Ухвала

від 13.01.2023 по справі 260/629/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2023 рокум. Ужгород№ 260/629/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали звіту Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі відповідач 1, Великоберезнянська РДА), Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі відповідач 2), в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області від 02.03.2020 року № 4-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області з 02 березня 2020 року.

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області.

3. Стягнути з управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення з посади, а саме з 02.03.2020 року по день винесення рішення судом.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року по справі № 260/629/20, яке набрало законної сили 02 червня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправним та скасовано наказ начальника управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області від 02.03.2020 року №4-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області з 02 березня 2020 року;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області з 02 березня 2020 року;

- стягнуто з Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.03.2020 року по 20.01.2021 року у розмірі 81030,40 грн. (вісімдесят одна тисяча тридцять гривень 40 копійок), з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства:

- відповідно до вимог статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становить 7734,72 (сім тисяч сімсот тридцять чотири гривні 72 копійки) грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі №260/629/20 без змін.

04.10.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року №260/629/20 в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 81030,40 грн.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 було та зобов`язано Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області подати до 07 листопада 2022 року звіт про виконання рішення суду від 20 січня 2021 року №260/629/20 в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 81030,40 грн.

04 листопада 2022 року представником відповідача 2 - головою комісії з реорганізації Н.О. Тодікаш, було направлено на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду Звіт про виконання судового рішення від 20 січня 2021 року №260/629/20 в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 81030,40 грн, який було отримано судом 08 листопада 2022 року. У поданому звіті представник відповідача 2 посилається на те, що з 11.01.2021 року управління соціального захисту населення Великоберезнянської райдержадміністрації в стані припинення юридичної особи в результаті реорганізації шляхом приєднання до управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, тому на 04 листопада 2022 року діє лише комісія, яка не є юридичною особою публічного права.

Звіт про виконання судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені судом про час та місце проведення судового засідання належним чином.

Представником заявника було подано клопотання про вирішення питання про прийняття звіту без його участі.

10.01.2023 року представником відповідача 2 було подано до суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Враховуючи, що неприбуття сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, незалежно від причин неявки, суд дійшов висновку про можливість розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами, у порядку письмового провадження.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд прийшов до переконання про необхідність завершення процедури судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі №260/629/20, виходячи з наступних доводів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Управлінням соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації на виконання рішення суду було поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору з оформлення і підготовки виплатних документів відділу соціальної допомоги та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць, що становило 7734,72 (сім тисяч сімсот тридцять чотири гривні 72 копійки) грн. та було проведено необхідні відрахування відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з тим, що на 01.04.2021 року всі бюджетні рахунки мали бути закриті через реорганізацію та припинення юридичної особи, як Управління так і Великоберезнянської районної державної адміністрації, тому 15.03.2021 року було здійснено повернення невикористаних асигнувань державного бюджету з рахунку Управління на рахунок розпорядника бюджетних коштів вищого рівня Великоберезнянської РДА.

Згідно розпорядження голови Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05.01.2021 року №5 «Про реорганізацію юридичної особи публічного права управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області шляхом приєднання до управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області» знаходиться у процесі припинення юридичної особи, відтак станом на 04 листопада 2022 року діє лише Комісія, яка не є юридичною особою публічного права, у зв`язку з цим, відсутня можливість виконання рішення суду з рахунків Відповідача 2.

Суд при вирішенні цього питання зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені. Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, зокрема, є: обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені норми кореспондуються з положенням частини 6 статті 245 цього Кодексу, згідно з якими у випадках, визначених у частинах третій п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

При цьому, такі процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин. Тобто зобов`язання суб`єкта владних повноважень відповідача у справі подати суду звіт про виконання постанови суду є правом, а не обов`язком суду.

Як випливає із матеріалів справи, позивачу видано виконавчий лист Закарпатським окружним адміністративним судом 10.08.2021 року на виконання рішення від 20.01.2021 року у справі №260/629/20.

Суд встановив, що станом на даний час, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року справі №260/629/20, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання повністю не виконано.

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18), у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №704/1167/19 (адміністративне провадження №К/9901/12451/20).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, є мірою покарання за невиконання рішення суду у встановлений законодавством або судом строк, тому застосовувати його можливо лише при встановленні судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень та ухилення останнього від виконання рішення суду.

В даній справі позивачем не наведено, а судом не здобуто доказів того, що не повне виконання відбулося внаслідок недобросовісності в діях відповідача 2.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 вживалися заходи до повного виконання рішення у цій справі, що привело до часткового його виконання.

Таким чином, судом не встановлено підстав для накладення штрафу на відповідача 2 за невиконання рішення суду.

Отже, суд зазначає, що позивачу не відмовлено у виконанні судового рішення у справі №260/629/20, а відсутня реальна можливість виконання такого, оскільки відповідач 2 реорганізований шляхом приєднання до управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області.

Відтак, такий спосіб захистити права ОСОБА_1 є не ефективним та не дає позитивного очікуваного результату.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ (із змінами і доповненнями) передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (із змінами і доповненнями) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, згідно п.24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи зазначені у п.6 цього Порядку.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Зі змісту ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України вбачається, що правонаступництво відбувається внаслідок реорганізації юридичної особи, у тому числі шляхом злиття. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (замінює сторону у виконавчому листі).

У зв`язку з вищенаведеним, суд зазначає, що належним способом захисту права заявника є звернення до суду з заявою про заміну сторони правонаступником у виконавчому листі.

Враховуючи те, що відповідач 2 не відмовляється від виконання рішення суду, зокрема в частині стягненні на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.03.2020 року по 20.01.2021 року у розмірі 81030,40 грн., а відсутня реальна можливість виконати таке, суд вважає, що відсутня доцільність у неприйнятті цього звіту вцілому, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що поданий звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року у справі №260/629/20 має бути прийнятий судом.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 254, 256, 295 382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області №945/01-27 від 04.10.2022 року про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року у справі №260/629/20.

Завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року у справі №260/629/20.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Я. М. Калинич