Постанова

від 19.10.2022 по справі 160/25266/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/25266/21Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Колос" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року в адміністративній справі №160/25266/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі позивач, ГУПФУ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (надалі відповідач, ТОВ «Колос»), в якому просило: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Колос на користь головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період листопад 2020 року-вересень 2021 року у розмірі 47 805 грн. 00 коп. на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Колос на користь головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період листопад 2020 року-вересень 2021 року у розмірі 47 805 грн. 00 коп. на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону N9400/97-ВР, визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів « 6» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне І страхування».

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції Про порядок | обчислення і сплати страхувальника мита Застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N921 1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за N964/8663 (далі - Інструкція N221- 1) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до довідки за № 14278/6/04-36-18-11 від 31.03.2021 року виданою ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач по справі зареєстрований в податкових органах як платник єдиного податку IV групи.

Також зазначено, що 16.03.2022 року відповідачем по справі була подана заява про вчинення кримінального правопорушення про те що громадянин ОСОБА_1 надав недостовірні чи підроблені документи до Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для нарахування йому пільгової пенсії. На даний час проводяться слідчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» (код ЄДРПОУ 03809143) зареєстровано за адресою: 53600, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Романівка, вул. Набережна, 2, перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник страхових внесків.

За обліковими даними позивача заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період листопад 2020 року-вересень 2021 року на загальну суму 47 805 грн. 00 коп. та виникла відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» «з» цієї статті.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі Інструкція).

В абзацах 1 та 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, покладений на підприємства, які зобов`язані щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19 зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі розрахунки є достатніми доказами на підтвердження суми боргу, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Розрахунки які не оскаржені є узгодженими та є обов`язковими для виконання.

Викладене свідчить про обов`язок підприємств та організацій здійснювати покриття Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 та Списком №2.

Аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд в постановах від 14 вересня 2022 р. у справі №817/1943/17, та від 26 жовтня 2022 р. у справі №812/1231/17.

У постанові від 21.02.2019р. у справі №804/323/16 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «…незгода позивача з надісланими на його адресу Розрахунками ґрунтується виключно на тому, що вони включають заборгованість за минулі роки. Позивач вважає, що у нього відсутній обов`язок здійснювати відшкодування за такими розрахунками. Однак, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що посилання позивача на порушення відповідачем п. 6.4. - 6.8. Інструкції при формуванні Розрахунків, і як наслідок відсутність у нього обов`язку здійснювати відшкодування за такими розрахунками, є недоречним, оскільки невчасне направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не звільняє підприємство від обов`язку відшкодувати зазначену заборгованість.

Чинне законодавство України не встановлює такого наслідку порушення строку направлення розрахунку, як визнання його недійсним чи протиправним. Несвоєчасність направлення органами Пенсійного фонду України розрахунку, не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, та не звільняє позивача від обов`язку їх відшкодування.»

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 р. №804/18327/14.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду України висловлених в постанові від 25.11.2015р. у справі №803/2199/15, а також Верховного Суду у постановах від 23.01.2018р. у справі №803/2625/14, від 20.03.2018р. у справі №804/18891/14, від 21.06.2018р. у справі №804/9020/13-а, строки звернення до суду не застосовуються до позовів про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог Інструкції № 21-1 позивачем направлені відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, відпрацьованим за період листопад 2020 року-вересень 2021 року, відповідно до розрахунків за 2017, 2018,2019 роки та з листопада 2020 року по липень 2021 року, та які підлягають сплаті за період листопад 2020 року-вересень 2021 року.

При цьому, у справі № 826/16544/17 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого вирішення по суті спору про стягнення заборгованості неможливе без підтвердження її розміру за заявлений період в розрізі кожного пенсіонера, розмір витрат на виплату та доставку пенсії якого складає суму стягнення.

Матеріали справи містять:

листи з направленням розрахунків на загальну суму 44 578,1?0 грн., а сам: за липень 2021 року на суму 1077,71 грн., червень 2021 на суму 27276,59 грн, квітень 2021 на суму 1071,48 грн, березень 2021 на суму 1071,48 грн, лютий 2021 на суму 1011,66 грн., січень 2021 на суму 11050,03 грн., грудень 2020 на суму 1011,66 грн, листопад 2020 на суму 1007, 49 грн.;

розрахунки на загальну суму31 385,11 грн, а саме: з липня 2021 року на суму 1077,71 грн, за 2020 рік на суму 11919,91 грн (складені у травні 2021 року), за 2019 рік на суму 12936,13 грн (складені у травні 2021 року), за 2018 рік на суму 1349,07 грн. (складені у травні 2021 року), з березня 2021 на суму 1071,48 грн, з січня 2021 року на суму 1011,66, з грудня 2020 на суму 1011,66 грн., з листопада 2020 на суму 1007,49 грн.

Таким чином, матеріали справи не містять розрахунки або листів направлення таких розрахунків за травень 2021 року на суму 1071,48 грн, серпень 2021 року на суму 1077,71 грн., вересень 2021 року на суму 1077,71 грн.

При цьому, що підстав стягнення заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за 2021 рік, суд зазначає наступне.

01.01.2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №71-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Зазначеним Законом сільськогосподарські товаровиробники віднесені до 4 групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок).

У підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Положеннями абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997р. №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР, в редакції, чинній на момент призначення пенсій працівникам позивача), визначено коло осіб, що зобов`язані відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Так, абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону №400/97-ВР було передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що платники єдиного податку четвертої групи звільнені від обов`язку з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, зокрема, призначених за списком № 1.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26 березня 2020 року у справі №816/313/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 821/1065/16, від 13 травня 2020 року у справі №818/1073/16.

Наданою відповідачем копією довідки ГУ ДПС у Дніпропетровській області за № 14278/6/04-36-18-11 від 31.03.2021 року підтверджується, що відповідач відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 295 Податкового кодексу України у 2021 році перебувало на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку четвертої групи.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у відповідача відсутній обов`язок з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій у 2021 році.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій у 2021 році, не ґрунтується на правильному правозастосуванні.

За таких обставин, з урахування того, що суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за 2018-2020 роки та період листопад 2020 року-грудень 2020 року, на загальну суму 28 224 грн. 26 коп., оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

Щодо посилання апелянта на те, що 16.03.2022 року відповідачем по справі була подана заява про вчинення кримінального правопорушення про те що громадянин ОСОБА_1 надав недостовірні чи підроблені документи до Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для нарахування йому пільгової пенсії, суд зазначає, що вказані обставини не вливають на право позивача на стягнення сум заборгованості за не оскарженими та узгодженими розрахунками.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно частини 4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та дійшов помилково висновку про наявність підстав для задоволення позову, судове рішення підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову.

Відповідно до 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи суму задоволених позовних вимог (оспорюваної суми) та розмір судового збору визначений в мінімальному розмірі, суд не вбачає підстав для зміни судових витрат.

Керуючись статями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Колос" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року в адміністративній справі №160/25266/21 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 в адміністративній справі №160/25266/21 скасувати .

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Колос на користь головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за 2018-2020 роки та період листопад 2020 року-грудень 2020 року, у розмірі 28224 грн. 26 коп. на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.

В задоволені іншої частини вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко

суддяВ.А. Шальєва