Ухвала
10 січня 2023 року
м. Київ
справа № 133/3695/21
провадження № 61-12978 ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі 1/2 частини земельної ділянки із спільної часткової власності,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила виділити їй із спільної часткової власності в натурі Ѕ частину земельної ділянки, припинивши право спільної часткової власності сторін на цю ділянку. Посилалась на те, що сторони є співвласниками земельної ділянки площею 2,967 га, однак відповідач у добровільному порядку відмовляється від її поділу в натурі відповідно до частки у праві на неї.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2022 рокупозов ОСОБА_1 задоволено. Виділено ОСОБА_1 із спільної часткової власності в натурі 1/2 частини земельної ділянки, площею 1,4835 га, кадастровий номер: 0521486000:03:002:0278, що розташована на території Пиковецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна згідно з схемою поділу земельної ділянки номер 1, припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказане майно.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
До Верховного Суду 19 грудня2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Положення пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачають, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про виділ в натурі 1/2 частини земельної ділянки із спільної часткової власності, яка становить 55 458,11 грн.
Отже, ціна позову станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100), тому в силу вимог закону ця справа є малозначною за ціною позову.
При цьому касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та її розгляд судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у цій справі.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслатизаявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2023 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 108381117 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Білоконь Олена Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні