства «Дятьківці» є крім виробництва солоду також оптова торгівля напоями, виробництво сухарів і сухого печива, виробництво пива, надання в оренду й експлуатацію власного майна чи орендованого нерухомого майна, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. У своїй заяві відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, яке виникло у зв`язку з призупиненням виробництва солоду, однак не подав жодного доказу, в підтвердження того, що воєнний стан в Україні позбавив можливості відповідача здійснювати господарську діяльність та одержувати прибуток від реалізації інших видів діяльності. Крім того, скрутне фінансове становище не є тією виключною обставиною в розумінні статті 331 ГПК України, необхідною для відстрочення виконання судового рішення, поза як підприємництво це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивач посилається на те, що відповідачем до заяви про відстрочення виконання судового рішення долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що останній є власником земельної ділянки та ряду об`єктів нерухомості, однак судом при винесенні даної ухвали не враховано дану обставину. Більше того, починаючи з лютого 2022 року відповідачем не вчинено жодних дій щодо оплати за послуги з розподілу природнього газу, на які позивач правомірно очікує та законно сподівається, однак невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків, що не було враховано судом першої інстанції.

Приватне акціонерне товариство «Дятьківці» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує про її задоволення, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 вважає законною.

Зокрема, відповідач зазначає:

ПрАТ «Дятьківці» завжди добросовісно виконувало свої зобов`язання перед позивачем. До лютого 2022 року у відповідача не виникало заборгованості ні перед АТ «Івано-Франківськгаз», ні перед іншими учасниками господарської діяльності, що свідчить про сумлінність виконання взятих на себе зобов`язань. Заборгованість перед позивачем спричинена введенням воєнного стану на території України. У листопаді 2021 року у зв`язку із подорожчанням ціни на газ у п`ять разів виробництво солоду було призупинено. Запаси, що підприємство реалізовувало своєму єдиному покупцю Корпорації «Оболонь» дозволили призупинити виробництво до березня 2022, тобто саме у березні 2022 робота підприємства мала бути відновлена. Крім того, останній платіж на рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» відповідач здійснив 14 лютого 2022 року.

Станом на теперішній час на підприємстві працевлаштовані тільки працівники охорони підприємства і необхідна кількість адмінперсоналу для утримання підприємства, оскільки виробництво солоду було зупинено і не відновлено на сьогоднішній день, тому всі працівники були звільнені з роботи;

Щодо посилань позивача на те, що ПрАТ «Дятьківці» може здійснювати іншу діяльність, окрім виробництва солоду, оскільки видом діяльності є також оптова торгівля напоями, виробництво сухарів і сухого печива, виробництво пива, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, то слід зазначити, що дійсно у власності підприємства є тільки нерухоме майно, яке знаходиться за юридичною адресою ПрАТ Дятьківці (м. Коломия, вул. Заводська, 3 Івано-Франківської обл.) зокрема, адміністративна будівля, основний виробничий корпус, цехи, склади та інші допоміжні приміщення, які необхідні для ведення діяльності самого підприємства. Всі приміщення обладнані для виробництва солоду традиційним старовинним способом. Окрім того, що виробництво солоду це харчове виробництво, а тому для можливості ведення такої діяльності мають бути не тільки технічно правильно обладнані приміщення, а ще і отримані відповідні дозволи і сертифікати. В приміщеннях, де виробляється солод, заборонено паралельно чи по черговості вести іншу діяльність;

Виробництво солоду це безперервний процес (22 дні), де важливим є підтримування однакової температури, а тому є значна потреба у природньому газі та електроенергії ;

З 2018 року єдиним видом господарської діяльності, яку веде ПрАТ «Дятьківці» є саме виробництво солоду, і до 2022 року підприємство мало змогу та можливість розраховуватись по всіх своїх зобов`язаннях вчасно, проте передбачити початок війни підприємство змоги не мало;

Змінити свою діяльність на іншу, у військовий час, є неможливим для ПрАТ «Дятьківці», адже передати в оренду приміщення обладнані для виробництва солоду, означало б втрату сертифікатів та відповідно неможливість відновлення роботи підприємства. Почати виробництва іншої продукції означає отримання нових дозволів та сертифікатів, купівлю обладнання, проходження навчання працівниками, що в даний час дуже затратно по коштах для підприємства;

Примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості, на теперішній час, не призведе до надходження коштів на рахунок позивача, адже коштів у ПрАТ «Дятьківці» немає. Крім того, для позивача дана сума не є критичною, яка могла б порушити роботу підприємства позивача, водночас примусове виконання рішення суду для ПрАТ «Дятьківці» буде означати неможливість відновити свою роботу у майбутньому та банкрутство;

Підприємство готується до запуску роботи в березні-квітні, проте, враховуючи те, що виробництво солоду, знову ж таки тривалий процес, то відповідно прибуток підприємство зможе отримати тільки після реалізації виготовленої продукції та розрахунку по заробітних платах із працівниками;

ПрАТ «Дятьківці» гарантує погашення боргу перед позивачем в повному обсязі, і якщо така можливість буде швидше, ніж за 12 місяців, то підприємство відразу виконає свій обов`язок. Проте, на даний час, стягнення цих коштів покладе підприємство не тільки в скрутне становище, а призведе до його повного закриття та банкрутства. Водночас, для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» відстрочка виконання рішення суду не завдасть суттєвих збитків, адже дане підприємство отримує значні кошти від інших підприємств та населення згідно типових договорів.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №909/886/22 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» №76001-Ск-678-0123 від 17.01.2023 (вх. № 01-05/235/23 від 24.01.2023) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 у справі №909/886/22. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 27.02.2023 о 10 год. 20 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 в залі судового засідання № 6.

27.02.2023 у судове засідання у форматі відеоконференції з`явились представник позивача Попович В.В. та представник відповідача Юркевич Х.М.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

З 01.01.2016 відносини щодо розподілу природного газу між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" в структуру якого входить Івано-Франківське відділення та приватним акціонерним товариством "Дятьківці" врегульовано Типовим договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) ,що укладений шляхом підписання ПрАТ "Дятьківці" заяви-приєднання №09420DHSEUGHP016 від 01.01.2016 до умов вищевказаного типового договору (Додаток 2 до Договору).

Згідно Додатку № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання № 09420DHSEUGHP016 від 01.01.2016 року, об`єкт вказаного споживача підключений в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ і знаходиться за адресою: вул. Заводська,3 м. Коломия.

З 10 травня 2019 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" змінило назву на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" та тип акціонерного товариства з публічного на приватне, про що було внесено зміни у державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долучена до матеріалів справи).

05.12.2022 Господарським судом Івано-Франківської області постановлено рішення про задоволення позову. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дятьківці" (вул. Заводська, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, код 13640534) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код 03361046) - 352 724 грн 04 к. (триста п`ятдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні чотири копійки) - заборгованості за надання оператором ГРМ в період з 01.01.2022 по 30.09.2022 послуг з розподілу природного газу на підставі умов типового договору розподілу природного газу № 09420DHSEUGHP016 від 01.01.2016 та 5 290 грн. 86 к. (п`ять тисяч двісті дев`яносто гривень вісімдесят шість копійки) судового збору.

На виконання вказаного вище рішення 29.12.2022 Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ та направлено на адресу стягувача.

02.01.2023 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Дятьківці" (вх. № 11/23 від 02.01.2023) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 заяву Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022 у справі №909/886/22 задоволено. Відстрочено виконання вказаного рішення на 12 місяців.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 ГПК України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Таким чином, підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Відповідач просив суд відстрочити виконання рішення у даній справі на термін, що не перевищує одного року з моменту ухвалення рішення.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд першої інстанції визнав, що обставини, які, на думку суду, підтверджені належними доказами у справі, є непереборними, виключними, що ускладнюють виконання судового рішення у строк, встановлений судом. Одночасно суд зазначив, що відстрочка виконання рішення не завдасть суттєвих збитків позивачу ,адже його діяльність, зважаючи на специфіку, є беззупинною, а кількість споживачів, які оплачують послуги транспортування газу - значною.

При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції послався на копії Довідок АТ «УКРСИББАНКУ» №01-4-08/30-518 від 28.12.2022, АТ «Приватбанк» №41/0/3-22 від 28.12.2022, Розпорядження голови наглядової ради ПрАТ"Дятківці", про зупинку виробництва ПрАТ "Дятківці" та скорочення персоналу.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПКУ) зі змінами та доповненнями платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку передбачено, що Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Враховуючи те, що фінансова звітність є невід`ємною частиною звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її подання є обов`язковим для юридичних осіб, то і подання самого звіту є обов`язковим за наявності будь-яких показників за рік, які підлягають декларуванню, в тому числі і показників, які мають нульове значення (п.п. 46.2, 49.2 ПКУ).

Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 996) визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Сфера дії Закону №996 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність (частина перша ст. 2 Закону № 996).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов`язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу першого п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Абзацами першим третім п. 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід`ємною частиною.

Отже, що стосується фінансової звітності, то норми Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміну від 28.02. 2000 р. № 419, не передбачають неподання фінансової звітності у разі відсутності діяльності чи неотримання доходів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до вимог законодавства, боржник, як суб`єкт господарської діяльності, при зверненні до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення мав подати належні та допустимі докази скрутного фінансового становища, зокрема:

- витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за 2022 рік;

- звіт про фінансовий стан за останній рік, баланс, який би свідчив про збитковість підприємства, в тому числі щодо заборгованості по оплаті праці працівникам;

- інформаційну довідку ДПС про всі відкриті рахунки підприємства у фінансових установах.

Відповідачем подані та взяті до уваги місцевим господарським судом Довідка від 28.12.2022, №41/0/3-22 про те, що всі працівники виробництва були звільнені, Довідка АТ «УКРСИББАНКУ» № 01-4-08/30-518 від 28.12.2022 про залишок коштів за рахунком виробництва, Довідка АТ «Приватбанк» від 27.12.2022 про рахунок і залишок коштів та Розпорядження голови наглядової ради ПрАТ"Дятківці", про зупинку виробництва ПрАТ "Дятківці" та скорочення персоналу.

Вищенаведені докази, що були подані відповідачем, не свідчать про беззаперечну та об`єктивну неможливість виконання судового рішення. Відповідачем не подано будь-яких фінансових документів на підтвердження того, що підприємство є збитковим за результатами господарської діяльності із відображенням проміжних даних ведення відповідачем господарської діяльності станом на день розгляду вказаної заяви. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2018р. у справі № 906/434/17.

Cуд апеляційної інстанції також зазначає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Окрім того, апеляційний суд бере до уваги доводи позивача щодо того, що відповідачем до заяви про відстрочення виконання судового рішення долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що останній є власником земельної ділянки та ряду об`єктів нерухомості, однак судом при винесенні даної ухвали не враховано дану обставину.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

З приводу цього, суд апеляційної інстанції відзначає, що долучені відповідачем до заяви докази не можуть підтверджувати обставини щодо того, що задоволення заяви надасть можливість виконати заявнику всі необхідні дії для створення умов виконання судового рішення після спливу строку, на яке було встановлене відстрочення.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09., виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України по справі № 17/2013.

Виходячи з того, що згідно з ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Таким чином, наведені відповідачем обставини, що перешкоджають виконанню судового рішення, суд не може повною мірою оцінити в розрізі їх впливу на об`єктивну можливість виконати судове рішення у визначений строк або в строк встановлений у разі задоволення заяви.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» №76001-Ск-678-0123 від 17.01.2023 (вх. № 01-05/235/23 від 24.01.2023) слід задоволити, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 у справі №909/886/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022.

Відповідно до пункту 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на відповідача порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» №76001-Ск-678-0123 від 17.01.2023 (вх. № 01-05/235/23 від 24.01.2023) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 у справі №909/886/22 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2022.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дятьківці» (вул. Заводська, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, код 13640534) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010, код 03361046) - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

6. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.03.2023

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.